Підла кривава війна Росії проти Україні, яка триває вже понад місяць, перекреслила більшу частину нашого звичного життя. Мільйони українців були змушені покидати свої зруйновані домівки, рятуючись від звірств окупантів. І це фактично паралізувало більшу частину національного ринку праці.
Від’їзд працівників, неможливість вести діяльність в умовах бойових дій чи взагалі повне або часткове руйнування підприємств — такі реалії сьогодення багатьох українців, які, втративши житло і роботу, повинні знайти способи забезпечити існування своїх сімей практично з нуля у незнайомому місці.
Підсумки першого місяця війни вкрай невтішні. За результатами опитування соціологічної групи “Рейтинг”, половина (53 відсотки) українців, які мали роботу до війни, сьогодні вимушено не працюють.
Водночас, 22 відсотки працюють у звичному режимі, 21 відсоток — віддалено або частково, і лише 2 відсотки — знайшли собі нову роботу.
“Це показник не лише економічних проблем, але і соціально-психологічних. Робота — це не лише економіка, це звичний спосіб життя, спілкування та взаємодія з іншими, структурованість часу, те, що стабілізує, надає впевненості, знижує тривогу і підвищує самооцінку. Суттєва частина громадян втратили таку підтримку і більш вірогідно отримали вищий рівень дезадаптації”, — йдеться у опитуванні.
Втрата роботи означає втрату грошей, які зараз критично важливі, враховуючи необхідність людям шукати нове житло, годувати себе та сім’ю, і це все протягом невизначеного часу.
За даними того ж опитування, економічне становище внаслідок війни значно погіршилося у половини українців (52 відсотки). Не змінилося матеріальне становище лише у 18 відсотків громадян, а у 28 відсотків скоріше погіршилося. Враховуючи те, що більшість наших співгромадян не мають фінансової подушки, це набуває загрозливих масштабів.
Ринок праці адаптується до шоків
За словами старшої економістки Центру економічної стратегії Олександри Коломієць, близько половини бізнесу в Україні зараз не працює.
“Розподіл йде не по галузям, а по регіонах. У тих регіонах, де немає воєнних дій, працює практично все: виробництво, продажі, сфера послуг. У перші кілька тижнів роботу більшості підприємств і організацій було зупинено, але зараз триває поновлення економічної діяльності там, де це можливо, після первинної адаптації до шоків”, — розповіла Коломієць УНІАН.
Вона зазначила, що частина роботодавців з непрацюючих бізнесів зберігають або частково зберігають оплату праці своїм працівникам, однак запасу міцності більшості з них не вистачить більше ніж на 2-3 місяці.
Приблизно така ж ситуація у державних структурах — зарплати скоротилися (через ліквідацію премій та інших необов’язкових платежів), але від звільнення роботодавці поки що утримуються.
“У разі, коли економічний стан підприємства дозволяє, така тактика є виправданою: затрати на найм і адаптацію персоналу після завершення воєнних дій можуть перевищувати затрати на утримання існуючої робочої сили, особливо у тих галузях, де використовується кваліфікована праця”, — каже старша економістка Центру економічної стратегії.
Щодо можливостей працевлаштування для внутрішньо переміщених осіб та біженців в інших більш спокійних областях, то вони, за словами Коломієць, дуже обмежені. Західні регіони України є традиційно трудонадлишковими, без евакуації підприємств і відкриття нових виробництв випадки працевлаштування можуть, на жаль, бути лише одиничними.
HR-директор Sportbank Юрій Криворучко зазначає, що майже увесь бізнес в країні зупинив активний найм персоналу, але є і виключення.
“Виняток — продуктовий рітейл, IT-експортери, сільське господарство. За даними порталу work.ua кількість вакансій скоротилась з 90 тисяч до 8 тисяч. Відбувся переворот з так званих “бізнесових” вакансій до волонтерських і державних. Багато локальних компаній змушені відправляти частину персоналу у відпустки власним коштом або скорочувати персонал”, — сказав Криворучко.
Яких спеціалістів шукають в часи війни
Ситуацію на ринку праці красномовно демонструє співвідношення розміщених на сайтах з пошуку роботи резюме та вакансій. За даними кадрового порталу grc.ua, велика частка українського бізнесу або повністю припинила свою діяльність, або призупинила функціонування в очікуванні кращих часів. Проте є компанії, які продовжують працювати та надавати роботу українцям. Ринок праці оговтується від цілковитого завмирання та починає пристосовуватися до роботи в умовах війни.
“За останній тиждень відбулося зростання кількості нових резюме, розміщених на сайті grc.ua, на 69 відсотків. Також зросла активність пошукачів. Кількість відгуків на вакансії, порівняно з попереднім тижнем збільшилася на 30 відсотків”, — повідомили аналітики кадрового порталу.
Вони зазначають, що вакансій, які відкрилися після початку війни, небагато, але вони є. Найбільше пропозицій роботи пропонують у роздрібній торгівлі — з метою забезпечення населення продуктами харчування та першої необхідності, рітейл намагається зберегти роботу своїх магазинів. Зараз пропозицій роботи у роздрібній торгівлі найбільше серед інших професійних сфер — 42 відсотки від усіх актуальних вакансій в Україні.
Потрібні також спеціалісти у сфері перевезень, логістики, складів та ЗЕД. Не так багато, як у мирні часи, пропозицій роботи в сфері інформаційних технологій: лише 7 відсотків від усіх актуальних.
Важливим є питання і заробітної плати, яка забезпечить існування українців під час війни. За даними grc.ua, середня заробітна плата за відкритими вакансіями складає 26 900 грн, та найбільше пропозицій роботи (40 відсотків) передбачають зарплату у 16 600 грн.
Цікавим є регіональний розподіл розміру заробітної плати. Найвищі зарплати зараз пропонують у Львівській (30 300 грн), Дніпропетровській (27 900 грн), Одеській області (27 400 грн). Київ, що раніше був лідером, зараз на четвертій сходинці рейтингу із середньою зарплатою у 25 000 грн.
Можна зробити висновок, що підзаробити зможуть ті українці, яким пощастить першими влаштуватися на роботу — з урахуванням величезної кількості переселенців вакансій на всіх найближчим часом точно не вистачить.
Зрозуміло, що підтримувати на плаву вимушених переселенців є крайньою необхідністю, і уряд оперативно ухвалив рішення щодо першочергових заходів підтримки українців, які залишилися без роботи.
На початку березня Кабмін запустив спеціальну програму допомоги, яка передбачає виплату по 6500 гривень жителям територій, де ведуться активні бойові дії: найманим працівникам, за яких сплачується ЄСВ, та ФОП усіх груп.
Ці кошти виплачуються на картку “єПідтримка” за аналогією з попередніми виплатами 1000 грн вакцинованим від коронавірусу. Така допомога є одноразовою, вона може допомогти людям справитися з першим шоком від війни. Наразі уряд обмежив строки подачі таких заявок до 31 березня.
Наступні програми виплат передбачені вже виключно для переселенців.
Уряд щомісячно виплачуватиме по 2000 гривень вимушеним переселенцям і по 3000 гривень — на кожну дитину, яка вимушено переїхала у більш безпечні місця. Для цього переселенці мають стати на облік внутрішньо переміщених осіб, подавши заяву особисто в ЦНАПі за місцем проживання чи онлайн через “Дію” (таку можливість обіцяють запустити найближчими днями).
Важливим кроком для стимулювання ринку праці стало рішення уряду виплачувати гроші роботодавцям, які працевлаштують вимушеного переселенця. Зокрема, щомісячно роботодавець зможе отримати 6500 гривень для оплати праці такого громадянина. Таким чином, власники бізнесів будуть зацікавлені у наданні робочого місця саме людині, яка була вимушена переїхати у більш безпечне місце.
Окрім цього парламент також ухвалив закон про трудові відносини в умовах війни, який набув чинності 24 березня. Закон діятиме впродовж воєнного стану.
Документ передбачає зміни у відносинах між роботодавцем і працівником, що стосуються нюансів звільнення, виплати заробітної плати, збільшення тривалості робочого часу та можливості брати відпустку. Не завжди приємні новації нового закону є вимушеною відповіддю влади на свавільну війну для того, щоб забезпечити мінімальний порядок організації роботи усіх підприємств нашої країни.
Робота за кордоном
Питання роботи за кордоном зараз як ніколи актуальне для українців, адже мільйони наших співвітчизників виїхали за межі нашої держави. Звісно, це, в першу чергу, жінки, бо чоловіків віком від 18 до 60 років не випускають за кордон, та все ж можуть бути винятки у вигляді непридатних до військової служби чи багатодітних батьків.
В будь-якому випадку перед нашими вимушеними мігрантами стоїть нагальна потреба у пошуку роботи за кордоном.
Як зазначила економістка Олександра Коломієць, найбільше шансів на працевлаштування мають особи, які володіють мовами країн перебування. На спеціальних порталах пошуку роботи для українців є пропозиції для роботи фахівців з молодшого медичного персоналу, робітничих професій, а також IT-фахівців.
“Є відомості про те, що польський ринок праці потерпає від нестачі чоловічої робочої сили — будівельників, представників робочих професій. Значна частина українських чоловіків, які займали ці робочі місця, зараз там не працюють через обмеження щодо виїзду з України. Ті ніші, які були зайняті українськими жінками-трудовими мігрантками, дефіциту робочої сили не відчувають, і тенденцій щодо їхнього розширення поки що не спостерігається. Тому новоприбулим жінкам влаштуватися буде нелегко, особливо зважаючи на те, що багато з них приїхали з малими дітьми, які потребують догляду”, — зазначила Коломієць.
За даними аналітичного центру кадрового порталу grc.ua, деякі закордонні компанії ще до початку війни охоче запрошували на роботу українських трудових мігрантів. Проте українські біженці навряд чи повністю компенсують кадровий дефіцит, адже структура пропозицій роботи для іноземних пошукачів не відповідає портрету спеціалістів, що виїхали за кордон.
“Якщо подивитися на актуальні пропозиції роботи для іноземних громадян у Польщі, то багато з них адресовані чоловікам. Потрібні, зокрема, муляри, вантажники, водії, різнороби на будівництво та виробництво, сантехніки, зварювальники, робітники комунальної служби та прибиральники тощо. Для жінок пропонується значно менше вакансій”, — зазначили аналітики.
Вони радять: аби претендувати на добре оплачувану роботу за своєю спеціальністю, українцям потрібно підтвердити свою кваліфікацію, добре володіти англійською мовою та мовою країни працевлаштування, бути конкурентоздатним серед інших пошукачів, тим паче, що на позиції для висококваліфікованих фахівців конкуренція висока серед місцевих кандидатів.
Українцям, які зараз перебувають в очікуванні отримання статусу та дозволу офіційного працевлаштування, варто вже зараз починати активний пошук роботи. Для цього варто звертатися в місцеві агенції з працевлаштування, перевіряти вакансії на кадрових порталах не лише західних, а й українських.
Нюанси в роботі ІТ
Найбільшим попитом у європейських роботодавців користувалися українські ІТ-спеціалісти. Та на цьому перспективному ринку також є свої нюанси.
Як розповів УНІАН керівник групи з підбору персоналу BAKOTECH Антон Ванін, в перший тиждень війни ІТ-ринок був у колапсі, і головною задачею компаній стало зберегти своїх робітників.
За його словами, в українському ІТ багато зовнішніх проектів, бізнес функціонує, але існує нестача спеціалістів.
“Хтось не зміг перестроїтись під нові реалії, хтось переїхав. Багато працівників з ІТ-компаній пішли на фронт. Це означає, що людей в команді стає менше, навантаження та нервозності — більше. Якщо проект покидають ключові фахівці і не вдається якнайшвидше заповнити ці ніші, — проекти починають буксувати. Треба віддати належне зовнішнім партнерам: вони ставляться до всього із розумінням, розтягують проекти в часі”, — сказав Ванін.
Він наголосив, що загалом знайти роботу за кордоном не така велика проблема для українських фахівців з ІТ-ринку, бо мізки завжди користуються попитом, а попит на наших фахівців відверто високий.
“Так, балтійські країни та Німеччина вже починають переманювати наших айтішників. Враховуючи цей факт, цілком можливо, що ми будемо спостерігати відтік фахівців. Та щойно Україна почне укладати інвестиційні контракти, відновлювати інфраструктуру та повертатися до нормального життя, можна чекати на справжній ІТ-бум”, — впевнений експерт.
Втрата роботи є серйозною проблемою і в мирний час, а під час війни, разом з втратою житла, страхом і невизначеністю це може перетворитися на справжню катастрофу. Українцям, які змушені були залишити свої домівки, слід реально оцінити свої можливості, постійно моніторити ситуацію з вакансіями у регіоні та бути готовими братися за нехарактерну для себе роботу.
Підтримкою стане і допомога від держави, на яку можна розраховувати хоча б на початку свого важкого шляху у новому житті. А українці, які не втратили робоче місце, мають сумлінно працювати, сплачуючи податки, та по можливості допомагати тим нашим співвітчизникам, хто залишився без житла та роботи. Після нашої перемоги ми всі будемо відбудовувати нашу економіку. Роботи буде багато, тому треба протриматися.
Катерина ЖИРІЙ
Что скажете, Аноним?
[15:40 23 декабря]
[13:50 23 декабря]
[10:40 23 декабря]
17:30 23 декабря
17:20 23 декабря
17:10 23 декабря
17:00 23 декабря
16:40 23 декабря
16:30 23 декабря
16:20 23 декабря
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.