Як і коли новий головком ЗСУ Сирський може змінити хід війни

Якщо прибрати з поля зору непідтвердженні чутки про особистий конфлікт між президентом Володимиром Зеленським і колишнім головкомом Валерієм Залужним, то залишається питання: які відмінні якості має новий очільник ЗСУ Олександр Сирський і чи здатен він кардинально змінити перебіг війни?

Ситуацію на фронті, яку в Києві вже відкрито називають “стагнацією” і навіть “глухим кутом”.

Згідно з українським законодавством, головнокомандувач армії має широке коло обов'язків, насамперед щодо керівництва і управління Силами оборони.

Але, з іншого боку, обмежений низкою норм, наприклад, в питанні звільнення чи призначення командувачів родів військ. Це має право робити президент в обхід головкома.

В таких умовах очільник ЗСУ має балансувати між військовими і політичними задачами. Як це може вдатись Олександру Сирському?

Нова команда

Автор фото ОФІС ПРЕЗИДЕНТА

 

Співрозмовник в оточенні Сирського зауважує, що новий головком на посаді командувача Сухопутних військ був доволі самостійним в рішеннях, хоча часто розробляв їх з “оглядкою на Офіс президента”.

У його команду після призначення очільником ЗСУ потрапили досвідчені командири, які вже десятки років перебувають на верхівці українського війська і довго працювали безпосередньо з Сирським.

Мова перш за все про нового командувача Сухопутки Олександра Павлюка, нового начальника генштабу Анатолія Баргилевича і очільника сил Тероборони Ігоря Плахуту.

За інновації і покращення процесу підготовки новобранців в команді головкома відповідатимуть відносно молоді, але вже популярні офіцери, які встигли проявити себе під час АТО і повномасштабного вторгнення.

Тут слід згадати полковника Вадима Сухаревського, що був командиром 59-ї мотопіхотної бригади, а тепер як заступник головкома буде опікуватись питаннями БПЛА, а також Михайла Драпатого, що очолював командування угруповання “Херсон”, а тепер як заступник начальника ГШ відповідатиме за підготовку військових.

Обидва офіцери здобули собі славу у військах після 2014 року за сміливість, винахідливість і дбайливе ставлення до особового складу, каже ВВС Україна співрозмовник у керівництві ЗСУ.

Обох призначили на ключові напрямки. В умовах гострого дефіциту артилерійських боєприпасів саме безпілотники вийшли на передній план.

А масштабна мобілізація військовозобов'язаних, запланована владою на найближчий час, має спиратися на якісну підготовку і тренування новобранців.

Що стосується порівняння популярності Сирського із його попередником Залужним, то джерело в командуванні ЗСУ зауважує: в армії значна кількість військових прихильно ставиться до нового головкома, поважає його за працьовитість, пунктуальність, цілеспрямованість і постійну присутність на фронті серед бойових бригад.

Тривалий час йшли розмови про начебто дві армії в Україні — “армію Залужного і Сирського” — які начебто орієнтуються переважно на “свого” командувача і не сприймають конкурента. Тепер це питання вже втратило свою актуальність, наголошує офіцер ЗСУ.

Колишній командувач армії США в Європі, генерал Бен Годжес висловив свою думку, що Сирський є “видатним командувачем” і росіяни не будуть “щасливі”, що саме він очолив українське військо.

“Олександр Сирський є офіцером, якого обрав президент, щоб той узяв на себе командування українськими Збройними силами. Це не конкурс краси і не змагання за популярність. Президент обрав офіцера, якого він вважає більш доречним для цієї фази війни”, — наголосив американський генерал.

Реноме “м'ясника”?

Автор фото СИРСЬКИЙ

Однак чи не найбільшою перешкодою для нової команди Сирського і для нього особисто може стати репутація “м'ясника”, що закріпилася за ним в деяких ЗМІ, зокрема на Заході.

Так, американські видання New York Times і Politico кажуть, що таке прізвисько командувача поширилось серед солдатів під час битви за Бахмут минулого року.

Начебто Сирський в намаганні утримати місто посилав українських бійців “хвиля за хвилею” відвойовувати території, що призвело до невиправданих втрат.

Українська влада натомість каже, що чутки про “м'ясника” Сирського розганяє російська пропаганда, щоб дискредитувати нового очільника ЗСУ.

Офіцер української армії, що тривалий час працював безпосередньо з Сирським, визнає, що командувач доволі вимогливий, іноді навіть жорсткий щодо підлеглих. Водночас, каже співрозмовник, він особисто був свідком того, як генерал важко переживає смерті бійців чи провал операції.

Український військовий аналітик і історик Михайло Жирохов пояснює ВВС, що часто солдати на полі бою вважають “м'ясником” будь-якого командира, який наказує їм атакувати позиції противника без належної підготовки. При цьому не розбираючи, на якому рівні командування і як саме першочергово сформувалась така задача.

За його даними, доволі часто такі “жорстокі” накази віддаються на рівні командира бригади, а не на рівні командування оперативно-стратегічного угруповання (до призначення головкомом Сирський очолював угруповання “Хортиця”).

“Командир бригади може по різному виконувати завдання, яке йому поставило керівництво. Є певні командири бригад, які просто направляли солдат на такі штурми, але це не була забаганка Сирського, Залужного чи ще когось”, — каже аналітик.

Як приклад Жирохов наводить таку ситуацію. Командир певної бригади отримав наказ зайняти посадку, де розміщені позиції противника. Він зібрав усіх, кого зміг з піхотинців, видав автомати і відправив на штурм.

Інший комбриг, отримавши той самий наказ, підійде до нього більш “творчо”. Наприклад, за допомогою безпілотників розбомбить позицію противника, проведе розвідку і лише тоді направить піхоту.

При цьому керівник програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова, підполковник запасу Олексій Мельник наголошує, що “немає диму без вогню”. Тобто, цілком ймовірно, військові операції, які планував і проводив Сирський, з самого початку були доволі ризикованими, складними і пов'язаними з великою кількістю жертв.

Автор фото REUTERS

 

Але експерт бачить в цьому позитивний момент — тепер Сирський намагатиметься змінити своє реноме в ЗМІ і змушений буде більш дбайливо ставитись до людського ресурсу в ЗСУ.

В своєму першому зверненні на новій посаді він вже зробив акцент на тому, що саме життя і здоров’я військовослужбовців є “головною цінністю Української армії”.

“Це сигнал, що він знає про ці чутки (щодо реноме “м'ясника”, — Ред.). Він їх не ігнорує, це вже добре. Він сказав своє слово і тепер має його дотримуватись”, — звертає увагу ВВС аналітик Олексій Мельник.

“Але таке реноме можна спростувати не заявами, а виключно діями”, — акцентує він.

Без різких змін

 

 

Прихід Сирського навряд суттєво вплине на перебіг війни найближчим часом, запевняють експерти.

Для проведення реформ в ЗСУ немає часу, а для великих наступальних операцій на фронті — катастрофічно бракує зброї, боєприпасів і особового складу.

“Чи очікувати кардинальних змін на фронті? Я б такого не очікував, тому що треба розуміти, що генерал Сирський всі ці два роки так само був на фронті, він так само воював. Він по суті був частиною того, що відбувалося протягом того часу”, — сказав в інтерв'ю “Радіо НВ” полковник запасу, військовий експерт Сергій Грабський.

“Очікування, що ми от зараз зупинимося, а потім підемо вперед — ну такого не буде, тому що війна має свої правила, свої норми і послідовність дій”.

Грабський звертає увагу, що зараз українська армія перебуває в обороні і головне завдання доволі просте — “триматись, не допускати проривів”.

Михайло Жирохов зауважує, що Сирський відомий вдалими як оборонними, так і наступальними операціями. Але зараз їхній успіх напряму залежить від ресурсів, які може отримати Україна від західних партнерів.

“Можна стратегічно багато чого напланувати, багато чого намалювати на карті, але якщо не буде для цього матеріально-технічного забезпечення, то усі ці стрілочки залишаться стрілочками на карті”.

Крім того, зауважує аналітик, “основну роботу” при підготовці масштабних операцій робить оперативний відділ генштабу, а Головнокомандувач ЗСУ окреслює тільки “загальні риси”.

Олексій Мельник натомість вважає, що перші результати роботи нового головкома суспільство зможе побачити не раніше ніж через пів року.

Що стосується поточної ситуації на полі бою, то й тут Сирський не має часу на експерименти. Одразу у двох передмістях Донецька — Авдіївці та Новомихайлівці — ситуація для ЗСУ близька до критичної.

Аналітики говорять про два варіанти розв'язання проблеми: відведення військ із напівоточених населених пунктів або втягування у криваві міські бої. Схожу дилему Сирський вирішував рік тому щодо Бахмута. І його кінцеве рішення — обороняти цю “фортецю” до останнього — досі зазнає нищівної критики.