Юлія Тимошенко: страта по-китайськи

У Древньому Китаї існувала жахлива страта, що називалася “Лінг-чі”: кат мусив відрізати у жертви 1000 шматочків м’яса. Якщо жертва вмирала раніше чи пізніше тисячного надрізу, кат вважався непрофесіоналом.

Те, що відбувається зараз з ходінням Юлії Тимошенко до Генпрокуратури, віддалено нагадує саме подібну страту. Українською Евітою Перон їй так і не вдалося стати, а от до образу Жанни д’Арк вона поступово наближається…

Напередодні Нового Року хочеться поміркувати про можливість чи відсутність в Юлії Тимошенко другого життя у політиці, оскільки саме це стає одним з вагомих факторів політичного процесу.

Якби вона перемогла на останніх президентських виборах, то хто зна, як би все воно склалося — і для України, і для українського народу, і для неї самої — особливо коли згадати ті пики, що тоді її оточували.

Чи змогла б і чи схотіла контролювати тих хижаків? Впливати на них? Перетворити вовків на ягнят та кроликів? Чи була в неї якась технологія, як не стати їх заручницею?

Можна припустити — як віртуозно б вони маніпулювали нею, замилюючи очі та свідомість своєю показовою лояльністю та приємною для Юлії Володимирівни українофільською риторикою.

А так — доля дозволила нам усім побачити їхні справжні якості: особливо якщо згадати, як вони усі разом поповзли на пузі в напрямку донецького штабу перед другим туром виборів.

Чи була в неї на момент президентських виборів послідовна та обґрунтована стратегія розвитку України? (Тільки не слід казати, що в Януковича такої стратегії не було і нема зараз — це зрозуміло. Але ж цікаво — чим саме вона краще за нього?)

Добре, можемо передбачити, що при ній міністром освіти не був би Табачник. Але не слід недооцінювати вагомого внеску Дмитра Володимировича в розвиток української культури та свідомості: він сам собою є надзвичайно міцною вакциною проти будь-якого українофобства в недалекому майбутньому! Ніхто так не скорочує в Україні кількість бажаючих жити в “Русском Мире”, як цей колишній історик партії та кучмомейкер.

Нижче подаємо короткий SWOT- аналіз (аналіз сильних і слабких сторін, потенційних можливостей і загроз задля висновку про те, як і в якому напрямку рухатися далі) щодо Юлії Тимошенко.

Скажемо щиро: ми не знаємо — чи є у неї реальний шанс на повернення втрачених позицій, і, якщо є, то від яких саме факторів він залежить. Але не слід чекати, що влада отак сама звалиться в руки — як то відбулося з нинішнім президентом. Недавні події на Майдані-2 не стали для неї трампліном чи еліксиром політичного життя.

Та є ще така штука, як диво.

Його неможливо вирахувати чи передбачити. А воно раз — і відбулося. І змінило усі розклади, які вирахували розумні аналітики, перекинуло усі реалії, які набудували бюрократи та політики.

Можливо, саме диво — це те, про що потрібно мріяти Тимошенко у новорічну ніч...

Юлія Володимирівна Тимошенко: SWOT-аналіз

1. Сила (Strength) — переваги суб’єкту.

— Індивідуальна харизма.

— Індивідуальний бренд, брендованість політичного образу.

— Загальносвітова впізнаваність.

— Зв’язок політичної біографії з Помаранчевою революцією як фактом історії.

— Наявність смаку при моделюванні індивідуального образу, стилістична вишуканість візуального образу та одягу (особливо яскраво на загальному тлі українського несмаку та убогості).

— Ефективне планування власної політичної поведінки на тактичному рівні.

— Ефективна політична поведінка в умовах кризи та форс-мажорних обставин, здатність до “несиметричних” рішень (в останній час зникає).

— Здатність приймати ефективні рішення на підставі інтуїції в умовах загальної невизначеності.

— Висока продуктивність ре-активного мислення.

— Наявність знайомств та симпатиків в колах західного політичного істеблішменту.

— Яскрава та ефективна боротьба з “РосУкрЕнерго” та тіньовими корупційними схемами у газовій сфері.

2. Слабкість (Weakness) — недоліки суб’єкту.

— Відсутність системного стратегічного мислення.

— Нездатність будувати “солідарні” відносини із найближчими соратниками.

— Яскраво проявлений комплекс домінування (“альфа-ідентичність”), що заважає будувати горизонтально зорієнтовані відносини та структури.

— Сумнівні здатності створювати колективи соратників за моделлю артілі (з рівними правами та солідарною відповідальністю).

— Відсутність критичної рефлексії щодо власних дій, намагання звинуватити у власних провалах інших.

— Акцентоване відчуття власної історичної місії, власного надзавдання.

— Кадровий голод на місцях: “обличчями” партії в регіонах часто стають люди з вкрай сумнівною репутацією (Лозинський та ін.).

— Неефективна політична поведінка в умовах соціальної стабільності.

— Відсутність розвинутої “soft power”, смислової стратегії та власного “проекту України”.

— Низька продуктивність про-активного мислення, необхідність присутності “значущого іншого” (ворога, зрадника, міцного опонента чи конкурента).

— Відсутність ЗМІ, здатних впливати на порядок денний та суспільну свідомість.

— Укладання в січні 2009 року кабальних для України угод з “Газпромом”.

3. Можливості (Opportunities) — сприятливі фактори зовнішнього середовища.

— Відсутність зацикленості на ідеології лібералізму, що може стати передумовою ідеологічної творчості.

— Інтерес до соціальних наук — теоретичної соціології, соціальної філософії, геополітики, футурології та ін.

— Інтерес до ідеології солідаризму, намагання дбати про “загальне благо”.

— Вміння віртуозно і без негативних іміджевих наслідків “відмовлятись” від незручних ідеологем та політичних рішень.

— Органічне “вростання” в український духовно-культурний “ергрегор” в зрілому віці.

— Симпатії до ЮВТ значної частини української гуманітарної інтелігенції (правда, у форматі “найменшого зла”).

4. Загрози та виклики (Threats) — протидія зовнішнього середовища.

— Обмежена кількість можливостей повернутись до великої політики.

— Завужений діапазон політичних амплуа — залишається “актрисою одного образу” (“Свобода на барикадах”, “Жанна д’Арк”).

— Нездатність стати “своєю” в колах української гуманітарної інтелігенції та художньої еліти.

“Батьківщина” — партія лідерського типу, в якої відсутні інші фактори легітимності.

— Наявність біографічних та родинних факторів, через які може бути здійснений зовнішній політичний тиск з-за меж України (насамперед, з Великобританії).

— Непрозоре етнічне походження (проте, у випадку ЮВТ ця тема не стала негативним іміджевим фактором).

— Українська вимова при розмові, не зовсім притаманна регіону малої батьківщини (Дніпропетровську).

Отже, напередодні Нового Року доводиться лише побажати Юлії Володимирівні Тимошенко, аби її психофізична енергія перетворилась на соціально-креативну. І якщо вона в чомусь схожа з Жанною д’Арк, то хай ця історія буде із щасливим продовженням...

Андрій ОКАРА, Петро МИРГОРОДСЬКИЙ