В’язень Куршевелю. Що відбувається зі справами олігарха Костянтина Жеваго

У березні поточного року держава здобула ще одну перемогу у боротьбі за націоналізацію майна українських олігархів-втікачів. 4 березня Державне бюро розслідувань повідомило, що корпоративні права низки підприємств, які входять в орбіту бізнесмена Костянтина Жеваго, було передано до Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). Активи мільярдера, який вже понад п’ять років відсиджується за кордоном, було арештоване в межах розслідування ДБР за підозрою Жеваго у розтраті $113 млн із банку “Фінанси та Кредит”. Серед них і частина акцій Полтавського ГЗК, найбільшого активу Ferrexpo, акціонером якого є Жеваго.

Справа, яка тягнулася з червня 2019 року, дійшла логічного кінця: Печерський районний суд 28 лютого Києва задовольнив клопотання прокурора Офісу генпрокурора про передачу до АРМА корпоративних прав 16 підприємств, які входять в орбіту бізнесмена.

Костянтин Жеваго — бізнесмен-втікач, мільярдер, народний депутат кількох скликань, який, попри проблеми із законом, залишається одним із найбагатших українців. Понад п’ять років Жеваго переховується за кордоном.

У політику олігарх прийшов 1998 року, коли вперше став народним обранцем. У різні роки він обирався до Верховної Ради як самовисуванець або від Блоку Юлії Тимошенко.

12 лютого 2025 року Жеваго потрапив під санкції Ради національної безпеки й оборони. Втративши можливість керувати активами та виводити капітал за межі країни, він все ж зберіг статус олігарха. 2021 року статки Жеваго оцінювалися у $2,4 млрд, однак на початку 2025-го Forbes відзначив зменшення цього показника — до $1,5 млрд.

Крім політичної та бізнес-діяльності, Жеваго відомий за низкою кримінальних справ, пов’язаних із розтратами коштів, ухиленням від сплати податків та можливою співпрацею з Росією. Одними з найгучніших кейсів є звинувачення олігарха у махінаціях із коштами банку “Фінанси та Кредит” та несплатою податків за двома гірничо-збагачувальними комбінатами, які належать його металургійній групі Ferrexpo.

Та, попри кримінальний статус, арештовані активи й страх повернутися на Батьківщину, Жеваго досі залишається у грі, контролюючи видобуток залізної руди — стратегічного ресурсу для промисловості України.

Банк “Фінанси та Кредит”: 10 років безрезультатної тяганини

Справа Жеваго про незаконне виведення коштів з його ж банку та доведення його до банкрутства тягнеться ще з 2015 року. Щоразу, коли про певні зрушення повідомляли правоохоронці, здавалось, що ось-ось буде логічне завершення, та олігарх і його юридична команда знаходять  способи відтягнути фінальне рішення.

Жеваго пов’язаний з “Фінанси та Кредит” ще з 90-х часів. Спочатку він обіймав посаду фінансового директора (1993-1996 рр.), пізніше пішов на підвищення, закріпившись у кріслі голови правління банку (1996-1998 рр.), а з часом став його основним бенефіціаром. 

На початку 2000-х фінустанова входила до TOП-10 найбільших українських банків з сотнями філій по Україні. Банк був найбільшим акціонером розвинених та успішних підприємств в гірничорудній і металургійній галузях, суднобудуванні та машинобудуванні, у виробництві великовантажних автомобілів, фармакології та харчопромі в Україні, а також в країнах Західної Європи та Середньої Азії. Однак всередині 2015 року “Фінанси та Кредит” було визнано неплатоспроможним. До цього фінустанову намагалися реанімувати, у зв'язку з чим Національний банк виділив йому 750 млн грн стабілізаційного кредиту, та й це не допомогло.

“Банк “Фінанси та Кредит” взяв на себе зобов'язання з підтримки ліквідності банку за рахунок надходжень від продажу непрофільних активів акціонера і по дотриманню обов'язкових резервів та інших нормативів... Коли акціонер не виконав свої зобов'язання — ми швидко відреагували. Сьогодні банк був визнаний неплатоспроможним і переданий до Фонду (гарантування вкладів фізосіб, — ред.)”, — йшлося в офіційній заяві НБУ.

На момент початку ліквідації (2015 рік) кількість вкладників банку оцінювалася у понад 250 тис. осіб, з яких 93,2% (234 тис. особам) гарантували виплату вкладів в повному обсязі, оскільки їхній розмір не перевищував гарантовану фондом суму 200 тис. грн.

Фінансовий 2015 рік банк завершив зі збитком 21,05 млрд грн. Крім цього, “Фінанси та Кредит” звинувачували у махінаціях з грошима клієнтів. Зокрема, компанія “Пластик карти” заявила, що банк не відправив внесені нею близько $570 тис. і майже 37 тис. євро зарубіжним партнерам.

До 2019-го банк перебував у процесі ліквідації. Сам Жеваго того ж року вирішив знову балотуватися до Верховної Ради, однак не набрав потрібну кількість голосів на мажоритарному окрузі на Полтавщині.

Не гаючи часу, за нього взялися правоохоронці. Вже у вересні проти Жеваго відкрили кримінальне провадження щодо його можливої причетності до розкрадання 2,5 млрд грн. Досудове слідство встановило, що офшорна компанія у період 2007-2014 років відкрила кредитні лінії в іноземних банках. Згодом, між банком “Фінанси та Кредит” та іноземними банками було укладено договори застави на суму понад $113 млн, якими український банк поручався за офшорну компанію власними коштами. Зокрема, банк надав кредитів на $3,2 млрд неплатоспроможним компаніям у період з 2010 по 2015 роки. Одразу після отримання коштів ці компанії оголошували про своє банкрутство.

“У 2015 році за невиконання зобов’язань офшорною компанією за кредитними договорами іноземні банки стягнули з рахунків банку “Фінанси та кредит” саме ті $113 млн. Заставу іноземні банки списали одразу після того, як банк “Фінанси та кредит” було оголошено неплатоспроможним”, — коментували справу Жеваго у Державному бюро розслідувань.

За відповідною схемою, повідомляли правоохоронці, Жеваго діяв не сам, а у змові заступником голови правління та керівником управління.

27 вересня 2019 року олігарха викликали на допит до Державного бюро розслідувань для оголошення підозри. Слідчих, звісна річ, він не відвідав, а втік за кордон. ДБР оголосило Жеваго заочну підозру, а у жовтні того ж року Шевченківський суд Києва ухвалив стягнути з олігарха 1,5 млрд грн на користь НБУ.

Уже під ялинку правоохоронці оголосили його у міжнародний розшук із дозволом на затримання. 13 грудня Київський апеляційний суд повернув апеляційну скаргу Жеваго без розгляду через несплату судового збору у визначені терміни, після чого рішення суду про примусове стягнення 1,5 млрд грн набуло чинності.

15 липня 2021 року Інтерпол оголосив Костянтина Жеваго у міжнародний розшук.

Затримання й нездійсненний арешт

Жеваго все ж вдалося спіймати: 27 грудня 2022 року французькі жандарми пов’язали втікача прямо у готелі гірськолижного курорта Куршевель у французьких Альпах. Тоді французькі правоохоронці на запит української сторони доставили його до суду, який виніс рішення про екстрадиційний арешт. Здавалось, що це перемога правоохоронної системи, адже на Батьківщині на Жеваго чекає судова тяганина не лише у справі “Фінанси та Кредит”, а й у кейсах Полтавського та Єристівського гірничо-збагачувальних комбінатів. До того ж для України це була можливість продемонструвати західним партнерам успішний кейс із боротьби з олігархатом.

Внісши заставу у мільйон євро, Жеваго все ж вийшов з-під варти, хоча це не дало йому право залишати материкову Францію. Крім камери, він покинув і раду директорів Ferrexpo.

Українська сторона кілька разів подавала запит на екстрадицію Жеваго, однак отримувала відмову від Франції через нібито “відсутність достатніх підстав для екстрадиції та необґрунтованість висунутих обвинувачень”. У листопаді 2023 року Верховний суд Франції поставив крапку у цьому питанні, відхиливши апеляцію України та постановивши, що український мільярдер не повинен бути екстрадований за звинуваченнями в розтраті у справі банку “Фінанси та Кредит”. 

“(Суд) приходить до висновку, що держава-подавач (Україна) не в змозі гарантувати, що пана Жеваго судитиме суд, який може забезпечити основні процесуальні гарантії та захист прав захисту”, — йшлося у вироку суду.

Фактично, французька сторона пояснила таке рішення лише турботою про безпеку самого громадянина країни, у якій триває війна. Хоча, попри щоденні російські атаки, в Україні залишаються жити й працювати десятки мільйонів громадян.

Своєю чергою, у прес-службі олігарха повідомили, що з нього також зняли усі обмеження.

І якщо у Франції Жеваго отримав відносну свободу, то в Україні його майно, зокрема акції підприємств на сотні мільйонів гривень, корпоративні права товариств, 26 об’єктів нерухомості, а також майно інших пов’язаних підприємств (14 майнових комплексів, 21 частина майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень, 10 квартир, вертоліт, яхта), було арештоване й частково передано в управління Агентству з розшуку та управління активами.

Не банком єдиним

Проблеми із законом українського олігарха не обмежуються лише історією зі збанкрутілим банком. Ще одним гучним кейсом Жеваго є справа двох гірничо-збагачувальних комбінатів — Полтавського та Єристівського, які належать до корпорації Ferrexpo.

Улітку 2023 року підприємства звинуватили в ухиленні від сплати податків. Підозри тоді отримали керівники правління комбінату, начальники відділів, через які здійснювали фінансові оборудки підприємства, а також керівництво фірми-прокладки, через яку, за даними слідства, відбувалися махінації.

Правоохоронці під час розслідування встановили, що посадовці комбінату протиправно заволоділи майже 400 млн грн від видобутку й подальшої реалізації корисних копалин державного значення без відповідних дозволів. Зокрема, топменеджмент підприємства без дозволів продавав щебеневу сировину, яку виготовляли з відходів, видобутих у кар’єрі корисних копалин. Готівку від продажу виводили через конвертцентри й розподіляли між учасниками злочинної групи.

У липні 2024 року Вищий антикорупційний суд заочно заарештував Жеваго за підозрою в підкупі голови Верховного Суду Всеволода Князєва. Тоді у документах слідства вказувалося, що Жеваго 2023 року через посередника передав гроші Князєву та суддям Верховного Суду, аби вони ухвалили вигідне йому рішення у справі про 40% акцій Полтавського ГЗК. 

Велика палата Верховного суду, своєю чергою, скасувала рішення апеляційної інстанції, за яким у компанії Ferrexpo Костянтина Жеваго намагались відсудити 40% акцій “Полтавського гірничо-збагачувального комбінату”.

Вже через місяць НАБУ затримало Князєва за підозрою в отриманні $2,7 млн  за ухвалення цього рішення, а у серпні підозру виписали й Жеваго.

Водночас Ferrexpo дистанціювалася від скандалу, заявивши, що Жеваго — її основний акціонер — залишив посаду директора компанії у грудні 2022 року. Сам олігарх заявив, що “ніколи нікому не давав і не міг давати вказівок” на підкуп Князєва. А саму спробу відсудити у нього акції Полтавського ГЗК він розцінює як шахрайство і рейдерство, а тому вважає, що Верховний суд ухвалив юридично вивірене рішення.

У березні 2025 року частку Жеваго у Полтавському ГЗК було передано АРМА, а майно арештували.