Якщо Путін нападе: депозитні ризики “дочок” російських держбанків

Зі статистики НБУ випливає, що на кінець 1-го півріччя в депозитному портфелі “дочок” російських держбанків (Промінвестбанк, Сбербанк, ВТБ Банк) було зосереджено 21,1 млрд грн депозитів населення, або 5,2% портфелю всієї банківської системи (на 01 січня 2014 року — 6,6%). По юрособам цей показник на кінець червня становив 14,7 млрд грн (3,7% від показника всіх діючих банків, тоді як на 01 січня 2014 року було 5,7%).

Зменшення частки вказаних банків стало наслідком, передусім, гіперактивного відтоку вкладів у 2014 році (як фізосіб, так і юросіб) на фоні військової агресії Путіна проти України. Хоча й з меншою інтенсивністю, відтік тривав у 2015 році та першій половині 2016 року (як у сегменті вкладів населення, так і бізнесу; судячи з даних НБУ, це стосується, насамперед, Промінвестбанку).

Якщо нинішня ескалація ситуації довкола Криму, яку свідомо провокує Кремль, виллється в масштабні бойові дії, очевидно, що “дочки” російських держбанків знову стануть особливо вразливими (в порівнянні з іншими банками) до ризику відтоку вкладів.

Це стосується, передусім, Промінвестбанку — як з огляду на його явно “непростий” фінансовий стан, так і, зокрема, беручи до уваги високу частку в портфелі коштів до вимоги. На 01.07.2016 цей показник по вкладам юросіб був 78,9%, по фізособам — 47,7% (у ВТБ Банку — відповідно 66,6% та 13,2%; у Сбербанку — 54,9% та 25,8%).

Так, певною мірою підтримати “дочок” російських банків може фактор, що з ними до цих пір могли лишитися досить лояльні клієнти (в т.ч. представники російського бізнесу в Україні або вітчизняні підприємства, які продовжують співпрацію з російським ринком). Разом з тим, під час паніки настрої можуть змінитися; по-друге, лояльність частини клієнтів зумовлена перш за все депозитними ставками.

Чи можуть “дочірні” структури росдержбанків розраховувати на активну підтримку своїх акціонерів? Навряд.

По-перше, через їх “валізні” настрої (намір продати бізнес в Україні); по-друге, через вже понесені багатомільярдні збитки; по-третє, через санкції Заходу (тим паче, якщо вони будуть посилені у випадку масштабних бойових дій); по-четверте, з огляду на нинішню кризу в російській економіці (зокрема, Внєшекономбанк, який контролює ПІБ, вже давно в непростому становищі).

Якщо Путін розпочне масштабну військову операцію проти України, Нацбанк навряд чи наважиться й надалі підтримувати кредитами, насамперед, Промінвестбанк, як він це робив у січні-липні поточного року (й, не виключено, продовжує робити в серпні — у вигляді, скажімо, пролонгації короткого рефінансування).

Особисті симпатії частини керівників Нацбанку, зокрема, до Промінвестбанку та ВТБ Банку вимушено відійдуть на другий план, якщо Банкова таки поставить на порядок денний питання націоналізації “дочок” росбанків.

Власне, В. Гонтарева публічно давала зрозуміти — хоча вона не підтримує ідею націоналізації, але якщо буде відповідна вказівка РНБО, ця вказівка буде виконана.