Вугільна криза 2021. Хто винен і що робити?

Що відбувається?

На початку 2021 року Україна має найнижчий обсяг запасів вугілля на складах теплових електростанцій (ТЕС) за всю історію незалежної України.

Згідно даних Міненерго, станом на 10 лютого на складах генеруючих компаній, що оперують ТЕС (ГК ТЕС) знаходилось 337 тис. тон вугілля. Це в два рази менше мінімально необхідних запасів — 900 тис. тон.

До того ж, половина наявного вугілля — майже 180 тис. тон — зосереджена на двох ТЕС, які не можуть передати електроенергію в Об'єднану енергосистему України (ОЕС).

Це Слов'янська ТЕС, що входить в Донбасенерго Максима Єфімова. 19 січня вона вийшла в аварійний ремонт. І вже не запрацює до кінця зими.

Крім того, це Луганська ТЕС, що входить в ДТЕК Ріната Ахметова. Вона має технологічні обмеження видачі електроенергії в ОЕС через те, що частина електромереж знаходиться на окупованій території Луганської області.

Енергоблоки інших ТЕС постійно виходять з ладу через скорочення ремонтної програми в 2020 році. Це створює ще більші проблеми в енергосистемі.

Станом на 10 лютого в аварійному ремонті знаходилось 12 енергоблоків, 11 з яких — блоки ДТЕК.

В умовах підвищеного споживання електроенергії (е/е) через низькі температури та низького рівня виробітку атомними станціями (АЕС), це загрожує стабільній роботі ОЕС.

Через дефіцит е/е в країні, почався імпорт електроенергії з Російської Федерації та Білорусі. Він був заборонений в 2020 році у зв'язку з профіцитом е/е, викликаним пандемією COVID-19.

Крім того, вже два рази — 18 січня та 2 лютого — системний оператор НЕК Укренерго затребував аварійну допомогу від Білорусі.

БізнесЦензор розбирався, які причини призвели до енергетичної кризи початку 2021 року. Цей текст є доповненням попереднього матеріалу про причини відсутності вугілля на складах ТЕС.

Профіцит е/е всередині 2020 року

Об'єктивні причини були закладені ще на початку 2020 року, коли в Україні виявився профіцит е/е.

Він був викликаний значним падінням споживання через теплу зиму 2019-2020 років та карантинними заходами у березні — травні в рамках боротьби з пандемією COVID-19.

Також з кінця 2019 року в країні спостерігалось падіння промислового виробництва, що також призвело до зменшення споживання е/е.

Крім того, на профіцит вплинуло значне збільшення потужності відновлювальних джерел енергії (ВДЕ).

В 2019 році потужність ВДЕ виросла у три рази — з 2 до 6 ГВт. При тому, майже 80% у структурі потужності ВДЕ складають сонячні електростанції (СЕС).

Відповідно, з приходом весни ВДЕ значно збільшили виробництво е/е.

Ще один об'єктивний фактор — влітку 2020 року значно впали світові ціни на енергоносії: нафту, газ, вугілля. Державна компанія Центренерго, що знаходиться під впливом групи Ігоря Коломойського, не домовилась з групою ДТЕК щодо ціни вугілля.

ДТЕК відмовився знижати ціну. Відповідно Центренерго на декілька місяців перейшла на спалювання природного газу, ціна якого на той момент була дешевою.

ДТЕК не став готуватись до зими через брак коштів

Все це призвело до профіциту вугілля на складах ТЕС. Обігові кошти компаній були заморожені у вугіллі.

Найбільшим гравцем на цьому ринку є енергохолдинг ДТЕК Ріната Ахметова. Компанія видобуває близько 90% енергетичного вугілля в країні та контролює близько 70% виробництва теплової генерації.

Відповідно, ДТЕК менше інвестував у видобуток вугілля. Ця галузь інертна. Підготовка нової лави займає від півроку до трьох років в залежності від шахти.

Пониження обсягів інвестицій всередині 2020 року призвело до падіння видобутку вугілля шахтами ДТЕК у жовтні-грудні 2020 року. По року зниження склало 16%

Але головне — ДТЕК менше витратив на ремонтну компанію на теплоелектростанціях. За словами гендиректора ДТЕК Маскима Тімченка, в 2018 році компанія витратила 3 млрд грн на підготовку ТЕС до осінньо-зимового періоду.

В 2020 році ця сума була в два рази меншою.

Чи мала компанія гроші для підготовки ТЕС і шахт до зими?

Доходів в кінці 2019 і протягом 2020 років на це дійсно не вистачало. Обсяги споживання електроенергії і ціни на неї були низькими. У березні 2020 року “ДТЕК Енерго” навіть об'явив технічний дефолт — зупинку виплат відсотків по євробондам і банківським боргам.

Втім, компанія мала значні прибутки протягом 2016 — 2019 років, коли діяла регульована ціна на е/е ТЕС, прив'язана до імпортного паритету вартості вугілля — так звана формула Роттердам+.

На ці гроші були куплені нові активи. Або вони були виведені за кордон через торгові операції.

В 2020 році ДТЕК не став шукати кредитні гроші для підготовки до холодів. В разі теплої зими 2020-2021 року компанія зазнала б ще більших збитків. Але зима виявилась холодною.

Не гнучка регуляторна політика Кабміну

На початку 2020 року виконавчу владу очолили лояльні до ДТЕК керівники. На початку березня Кабмін очолив Денис Шмигаль, який до того керував ДТЕК Бурштинська ТЕС.

У квітні Міненерго у якості виконуючої обов'язки очолила Ольга Буславець. У грудні 2020 року НАБУ оприлюднило запис розмови, в якій один з менеджерів ДТЕК називає її людиною, “що полегшить наше життя”.

Керівництво Кабміну відразу зробило декілька кроків для обмеження конкурентів ДТЕК.

Нацкомісія що здійснює регулювання енергетики (НКРЕКП) заборонила імпорт е/е з Російської Федерації і Білорусі з 11 квітня.

Уряд з 15 квітня ввів мито у 65% на імпорт вугілля газової групи з Російської Федерації.

В кінці квітня Міненерго переглянуло Прогнозний баланс, в якому найбільше було обмежено виробництво АЕС, оператором яких є державний НАЕК Енергоатом.

У червні Кабмін свої розпорядження надав пріоритет енергоблокам ТЕС на вугіллі перед блоками на природному газі до листопада.

Можливо, всі ці рішення були обґрунтовані в період профіциту е/е. Але наприкінці року, коли виросло споживання е/е а генерація виявилась не готовою до зими, ці обмеження не дали змоги накопити вугілля.

Помилковий прогнозний баланс

Найбільше скандалів було через зміну Прогнозного балансу електроенергії (ПБ) у квітні.

Прогнозний баланс — це документ, який визначає прогнозні обсяги споживання і виробництва е/е по кожному виду генерації на рік і по місяцях.

Керівництво державного Енергоатому і член парламентського енергетичного комітету Андрій Герус (Слуга народу) стверджують, що ПБ у квітні був змінений таким чином, щоб збільшити обсяг виробництва е/е тепловою генерацією ДТЕК, яка мала надлишки вугілля.

НЕК Укренерго, яке складало баланс, і Міненерго, яке його затверджувало, вказують на те, що в умовах ринку, який діє з 1 липня 2019 року, ПБ не є обов'язковим для виконання. Це орієнтир для генеруючих компаній. Але кожен виробляє стільки, скільки може продати.

Відповідаючи на звинувачення у помилковому Прогнозному балансі, Ольга Буславець 8 лютого опублікувала у своєму Facebook “Лікбез для експертів”. Вона була звільнена з посади в.о. міністра ще в кінці листопада 2020 року. Але досі працює в міністерстві.

В своєму дописі Буславець зазначає, що загальна похибка за 2020 рік склала всього 0,6%. Проте в окремих місяцях, відхилення були значно більшими. Особливо це стосується останніх двох місяців 2020 року.

Як видно, найбільше Міненерго “не вгадало” значне збільшення споживання е/е — до 8% відхилення у грудні. І зменшення обсягів виробництва ВДЕ на 35% у листопаді, що спричинено поганими погодними умовами, які неможливо було спрогнозувати заздалегідь.

Це призвело до значно більшого спрацювання вугілля — на 45% більше від ПБ у грудні. Необхідні обсяги, за твердженням самої Буславець, не були підвезені наприкінці року. Тому в лютому країна отримала пусті склади ТЕС під час низьких температур.

Втім, головною причиною кризи Буслаець називає “систематичне “продавлювання” ціни на ринку е/е” в кінці 2019 — на початку 2020 року. Відкриття імпорту е/е з Росії та Білорусі у той же час. А також незбалансовану модель PSO (постачання дешевої е/е населенню), яка призвела до боргів перед Енергоатомом.

Прикметно, що модель PSO затверджена постановою Кабміну і змінювалась протягом 2020 року за участі самої Буславець.

В цілому її тези повністю співпадають з позицією ДТЕК, яку оприлюднив гендиректор холдингу Максим Тімченко 10 лютого.

Ремонтна програма Енергоатому

Керівники генеруючих компаній ДТЕК на засіданні НКРЕКП 25 січня основною причиною відсутності вугілля на складах ТЕС назвали несвоєчасний вивід у роботу трьох енергоблоків Запорізької АЕС у листопаді 2020 року.

В Енергоатомі стверджують, що порушення ремонтної програми — цілковита вина зміни Прогнозного балансу у квітні 2020 року та системних обмежень АЕС диспетчером НЕК Укренерго.

Суть такої логіки в тому, що для виводу енергоблоку АЕС у плановий ремонт має бути відпрацьоване ядерне паливо. Через обмеження виробітку, паливо спрацьовувалось довше. Тому графіки ремонтів були посунуті в часі.

На сьогодні АЕС несуть навантаження 9,6 ГВт при встановленій потужності 14 ГВт. В Укренерго розраховували на потужність 11 ГВт від АЕС в холодні місяці. 15 лютого Енергоатом обіцяє запустити в роботу один блок Хмельницької АЕС потужністю 1 ГВт.

Керівник Енергоатому Петро Котін стверджує, що Державна інспекція ядерного регулювання (ДІЯР) на чолі з Георгієм Плачковим штучно заблокувала вивід двох енергоблоків Запорізької АЕС у листопаді 2020 року.

В Енергоатомі стверджують, що весь 2020 рік відбувалось штучне обмеження виробітку АЕС з ціллю збільшення виробітку теплової генерації. Себто — ДТЕК.

Інтерв'ю з керівниками компанії вийде на БізнесЦензор найближчим часом.

Зростання споживання наприкінці 2020 року

Несподіваним для держави і учасників ринку стало зростання споживання е/е в останні місці 2020 року. На 6% більше від Прогнозного балансу у листопаді і на 8% — у грудні.

В Міненерго БЦ не змогли пояснити причини такого росту. Стосовно причин цього явища є декілька припущень.

Очевидні — відновлення економіки після карантинних заходів і відносно холодна зима.

Крім того, на це могла вплинути диспропорція у вартості природного газу та е/е для населення. Як відомо, з серпня 2020 року діє ринок газу для населення. Він значно подорожчав з настанням холодів.

Електроенергіє постачається населенню за пільговими цінами. До того ж, до січня 2021 року діяла пільгова ціна у 0,9 грн/кВт-г на перші 3000 кВт-г в місяць для споживачів, що використовують е/е для населення.

Відповідно, населення споживало більше дешевої е/е і менше дорогого газу.

Є і екзотична гіпотеза — буцімто додатковим фактором росту споживання стало зростання вартості біткоїну, для майнингу якого використовується електроенергія.

Видобуте вугілля, якого немає

У зимові місяці 2019-2020 років ДТЕК постачав на ТЕС обсяги вугілля, які складають 50% — 60% їхнього видобутку. Такі цифри викладені у заяві до АМКУ щодо зловживання групою ДТЕК монопольним становищем, яку склала і подала Ліга Антитрасту на чолі з Агією Загребельською.

Такі дані побудовані на аналізі інформації Міненерго щодо залишків вугілля на складах ТЕС та щодо обсягів видобутку.

Частково така диспропорція пояснюється тим, що Міненерго дає статистику видобутку рядового вугілля. Товарна вугільна продукція, після збагачення, втрачає третину від обсягу. Але не половину.

Можливо, частина вугілля використовується на металургійних заводах Метінвесту Ріната Ахметова. Але тоді виникає питання — чому воно не постачається на ТЕС у той час, коли воно так потрібно?

Важливо, що цінова кон'юнктура в умовах дефіциту сприятлива для виробництва е/е вугільними станціями.

За даними ДП “Оператор ринку” у лютому 2021 року середньозважена ціна на ціноутворюючому Ринку на добу наперед (РДН) в ОЕС України складала близько 1700 грн/МВт-г.

За словами Максима Тімченка рентабельність ТЕС при нинішніх європейських цінах на вугілля (близько $70 за тону) настає при ціні не менше 1500 грн/МВт-г.

За даними дослідження Low Carbon Ukraine (фінансується урядом Німеччини), у 2019 — 2020 роках, коли ціни на вугілля складали близько $50 за тону, граничні витрати теплової генерації покривались при ціні 1100 грн/МВт-г.

Чого хоче ДТЕК

Під час презентації свого “бачення виходу з кризи” керівник ДТЕК Максим Тімченко наполягав на відміні обмежень максимальної ціни е/е на РДН, забороні імпорту з РФ та Білорусі і збільшенні ціни на е/е для населення.

За його словами, немає сенсу кожен рік запасати багато вугілля задля можливої холодної зими. Набагато ефективніше в окремі години або дні використовувати природний газ, хоч він і дорожче.

Рентабельна ціна продажу е/е на газу складає 75 євро або 2500 грн/МВт-г. Це більше існуючого максимального обмеження ціни — 2048,23 грн/МВт-г.

При тому в ДТЕК відкрито кажуть, що виступають проти імпорту з РФ та Білорусі, бо це призведе до зниження цін на ринку.

Суть виступу Тімченка звелась до того, що ринкові ціни е/е в Україні, які більшу частину 2020 року були вище європейських, не дозволяють працювати тепловій генерації з рентабельністю.

В той же час, очільник холдингу заявив, що ДТЕК зацікавлений купувати нові активи в сфері розподілу електроенергії (обленерго) та інвестувати у ВДЕ в європейських країнах.

Висновки

Загалом криза сталась через ланцюжок обставин: тепла зима в 2019-2020 роках — пандемія — холодна зима 2020-2021 років.

У багатьох представників держорганів і держкомпаній в сфері енергетики є впевненість, що криза штучно створена групою ДТЕК для шантажу керівництва держави через втрату політичного впливу в енергетичній сфері.

Доказати чи спростувати це, можливо, вдасться НКРЕКП, яка має здійснити перевірку ГК ТЕС щодо причин пустих складів на ТЕС.

Такі перевірки, швидше за все, завершаться нічим, або незначними штрафами — 100 тис. грн на одну генкомпанію.

Але якщо перевірки покажуть докази умисного доведення групою ДТЕК енергосистеми до кризи, держава може застосувати крайню міру — введення тимчасової адміністрації на ГК ТЕС.

Співрозмовники БЦ у Міненерго стверджують, що керівництво держави готується до реформи енергетичного ринку після закінчення зими.

Передбачається, що реформа включатиме підвищення ціни на електроенергію для населення. Але разом з тим має включати ліквідацію схем продажу е/е державних Енергоатома і Центренерго групі Коломойського. А також обмеження монополії групи ДТЕК Ахметова.

“Щоб у людей було почуття справедливості, боляче має бути всім”, — сказав співрозмовник БЦ.

Сергій ГОЛОВНЬОВ