Юлія Тимошенко: Мій головний опонент — вся тусовка навколо Януковича, що бачить країну як шматок м'яса

“Українська правда” домовилася з Юлією Тимошенко про цю розмову в ніч першого туру президентських виборів.

Виходячи зі штабу, розташованого в готелі “Hyatt”, Тимошенко була в доброму гуморі під враженням обнадійливих цифр Національного екзит-полу.

Скориставшись ситуацією, довелося нагадати їй про давно обіцяне інтерв'ю. Тимошенко несподівано відповіла: “Хочете завтра?”

Подібні наміри вона висловлювала дуже давно, але все безрезультатно. “Давайте ви дасте нам розписку?” — запропонувала “Українська правда”. Тимошенко взяла в руки блокнот і дала письмове зобов'язання.

І справді, наступного дня, тобто 18 січня, о пів на десяту вечора “Українській правді” було призначено інтерв'ю. Розпочалося воно о 23 годині. Перед цим Тимошенко проводила зустріч в захищеному від прослуховування приміщенні на нульовому рівні у Кабміну. Попри ніч за вікном, прем'єр піднялася на сьомий поверх бадьорою.

Розмова відбувалася в кабінеті прем'єр-міністра, який дійшов до наших днів у тому самому інтер'єрі, яким його замовляв Павло Лазаренко під час ремонту п'ятнадцять років тому.

Портрет Ющенка на стіні біля столу Тимошенко замінила ікона. Під нею — фотографії мами та доньки прем'єра.

Тут же в рамці — перша шпальта газети Financial Times за червень 2008 року, де Тимошенко зображена поряд із Меркель і Берлусконі на самміті Європейської народної партії.

Новий атрибут в кабінеті Тимошенко — антикварний касовий апарат американського виробництва, подарований їй у 2008 році на день народження депутатами Миколою Баграєвим, Олександром Абдулліним і Андрієм Портновим.

Затримка з оприлюдненням інтерв'ю Юлії Тимошенко пов'язана з вичиткою, яку вона здійснювала протягом тижня — в перервах між виборчим туром. Суттєвих змін текст зазнав лише в двох місцях.

Сама розмова залишила сумні як для журналіста враження: дедалі менше в словах Тимошенко “людини”, дедалі більше — “технології”.

- Як ви самі оцінюєте власні шанси на другий тур?

— Боротьба буде не легкою. І це буде боротьба не так проти кандидата Януковича, як проти масштабних фальсифікацій та спецтехнологій. Але в самій перемозі я абсолютно переконана і впевнена.

У другому турі головне — захистити результат від фальсифікацій. Перший тур, як відомо, проходив за правилами, відповідно до яких від кожного кандидата було представлено по два представники в дільничній комісії.

Тому ми були в абсолютній меншості і не могли скрізь як слід проконтролювати діяльність голів та секретарів виборчкомів. Але в другому турі виборчі комісії будуть формуватися 50% на 50% між мною і Януковичем. Це дасть нам можливість додаткового контролю, щоб не допустити фальсифікацій.

- Однак розрив у 10,5% між вами і Януковичем у першому турі робить ситуацію для вас критичною.

— По-перше, нічого критичного в цьому немає. І це добре, добре розуміють навіть у Партії регіонів, бо жвавість та впевненість у них пропала. По-друге, я переконана, що Національний екзит-пол, який дав мінімальний розрив до 4%, і був справжнім результатом першого туру.

- Але ж президента України обирають не за даними екзит-полу, а за даними ЦВК!

— Значить, дані ЦВК у другому турі будуть такі, як треба. Правдиві і чесні. І, звісно ж, переможні для нас. Я хочу нагадати, що ми ідемо на другий тур з величезним запасом голосів.

І я ніколи не повірю, що люди, які голосували за Тігіпка, за Яценюка, за Гриценка, зможуть проголосувати за Януковича. Це сучасні виборці, які хочуть змін в державі. Я думаю, для них буде принизливо віддати свій голос за Януковича.

— З іншого боку, якби ці виборці хотіли, вони би проголосували за вас уже в першому турі...

— Можливо, в першому турі вони бачили своїми лідерами тих політиків, які використали образ “нової хвилі”, “третьої сили”, і які вперше балотуються в президенти. Але у цих політиків не було за плечами боротьби з кризою та абсолютно чорної піар-кампанії, як проти мене. Тому не дивно, що ці кандидати виглядали більш привабливо.

- Ви з'ясували, чому Сергій Тігіпко обійшов вас у рідному Дніпропетровську?

— Тому що в Сергія Тігіпка було достатньо часу, щоб проводити багато зустрічей. Він провів серйозну кампанію.

- Доводилося чути й іншу думку: в Дніпропетровську так добре знають Тимошенко, тому в неї там низький рейтинг...

— Як і в інших областях, у моїй рідній Дніпропетровській області також була побудована потужна інформаційна машина з дискредитації мене як кандидата в президента. Цій машині дуже важко протистояти. По іншим кандидатам не били прямою наводкою так як по мені. (Усміхається.)

- Що для вас було найбільш образливим почути?

— Нічого, тому що ображатися на чорнуху не можна.

- У чому, як ви думаєте, феномен Тігіпка, який за півроку з нуля набрав 13%?

— Феномен у тому, що в країні велика кількість інтелектуальних людей, які в 2004, в 2006-му і 2007-му голосували за Януковича, переважно в східних регіонах. Зараз вони, розуміючи, хто такий Янукович, зробили інший вибір. Вони отримали позитивну кандидатуру, проти якої майже не було негативу.

- Тігіпку ви запропонували посаду прем'єра. А як би ви переконували виборців Яценюка і Ющенка голосувати за вас? Адже ви називали Яценюка маріонеткою, Ющенка — зрадником. А тепер вам треба іти до їх виборців та агітувати за себе.

— Ви помиляєтесь. В ході виборчої кампанії я взагалі не виступала з критикою кандидатів з демократичного табору. Я добре розумію, що ми — не вороги, і нам необхідно домовлятися. Ще на початку кампанії я сказала, що готова підтримати будь-якого кандидата, який вийде до другого туру з Януковичем. І я докладала максимум зусиль, щоб не втручатися в бруд, який лився з усіх сторін. Я протрималася кампанію чітко, не відповідаючи на агресію.

Мій головний опонент — не Ющенко, Яценюк чи Тігіпко, а вся тусовка навколо Януковича, що бачить країну як шматок м'яса, і думає: “Скільки коштує Україна, щоб її купити?” За їх розрахунками, вона коштує рівно стільки, скільки вони вклали в кампанію Януковича. Даремно вклалися, хочу я сказати їм. Я не дам з'їсти Україну.

- Але у вашій фракції, у вашому оточенні так само багато соратників Леоніда Кучми, які сьогодні допомагають вам!

— Цілі і мету кожної політичної команди формує лідер. Якщо ті цінності, які я сповідую, поділяють люди з інших команд, я з великим задоволенням їх запрошую. Якщо ж у людей інші цілі та інша мета, якщо вони дозволяють собі заробляти на інтересах держави, то таких людей в моїй команді не буде. Ми від таких позбавляємося без жалю.

Я хочу ще раз сказати: ніхто і ніколи в моїй команді не визначатиме стратегію, яка б розходилася з національними інтересами України.

Я зробила мільйон спроб пояснити все Віктору Андрійовичу

- Чи намагалися ви по-людськи домовитися з Ющенком про ненапад в останні місяці перед виборами?

— За п'ять років я зробила, мабуть, мільйон спроб пояснити Віктору Андрійовичу, що тільки мир і результат, який ми даватимемо, можуть захистити незалежність України.

Президент і прем'єр повинні бути єдиною командою. Принаймні на людях, яка б чорна кішка між ними не бігала. Але мені не вдалося його переконати. Він не захотів мене почути.

- Але поставте себе на його місце. Ющенко став президентом, розраховував переобратися, а електорат у вас спільний. Коли ви почали змагання за цей електорат, виборці значною мірою перейшли до вас. Ви образу Ющенка розумієте?

— Якби у Віктора Андрійовича було 70% підтримки в суспільстві, йому були би непотрібні союзники. Але коли немає 70% підтримки, то в усіх країнах світу прийнято шукати союзників та шукають компроміси. І потім — союзників не зачищають.

- До речі, вам особисто би хотілося мати 70% рейтинг?

— Кожен політик хоче мати найбільшу підтримку людей. Це — природно.

- 70% — це як у Путіна. Але потім це породжує різноманітні спокуси...

— Це та спокуса, з якою легко боротися. Бо коли ти піддаєшся цій спокусі, то згодом, рано чи пізно, твої сімдесят перетворюються на сім...

- Багато хто остерігається, що ви будете реалізовувати путінський сценарій в Україні, сценарій “жорсткої руки”, що зупинить демократичні процеси.

— (Пауза) Ну от як ви самі думаєте, як це буде реалізовуватися?

- Через інструментарій Генпрокуратури, порушення кримінальних справ на бізнесменів, які підтримують ваших опонентів. Це — як варіант.

— Якби у мене дійсно було таке бажання, то ця “жорстка рука” уже давно працювала б. Якщо іти за вашою логікою, то чому я до цього моменту не робила нічого подібного?

Сьогодні ж не тільки Генпрокуратура порушує кримінальні справи — є податкова, є міліція, є митниця. В принципі, якщо би я сповідувала такі цінності, що заважало би мені боротися таким способом? Штрафи би нараховувала, списувала би кошти з рахунків...

Але я цього не робила і ніколи не зроблю. “Жорстка” або “залізна рука”, про яку я говорю, це не інструмент для покарання, а інструмент захисту державних і національних інтересів.

- А спокуси були у вас — порушити кримінальні справи на конкурентів?

— У мене були інші спокуси. Взяти якісь галузі та очистити від всього, що є корумпованим і неефективним. Там, де я змогла і встигла, ми непогано попрацювали.

Пункт номер один — система реалізації газу. Ми її очистили? Очистили. Пам'ятаєте, про що кричали на весь голос мої опоненти? Що будуть поставлені інші посередники, побудована інша корупційна схема. Нічого цього нема й не буде. Ми очистили галузь і налагодили нормальну роботу.

- Ну, ваші опоненти кажуть, що ваш приватний інтерес закладений не з українського, а з російського боку. І там він “переводиться в кеш”, кажучи мовою ваших опонентів.

— Повна нісенітниця, яка проголошується некомпетентними людьми або ж провокаторами. “Газпром” і “Нафтогаз” мають прямі угоди. “Газпром”, до речі, має публічні баланси. Я переконана, що Росії є куди діти кошти, які вона отримує за газ.

...Друге — ми не провели жодної нечесної приватизації. Голосами нашої фракції ми скасували все, що пов'язане з нечесними тендерами. Я переконана, що Партія регіонів цього ніколи би не зробила. Ми поборолися за чесність видачі земельних актів. Ми реально закрили гральний бізнес.

- Знову ж таки, закриття грального бізнесу зрозуміли не всі. Точилося багато розмов, що вас до цього підштовхнув Путін. Адже він закрив гральний бізнес в Росії, після чого йому потрібно були перекрити шлях гравцям до України.

— Ви самі вірите в ці казки? Це абсолютна маячня, яку навіть обговорювати не хочеться. Треба звикати, що Україна може щось робити першою, красиво і достойно.

- Але ті самі гральні заклади сьогодні працюють під іншими вивісками!

— Подекуди працюють, маскуються, шукають інші виходи. З такими борються і будуть боротися. Масового грального бізнесу в країні немає.

Я жоден традиційний “адмінресурс” не викопристовувала

- Пролийте світло на таку історію. За три дні до виборів Україна почула, як її прем'єр-міністр домовляється з президентом іншої держави Грузії про постачання сюди “боєспособних” людей для участі у виборах. Щоб сказали ви, якби Янукович домовився з Росією про постачання у Львівську область двох тисяч спостерігачів з Поволжя? Ви б першою назвали це втручанням у вибори!

— Я б хотіла звернутися до всіх країн світу, щоб вони направили як можна більше дієздатних людей, які могли би проконтролювати кожну дільницю в Україні.

- Саакашвілі говорив не про “дієздатних”, а про “боєздатних людей”. Що він мав на увазі?

— Він мав на увазі дієздатних спостерігачів за виборами, а не бойовиків-нінзя. Коли я говорю, що у нас, наприклад, боєздатна команда, то маю на увазі, що ця команда вміє ефективно працювати, і зовсім не натякаю на те, що ця команда вміє робити якісь погроми.

А сьогодні на “голому” місці Партія регіонів прагне розкрутити вселенський скандал. Це дурниця! І перший тур показав, що грузинські спостерігачі працювали, як спостерігачі. Я їм за це вдячна.

Ви справді думаєте, що президент може зателефонувати до прем'єр-міністра, щоб пропонувати йому по телефону якісь сумнівні речі? Це — дешева і не варта яєчної шкарлупи провокація.

Але, користуючись нагодою, хочу звернутися до всіх країн світу: скільки можна, стільки надішліть спостерігачів на другий тур. Я точно знаю: якщо приїхав спостерігач, який має визначені законом права, він зробить вибори чеснішими, бо шахраї будуть боятися виявлення цих зловживань.

- Ви зрозуміли, як вас підслухали: з України, з Грузії, з третьої країни?

— (Перебиває) Я взагалі не бажаю про це говорити і загострювати на цьому увагу!

Для мене чесні вибори — це головна технологія перемоги.

- Юлія Володимирівна, чому ви на цих виборах використовували адмінресурс?

— Наведіть приклади!

- Чесні вибори — це не тоді, коли прем'єр сідає в урядовий літак і подорожує по всій країні з виборчим туром, закамуфльованим під “робочі поїздки”, коли вдень відбувається вручення держактів на землю, а закінчується концертом “з Україною в серці”. Або згадайте регулярні трансляції ваших виступів на УТ-1.

— Всі прямі ефіри, пов'язані з виборчою агітацією, йшли за фінансовий ресурс кампанії. А загалом, у мене робота як у прем'єр-міністра не відмінена. І відповідальність за країну не скасована. І я не можу не їздити в регіони, не вивчати ситуацію, не піднімати галузі, не розвивати ті напрямки реформ, які ми проводимо.

Саме тому це цілком логічно, що я відвідую регіони та роблю ті справи, які потрібно. До виборчої кампанії я так само їздила в регіони.

Крім того, є величезні проблеми з видачею земельних актів! Ве-ли-чез-ні проблеми з видачею квартир, які уряд купував для людей! Саме тому я їжджу — для того, щоб зробити ці процеси можливими, бо продовжується саботаж. Там, де корупція, там дуже важко ламаються старі схеми. І я їжджу для того, щоб самостійно навести скрізь порядок.

- Тобто ви адмінресурс не використовували на цих виборах?

— Для мене адмінресурс — це коли ставиться план по двору кожній адміністративній структурі, коли вони кожен день звітують, скільки голосів вони забезпечили, коли вони для цього використовують тиск через звільнення, догану, примус.

До речі, у східній Україні через місцеві органи влади, які підконтрольні Партії регіонів, це все продовжується. Аж до того, що у Донецькій чи Луганській області через прокуратуру тиснули на керівників шахт, профспілок. Тому в традиційному для Україні сенсі я жоден “адмінресурс” не використовувала. І ніколи не використаю.

А те, що я була змушена в зв'язку з кризою суміщати поїздки в регіони, де були справи по прем'єрській роботі, із зустрічами з виборцями — я це чітко розмежовувала.

- Запитання щодо щирості політиків. Ну неможливо повірити, що 30 співаків поїхали по Україні безкоштовно за вас агітувати! Думаю, ви б на місці виборців у це також не повірили.

— Я можу дати відповідь на це питання. У нашій команді працює відома і талановита людина, яка багато років ставить на ноги шоу-бізнес, молодих виконавців. Всі знають “Таврійські ігри”, дитячий фестиваль “Чорноморські ігри”. Це — Микола Баграєв.

Він — мій партнер, мій друг. І він по роду діяльності має прекрасні стосунки з усіма значимим виконавцями в Україні. По-суті, це його команда.

І вибори були прекрасною нагодою, щоб я змогла персонально розповісти про свої цінності тим людям, які є не просто” золотими голосами” України, а ще і справжніми громадянами України.

Коли я змогла їм розповісти, що я роблю, як я будую країну, як протистою тому поганому, що поки залишилось в Україні — вони сьогодні стали не просто спільною командою зі мною, але і командою однодумців. Таких патріотів Україні не вистачає.

- Але запитання було про “безкоштовний” виборчий тур співаків...

— Я про це і кажу. Микола Баграєв зробив все для того, щоб такий тур став можливий. Ми як команда компенсували матеріальні витрати — встановлення сцени і озвучення. Я ніколи з жодним учасником нашого туру жодні фінансові справи не обговорювала.

“ЄЕСУ” зруйнували, бо я не погодилася носити хабарі

- Це для вас неприємний сценарій, але може таке статися, що ви програєте вибори. Чи ви визнаєте поразку і перейдете в опозицію?

— Ні, я не програю вибори. Я не маю морального права їх програвати. Бо мова йде не про Тимошенко, мова — про Україну та про її майбутнє. Я просто точно знаю, що немає ніякої історичної логіки в тому, щоб перемогу знову здобула олігархія. Це був би кінець надій на побудову коли-небудь в Україні правової держави. Тому все буде добре. Олігархія не повернеться в Україну.

- Ви кажете “олігархія”. З тим же Ахметовим ви тепло спілкуєтеся, для вас він не є уособленням олігархії. Тарута з Гайдуком — типові олігархи. Але один з них — ваш радник, другий — член вашої команди. Або ваш депутат і бізнесмен Жеваго — хіба не олігарх?

— Я давно сказала, чим олігархи відрізняються від великих бізнесменів.

- Тоді хто ці міфічні “олігархи”, якщо всі перераховані — великі бізнесмени?

— Великий бізнесмен і олігарх різняться трьома важливими речами. Перше: олігарх бачить політику виключно як свій власний бізнес і має колосальний політичний ресурс, щоб заробляти на країні.

Друге: олігарх — це людина, яка має достатньо ЗМІ, щоб впливати на свідомість громадян і виборювати політичну владу, щоб потім використовувати її для примноження прибутків.

І третє: олігархи — це люди, які ставлять за мету тільки заробляння грошей, використовуючи політичний потенціал. А не ставлять за мету створення з України цивілізованої, демократично, правової країни.

Я таку мету ставлю. І хто би біля мене не працював, він не може розглядати Україну як джерело для заробітку через політику. І поки я з ними добре вітаюся і дружньо розмовляю, то це тільки тому, що перебуваючи на посаді прем'єр-міністра, я нікому з них не дала незаконно і корумповано взяти навіть крихту з державного столу.

- Ну, візьмемо такий приклад. Лояльний до вас “Індустріальний союз Донбасу” попри кризу отримує повне відшкодування ПДВ. Тоді як, наприклад, Сумське НПО імені Фрунзе — не отримує.

— Значить, скоро отримає. ПДВ гірничо-металургійному комплексу відшкодовується незалежно від того, хто є власником. Це робиться для підтримки металургів у кризу. Але під умови — платити податки, не звільняти працівників, не понижувати...

- Поясніть, куди поділися гроші застави, внесеної за участь у приватизації Одеського припортового заводу? Російський учасник, пов'язаний з “Газпромом”, отримав свої 400 мільйонів назад. А два українських учасника, яким винні 800 мільйонів, не отримали.

— Всі учасники отримають заставні кошти. Але гроші ідуть через різні рахунки. На жаль, чесна приватизація ОПЗ була зіпсована. І це ще раз підтверджує, наскільки важко будь-якому прозорому проекту в нашій державі пробивати собі шлях.

- Але ці застави — по 400 мільйонів від кожного учасника конкурсу на ОПЗ — мали бути повернуті протягом трьох днів. Минули вже три місяці, учасники аукціону навіть виграли суди, але уряд ці кошти не повертає!

— Ці кошти будуть неодмінно повернуті відразу після того, як відбудеться чесна приватизація ОПЗ.

- Тобто до проведення повторної приватизації ОПЗ застави повернуті не будуть?

— Так, не будуть.

- Але ж це порушення закону!

— Порушення закону — це прийняття нечесних рішень проти прозорої приватизації, руйнація приватизації через укази президента, коли розігнали всіх іноземних інвесторів. Реального аукціону не було, а була змова.

- Але змова має бути доведена!

— Ця змова була видна всім і неозброєним оком.

- Після цих слів вас знову звинувачуватимуть, що ви в ручному режимі вирішили питання.

— Я буду захищати інтереси держави, бо держава, на жаль, не завжди в змозі захистити свої інтереси. І коли всі бачать, що там була змова — значить, була змова.

Вартість ОПЗ мінімум в чотири рази вища. (Від УП: аукціон з продажу заводу завершився на 5 мільярдах гривень.) Я ніколи не дам пройти змові, яка позбавляє державу додаткових грошей!

- Юлія Володимирівна, як ви тепер запросите інвесторів в Україну, якщо вони знають, що прем'єр-міністр може просто вирішити не повертати заставу?

— Застава буде повернута. Я переконана, що ті самі люди будуть брати участь у повторній приватизації ОПЗ. Застава повернеться.

Думаю, після нашої перемоги на виборах президента в державі швидко почнуться прозорі процеси. Ви як журналіст знаєте, що приватизація в Україні була дуже брудним, корумпованим і замовним дійством.

- І ви, до речі, до неї також трохи долучилися...

— Коли?

- Коли очолювали “ЄЕСУ” в 1990-их роках...

— Ні!

- “ЄЕСУ” брало участь у приватизації Південного гірничо-збагачувального комбінату, Харцизького трубного...

— Ні, “ЄЕСУ” нічого не приватизовувало, ви можете подивитися документи. “ЄЕСУ” створювало важливі програми, які давали можливість Україні відроджуватися у важкі кризові часи.

- До речі, є епізоди в діяльності ЄЕСУ, за які вам було би шкода?

— (Думає.) З часом, коли пройде ця політична брудна кампанія, фахівці, яких би я з задоволенням запросила, вивчили би, як реально — реально! — працювало “ЄЕСУ”. Саме тоді були відроджені ринки для багатьох підприємств України. І реалізовували вони продукцію по високим і вигідним цінам. Ми робили нормальні торгівельні операції, які ніяк не суперечили закону. Та робота була надзвичайно корисна для держави.

- Якщо все так було, чому тоді зруйнували “ЄЕСУ”?

— Зруйнували “ЄЕСУ” тільки з однієї причини — тому що я не погодилася носити хабарі тим людям, які були тоді при владі в України.

- Кому конкретно ви не погодилися носити хабарі?

— Тим, хто тоді влаштував проти мене репресії.

- А тим, хто в Америку втік?

— Ті, хто втік в Америку, мають правосуддя в тій державі.

Я готова дати відповідь на будь-яке запитання. Якби підприємство, яке я очолювала до 1996 року, мало серйозні порушення, то та репресивна машина, яка була включена проти нього, будь-що їх би довела. Але вони нічого не змогли довести. Це просто була замовна політична репресія, яка завершилася великим пшиком. І ще знаходячись в опозиції, мною було виграно безліч судів.

Я хотіла би, щоб так само “на зуб” були перевірені інші політики та бізнесмени, і щоб вони так само достойно вийшли з політичних репресій. Але я хочу вірити, що президентські вибори завершаться так, що в Україні політичних репресій більше не буде.

- Можливо, в цьому був певний рок вашої долі. Адже, якби не ті репресій, ви би не пішли так далеко в політиці. І сьогодні не були би фіналістом виборів президента. А, можливо, були би одним з десяти великих бізнесменів. Може, це була неминучість, яка мала вивести вас на цей курс?

— Якщо би я прийшла в політику та жила за їхніми правилами, то ніщо би не загрожувало ні моєму бізнесу, ні мені. Я просто з перших місяців приходу в політику відмовилася жити за їхніми правилами.

Я з задоволенням згадую свою першу посаду голови бюджетного комітету. Ми зробили бюджетну реформу, прибрали все ручне управління в плануванні бюджету. Це була моя ідея.

Я з великим задоволенням згадую ті декілька місяців, коли я працювала віце-прем'єром по ПЕК, ми вивели з тіні значні обсяги грошей, і мені не соромно за ті часи. І ніхто з людей, які зі мною працювали, не скажуть, що я взяла хоча би копійку хабара. Це для мене просто недопустимо.

Якщо ви поговорите з простими працівниками Кабінету міністрів, які не міняються багато років, вони вам розкажуть, чим прем'єр-міністр Тимошенко відрізняється від інших прем'єрів. За весь час роботи в уряді я не допустила прийняття жодного лобістського рішення. Жодного!

- Згадайте, вами без тендеру були визначені компанії, яку будують стадіон “Олімпійський” у Києві або аеропорт у Львові.

— Це сталося тільки там, де, попереднім урядом були цілком і повністю завалені програми підготовки до Євро-2012. Ми рухалися в дуже стислому режимі. І коли у нас траплявся цейтнот, за поданням пана Васюника ми зробили такі рішення для НСК “Олімпійський”, для львівського стадіону тощо.

Після моєї перемоги на виборах не буде жодного коаліційного уряду

- Під час цих виборів президент Ющенко експлуатував тему кримінальної справи, порушеної проти вас в Росії. Зокрема, те, що закрита вона була за нереабілітуючими обставинами, тобто ви погодилися закрити її за терміном давності. Ви раніше ніколи цього не коментували. Як насправді була закрита справа проти вас у Росії?

— Вона була закрита за повною відсутністю будь-якого складу злочину. Будь-якого!

- Відповідна постанова у вас є на руках? Можете показати?

— Так, звичайно, є абсолютно всі документи, які повністю реабілітують і мене, і моїх друзів, і мою родину. Це була велика боротьба, яка не могла би завершитися успішно з опозиції, якщо би не було чистоти в наших діях.

(Понижує голос) І я пишаюсь тим, що коли свого часу Кучма підняв проти мене півсвіту, то не знайшли в моїх діях ані корупції, ані порушення законів. Знаєте чому? Я вам розкажу.

Україна тоді дуже погано розраховувалася за газ. Сплачувала тільки 30% вартості. Але, коли стояла дилема — платити за Україну по газовим контрактам на базі підприємства, яке я очолювала, або відкладати кошти на якийсь свій рахунок, то я платила за газ.

Бо держава завжди була пріоритетом для мене. І це не порожні слова, а реальна історія, що має документальне підтвердження. Тому і не знайшли жодного рахунку, на яких були би накопичені нечесні гроші.

— Тоді для чого ви на Кіпрі створювали компанію “Somolli”? Або “United Energy” у Британії?

— Це були робочі рахунки, які забезпечували функціонування підприємства. Ми мали такий банківський обіг, який мали всі інші підприємства. Я хочу завершити розмову на цю тему тільки тому, що я — єдина людина, яка в опозиції отримала всі рішення судів про те, що я ніде не взяла в держави жодної копійки.

— Якщо зовсім чесно — це рішення Верховного суду датоване 2005 роком, коли вже відбулася Помаранчева революція.

— (Сміється) Це рішення було винесено, коли мене вже не було при владі.

— Я читав це рішення Верховного суду. Там немає нічого про те, відсутній склад злочину у ваших діях чи ні. Там сказано лише одне — справа закрита генеральним прокурором Піскуном в межах його повноважень.

— А закрита генпрокурором вона була за відсутністю складу злочину. Цю тему треба взагалі закрити. Є рішення суду, яке ми отримали, коли знаходилися в опозиції. Це були наймасштабніші політичні репресії проти мене, моєї родини, моїх друзів, які були організовані Кучмою і його оточенням.

— Яку роль у вашому житті сьогодні грає Віктор Медведчук? Цього запитання не уникнути, тому що раніше ця людина була вашим опонентом, а сьогодні — по ваш бік політичної барикади. Як це сталося?

— Мені здається, ви занадто багато уваги приділяєте окремим людям і окремим прізвищам.

— Можливо, але Медведчук — це знакове прізвище. Ви самі нас до цього привчили!

— Я спілкувалася і спілкуюся з усіма політиками України. Іноді навіть з Януковичем. Але є певні контакти, а є команда, є виборчий штаб. Віктор Медведчук не входить до команди і не працює в штабі.

— Але як мені як виборцю голосувати за вас, якщо ми не маємо гарантій, що одіозні персонажі не будуть повернуті до влади?

— Одіозні персонажі стають “одіозними” залежно від того, скільки на них вилито чорного піару або які дії коли і як вони робили. Я — за результат для України і за правильну дорогу до цього результату. Якщо до мене як до лідера будуть претензії по меті, по шляху і по методам, які застосовуються — я буду за це відповідати.

(Підвищує голос) Але я можу твердо сказати — після моєї перемоги на президентських виборах не буде жодного коаліційного уряду! Я вважаю одіозними тих людей, які делеговані партіями для політичних розкладів, а не для того, щоб будувати країну.

Я вважаю одіозними призначення, коли людина за своїм фахом, за своїм змістом не відповідає посадам, але ми вимушені робити такі призначення, тому що є коаліція і вимагаються якісь політичні рішення. От такі призначення я вважаю одіозними.

Якщо говорити про одіозність, то треба ставити питання всім політикам, чому у них в командах є люди, які робили одіозні речі. От наприклад — РНБОУ сьогодні очолює людина, яка вважає, що розпад України — це нормальна справа.

Різні люди по різному можуть робити свою справу в залежності від того, які задачі їм ставляться лідером. Секретаріат Кабміну, який майже не змінився за всі уряду, не допустить прийняття жодного рішення, яке суперечить інтересам України. Вони сидять і вичитують кожну літеру. Це тому що я ставлю так завдання.

Треба розбиратися, які завдання своєму персоналу ставив кожен президент, кожен прем'єр-міністр, і не скрипку звинувачувати, що вона фальшивить, а гравця звинувачувати, що він ставить фальшиві завдання.

І всіх людей, які можуть якісно, чітко, педантично, професійно виконувати мою стратегію під моїм контролем і під мою відповідальність, я буду запрошувати. І я ніколи в житті не буду робити так, як роблять інші лідери: шукати цапа-відбувайла.

— Виходить, що коли ви вели переговори з Януковичем про широку коаліцію та збиралися зробити його президентом — він би теж виконував поставлені вами задачі під вашим контролем?

(Тимошенко жестом просить виключити диктофон, після чого відповідає на запитання не під запис.)

Ми не оскаржуємо фальсифікацій, щоб не витрачати час

— Якщо повернутися до виборів президента... Схоже, що розрив між фіналістами буде мінімальним, і це неминуче упирається в невизнання однієї стороною іншого переможцем. Після цього буде новий Майдан?

— Я переконана, що люди, які голосували за Яценюка, Тігіпка чи Гриценка — вони люди інтелектуальні. Я не вірю, що ці “білі комірці” проголосують за людину, яка є уособленням невігластва, неінтелектуальності, непорядності, непрофесіоналізму. Тому максимальний приріст, який може отримати Янукович на другий тур — це три-чотири відсотки.

Я вірю, що країна зараз трошки здригнулася від того, що відбулося. Якщо ми не втратили відчуття небезпеки за країну, то країна має здригнутися від того, що по-перше, фальсифікували перший тур...

— Якщо були фальсифікації, чому ви їх не оскаржуєте?

— Зараз немає часу. Зараз треба не допустити це в другому турі. А, по-друге, треба здригнутися від того, яке країна може отримати керівництво. Я вважаю, що кожна чесна людина мусить сьогодні боротися за себе і за країну, в якій вона живе.

— Якщо фальсифікація була, то дуже масштабна. Наведіть приклади фальсифікацій?

— Головний приклад — це розбіжності між даними ЦВК та великого екзит-полу, який був проведений не на замовлення.

— Ні, малися на увазі інші приклади — вкидання пачок бюлетенів на конкретних дільницях, каруселі тощо?

— У нас все це є. У нас є, де скільки голосували на дому. На деяких округах це сягало 15%. На деяких округах голосували люди, яких немає в реєстрі виборців. І це теж іноді складало 10-15%.

— Але навіть якщо це сталося, це справді фальсифікації, це — погано, але мова іде про тисячі голосів. А розрив між вами і Януковичем склав 2,5 мільйона голосів!

— У накопичувальному режимі це призвело до великих фальсифікацій. Як мінімум в третині регіонів, де ми не мали можливості впливати на виборчі дільниці, фальсифікувався остаточний протокол. Це — масштабна фальсифікація!

В Черкаській області деякі дільниці закрили о 12 годині дня, бо люди не хотіли голосувати за Януковича. Крім того, від мого опонента, за багатьма даними, на цих виборах роздають величезні суми грошей, людей просто купують.

Ми могли би піти в суди та по кожному напрямку це довести. Але це був би втрачений час, який можна присвятити тому, щоб не допустити цього в другому турі. Ми знаємо, де це було і як це робилося. Ми знаємо, що ніхто крім нас самих нам не допоможе. І ми будемо припиняти такі недопустимі випадки фальшування.

— Схоже, що все одно підсумки виборів будуть вирішуватися у Вищому адміністративному суді. Кого ви визнаєте легітимним головою ВАСУ — Пасенюка чи Сіроша?

— Коли вже сам суд розколюється і зрозуміло, що в одного судді по закону закінчився термін, і він вже не може перебувати на ці посаді за жодних обставин...

— Тобто ви вважаєте, що Пасенюк нелегітимний керівник?

— ...то треба говорити, що у нас в країні просто “SOS!”, “alarm!”, біда і трагедія. От про що треба говорити. Залишитися осторонь від цього жодному громадянину не можна.

— Якщо змоделювати такий підсумок виборів, що Янукович стане президентом, а ви залишитеся прем'єром — він же не зможе вас автоматично зняти з посади, і вам доведеться співіснувати?

— Я не допускаю — просто запам'ятайте це! — що європейська держава з дуже доброю освітою та інтелектом власних громадян, може обрати президентом, який стане ганьбою України в історії на багато років. Цього не буде!

— Якщо ви станете президентом, які чекають перспективи започаткованих Ющенком проектів — вшанування Голодомору, “Лікарня майбутнього”?...

— Я ніколи не вважала Голодомор проектом. Я завжди була не тільки учасником — я була організатором відновлення пам'яті про цю трагічну подію нашої історії. І це для мене дуже важливе завдання. Єдине, з чим я ніколи не змірюся — щоб з таких трагедій робити піар, який викликає в частини суспільства несприйняття, яке межує з втратою усвідомлення народом своєї історії.

Іноді такі величезні трагічні події, які потребують і далі вивчення та правильної оцінки, частково були використані. Ось що мене обурює! А все добре, що було добре у владі за ці п'ять років, матиме абсолютну спадкоємність.

— Для деяких виборців є знакові питання, на основі яких вони роблять вибір. Наприклад, чи залишиться Чорноморський флот Росії після 2017 року?

— Наша позиція чітко визначена. Розташування іноземних баз на території України заборонено в Конституції. Це не дискутується! Кожен лідер держави зобов'язаний діяти по Конституції. Я як майбутній лідер держави не порушу Конституцію за жодних обставин.

— Чи буде ОУН-УПА визнана воюючою стороною?

— По-перше, є відповідні законопроекти, внесені нашими депутатами, зокрема Андрієм Шкілем. А, по-друге, відновлювати історію, що є болісним процесом через цивілізаційну роздільність України...

— Тобто ви думаєте, що в Україні є цивілізаційна роздільність?

— Я переконана, що є цивілізаційна роздільність. Але нам потрібно її заживляти, а не піднімати питання, які по живому кроять націю на шматки, а потім на цьому робляться вибори.

Історію треба відновлювати не таким чином, щоб цей розкол поглиблювати, а правильно доносити до суспільства правду. Робити це через правду, через чесні художні фільми, які матимуть повідомлення в художніх образах — через любов, через натхнення!

— Складається враження, що ви особисто долучитеся до розробки сценарію цього фільму!

Я переконана, що це буде цікава робота — працювати над проектами, де історична пам'ять буде донесена через правильну систему розуміння людей. І серія високохудожніх фільмів, зроблена за участі найкращих творців кіно, може показати людям красу і трагічність, героїзм і складність нашої історії. І я такий проект обов'язково зроблю.

Сергій ЛЕЩЕНКО