Війна змусила оптимізувати плани розвитку, але основні проекти модернізації збережені — глава “Укргідроенерго”

Які можливості для вашої компанії відкриває синхронізація української та європейської енергосистем?

Зазначу, що це наша енергосистема показала свої великі можливості. Вона змогла в ізольованому режимі пропрацювати аж 21 день, в умовах війни. Ми все витримали, попри різкі перепади навантаження, захоплення ЗАЕС та Каховської ГЕС, розбиті енергомережі на сході та півдні країни. Ми втримали 50 Гц. Європейці побачили, що ми працюємо надійно та стабільно і прийняли рішення. Звичайно, була велика робота Уряду, Міненерго, “Укренерго”, всіх гравців енергоринку: і виробників, і постачальників. І вже майже два тижні ми надійно працюємо синхронно з європейською енергосистемою.

І тепер Україна пропонує, щоб ми ввійшли і в європейський енергетичний ринок. Ми можемо експортувати електроенергію. На сьогоднішній день це питання розглядається, і звичайно ж, враховуючи, що у нас сьогодні профіцит, бо на 30% зменшилося споживання всередині країни, цей надлишок ресурсу ми б хотіли продати в європейський ринок і покращити фінансовий стан генеруючих компаній. До того ж, крім зменшення споживання — великий відсоток нерозрахунків з генерацією і обленерго.

Що стосується “Укргідроенерго”, то її головна роль — це забезпечувати потрібні будь-якій енергосистемі аварійний резерв, допоміжні послуги і послуги балансування. Це обов’язкові сегменти, і вони добре оплачувані у Європі. Звичайно, для нас це було б вигідно. Якби ми вийшли на цей ринок, це було б дуже добре для фінансової ліквідності. І ми до цього йдемо. І як вийдемо на зовнішній ринок, тоді зможемо повною мірою оцінити всі переваги синхронізації. Але вже розуміємо, що вигода буде більшою, ніж на внутрішньому ринку.

Як ви оцінюєте часову перспективу виходу на європейські ринки?

Я думаю, що в тій ситуації з цінами на електроенергію та її дефіцитом, яка зараз спостерігається в Європі, з тим ставленням до нас, з тією надійністю нашої енергосистеми, яку вони побачили, протягом місяця ми зможемо вийти на їхні ринки. І це декларують і уряд, і міністр енергетики.

Можливо, компанії доведеться створити окремий торговий підрозділ, як це є в інших компаніях, у тому числі й державних?

Не знаю, ми подумаємо над цим. У нас є комерційний департамент, який займається продажем електроенергії на внутрішньому ринку, і як на мене, він добре виконує свою роботу. Ми подивимося, чи буде потрібна окрема компанія.

Наскільки позначилася на компанії криза неплатежів, пов’язана з війною, чи виконуєте ви свої зобов’язання перед покупцями, наскільки виконують їх вони?

У нас у двосторонніх договорах було чітко прописано, що за весь проданий товар ми беремо стовідсоткову передоплату. Тому з цього боку ми маємо повні розрахунки. Зараз навпаки — ми маємо багато листів від контрагентів про зниження споживання з боку їхніх споживачів, про форс-мажорні обставини. Ми розглядаємо кожен договір і з кожним працюємо на відкладальних умовах. Але, звичайно, сьогодні є недорозрахунки на балансуючому ринку. Заборгованість “Укренерго” була досить суттєвою й минулого року, а тепер збільшується. Бо не платять і споживачі на балансуючому ринку. Будемо знаходити якісь механізми, щоб були здійснені ті розрахунки, які під час війни не було змоги здійснити. Думаю, ми знайдемо, як погасити цю заборгованість.

Можливо, ви змінюєте торгову стратегію чи реагуєте на ситуацію якимось іншим чином?

Всі учасники ринку сьогодні в однакових умовах. Звичайно, ринок не працює так, як до війни. Є профіцит і є недорозрахунки, і фінансово всі компанії страждають, хоч під час профіциту встановлені мінімальні прайс-кепи. Тому для нас і потрібен зовнішній ринок, на який ми могли б віддати цей профіцит, вирівняти ринок і отримати кошти, які потрібні для генеруючих компаній, для того ж “ГарПока”. Якщо сьогодні страждає економіка, то, звісно, страждає й енергетика. Цей маховик запущений і б’є по всіх секторах.

Нещодавно міністр енергетики в інтерв’ю нашому агентству зазначав, що опрацьовуються механізми залучення коштів для підтримки ліквідності генерації. У випадку з “Укргідроенерго” про які механізми йдеться, чи вони вже знайдені?

Ми зараз проговорюємо можливості з банками, які є нашими давніми партнерами. Світовий банк, ЄБРР, ЄІБ. Наприклад, у двох європейських банках у нас зараз проект. Там, зокрема, по ЄБРР на EUR 400 млн, ми практично відіграли всі тендери, і у нас є певна економія коштів. Ми просимо зараз, щоб ці зекономлені кошти спрямували на підвищення ліквідності, і щоб ми потім їх направили на модернізацію, технічне переоснащення нашого обладнання, яке нам потрібно для стовідсоткової готовності до роботи. Банки розглядають це питання, і я думаю, що через тиждень — днів десять ми вийдемо на якусь фінальну стадію, і певну частину коштів нам вдасться залучити.

Як війна взагалі скоригувала фінансові показники компанії?

Усі податки, дивіденди, заплановані на цей рік, ми сплатимо, тим більше, ви знаєте, що є розпорядження уряду дивіденди сплатити авансом. Частину цієї суми ми сплатимо на днях, а частину протягом двох місяців. І, думаю, з державного сектору ми сплатимо найбільше дивідендів до державної казни.

У цьому році ми вже 1,2 млрд грн податків сплатили. Для нас головне — це сплатити всі податки, які були передбачені фінансовим планом, сплатити заробітну плату, а якщо якась частина грошей залишиться, то це — поточні та капітальні ремонти обладнання, запас ЗІПу, тобто намагатимемося вкладати в безпеку і надійність експлуатації нашого обладнання. Капітальні інвестиції будуть зменшені суттєво.

Тобто плани розвитку довелося відкоригувати?

Ми зменшили велику частину робіт, які ми мали робити по капінвестиціям. Призупинили ті ж нові проекти будівництва, про них із зрозумілих причин не буду розповідати. Так, ми оптимізувалися, зменшили обсяг робіт, але всі наші партнери залишилися. І систему оподаткування, яка була до війни, по 20% ставці, ми залишили. Ми запропонували це, і практично 95% наших партнерів підтримали і вирішили не переходити на 2% оподаткування, що дозволив робити уряд. Вони нам повірили. Ми за роботу і за обладнання будемо розраховуватися за довоєнним механізмом. Сьогодні не стоїть питання, щоб заробити, сьогодні головне — мати роботу і зарплату і чим платити податки. Про доходи ми після війни думатимемо.

І я хотів би дуже подякувати не тільки працівникам компанії, а й усім енергетикам, усьому сектору економіки за те, що працюють. Ми маємо навчитися працювати у воєнний час. Для нас головне було переналаштувати нашу роботу. Нам вдалося перемістити більше 120 працівників із нашого центрального офісу, бо ми тут перебуваємо під лінією вогню. Допомогли проектному інституту з Харкова переміститися на наші об’єкти, нам вдалося залучити інших наших партнерів, і на кожній станції без винятку йде необхідна реконструкція і модернізація. У нас працює 3300 людей, і ми сьогодні даємо роботу ще 12-15 тисячам.

Наскільки вдається виконувати ПСО по населенню і які його варіанти розглядаються, адже термін дії спливає за місяць?

ПСО ми сплачуємо у повному обсязі і навіть більше. Скажімо, цей місяць буде більше, бо були виведені 6 атомних блоків, сталася вся ця ситуація з Запорізькою АЕС. У “Енергоатома” виробіток зменшився, у нас збільшився, тому ПСО буде більше, ніж заплановано. Але податки, ПСО і зарплати на першому місці. А щодо змін. Не думаю, що щось зміниться через місяць по ПСО, думаю, воно залишиться. У якій формі, ще будемо дивитися, та ми розуміємо, що сьогодні населення в складній ситуації, і треба буде населенню допомагати теж. Але ми побачимо наші можливості. Тому ми й говоримо, що для всіх генерацій зараз надважливо вийти на європейський ринок.

Ще одна чутлива тема — сезонний паводок, він розпочався. Як він проходить? Які ви вбачаєте проблеми в умовах війни?

Паводок цього року нижче середнього. Думаєте, пощастило? Як для компанії у фінансовому плані, то не пощастило. Але він такий, як є, він уже розпочався. Ми, звісно, готувалися до нього, хоч після 24 лютого у нас було всього 3-4 дні, щоб перебудуватися на роботу за умов війни. Як результат — всі станції і служби працюють, всі протипаводкові заходи відпрацьовані. Паводок пропускаємо, не бачимо жодних загроз його проходженню, якихось підтоплень. Ми зараз будемо поповнювати наші водосховища, пропускаючи паводок і готуючись до літа, щоб мати водний баланс на весь літній період.

Як працює окупована росіянами з самого початку війни Каховська ГЕС? В одному зі своїх повідомлень “Укгідроенерго” попереджало, що за умов втрати контролю над нею наслідки можуть бути дуже серйозними.

Каховська ГЕС була окупована на другий день. Весь персонал був виведений за межі станції, але директору і головному інженеру вдалося переконати окупантів допустити на роботу оперативний персонал, який управляє агрегатами. Вдалося пояснити, що коли йде паводок, потрібно спрацьовувати воду, щоб не накопичувалося водосховище і щоб не сталося прориву дамби чи інших аварій. Тому персонал залишився. Він виконує всі наші завдання. Чисто технічно ми ГЕС управляємо, але фізично не можемо.

І ми втратили на Каховці один агрегат. Про те, як і чому це сталося, ми розкажемо більш детально після війни.

Втрата агрегата наскільки впливає на безпеку роботи ГЕС?

На безпеку не впливає, враховуючи що паводок нижче середнього, ми пропускаємо воду через ті, які є. На сьогодні я не бачу такого, що нам доведеться відкривати водозливні забори, щоб скидати воду, яку ми не зможемо пропустити через станцію. Поки що ми йдемо в технічному регламенті, як і планували.

Весь каскад працює. І Дніпровський, і Дністровський працюють синхронно. Так, нами було прийнято низку нестандартних рішень. Ми забезпечуємо себе необхідним обладнанням, запасом, так званий ЗІП, який може бути потрібний на випадок аварій чи капітальних ремонтів, щоб ми працювали і мали можливість виконати наші ж плани А-Б-С на різні випадки. Були переміщені люди по інших станціях. Ми працюємо практично стовідстоково на тому рівні, як і мали працювати.

На Каховській ГЕС забезпечена можливість ротації персоналу? Чи не навідалися туди російські гідроенергетики на кшталт атомників на ЗАЕС?

Зміну оперативного персоналу вдається проводити. Там, як виявилося, всі зрозуміли, яка це технічно складна тема. Нікому, у тому числі й окупантам, не потрібні ті наслідки, які можуть виникнути, якщо не буде фахового управління. І немає російських гідроенергетиків, винятково наші, ті, що працювали й до війни.

І наші фахівці залишилися в місті, всі працюють. Досі не весь персонал допускається, але необхідний допущений. І він працює у необхідному технічному режимі.

Наскільки “Укргідроенерго” пов’язане з російськими компаніями — обладнання, запчастини тощо? Чи шукаєте ви їм заміну?

Всі наші станції були спроектовані “Укргідропроектом”, який розташований у Харкові, всі наші агрегати побудовані українськими “Турбоатомом” та “Електроважмашем”. Ми більше 15 років проводимо реконструкцію і модернізацію за участі та фінансування Світового банку, ЄБРР, ЄІБ. Все надсучасне електрообладнання ми закуповуємо винятково у провідних компаній — АВВ, Сіменс, Альстом, Дженерал електрик. Ми не послуговувалися обладнанням російського виробника. У нас немає російського сліду, передумов, щоб росія могла нас чогось позбавити. Співпраці з ними немає. Якщо я не помиляюсь, у певних постачальників свого часу були акціонери-росіяни, але після 2014 року, коли все почалося, ми попросили їх вирішити це питання у найкоротші терміни.

Ми завжди чітко розуміли, що таке обладнання росіян, а що таке обладнання передових європейських компаній. Ми знали, хто передовий у гідроенергетиці, і знали, що це далеко не росія.

Ніна ЯВОРСЬКА