Як “Енергоатом” підняв десятки мільйонів... на мішках

З минулого літа, коли рашисти почали обстрілювати об’єкти української енергетики, одним із популярних товарів у Prozorro стали біг-беги (див. рис. 1) — великі кубічні мішки, у які засипають пісок і обставляють ними наземні енергооб’єкти для захисту від осколкових уражень. “Наші гроші” проаналізували найбільші закупівлі та виявили цікаву тенденцію. Як тільки у назві замовника з’являється слово “Енергоатом”, закупівельна ціна біг-бегів злітає щонайменше вдвічі, а часом і вчетверо. Але кримінальне провадження за ціну біг-бегів отримала держкомпанія “Укренерго”, яка купувала їх за ринковою ціною. О, покарання невинуватих — це вже цікаво.

Найбільші суми на біг-беги витрачали “Енергоатом” — оператор АЕС та “Укренерго” — оператор енергосистеми. Цілком логічно — саме у них зосереджено найбільшу кількість об’єктів, що потребують захисту (див. рис. 2). Але нелогічним є розрив у закупівельних цінах. Зараз ринкова ціна біг-бегів коливається в районі 250—300 грн за штуку. У розпал обстрілів під час ажіотажного попиту ціна зростала десь на 30% — до 300—400 грн. Але щоб ціна злітала вище 500 грн — це хіба що тільки у перепродавців та “Енергоатому” (місцеву девіацію “Львівтеплоенерго” на закупівлях менше 1 млн грн залишимо на совісті Андрія Садового). За даними ZN.UA, ДТЕК і “Євро-реконструкція”, наприклад, також купували біг-беги значно дешевше 500 грн.

Може, біг-беги “Енергоатому” якісь не такі? Пильний читач напевно помітив на рис. 2, що атомники єдині, хто не вказує розмірів мішків, які купує. А якщо саме їм потрібні мішки вдвічі, втричі чи вдесятеро більші? Ми перевірили — не підтвердилося. Нижче скрін із додатку до того самого березневого договору на “Улаштування тимчасових штучних захисних споруд ВП ПАЕС” у Южноукраїнську, де ціна біг-бегів у кілька разів вища за середню ринкову. На скріні (див. рис. 4) чітко вказано місткість біг-бега — 1,5 тонни, що цілком відповідає стандартним розмірам 90х90х145 см. Навіть за найрізноманітніших варіацій у розмірах і щільності наповнювача мішок на 1,5 тонни не більший за стандартний ані в сім разів, ані вдвічі.

Добре, припустимо, що мова про ціну біг-бега, вже наповненого піском. Дивимося кошторис (рис. 3): пісок — 288 грн/тонна, або 450 за кожен біг-бег, додамо середню ринкову вартість самого мішка у 400 грн, виходить 850 грн за штуку, аж ніяк не три тисячі. Отже, навіть з урахуванням вартості піску маржа цієї закупівлі у 14 млн грн становила 10 з лишком мільйонів гривень, а вартість була завищеною майже в чотири рази. І зауважте, що закладена нами вартість самого мішка ну дуже щедра, якщо порівняти із закупівлями того ж таки “Укренерго”, то півторатонний біг-бег із піском ніяк не виходить дорожчим за 750 грн.

За законами жанру, якщо є “смачний” підряд, має бути і “смачний” підрядник — друга сторона, без якої розкрадання державних грошей було б неможливим. Що ж, принаймні законів жанру “Енергоатом” не порушує. Так, їхній “смачний” підрядник — продавець біг-бегів “Енергопромбуд”.

Довідково. За даними системи YouControl, ТОВ “Енергопромбуд” входить у групу “Корпорація Бугські Кар’єри” подружжя Матвія та Анастасії Ясеницьких. Раніше з діяльністю цієї групи був пов'язаний Сергій Бучко, який у 2000-х роках працював на Південноукраїнській АЕС.

Наприклад, у лютому атомники уклали з “Енергопромбудом” угоду вартістю 335 млн грн, у якій 41 млн призначався на придбання кабелів. Як виявилося, ціна кабелів була завищена у 2,6 разу, і після публічного скандалу атомники вирішили розірвати угоду.

Це, до речі, унікальний випадок, коли скандал призвів до розриву великого контракту “Енергоатому” з “Енергопромбудом”. На жаль, зазвичай усе проходить тихо. А співпраця “Енергопромбуду” із “Енергоатомом” — більш ніж плідна.

Просто порівняємо результативність участі компанії у держзакупівлях: 2021 року — 20 млн грн, 2022-го — 156,6 млн, за неповне півріччя 2023-го — 419 млн грн. Ти ба, як поперла карта. І всі контракти, оце так збіг, із “Енергоатомом” або його підрозділами.

Тож недивно, що після перших скандалів інформацію про закупівлі між атомниками та “Енергопромбудом” почали приховувати.

“Центр протидії корупції” звернувся до “Енергоатому” із запитом про надання локальних кошторисів із контракту з “Енергопромбудом” на ремонт одного з атомних енергоблоків ціною 81 млн грн. Але атомники відмовилися це робити (див. рис. 5), бо вони із підрядником “визначили”, що вся інформація, яка стосується їхніх договорів і додаткових угод, є конфіденційною. Виявляється, так можна було.

На жаль, це юридичне ноу-хау від “Енергоатому” цілком лягає у загальну канву дій Міністерства енергетики із засекречування своєї діяльності. У розпорядженні редакції є березневий наказ за підписом міністра Германа Галущенка про тотальне засекречування інформації. Зверніть увагу, “службовою інформацією” визнаються навіть ті документи, які надіслані до Міненерго з грифом “комерційна таємниця” (див. рис. 6). Отже, державні чиновники чудово розуміють вагу цієї інформації, раз бояться показувати її громадськості.

Також Галущенко взявся особисто судити, яка інформація “може завдати істотної шкоди репутації та правам інших осіб”, “сприяти заворушенням”, і за відомими лише йому критеріями визначати, чи переважатиме шкода від оприлюднення якихось даних суспільний інтерес.

При цьому публічна реакція на викриття будь-яких зловживань в енергетиці у міністра Галущенка стандартна: на нас вкотре здійснено інформаційну атаку! Далі тиша, навіть якщо за підсумками “інформаційної атаки” НКРЕКП розпочинає розслідування. Тож у відповідь на цю історію чекаємо максимум чергового повідомлення про зухвалий інформаційний напад.

Та й не так цікава реакція профільного міністерства, як правоохоронної системи, яка вже у грі.

Здавалося б, правоохоронці мають очевидні підстави для прискіпливого вивчення закупівель “Енергоатому”, ну, хоча б стосовно біг-бегів. Але вітчизняні слуги закону вміють дивувати.

За даними від джерела в “Укренерго”, Шевченківське управління Нацполіції в м. Києві у березні почало розслідування закупівель біг-бегів за корупційною статтею 191 Кримінального кодексу саме компанією “Укренерго”! О так, саме щодо тих контрактів, де державна компанія отримала найнижчі ціни в Україні. “Татаровці” вже пригрозили “укренергетикам” обшуками і почали викликати їх на допити.

Так, напевно, варто вкотре згадати про стійке бажання групи Галущенка та їхніх кураторів з ОП з допомогою силовиків Татарова випхати з “Укренерго” Володимира Кудрицького, який так і не зрозумів усіх конотацій слова “конструктивний” у контексті багатомільйонних тендерів ввіреної йому державної компанії. Але не лише ці “високі мотиви” могли привести Нацпол в “Укренерго”.

Ми почали з того, що “Енергоатом” та “Укренерго” — основні покупці біг-бегів. Зрозуміло, що ціна, за якою їх закуповує “Укренерго”, муляє і тре людям, які на порожньому місці вийшли на маржу із шістьма нулями. Схема може абсолютно спокійно жити доти, доки енергооб'єкти держави у потенційній небезпеці: і потреба у них завжди виправдана, і кошти завжди знайдуться. А цей ціновий бенчмарк від “Укренерго” все псує. Незугарній дівчині красива подружка точно не потрібна.

Кримінальне розслідування, погодьтеся, зрозумілий натяк, що час згортати всі ці ринкові практики, які так невигідно підсвічують неринкові ціни колег-енергетиків.

Юрій НІКОЛОВ, журналіст і засновник проекту “Наші гроші”, Україна

Олександра КАРАСЕВИЧ, журналістка