Як “напиляти” більш як два мільярди? Майстер-клас від АРМА

Ми неодноразово публікували деталізований аналіз роботи новостворених антикорупційних органів, зокрема Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманих від корупційних та інших злочинів (АРМА). І вони не перестають дивувати громадськість і профільних експертів. У будівлі на столичній вулиці Грінченка (центральний офіс АРМА. — О.Л.) ніби “пороблено”. Про чергові “пригоди” нижче.

Зовсім нещодавно на нікому не відомій товарній біржі “ПРИДНІПРОВ’Є” без будь-якої попередньої реклами чи іншого поширення інформації у медіа АРМА було проведено аукціон із продажу чергового арештованого активу, а саме — калію хлористого загальною вагою 2,2 тис. тонн, навантажених у залізничні вагони білоруського та російського походження (див. фото 1).

Цей лот було продано за ціною у майже 39 млн грн, тоді як його ринкова вартість становить, за найскромнішими підрахунками, більш як 140 млн. Отакий дисконт під час війни, коли аграрії як ніколи потребують мінеральних добрив. Одним із них і є калій хлористий, або хлорид калію. У торгах на аукціоні взяв участь аж один учасник. Продаж арештованого майна за значно заниженими цінами — це давня практика першого очільника АРМА Антона Янчука, якому 12 липня вручили підозру у зловживанні владою та розтраті 426 млн грн.

Проте нинішнє “професійне” керівництво АРМА — Дмитро Жоравович, Філіп Пронін, Олексій Таможанський, Вахтанг Бочорішвілі та Єгор Сігарьов — явно взяло курс на розтрату значно більших сум. Відповідно до ухвал Шевченківського районного суду у справах №761/12872/22 та 761/11098/22, в управління АРМА для реалізації передано більш як 53 тис. тонн хлориду калію. Ціни цього міндобрива у відкритих джерелах інформації становлять від 42 до 80 грн за кілограм. Таким чином, загальна вартість, за середнім розрахунком (63,6 грн за кілограм), становить майже 3,4 млрд грн. Між тим продаж за раз такого вартісного активу було б важко приховати від громадськості. Тому в цілях “конфіденційності” команда “професіоналів” вирішила розділити заарештований актив на менші лоти. Уявімо, на весь товар роблять такий солодкий дисконт у розмірі від 70%. Як наслідок, держава не отримає доходів на суму до 2,5 млрд грн. Або хтось “заробить” таку ж суму коштів…

Поки країна по всьому світу шукає кошти для передової, хтось в АРМА вирішив, що можна легко “дарувати” гроші окремим підприємцям. І це не перший епізод й далеко не останній у злочинній діяльності нової команди “професіоналів” АРМА.

Ще до 24 лютого 2022 року, тобто до початку повномасштабної війни, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочало розслідування чергового “здобутку”, а саме — продажу кукурудзи за ціною, в 6,5 разу нижчою за ринкову. Коротко про основні моменти.

21 жовтня 2021 року ухвалою слідчого судді Радивилівського районного суду Рівненської області у справі №568/1347/21 було заарештовано 120 га посівів сільськогосподарської культури “кукурудза” і передано в управління АРМА. Відповідно до інформації Головного управління статистики у Рівненській області за 2021 рік, вартість цього активу — 5,4 млн грн, що встановлено прокурором і слідчим суддею, а також вказано у відповідній ухвалі.

30 грудня 2021 року арешт на вищезазначений актив було скасовано, відтак, 30 грудня АРМА втратило право вчиняти будь-які дії щодо зазначеного майна. Проте 4 січня 2022 року АРМА продає “посів кукурудзи” за 836 тис. грн, а 6 січня 2022-го грошові кошти в повному обсязі було сплачено переможцем торгів — ТОВ “Теліш Транс” — на рахунок АРМА. Вже 11 січня 2022 року замість скасувати процедуру реалізації, в.о. голови АРМА Ф.Пронін і начальник управління менеджменту активів О.Таможанський складають акт про реалізацію активів на електронних торгах. Тобто чиновники АРМА фактично зробили вигляд, що ні до початку аукціону, ні в день його проведення, ні в момент отримання коштів, ні під час складання акта про реалізацію вони не зазирали до Реєстру судових рішень (див. фото 2—3).

Попередні очільники АРМА — Володимир Павленко, Віталій Сигидин і Вахтанг Бочорішвілі — теж не вважали за необхідне перевіряти інформацію в ухвалах перед їхнім виконанням, зрештою отримавши підозру у привласненні майже 400 тис. дол.

Призначення Д.Жоравовича 4 серпня 2021 на посаду тимчасового виконувача обов’язків голови АРМА не дуже допомогло, бо, як з’ясувалося, він не має власної думки і не в змозі приймати рішучі, проте вкрай необхідні для ефективної роботи АРМА рішення. А вплив його підлеглих простежується неозброєним оком.

Так, на співбесіді під час конкурсу з відбору кандидата на посаду голови АРМА Жоравович презентував (дивитися з 2:31:10) доповідь, підготовлену його заступником Ф.Проніним. Ці дані не містять жодного кроку на покращення роботи АРМА, а є, по суті, вихвалянням сумнівними досягненнями за профільним напрямом Проніна — виявлення та розшуку активів.

У статті “Агентство з неповернення активів” було підраховано ефективність функції розшуку АРМА шляхом порівняння кількості розшуканого майна з кількістю фактично переданого в управління. Ця ефективність становила 0,2%. Саме стільки майна з розшуканого було фактично передано в управління.

Нагадаю, ще з переписки екскерівника АРМА В.Павленка, оприлюдненої у Telegram-каналі “АРМА: искусство воровать”, відомо, що Пронін полюбляє “торгувати інформацією” або умисно затягувати відповідь на запити, щоб підозрювані встигли приховати свої незаконні активи. Про це добре відомо і правоохоронцям. За нашою інформацією, під час одного з обшуків у приміщеннях АРМА на комп’ютері підлеглого Проніна В.Василенка було виявлено детальний звіт, кому і за які суми “дарувалася” інформація.

На засіданні антикорупційного комітету Верховної Ради Жоравович гучно осоромився (див. відео з 9:40), так і не відповівши на запитання очільниці про необхідність доступу АРМА до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Усе доволі просто: у необхідності доступу до ЄРДР Жоравовича переконав не хто інший, як Пронін. Припускаємо, що доступ до вищезгаданого реєстру потрібен лише Проніну для задоволення “комерційних” інтересів, аби мати можливість сповістити фігурантів кримінальних проваджень і отримати різного роду “цукерки і печиво”. У своїй ганебній відповіді Жоравович підтвердив, що доступ до цього реєстру необхідний трьом особам — йому, Проніну і начальнику управління менеджменту активів О.Таможанському.

Для тих, хто любить логічні задачі із серії “варто виключити зайвий елемент”, зазначимо, що якраз Пронін і є зайвим елементом, оскільки в АРМА функціонує управління виявлення та розшуку з відповідним начальником, який у наведеному Жоравовичем ланцюгу відсутній.

Проте, як показують здобутки Жоравовича на посаді т.в.о. голови АРМА, його постійно використовують й інші “досвідчені” працівники у власних інтересах. Так, цікавим є переведення В.Бочорішвілі на посаду начальника відділу договірної роботи замість виконання ухвали про відсторонення абсолютного тезки “крадія консервів”. Ініціаторами, що внесли таку пропозицію, стали начальник управління правового забезпечення Антон Чубенко і начальниця управління персоналу Тетяна Рудяк. До слова, ми вже писали про махінації згаданої чиновниці в одному з попередніх текстів.

Ця серія епізодів для Жоравовича однозначно матиме серйозні дисциплінарні наслідки, адже йдеться про використання повноважень в особистих інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб. А реалізовано план у такий спосіб.

4 серпня 2021 року Кабінет міністрів України покладає на Жоравовича тимчасове виконання обов’язків голови АРМА. Вже 8 жовтня 2021-го він призначає з 11 жовтня свого підлеглого з Харкова Таможанського головним спеціалістом третього відділу управління менеджменту активів. Іншим наказом покладає на останнього тимчасове виконання обов’язків начальника управління менеджменту активів. І це при тому, що в структурі управління менеджменту активів є п’ять відділів, в яких призначено відповідних начальників, і сектор із призначеним завідувачем. При цьому для Таможанського встановлюється надбавка за інтенсивність праці у розмірі 350%.

У вересні 2021 року Бочорішвілі переводять на посаду начальника відділу договірної роботи управління правового забезпечення. Наприкінці жовтня 2021-го Таможанського визначають переможцем конкурсу на посаду начальника відділу моніторингу ефективності менеджменту активів. На цій посаді Таможанський працює кілька днів, і згодом його переводять на ключову після посади голови АРМА посаду — начальника управління менеджменту активів. Одним із основних завдань Бочорішвілі на новій посаді є перевірка на відповідність законодавству проєктів договорів управління активами. Іншими словами, він має доступ до всієї історії, що передує укладенню договору управління активом. Після чого Бочорішвілі візує такий договір управління. Тобто, незважаючи на те, що Бочорішвілі не є начальником управління менеджменту активів (від посади якої його відсторонено судом), він бере участь у реалізації державної політики у сфері управління активами.

Проте підстава про переведення Бочорішвілі на посаду начальника відділу договірної роботи від Чубенка є очікуваною, якщо проаналізувати появу останнього в центральному апараті АРМА. Нагадаю, у липні 2021 року Чубенко перемагає у конкурсному відборі на посаду начальника управління правового забезпечення АРМА ще за попереднього керівництва. Таким чином, Чубенко — це “залишок” команди Павленка—Сигидина (див. фото 4).

Навесні 2021 року сектор внутрішнього аудиту АРМА провів аудит виконання функції управління арештованими активами, виявивши низку порушень у роботі підрозділу, який тоді очолював Бочорішвілі. Своєю чергою, його роботу тоді спрямовував Павленко. Якщо коротко, то зафіксували такі недоліки:

— рецензування звітів про оцінку майна не проводиться під час реалізації активів через торгову площадку;

— при передачі активів в управління за договором оцінщик оформляє звіт про оцінку, сам знаходить рецензента і надає АРМА два документи — звіт про оцінку і рецензію. Тобто оцінщик, звісно, буде зацікавлений, щоб рецензент підтвердив його розрахунок;

— відбір реалізаторів відбувається у непрозорий спосіб, відсилка на Закон “Про публічні закупівлі” є формальною, оскільки відбирають торгову площадку не за цим законом, а нібито згідно з “принципами публічних закупівель”;

— аналогічна історія з відбором державного банку, де завжди перемагає Ощадбанк, в якому зберігатимуться готівкові кошти, банківські метали, а також кошти, отримані від реалізації.

До слова, ці порушення й досі не виправлено. 

Олександр ЛЄМЄНОВ, голова правління StateWatch