Посада президента в Україні передається разом з обов'язком захисту інтересів бізнесу олігарха Ріната Ахметова.
В часи Леоніда Кучми Ахметов приватизував найбільші гірничо-металургійні активи і став олігархом. При Вікторі Януковичі він на приватизаційних аукціонах, без конкуренції та за низькими цінами, отримав державні енергетичні активи і став монополістом.
При Петрі Порошенку був реалізований план “Крєпость”, який передбачав порятунок енергетичного холдингу ДТЕК від банкрутства за рахунок високих тарифів на електроенергію, згідно методології розрахунку оптової ринкової ціни, або так званої формули Роттердам+.
Історія повторюється. ДТЕК знову перебуває в кризі через власні помилки: лобізм запуску вільного ринку електроенергії та інвестиції в зелену генерацію. Компанія допустила дефолт за виплатами зовнішніх боргів, зупиняє шахти і вимагає від держави рятувати бізнес олігарха.
І схоже, олігарх Ахметов знайшов спільну мову з президентом Володимиром Зеленським.
Напередодні частина депутатів фракції “Слуга народу” запідозрила уряд Дениса Шмигаля в роботі на інтереси найбагатшого українця — Ріната Ахметова.
Все через примусову зупинку частини енергоблоків АЕС, які виробляють найдешевшу електроенергію, що дозволить зберегти виробіток дорогої електроенергії енергоблоками ТЕС і “зеленими” електростанціями, де ДТЕК Ахметова має найбільшу частку виробітку.
За результатами 2019 року ДТЕК контролює 63% виробництва теплової генерації, 90% видобутку енергетичного вугілля і 25% виробництва генерації з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ).
Наразі Україна знаходиться в енергетичній кризі. Причина — неконтрольований приріст потужностей “зеленої” генерації, тепла і суха зима, економічна криза та падіння споживання електроенергії через карантин.
В результаті, виручки, яку генерація збирає зі споживачів, не вистачає для всіх: теплової, атомної і зеленої генерації.
Уряд постав перед вибором: підняти ціну на електроенергію для споживачів, або обмежити виробництво електроенергії.
В першу чергу логічно було обмежити виробництво альтернативної генерації, яка працює за найвищим в Європі зеленим тарифом і забирає 28% грошей з ринку при обсягах виробництва всього у 8%.
Однак уряд Дениса Шмигаля, який раніше працював в “ДТЕК Західенерго”, прийняв протилежне рішення.
Без згоди Верховної ради, 16 квітня Кабмін призначив в.о. міністра енергетики Ольгу Буславець, призначення якої лобіював ДТЕК. 29 квітня Буславець переглянула прогнозний баланс електроенергії на 2020 рік.
Згідно з ним, обмежено прогноз виробництва всієї електроенергії, крім “зеленої”. А найбільше скорочений виробіток АЕС державного “Енергоатома” — нейдешевшої електроенергії в ринку.
Це, в першу чегу грає на руку Ахметову, чиї ВЕС, ТЕС та СЕС збережуть високий рівень виробітку на фоні падіння споживання.
Крім того, зменшення дешевої електроенергії в ринку призведе до підвищення його індикативної ціни на Ринку на добу наперед (РДН).
БізнесЦензор зібрав факти, які свідчать про реалізацію Рінатом Ахметовим плану “Крєпость-2” з порятунку прибутків холдингу ДТЕК за рахунок споживачів.
Ми розбили текст на дві частини. Перша про те, чого вже вдалося домогтися олігарху. Друга — про найближчі плани.
ЩО БУЛО ЗРОБЛЕНО
Міненерго очолила Ольга Буславець, яка погодила формулу Роттердам+
В середині квітня Кабінет міністрів провів спеціальне закрите засідання, на якому розглядалося одне питання: призначення Ольги Буславець першим заступником і тимчасово виконуючою обов'язки Міністра енергетики та захисту навколишнього середовища.
Буслаець отримала приставку т.в.о, оскільки в Раді не знайшлося голосів за призначення міністром через інформацію про її прихильність до корпорації ДТЕК Ріната Ахметова.
“Навесні 2016 року в Україні ввели новий порядок розрахунку ціни електроенергії. У народі він отримав назву “Роттердам +”. Цей порядок розробляло тодішнє керівництво НКРЕКП, а погодило його міністерство енергетики. У міністерстві енергетики його спочатку погоджував профільний департамент. Очолювала тоді цей профільний департамент кандидат на міністра енергетики Ольга Буславець, відповідний підпис стоїть на узгодженні від 05.02.2016”, — заявив 30 березня, коли Рада відмовилася призначити Буславець міністром, депутат від “Слуги народу” та глава енергетичного Комітету ВР Андрій Герус.
Формула Роттердам+ в 2016 році була затверджена НКРЕКП, яку тоді очолював Дмитро Вовк — працівник корпорації “Рошен” та інвесткомпанії ICU.
Відразу після введення формули, подорожчали і єврооблігації ДТЕК Ахметова, які скуповувала компанія ICU. Співвласник ICU Макар Пасенюк — фінансовий радник попереднього президента Петра Порошенка.
Включення в оптову ціну електроенергії видатків на доставку вугілля з Роттердаму, яке насправді звідти не завозились, а йшло з українських та російських шахт, збільшило тарифи для всього українського бізнесу і кінцеву ціну всіх товарів та послуг.
За підрахунками Національного антикорупційного бюро (НАБУ), у результаті промислові споживачі, бюджетна сфера та підприємці безпідставно переплатили за електроенергію 18,9 млрд грн. Із них 14,3 млрд грн дісталися групі ДТЕК Ріната Ахметова.
Обмежили імпорт електроенергії
Скасування імпорту електроенергії з Росії та Білорусі, який не дозволяв ДТЕКу підняти ціни на електроенергію — наступний пункт в плані “Крепость-2”.
У вересні 2019 року Верховна Рада внесла зміни до закону “Про ринок електроенергії”, дозволивши імпорт електроенергії по двосторонніх договорах з Росії та Білорусі.
Автором правки був депутат “Слуги народу” Андрій Герус. Комерційний імпорт передбачав закупку електроенергії українськими приватними компаніями у виробників та трейдерів з Білорусі та Росії напряму.
Імпорт для продажу на Ринку на добу наперед (РДН) був можливий з початку запуску ринку електроенергії 1 липня 2019 року.
Обсяги імпорту були незначними, але вони створили конкуренцію на українському ринку, і допомогли знизити ціну. За розрахунками голови НКРЕКП Валерія Тарасюка, імпорт електроенергії в обсязі 0,5% давав ефект в стримуванні ціни в 10%.
Корпорація ДТЕК Ахметова від самого початку лобіювала заборону імпорту електроенергії з Росії та Білорусі, оскільки вона обмежувала ріст цін на електроенергію в Україні і зменшувала рентабельність генерації групи.
В результаті Кабмін оголосив про введення спецмита на імпорт електроенергії і вугілля з Росії в розмірі 65%. А з 10 квітня імпорт електроенергії з РФ та Республіки Білорусь (РБ) зовсім був зупинений рішенням НКРЕКП.
ДТЕК обмежила також і імпорт електроенергії з Європи. Мова йде про Бурштинський енергетичний острів — це енергосистема Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської областей, яке не з'єднана з Обєднаною енергосистемою України (ОЕС), але з'єднана з Європою.
Монопольним виробником електроенергії в Бурштинському енергоострові є “ДТЕК Західенерго” — виробляє до 90%. Відповідно і ціни на електроенергію тут вищі, ніж в інших областях України. Єдина можливість стримувати ріст цін на електроенергію монополіста в Бурштинському енергоострові — це конкуренція зі сторони імпорту електроенергії з Європи.
Однак в першій половині квітня ДТЕК Ахметова припинила експорт електроенергії з “Острова Бурштинської ТЕС” до Європи через низькі ціни в європейських країнах. Це призвело до того, що Бурштинська ТЕС, працюючи мінімальним складом, повністю забезпечила внутрішнє споживання.
Диспетчер системного оператора НЕК “Укренерго” був змушений зупинити імпорт електроенергії з Європи в БуОс для забезпечення безпеки енергосистеми.
Обмежили роботу АЕС, щоб не зупиняти “зелених”
Відновлювана енергетика в Україні виробляє всього 8% електроенергії, однак через найвищий в Європі зелений тариф вона отримує 26% усіх грошей з ринку електроенергії. В 2020 році середньозважений “зелений” тариф складає 4,3 грн/кВт*г.
Через теплу зиму, падіння промвиробництва, карантин та економічну кризу, в Україні скоротилося споживання електроенергії, яке співпало з різким ростом обсягів виробництва альтернативної генерації.
В 2019 році в будівництво нових потужностей ВДЕ було вкладено 4 млрд євро, з яких 1,3 млрд євро інвестував ДТЕК.
В результаті, на ринку утворився профіцит електроенергії і перед Міністерством енергетики та системним оператором “Укренерго” постало питання — яку з генерацій обмежувати у виробництві для балансування системи?
Водночас, обмежуючи виробництво альтернативної генерації, держава, згідно із законом “Про ринок електроенергії”, зобов'язана компенсувати всю вартість виробленої, але не використаної електроенергії.
В кінці квітня за підписом Буславець було оприлюднено новий Прогнозний енергетичний баланс на 2020 рік, який передбачає зростання виробництва найдорожчою електроенергії за “зеленим тарифом” і зниження виробництва найдешевшої атомної електроенергії.
Через це три енергоблоки АЕС потужністю 1000 МВт кожний будуть виведені в резерв, а виробництво ще 7 блоків — обмежено.
В результаті, обсяги виробництва електроенергії атомними станціями в 2020 мають зменшитися з 80,64 млн МВт*г до 73,7 млн МВт*г.
Генерація ТЕС зменшиться з 42,13 млн до 38,87 млн МВт*г, виробництво ГЕС становитиме 4,85 млн МВт*г замість 5,09 млн, ГАЕС — 1,5 млн МВт*г замість 1,26 млн МВт*г.
Водночас, планове виробництво електроенергії з ВДЕ, 25% яких належать Ахметову, зросте до 11,38 млн МВт*г з 10,28 млн.
Підняли максимальну ціну продажі “зеленої” електроенергії ГарПоком у три рази
Наступний пункт, який пролобіював ДТЕК — домігся прийняття рішення НКРЕКП щодо підняття максимальної ціни продажу “зеленої” електроенергії на ринку на добу наперед (РДН), що потягне за собою ріст цін на ринку в цілому. Такий крок збільшить доходи генерації Ахметова від продажу електроенергії.
Електроенергію ВДЕ викуповує ДП “Гарантований покупець” (ГарПок). Далі він виставляв її на РДН з ціною — 10 грн/МВт*г. Таким чином, обсяги ГарПоку ніяк не впливали на ціну і продавались по акцептованій у відповідну годину ринковій ціні.
Різниця між ринковою ціною та “зеленим” тарифом ГарПок покриває за рахунок прибутку від перепродажу ресурсу державних “Енергоатому” та “Укргідроенерго” в рамках спецобов’язків по забезпеченню населення дешевою електроенергією (PSO) та тарифу системного оператора НЕК “Укренерго” (приблизно на 30%).
15 квітня НКРЕКП дозволила ГарПоку виставляти на РДН “зелену” електроенергію за ціною атомної — по 566,7 грн/МВт*г.
Через 15 днів комісія піднімає майже в три рази верхню межу ціни, по якій “Гарантований покупець” може виставляти на продаж “зелену” електроенергію — до 1536,17 грн за МВт*г. Це призвело до зростання цін на всю електроенергію на РДН.
Відразу про зріст вартості цього ресурсу заявили великі промислові споживачі. Трубно-колісна корпорація Interpipe Віктора Пінчука заявила про зміну умов ринку в інтересах ДТЕК Ахметова.
Металургійний завод “АрселорМіттал Кривий Ріг” індійського бізнесмена Лакшмі Міттала заявив про те, що заводи ArcelorMittal в Європі сплачують за електроенергію в 2-3 рази менше, ніж в Україні.
Підняття цінових пропозицій на “зелену” електроенергію ГарПоком, в першу чергу, зіграло на руку компанії ДТЕК Ахметова, яка є найбільшим незалежним продавцем своєї електроенергії в країні, враховуючи що на державний Енергоатом покладені спеціальні обов’язки.
ЯКІ ПОКРАЩЕННЯ ЛОБІЮЄ ДТЕК
Підняти нічні прайскепи для прибуткової роботи ДТЕК протягом 24 години на добу
Вдень, коли попит на електроенергію високий, вона коштує дорожче. Вночі споживання електроенергії різко знижується і пропозиція перевищує попит. Відповідно знижуються і ціни на ринку.
Для того, щоб виробники не завищували ціни на електроенергію на РДН, у внутрішньо добовому ринку діють цінові обмеження — прайс-кепи (Price Cap).
Це адміністративні обмеження, які не дозволяють продавцям виставляти ціни на електроенергію вище встановлених показників.
Вночі протягом 9 годин прайс-кепи встановлені на рівні 959 грн/МВт*г, вдень — (з 08.00 до 23.00) вони встановлені на рівні 2048,23 грн/МВт*г.
В нічні часи теплова генерація, для підтримки балансу в системі, зобов'язана продовжувати роботу блоків. Однак для ДТЕК рівень нічних прайс-кепів — збитковий. Група вимагає від влади їх збільшити.
Слід розуміти, що це не означає збитковості роботи компанії. В деякі години вона може продавати ресурс з хорошим прибутком, в деякі — зі збитком. Але в цілому добова виручка може бути прибутковою.
За даними БЦ, ДТЕК лобіює підняття нічних прайс-кепів мінімум до 1200 грн/МВт*г. Окрім того, компанія олігарха вважає обгрунтованим збільшити дію денних прайс-кепів на дві години.
Це дозволить ДТЕК продавати свою електроергію за вищим тарифами на дві години довше. Відповідно нічний період, коли електроенергія в країні коштує дешевше, буде скорочено.
Частково корпорації вдалось досягти свого. В квітні НКРЕКП внесла зміни в роботу ринку, якими на одну годину скоротила нічну торгову зону.
Також ДТЕК домагається розширення прайскепів на Балансуючому ринку.
Український ринок електроенергії ділиться на декілька сегментів:
Ринок прямих договорів — де електроенергія продається від виробника напряму споживачу;
Ринок на добу вперед (РДН) — тут електроенергія торгується з поставкою з сьогодні на завтра (найбільший сегмент — 30-40% всієї електроенергії країни);
Внутрішньодобовий ринок (ВДР) — тут торгується електроенергія, яка не була продана на ринку на добу вперед;
Балансуючий ринок, або “ринок покарання” — де продається електроенергія, яка не була продана на РДН та ВДР з дисконтом в 30% від ціни РДН, а також тут торгується дефіцитна електроенергія з націнкою в 15% від ціни РДН.
ДТЕК лобіює розширення збільшення рівня дисконту та націнки до +30% на дефіцитну електроенергію та — 90% — на профіциту електроенергію.
Скасувати пільгові перші 100 кВт-час і поступово піднімати тарифи для населення
Оскільки електроенергія для великих промислових споживачів в Україні коштує дорожче, ніж в Європі, єдиним варіантом забезпечити доходом генерацію є підняття цін на електроенергію для населення.
В першу чергу мова йде про скасування пільгового тарифу на перші 100 кВт*г в місяць, спожиті домогосподарством.
Для населення в Україні діє два тарифи: перші 100 кВт-год тарифікуються по 0,9 грн за кВт*г, а подальше споживання тарифікується по 1,68 грн за кВт*г.
НКРЕКП запропонувала з 1 січня 2021 року скасувати пільговий тариф для перших 100 кВт*г електроенергії.
Це дозволить додатково зібрати зі споживачів 12 млрд гривень на рік, які підуть на виплату генеруючим компаніям. В першу чергу — “зеленій” генерації.
Далі, протягом 2-5 років, НКРЕКП пропонує підвищити ціни на електроенергію для населення до рівня промисловості. Це дозволить додатково зібрати з населення 38 млрд грн на рік за спожиту електроенергію.
При цьому, вразливим категоріям населення буде забезпечена адресна допомога — субсидія, як у випадку з тарифами на газ.
Поступове підняття тарифів на електроенергію для населення дозволить накачати ринок додатковими грошима, які підуть, в тому числі і на оплату високих “зелених” тарифів.
Вивести з тарифу на передачу експорт електроенергії
Всі експортери електроенергії зобов'язані сплачувати системоному оператору “Укренерго” тариф за її передачу магістральними електромережами. Таке правило закріплене в Кодексі системи передачі.
Водночас, ДТЕК Ахметова, який є найбільшим експортером електроенергії, перестала платити тариф на передачу електроенергії при її експорті, посилаючись на те, що експортери в країнах ЄС не платять тариф на передачу. А Україна взяла на себе зобов'язання щодо синхронізації свого законодавчого поля з ЄС.
Станом на 10 січня експортери ДТЕК накопичили борг за послугу передачі перед НЕК “Укренерго” у розмірі 544,48 млн грн.
ДТЕК через суди намагається отримати право не платити держкомпанії борг. Так, в лютому 202 року скандальний Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження за позовом “ДТЕК Західенерго” і в якості забезпечувального заходу призупинив дію постанови НКРЕКП, якою конкретизовані обов'язки експортерів платити тариф за передачу електроенергії.
Тариф на передачу “Укренерго”, серед іншого, використовується для компенсації частини “зелених” тарифів. Іншу частину коштів збирає ДП “Гарантований покупець”.
Водночас, ДТЕК Ахметова, яка накопичила півмільярда гривень боргу за передачу електроенергії, є найбільшим власником сонячних і вітрових електростанцій.
Что скажете, Аноним?
[18:15 24 декабря]
[14:43 24 декабря]
[11:15 24 декабря]
18:00 24 декабря
17:30 24 декабря
17:10 24 декабря
17:00 24 декабря
16:30 24 декабря
15:00 24 декабря
14:30 24 декабря
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.