Як зберегти Україну на шляху реформ: непублічна доповідь країн-членів ЄС

В понеділок у Брюсселі знову говоритимуть про Україну.

Рада ЄС на рівні міністрів закордонних справ обговорить ситуацію в нашій державі, хоча і не ухвалюватиме жодних рішень. А перед тим вони зустрінуться з українським колегою Павлом Клімкиним.

А в якості грунту для обговорення 13 країн-членів ЄС підготували для інших колег позиційний документ (non-paper) зі своїм поглядом на останні тенденції, звершення та виклики, з якими стикнулася Україна. Цей документ міністри передадуть українському гостю.

На чільному місці в ньому — протидія корупції.

А ще йдеться про потребу підтримати чинну владу; про загрози, яку несе поширення “зради”; про небезпеку популістів; про подальшу допомогу ЄС.

Доповіді у форматі non-paper є непублічними, і це лише підвищує їхню цінність, адже тут міністри наводять щирий погляд на ситуацію.

“Європейська правда” отримала від джерел копію цього документа і публікує його переклад українською. Ми також залишили виділення жирним та курсивом тих фраз, які були виділені в оригінальному, англійському тексті.

* * * * *

Неофіційний документ авторства Хорватії, Чехії, Данії, Естонії, Фінляндії, Ірландії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини, Словенії, Швеції та Великої Британії.

Щоби зберегти Україну на шляху реформ,
важливою є боротьба з корупцією

Минуло чотири роки від початку російської військової агресії проти України, порушення Росією принципів європейської безпеки та незаконної анексії Криму. За цей час Україна пройшла довгий шлях у процесі свого перетворення на сучасне суспільство, орієнтоване на Європу.

Зважаючи на російську агресію, яка і досі триває, українське керівництво заслуговує на високу оцінку через значні досягнення в реформах по низці ключових напрямків, серед яких — енергетика, банківський сектор, державні закупівлі та децентралізація.

Але ми бачимо також те, скільки потрібно зробити, щоб закріпити ці реформи, щоб забезпечити процвітання України, її перетворення на стійку, процвітаючу та добре функціонуючу демократію, яка надає своїм громадянам можливість повноцінно реалізувати свій потенціал.

Зробити це — відповідальність українського керівництва. А ми і надалі готові підтримувати бажання українців змінювати країну, рухати її до того майбутнього, яке вони самі обрали. Для Європи успіх України має стратегічне значення.

Наразі процес змін досяг критичної точки.

Нещодавно розпочалося багато важливих реформ — пенсійна, освітня та медична, але їхнє виконання часто відстає від планів або навіть завмерло на самому початку.

Уряд не повністю дотримується критеріїв, погоджених з ЄС та МВФ.

Експерти та активісти попереджають про ризик “відкату” досягнутих змін. Незавершені реформи загрожують підривом довіри до всього процесу реформ, ведуть до втоми і розчарування щодо реформ серед українців.

Вже чути популістські аргументи, мовляв, процвітаюче і добре функціонуюче суспільство може бути створене без проведення болючих змін. За цих умов вибори 2019 року стануть випробуванням для України.

Ключ до успішного реформування та припливу іноземних інвестицій — це боротьба з корупцією.

Україна вже створила антикорупційні установи, запустила систему електронних декларацій та підвищила прозорість у державних закупівлях. Але тепер необхідно забезпечити незалежність та ефективність антикорупційних установ. Зокрема, дуже важливо, щоб Національне антикорупційне бюро залишалося здатним ефективно та незалежно розслідувати випадки корупції. Важливе значення має створення незалежного Антикорупційного суду (АКС), яке завершить ланцюг антикорупційних органів.

Потрібно, щоб ці інституції могли спільно досягти помітних та відчутних результатів у боротьбі з корупцією.

Венеціанська комісія надала рекомендації щодо створення АКС, і Україна повинна їх виконати.

Окрім цього, уряд повинен забезпечити прозоре та ефективне корпоративне управління державними підприємствами, яке зменшить простір для корупції та забезпечить швидке виконання нещодавно прийнятого законодавства про приватизацію.

Нові можливості для України надасть конференція з питань реформ, яка відбудеться в Копенгагені 27 червня.

Ми закликаємо українське керівництво використати переваги цієї Конференції як рушійної сили змін, як важливого етапу проведення реформ та як засобу зміцнення громадської довіри до того, що лідери України справді мають політичну волю до проведення реформ. Ми очікуємо, що Україна представить відчутний і помітний прогрес у виконанні Плану реформ, представленого на попередній конференції в Лондоні 6 липня 2017 року.

Ключовими темами зустрічі в Копенгагені будуть належне врядування, включаючи боротьбу з корупцією, а також економічний розвиток та зростання України. Для міжнародної спільноти конференція надасть можливість відновити рішучу підтримку та посилити партнерство з Україною.

Успіх у сприянні реформам як до, так і після 27 червня має стати головним досягненням конференції в Копенгагені.

Угода про асоціацію з ЄС пропонує Україні європейський шлях. Вона допоможе вам створити умови для збільшення обсягів торгівлі та для залучення іноземних інвестицій. Але це вимагає суттєвих реформ.

Наданий Україні безвізовий режим — реальна демонстрація переваг від тісніших відносин ЄС. В рамках одного лише Європейського інструмента сусідства ЄС надає Україні гранти на суму до 200 мільйонів євро на рік, підкреслюючи наше тверде зобов'язання підтримувати реформи в Україні.

Ми бачимо зміни завдяки програмам у сфері децентралізації, реформи системи держуправління та боротьби з корупцією. Консультативна місія ЄС відіграє важливу роль у реформуванні сектора безпеки. Група підтримки України в рамках Єврокомісії залишається успішною ініціативою в політиці ЄС. Зовнішній інвестиційний план ЄС дає змогу мобілізувати та використовувати потенційно великі обсяги інвестицій у реальну економіку (хоча залишаються проблеми зі здатністю України засвоїти їх).

Тим часом викликом для ЄС є політична ситуація в Україні [напередодні виборів].

Не існує швидких стежок до успіху, немає швидких рецептів виправлення проблем, деякі речі є справді важливими.
 

Зважаючи на викладене, ми, представники країн-членів ЄС, справді віримо, що:

Ми й надалі маємо заохочувати українське керівництво до реформ, у тому числі в сферах боротьби з корупцією, правосуддя, щодо виборчого законодавства, правоохоронних органів, приватизації, енергоефективності та дерегуляції.
Ми не маємо утримуватися від відвертих заяв, коли є така потреба. Та при цьому ми повинні уникати створення платформи для популістів, навіть якщо ті взяли на озброєння реформістські та антикорупційні гасла.

Ми повинні допомагати уряду протидіяти неправдивій тезі, мовляв, від 2014 року “нічого не змінилося”. Потрібно сприяти інформації про позитиви та про успіхи українських реформ.

Ми повинні додатково посилити залежність допомоги ЄС від умов, що стимулюють реальний прогрес реформ у ключових сферах.

Ми повинні чітко визначити, що політична асоціація та економічна інтеграція з ЄС неможливі без ретельної та прозорої адміністративної, політичної та економічної трансформації України.

Не існує шляху до успіху в обхід цих перетворень.

Ми повинні і надалі пропонувати довгострокові, але гнучкі програми допомоги на додаток до більш цілеспрямованої технічної допомоги — зокрема, для виконання асоціації. Група підтримки України в тісній координації з державами-членами зробила важливі кроки в цьому напрямку. Ця спільна робота має бути посилена.

Ми повинні розширити підтримку міжлюдських контактів та професійних обмінів, демонструючи, що для нас важливі не тільки державні органи та структурні реформи, але й українські громадяни.

Ми повинні приділяти першочергову увагу на політичному рівні питанням антикорупційного суду та виборчої реформи.

Ми повинні продовжувати підтримку громадянського суспільства, роль якого щодо захисту реформ є вирішальною. Ми повинні захищати громадянське суспільство від тих, хто прагне звузити простір для його дій. Це особливо важливо, коли йдеться про антикорупційних активістів.

Ми повинні підтримати Україну в протидії російській дезінформації, кібератакам та іншим гібридним діям Росії під час українських виборів 2019 року.

Представлене на зустрічі Ради міністрів Євросоюзу у закордонних справах,

Брюссель, 19 березня 2018 року

Переклад “Європейської правди”