За фасадом реформи Авакова. Що приховує переатестація поліцейських

За півроку Арсену Авакову вдалося позбутися “незручних” людей, які атестували поліцейських, і сконцентрувати у своїх руках абсолютну владу над силовиками.

“Ми не хочемо далі виступати ширмою процесу, який, на нашу думку, перетворюється на показуху”, — так прокоментував вихід своєї громадської організації з процесу переатестації поліцейських представник волонтерського об'єднання “Комбат.юа” Павло Кащук.

Разом з ним про закінчення співпраці з Нацполіцією та МВС заявили і представники двох інших авторитетних громадських організацій — “Автомайдану” і “Народного тилу”.

Очевидний крах реформи МВС обумовлюється далеко не недоліками нормативних документів і помилками переатестації, як може здатися на перший погляд. Все набагато серйозніше.

Ретельно відбираючи і зберігаючи на ключових постах старі міліцейські кадри, Аваков, по суті, розставляє своїх людей на всіх рівнях системи.

Міліціонери, яких стараннями міністра і його радників вберегли від звільнення, автоматично стають лояльні міністру і готові до того, що рано чи пізно від них вимагатимуть послугу у відповідь. Питання лише в тому, що саме в них попросять.

Аваков сконцентрував в своїх руках практично абсолютну владу не лише над Нацполіцією та Нацгвардією. У його розпорядженні бойові добровольчі батальйони, що увійшли до складу Нацгвардії, і спецназ.

 

Усе це відбувається на тлі вкрай напружених відносин між двома головними політичними силами країни — Блоком Петра Порошенка і “Народним фронтом”. Те, що представники цих партій, м'яко кажучи, недолюблюють один одного — очевидний факт. У пресу навіть потрапляли відгомони міжпартійних розборок.

І лише необхідність підтримувати життєздатну парламентську коаліцію утримує ці партії від прямої конфронтації.

Проте така ситуація навряд чи зможе тривати нескінченно — рано чи пізно взаємні підозри і приховані образи почнуть прориватися у вигляді гучних заяв, звинувачень і викриттів. І не можна виключати того, що партійні розборки можуть закінчитися арештами.

Саме в цей момент ключову роль почнуть відігравати підконтрольні НФ силовики. Зараз Аваков сконцентрував у своїх руках практично абсолютну владу не лише над Нацполіцією і Нацгвардією. У його розпорядженні бойові добровольчі батальйони, що увійшли до складу Нацгвардії, і спецназ.

Це сучасно озброєні формування з досвідом ведення бойових дій, проведення розвідувальної та диверсійної діяльності. По суті, це окрема армія, що підкоряється виключно Авакову.

У Києві кількість людей, які оцінили роботу поліцейських на “відмінно”, скоротилася з 13,9% в квітні до 2,4% в травні.

 

Разом з цим в середовищі підконтрольних міністру добровольчих батальйонів авторитет Порошенка не надто високий, є багато незадоволених його політикою бійців і командирів. А це вже пряма загроза і самому президенту, і всій президентській вертикалі. І контролює ступінь цієї загрози особисто міністр МВС.

Вже зараз видно, що місцева влада на рівні глав областей, яких затверджує саме президент, не має жодного впливу на обласні поліцейські підрозділи — вони їм не підкоряються, виконуючи лише накази міністра.

Яскравий тому приклад — спецназ, що 19 травня цього року атакував працівників Житомирської кондитерської фабрики, які намагалися пройти на свої робочі місця згідно з рішенням суду.

Тоді поліцейські кийки жорстко пройшлися ще й по заступнику мера Житомира Олексію Ясюнецькому та декільком депутатам місцевої ради. А глава області Сергій Машковський, який прибув на місце побоїща, лише констатував, що поліцейське керівництво його просто ігнорує.

Таким чином, вже зараз поліцейське начальство області не підкоряється ні представнику президента (главі ОДА), ні рішенню українського суду, прийнятому на підставі українських законів. Керівництво обласної поліції готове підкорятися виключно наказам свого міністра.

Не хотілося б зайвої конспірології, але проблеми на Донбасі так само почалися з бажання місцевих чиновників і силовиків жити за своїми законами та з ігнорування центральної влади.

Все під контролем

Основна проблема переатестації полягає у зосередженні повного контролю над процесом атестації в руках міністра МВС Арсена Авакова і його радників з не надто благонадійною репутацією, а також ретельним добором в атестаційні комісії лояльних міністерству “кишенькових” активістів. У результаті атестацію проходять старі міліціонери, які хоч і скомпрометували себе, але потрібні міністерству.

Комісії були тотально розбалансовані, більшість за представниками міністерства, меншість залишалася громадськості, що не давало можливості впливати на цей процес.

 

 “Коли громадських активістів вибирають представники старої системи, і ми можемо говорити про те, що є так звані “міліцейські активісти”, які просто сидять і піднімають руку, то ми в цьому брати участі не будемо”, — заявив представник “Народного тилу” Роман Синіцин.

З думкою суспільства ситуація поки складається не на користь правоохоронців. Статистика показує, що ейфорія від реформи Нацполіції минає. За даними Центру досліджень і комунікацій “Active Group”, який щомісяця моніторить ставлення громадян до роботи поліції в усіх регіонах країни, оцінка роботи правоохоронців стрімко падає.

Так в Києві, з якого починалася переатестація, кількість людей, які оцінили роботу поліцейських на “відмінно” скоротилася з 13,9% в квітні до 2,4% в травні.

А кількість киян, які поставили поліцейським “незадовільно” за той же період, збільшилася до 20,2%, хоча місяць тому цей показник не перевищував 10,1%.

Спочатку з подачі команди реформаторів та іноземних партнерів підключитися до процесу переатестації поліцейських запросили активістів громадських організацій.

Наприкінці 2015 року атестація почалася в Києві та Київській області, потім пройшла в Хмельницькому, Рівному, Луцьку, Миколаєві та Одесі.

Уже на цьому етапі громадський актив звертав увагу вищого керівництва міністерства і Нацполіції на недоліки атестації. Зокрема такі, як заочна атестація і недостатня кількість часу на оцінку кандидата.

У відомстві пообіцяли над цим подумати і призупинили процес на місяць. А потім просто змінили механізм проведення атестації.

Новий механізм атестації знищив і перекреслив основний критерій її успішності — незалежність від старої міліцейської системи.

 

“Комісії були тотально розбалансовані, більшість за представниками міністерства, меншість залишалася громадськості, що не давало можливості впливати на цей процес, — каже Євген Голубенко з “Автомайдану”. — А відбором громадських активістів в регіонах почали займатися не представники незалежного рекрутингового центру, а представники міністерства. Ці люди очолили комісії, які тестували в Києві керівний склад всіх областей”.

Зокрема, нарікання активістів викликало те, що “правильних” представників громадськості відбирав радник Авакова, він же член однієї з атестаційних комісій Михайло Апостол.

Його прізвище фігурує в списку чорної бухгалтерії “Партії регіонів” у поєднанні з сумою в 1,4 мільйона доларів.

“Такі радники повинні займатися не реформами, а давати свідчення в НАБУ, — вважає Голубенко. — Немає довіри до цих людей і немає переконаності в тому, що вони проведуть нормальну реформу і атестацію”.

Попри те, за новою процедурою атестація пройшла і в інших регіонах — Черкасах, Житомирі, Вінниці, Херсоні та Чернігові. Причому, як пізніше з'ясували активісти, вище поліцейське керівництво Житомирської області атестувала комісія, в яку входив кримінальний авторитет Ігор Фадєєв, на прізвисько “Москва”.

За інформацією, оприлюдненою Романом Синіциним, Фадєєв за часів президентства Януковича був “смотрящим” від Партії Регіонів в Коростишеві та Києво-Святошинському районі.

Також членами комісій, які атестують житомирських поліцейських, є ще дві неоднозначні персони: нардепи від “Народного фронту” Вадим Кривенко і Павло Дзюблик, відомі за рейдерським захопленням Житомирської кондитерської фабрики “ЖЛ”.

Це два найближчі соратники нардепа Сергія Пашинського, який розробив схему рейдерського захоплення кондитерської фабрики і успішно здійснив її за активної участі керівництва поліції Житомирської області. Наразі ж переатестацію поліцейського начальства саме цієї області займаються люди Пашинського.

Результат такої переатестації був прогнозованим — старі кадри залишилися на своїх місцях. А глава поліції Житомирської області Валерій Рудик, який максимально сприяв рейдерам, навіть пішов на підвищення, ставши радником Арсена Авакова.

“Відбувся реванш старої системи, і переатестація, яка пройшла по регіонах, свідчить, що реформи як такої не відбувається”, — вважає Роман Синіцин.

Серйозною проблемою став брак комунікації з міністерством, Нацполіцією та між атестаційними комісіями.

 

Саме зміни в нормах формування атестаційних комісій і прийняття остаточного рішення щодо кандидатів стали останньою краплею, яка підштовхнула представників відразу трьох громадських організацій вийти з процесу.

“Новий механізм атестації знищив і перекреслив основний критерій її успішності — незалежність атестації від старої міліцейської системи, — каже Катерина Бутко з “Автомайдану”. — Тим самим зробивши атестацію за новим механізмом повністю підконтрольною Авакову і старій системі, яку він очолює”.

Погляд за ширму

“Контроль над процесом атестації взяло на себе оточення пана Авакова завдяки тому, що в нормативно-правових документах чітко не прописано, хто саме відбирає громадськість для участі в процесі атестації”, — каже представник “Автомайдану” Олег Пушак.

За його словами, більшість проблем, що накопичилися, пов'язані саме з недосконалими нормативами, розробленими юристами Департаменту кадрового забезпечення, які працювали ще за часів міністра МВС Віталія Захарченка.

Як розповів Кащук з “Комбат.юа”, саме ці люди зробили все, щоб не допустити відеофіксації процесу атестації, для чого потрібно було внести зміни до інструкції МВС.

Ще одна проблема, яку розкрили активісти, — це реакція представників Нацполіції та МВС на судові позови про поновлення на посаді, співробітників, що не пройшли переатестацію.

“На деякі суди, як ми чули, представники Нацполіції не з’являються, тобто ніхто не захищає в таких випадках рішення атестаційних комісій”, — стверджує Кащук.

Крім того, від самого початку було багато нарікань на брак часу, відведеного на співбесіду з кандидатом. В середньому це 15 хвилин, за які потрібно прийняти важливе рішення.

“Нам заздалегідь не говорили, хто прийде на атестацію. Тобто у нас є 15 хвилин для того, щоб відкрити інтернет, побачити, чи немає щодо цієї людини якихось звернень, відеофіксації, чи не проходила вона у кримінальних справах”, — констатує Кащук.

Серйозною проблемою став також брак комунікації з міністерством, Нацполіцією та між атестаційними комісіями. Особливо це проявилося на етапі розгляду апеляцій звільнених співробітників.

На думку Авакова, все зло не в його радниках і членах атестаційних комісій від МВС, а в судах.

 

Представники апеляційних комісій практично не отримували жодної інформації від комісій першої інстанції, які рекомендували звільнити співробітника.

“Був повний інформаційний бар'єр і фактично апеляційні комісії працювали заново. А представники міліції, які не пройшли першу інстанцію, вже мали досвід, знали, про що говорити, а про що ні, і за нашими підрахунками приблизно половину з них відновлювали”, — стверджує Кащук.

На цьому етапі проявилася загальна тенденція силового відомства не реагувати на пропозиції, ініціативи і не підтримувати діалог.

“Пан Аваков з моменту його становлення міністром жодного разу з нами не спілкувався особисто, — поділився з UA1 Пушак. — А таких людей, як Шкіряк, яких нам увесь час відправляють, ми не сприймаємо серйозно”.

Мета виправдовує засоби

На думку міністра, все зло не в його радниках і членах атестаційних комісій від МВС, а в судах: “Що в судах у нас не все гаразд, і що лазівки є в законодавстві — це правда. Але так буде не завжди, і я докладу всіх зусиль, щоб у Хатії не було проблем, куди подіти відновленого неблагонадійного корумпованого міліціонера”.

А з приводу свого радника Михайла Апостола та грошей регіоналів Аваков заявив: “Я не знаю, що мав на увазі автор цієї амбарної книги. Понад те, частина документів цієї амбарної книги проходили через наші руки, і якби вже я хотів покривати свого співробітника, напевно, я б ці документи поклав би в стіл”.

До слова, Авакову не вперше доводиться виправдовуватися за своє оточення. Одного зама, Сергія Чеботаря, після гучного корупційного скандалу міністр перевів у статус свого радника.

За іншого ж заступника, Василя Паскала, який за часів Майдану очолював Карний розшук, чиї співробітники буквально полювали на майданівців, Аваков тримався до останнього, поки під тиском громадськості той не пішов у відставку.

“Відсоток звільнених критично малий. В одній із областей з 27 осіб керівного складу звільнили лише одного. Про яку реформу і про те, щоб зламати хребет старій системі ми можемо говорити?”, — аналізує обіцянки керівництва Міністерства і Нацполіції Синіцин.

Хатія Деканоїдзе стала таким собі “весільним генералом” реформ міністра.

 

Крім того він, як і інші активісти, сумнівається в самостійності і реальних можливостях глави Нацполіції. За його словами, активісти постійно контактували з Деканоїдзе, вона в курсі проблематики і запевняла, що готова змінювати ситуацію. Але далі цих обіцянок справа не пішла.

“Зараз контроль у міністерства, і попри бажання Деканоїдзе провести нормальну атестацію і зробити все чесно, все саботується на рівні міністерства, — говорить UA1 Катерина Бутко. — А ми прекрасно розуміємо недосконалість законодавства — глава Нацполіції не є повністю незалежною людиною”.

На жаль, Хатія Деканоїдзе стала таким собі “весільним генералом” реформ міністра. Правильна глава Нацполіції, яка говорить хороші і правильні слова, але абсолютно не впливає на прийняття рішень. Реформа поліції проходить без Деканоїдзе, яка виступає лише її PR-символом.

Таким чином, складається загальна картина і мета, з якою в МВС ретельно оберігають старі міліцейські кадри. Уже зараз практично сформовано воєнізоване угрупування, що підкоряється виключно наказам Авакова і підконтрольне “Народному Фронту”. І чим далі, тим більше воно набуває обрисів фактора потужного тиску на президента.

А в нинішніх умовах від тиску до узурпації влади один крок. Тим більше, що всі можливості для цього у Авакова вже є. Залишитися при владі демократичними способами у представників політично збанкрутілого НФ немає жодної можливості. Тому досить висока ймовірність, що рано чи пізно ця політична сила скористається необмеженим впливом на поліцію.

Ключову роль у ситуації, що склалася, може зіграти ГПУ. Посиливши відомство Юрієм Луценком, президент, очевидно, розраховує на більш рішучі та ефективні дії Генпрокуратури. Але у нового генерального прокурора зовсім мало часу, аби вникнути в найбільш резонансні кримінальні справи і почати впливати на процеси, які відбуваються.