Янукович завершив адмінреформу за 30 хвилин

Реформу органів влади проводити треба. Вже давно.

Янукович нарешті її розпочав — це добре.

Погано інше — те, що Янукович її уже завершив!!!

Це була сама блискавична із усіх реформ Януковича.

Реформа розпочалася 9 грудня о 23:22 оприлюдненням указу президента №1085 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади”.

Переглянув указ і посміхнувся: Янукович почав виконувати мою передвиборчу програму? В ній є такий пункт: “Кількість міністерств і відомств (їх зараз 80) буде скорочена на 30%. Керівні посади — на 50%. Чисельність апарату по всій вертикалі (центр-регіони) — на третину”.

В указі саме такі цифри Янукович визначив як вимогу до Кабміну щодо скорочення чиновників.

В цей час на сайті президента пішли укази про звільнення: Клюєв, Колєсніков, Тіхонов, Тігіпко, Бойко, Табачник, Присяжнюк, Злочевський, Балога, Кулиняк… Зберегли посади Азаров, Грищенко, Єжель, Лавринович, Митник, Могильов, Ярошенко.

Перечитуємо указ №1085 ще раз: оптимізація, усунення дублювання, скорочення чисельності і витрат, підвищення ефективності, нові назви міністерств, нові агентства, служби, інспекції…

Досить системно і нібито логічно.

Але чогось дуже важливого не вистачає?

Знайшов: про владу в указі йдеться, а от про людей забули?!

Про 45 мільйонів, для яких, власне, держава й має працювати, і які віддають свої гроші на зарплату їм, державним чиновникам.

Раптом на сайті президента один за одним пішли укази про нові кадрові призначення.

Звіряю прізвища: Клюєв, Колєсніков, Тіхонов, Тігіпко, Бойко, Табачник, Присяжнюк, Злочевський, Балога, Кулиняк… Зберегли посади Азаров, Грищенко, Єжель, Лавринович, Митник, Могильов, Ярошенко.

На годиннику 23:52.

Реформа завершилася саме в цей час, за півгодини, коли відбулися “нові” кадрові призначення в “реформований уряд”.

Мільярдери, корупціонери, українофоби, а дехто й просто бездарі в уряді — Янукович залишив їх у владних кріслах.

Крісла переставив по-іншому, кілька викинув, але в кріслах — “все те же, до боли знакомые лица”…

Хтось думає, що люди, які накопичили мільярдні статки і дотепер безкарно доїли бюджет, раптом зміняться, коли після Указу число їхніх підлеглих скоротиться на 30% чи навіть на 50%?

Та їм по барабану те скорочення і чисельності підлеглих, і бюджету на їх утримання. Кому треба — віце-прем’єри і міністри доплатять (і зараз доплачують) зі своєї, а насправді — нашої з Вами кишені.

Клюєв після указу перестане підтримувати свій “австрійський” бізнес, чи офшорні компанії донецьких? Зачервоніє і скасує свої лобістські рішення після публікації розслідувань Сергія Лещенка на “Українській правді”?

Тігіпко після указу стане державним менеджером з європейським обличчям — відкрито задекларує свою нерухомість у Франції, чи справедливо сплатить державі хоча б кількасот мільйонів гривень з операції продажу свого приватного банку?

Колєсніков після указу перестане лобіювати будівельний і аграрний бізнес донецьких?

Бойко після указу відмовиться від заробленого у владному кріслі, порве з Фірташем, назве справжніх власників облгазів, стане пріоритетно дбати про український інтерес — заміщувати російський газ вітчизняними енергоносіями?

Митник після указу, всупереч багаторічній практиці відкатів і зловживань, запровадить європейські стандарти прозорості на тендерах із закупівлі ліків і медичного обладнання?

Ярошенко після указу перекриє багатомільярдні потоки контрабанди через митницю і припинить так само багатомільярдні оборудки з ПДВ у податковій службі, стримає податкову міліцію від репресій проти бізнесу?

Єжель після указу вижене з армії приведених ним самим підконтрольних постачальників усього і вся — продовольства, палива, речового і медичного майна, перестане проводити наради виключно з фінансово-майнових питань і раптом стане справді реформувати армію?

Янукович після указу припинить будівництво власних маєтків, дозволить підконтрольним йому ГПУ, СБУ, МВС і судам застосувати закон проти зловживань і корупції “своїх” наближених?

Нічого цього не буде.

Янукович міг зробити хоча б півкроку — змінити склад уряду, дати тим самим поштовх адміністративній та іншим реформам.

Він цього не зробив.

Єдине, чого Янукович добився (і добивався) — ще більше посилив власні повноваження, себе Царя! Янукович тепер особисто призначатиме і звільнятиме у виконавчій владі усіх — не тільки прем’єра, віце-прем’єрів, міністрів і їхніх заступників, глав адміністрацій, а відтепер —і керівництво усіх отих новоутворених агентств, служб, інспекцій…

Вся влада — в руках Януковича!

Вся корупція — в руках Януковича!

За все — відповідатиме особисто Янукович!

Що буде далі?

Акімова розповідатиме на ток-шоу про плани, етапи і прекрасні задуми авторів адмінреформи. Пані Ірині співчуваю найбільше, бо вона, мабуть, щиро вірить у те, що пропонує Януковичу. Тож її розчарування буде найбільшим.

Лавринович, який генерує, візує і цинічно виправдовує будь-які незаконні й антиконституційні рішення Януковича, розказуватиме нам про нові органи влади, з новими функціями і повноваженнями, про оптимізацію державного управління.

Литвин з Чечетовим забезпечать планам Януковича законодавчий back-vocal. Без обговорення, за скороченою процедурою. Досвід уже є — Чорноморський флот РФ, бюджет, судова реформа, пакет із 32 законів нових повноважень для Януковича, Податковий кодекс. А раптом виникне затримка, так ГПУ згадає про Пукача, і більше затримок не буде.

Грищенко гаряче і без докорів сумління переконуватиме Брюссель, як класно адмінреформа Януковича відповідає європейським стандартам; Москву — як ґрунтовно вона базується на досвіді державотворення Медведєва-Путіна; Вашингтон — як глибоко Янукович шанує реформаторські зусилля Обами; Пекін — як уважно Янукович вивчає досвід “руководящей и направляющей” ролі правлячої партії в умовах ринкової економіки.

Азаров регулярно і покірно доповідатиме про успішне виконання указів Януковича, про відсотки скорочення чиновників і витрат на їх утримання. Доповідатиме про це навіть у день своєї відставки.

Пшонка і надалі не помічатиме кричущих зловживань і корупції у вищих ешелонах команди Януковича, відводячи душу на чиновниках попереднього Уряду і “для балансу” — на дрібних посадовцях сьогоднішньої влади.

То ж реформа завершилася. Блискавично.

Бо на Банковій адмінреформу з самого початку віднесли до категорії “товарів подвійного призначення”.

Приміром, уран — паливо для АЕС, чи основа для бомби? Автомобіль КрАЗ — кран для будівництва, чи платформа для системи залпового вогню? Утюг і паяльник — за прямим призначенням, чи знаряддя для рекету і тортур?

Адмінреформа Януковича також є “товаром подвійного призначення”, це вже очевидно.

Перше призначення реформи (другорядне для Януковича, але подаватимуть і пропагуватимуть його максимально публічно, для самого широкого загалу, дуже голосно і дуже довго, поетапно, аж до виборів):

— скоротити кількість державних органів;

— скоротити число чиновників;

— скоротити витрати на утримання чиновників;

— спробувати переконати суспільство, що в умовах кризи і реформ важко живеться не тільки простим людям, але й владі також, тож влада нібито страждає однаково з народом.

Саме з цієї причини адмінреформу Янукович був змушений представити у сирому, до кінця не завершеному вигляді.

Янукович дуже поспішав, він не міг допустити, щоб народ спочатку дізнався про пенсійну реформу, яка дуже боляче вдарять по мільйонам людей.

Тож перший удар він наніс по чиновникам, другий — за кілька днів, буде одразу по всім.

Друге призначення реформи (головне для Януковича, але влада про це не дуже говоритиме, із зрозумілих причин):

— сконцентрувати в руках Януковича ще більше кадрових повноважень — призначення керівників новоутворених агентств, служб, інспекцій;

— забезпечити підконтрольність і відданість особисто Януковичу всіх “своїх”, керівників знизу догори, по всій вертикалі виконавчої влади. Щоб кожен “васал мого васала” став васалом Януковича, щоб у державі не залишилося жодної більш-менш значимої керівної посади, де могла б з’явитися нелояльна до Януковича людина, тим більше — з власними поглядами, власною позицію і, не приведи Боже, з власними політичними і лідерськими амбіціями;

— створити для Януковича образ захисника народу від свавільного чиновництва, як такий собі електоральний компенсатор, і народу це сподобається.

Вся ця публічно-медійна картинка синтезована політтехнологами для довірливого електорату. Щоб “дякуючи особисто Віктору Федоровичу” народ спрямував свій гнів проти справді ненависного чиновництва.

Принципово важливо, щоб проти чиновництва взагалі і щоб не згадували незлим-тихим конкретних, дуже високих прізвищ.

І щоб у такому вузько-каналізованому гніві люди забували про інші владні новації, які битимуть по ним: пенсійна реформа, підвищення цін на газ, електроенергію, тарифів ЖКГ, підвищення цін на все підряд…

А тим часом Янукович & Co продовжуватимуть тихенько “будувати нову Україну” — для Сім’ї і ще кількох сімей.

Анатолій ГРИЦЕНКО