Врятувати (не)рядового Коломойського

Він отримав одразу три підозри та встиг змінити комфортний маєток на ізолятор Служби безпеки України.

Першу підозру олігарху вручили від Бюро економічної безпеки, Служби безпеки України та Офісу генерального прокурора. Йдеться про шахрайство та легалізацію коштів. І, судячи з тексту підозри, писали її поспіхом, а докази збирали у “рекордні” строки.

Ще одну підозру від цих органів Коломойський отримав наприкінці минулого тижня — за нібито заволодіння та подальшу легалізацію 5,8 млрд грн Приватбанку.

Між ними була підозра від Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо незаконного виведення із банку 9,2 млрд грн і подальшої легалізації частини із цих коштів. Розслідування триває ще з березня 2017 року, а до детективів воно потрапило у вересні 2019-го.

Втім, виглядає так, що про підготовку НАБУ підозри у цій справі наперед довідалися в СБУ та БЕБ, і саме тому змушені були швидко готувати свою. А далі рятівне коло “нерядовому” олігарху підкинув ще й суддя Вищого антикорупційного суду Олег Ткаченко, з допомогою рішень якого тепер неодмінно спробують поховати справу НАБУ.

Перша підозра Коломойському

2 вересня в гості до Ігоря Коломойського завітали представники СБУ, БЕБ та ОГПУ, щоб вручити підозру у шахрайстві на 572 млн грн і легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом. Судячи з оприлюдненого у ЗМІ тексту підозри, її підписали старший детектив БЕБ Юрій Кирієнко та прокурор ОГПУ Сергій Дем’янчук.

Цього ж дня Коломойського привезли до Шевченківського райсуду Києва, де суддя Вадим Ковтуненко у закритому засіданні відправив олігарха в ізолятор СБУ з альтернативою внесення застави у 509,96 млн грн. При цьому суд встановив, що існує ризик тиску з боку Коломойського на свідків у справі.      

Однак у справі також є моменти, які можуть свідчити про її зрежисований характер.

По-перше, справу зареєстрували лише 11 серпня 2023 року, і за такий короткий час просто неможливо зібрати достатньо доказів для обґрунтованої підозри. У публікації Liga.net йдеться про те, що збирати інформацію почали нібито ще з кінця 2022-го. Але поки незрозуміло, яким чином ці докази використовують у справі, розпочатій у серпні 2023 року.

По-друге, у підозрі йдеться про те, що заволодіння грошовими коштами відбулося за попередньою змовою групи осіб. Однак з офіційних публікацій СБУ та БЕБ випливає, що жодна інша особа, крім Коломойського, підозри не отримувала.

По-третє, представники органів правопорядку так поспішали, що зовсім забули ініціювати арешт активів Коломойського. І це у справі про шахрайство на пів мільярда.

По-четверте, розгляд запобіжного заходу відбувався у закритому режимі. При цьому захист і прокурор у зазначеному питанні грали на одному боці. Процесуальних підстав для закриття засідання не було, і судді нічого не заважало закрити його лише в частині оголошення персональних даних Коломойського. Це підтверджується і тим, що суддя не закрив повного тексту судового рішення.

По-п’яте, суддя в ухвалі назвав Ігоря Коломойського “громадянином України”, хоча ще в липні 2022 року президент України підписав указ про позбавлення його українського громадянства.

По-шосте, розмір застави у 509 млн грн був очевидно не співставним із статками Коломойського, які, за останньою оцінкою Forbes, становлять 835 млн дол. Оскільки метою внесення застави є запобігання встановленим судом ризикам (наприклад, переховуванню чи впливу на свідків), то навряд чи втрата такої порівняно невеликої суми мала б суттєве значення для Коломойського.

По-сьоме, місце та строк перебування Коломойського під вартою. Слідчий суддя помістив Коломойського в ізолятор тимчасового тримання СБУ до 31 жовтня 2023 року. Відповідно до Інструкції, яка визначає порядок тримання осіб у ізоляторах СБУ, Коломойський як особа, що перебуває під вартою, не може бути там більш як десять діб. Однак він чомусь і досі знаходиться там, під пильним контролем Служби безпеки.

По-восьме, підозрілими виглядають небажання олігарха вносити заставу і розтягнута апеляція. У більшості випадків підозрювані не надто бажають перебувати в ізоляторі і за першої ж можливості вносять заставу. Однак Коломойський вирішив цього наразі не робити. А апеляцію призначили аж на 25 вересня. Хоча його адвокат звертався до суду за роз'ясненням, на які банківські реквізити треба вносити заставу. В СБУ негласно пояснюють це тим, що офіційно Коломойський не дуже заможний і в нього немає таких легальних коштів.

Друга підозра від антикорупційників і роль судді Ткаченка

НАБУ і САП планували вручити підозру Коломойському на День Незалежності, 24 серпня. Активна фаза розслідування тривала перед цим кілька місяців. Але згодом підозру вирішили відкласти на початок вересня, зокрема через відрядження керівництва антикорорганів до США.

Як зазначає “Українська правда”, детективи викликали Коломойського до себе повісткою на початок вересня, де йому мали вручити підозру. Але СБУ та БЕБ вирішили скористатися відсутністю керівництва антикорупційних органів і зіграли на випередження. Після цього Коломойського закрили в ізоляторі СБУ.

СБУ та БЕБ здобули інформаційну перемогу, першими вручивши підозру, а також отримали ексклюзивну можливість контролювати всі рухи НАБУ щодо олігарха. Зокрема, коли 7 вересня детективи завітали в гості до Коломойського в ізолятор СБУ, то не могли швидко до нього потрапити, бо ізолятор хтось “замінував”. Крім того, потенційно слідчі цих органів можуть вилучати важливі для НАБУ докази або, навпаки, ініціювати ознайомлення з матеріалами у справі НАБУ через тимчасові доступи.

Що ж до суті справи, то, за даними слідства, Коломойський на посаді голови Дніпропетровської ОДА розробив план заволодіння коштами Приватбанку, за яким із банку штучно вивели 9,2 млрд грн. Частину цих грошей у сумі понад 446 млн грн згодом перерахували на особистий рахунок Коломойського, а він ці кошти вніс до статутного капіталу “Привату”, щоб виконати вимоги НБУ з оздоровлення банку.

Антикорупційні органи на своєму сайті розписали суть схеми, до якої, крім Коломойського, ймовірно, було залучено ще п'ять осіб:

• колишній голова правління Приватбанку Олександр Дубілет;

• його заступниця Людмила Шмальченко;

• начальниця департаменту міжбанківських операцій Надія Конопкіна;

• заступниця керівника департаменту з обслуговування рахунків банків-кореспондентів Тетяна Якименко;

• директор департаменту міжбанківського дилінгу Ярослав Луговий, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з Приватбанком.

Ніщо не віщувало проблем у справі на цьому етапі, допоки на арену не вийшов слідчий суддя ВАКС Олег Ткаченко. Він відпустив затриманого фігуранта справи Ярослава Лугового і навіть не захотів перевіряти обґрунтованість його підозри, а також вирішив не розглядати клопотання про заставу Тетяні Якименко.

Для мотивації свого рішення Ткаченко використав так звані поправки Лозового, які встановлюють особливості перебігу строків розслідування у провадженнях, розпочатих після 16 березня 2018 року (дата вступу в дію “поправок Лозового”).

Проте законодавець, приймаючи так звані поправки Лозового, чітко і недвозначно розписав, що ці зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються лише до тих справ, відомості за якими внесено до реєстру після 15 березня 2018 року (пункт 4 §2 розділу 4 закону №2147-VIII від 03.10.2017).

Коломойському, Луговому і компанії повідомили про підозру у справі, що була відкрита у березні 2017 року, тому строки розслідування аж ніяк не могли закінчитися у вересні 2018-го.

У своїй ухвалі Ткаченко також пише, що генпрокурор Венедіктова не мала права подовжувати строки розслідування, і її постанови не відповідають принципу належної правової процедури (due process). Однак така процедура була визначена законом і навіть застосовувалася у практиці ВАКС.

Ткаченко ж наплював на це, і в результаті справу Коломойського можуть поховати ще на старті. Це якщо апеляційна палата ВАКС не виправить помилки. Засідання у цій справі, найімовірніше, буде на початку жовтня.

До речі, через кілька днів після рішення Ткаченка стосовно Лугового суддя ВАКС Лариса Задорожна застосувала до іншої підозрюваної у цій справі, Надії Конопкіної, заставу у 1,61 млн грн. Це означає, що підозра НАБУ є обґрунтованою, а строк розслідування у справі ще не закінчився.

Арешт майна Коломойського

Не менш цікаві події відбулися навколо арешту активів Ігоря Коломойського.

Йдеться про частки олігарха чи підконтрольних йому компаній у статутному капіталі 307 юридичних осіб вартістю понад 3 млрд грн, а також про майже тисячу об’єктів нерухомості та понад 1600 транспортних засобів і суден.

СБУ та БЕБ, похапцем готуючи підозру Коломойському, банально забули ініціювати арешт активів. Тому 8 вересня тимчасовий арешт на майно наклали НАБУ і САП. Закон дозволяє такий механізм, але лише на 48 годин. Після цього детективи подали кілька клопотань до ВАКС про накладення повноцінного арешту.

Клопотання потрапили до судді Ткаченка, який призначив їхній розгляд лише на 12 вересня, тобто 48-годинний строк до того моменту уже минув. Але того дня через відводи та самовідводи суддя Ткаченко клопотання не розглянув.

У відводах відмовили, і Ткаченко після цього відмовився розглядати клопотання НАБУ. Повного тексту рішень щодо арешту поки немає, але, найімовірніше, суддя обґрунтує свою відмову тим, що строк розслідування закінчився.

До речі, 11 вересня Ткаченко подав до Вищої ради правосуддя і генпрокурору повідомлення про втручання в його діяльність. Каже, що мої та Центру протидії корупції дописи у Telegram є “прямим неприкритим втручанням, поєднаним з відвертим публічним морально-психологічним тиском”. Усе нібито для того, щоб змусити його швидко накласти арешт на майно Коломойського.

Третя підозра і рекордна застава

15 вересня СБУ та БЕБ повідомили Ігорю Коломойському про третю підозру, точніше, про зміну раніше повідомленої підозри. Цього разу за нібито фальсифікацію платіжних документів, заволодіння чужим майном і легалізацію коштів. Та й сума вдесятеро більша — 5,8 млрд грн. Йдеться про період з 2013-го по 2014 рік.

Увечері того ж дня Шевченківський райсуд Києва збільшив розмір застави Коломойському до понад 3,8 млрд грн, хоча прокурор просив на 2 млрд грн більше.

 

 

На цьому засіданні виступав Коломойський і пояснив свою позицію щодо обох підозр від СБУ/БЕБ. Якщо по першій, на його думку, ще можуть бути якісь питання стосовно трактовки та сприйняття, то у другій підозрі написані нереальні та фантастичні речі. Пізніше адвокати заявили, що розгляд клопотання проходив із порушеннями, а єдиним аргументом для збільшення застави стала підозра Коломойському від НАБУ і САП.

У тексті релізу СБУ прямо написано: Коломойський створив злочинне угруповання, що складалося із співробітників банку, в якому він був засновником та акціонером. Однак жодної згадки про те, що ще хтось, крім Коломойського, отримав підозру, немає.

Цікаво й те, що у цій підозрі йдеться про події десятирічної давності. Дуже ймовірно, що за цей час більшість доказів давно знищили, а свідки тих подій усе забули. Однак запитання до Коломойського чомусь з'явилися саме зараз, коли НАБУ і САП вийшли на підозру у своїй справі.

Окремо слід відзначити той факт, що СБУ в офіційних повідомленнях не приховує прізвища підозрюваного і його фото, що суперечить законодавству і чим захист неодмінно скористається при оскарженні рішень у справі в Європейському суді з прав людини.

***

За останні тижні влада демонструвала, нібито готовність зайнятися злочинами олігарха. На вершині айсберга ми бачимо підозри, затримання, ізолятор СБУ і рекордну заставу у 3,8 млрд грн. Проте під водою є ще одна прихована мета — спроба заховати Коломойського від антикорупційних органів. Тому і закрила олігарха в ізоляторі СБУ, щоб він не розговорився на допитах в ізоляторі НАБУ. Адже Ігор Валерійович — носій багатьох знань про українську корупцію, в тому числі пов’язану із людьми з найвищих кабінетів цієї влади.

А ще справу Коломойського точно спробують використати для просування ідеї влади прирівняти корупцію до “державної зради”. Нібито, от, дивіться, наскільки ефективні БЕБ та СБУ, що самого Коломойського змогли запроторити в СІЗО.

Хоча наслідки від реалізації такої ідеї будуть вкрай негативними. Наприклад, легалізація механізму передачі справ про топкорупцію від НАБУ до СБУ у випадку, коли підозрюваними виявляться наближені до керівництва офісу президента. Тому активні рухи довкола Коломойського є тизером для майбутніх законодавчих ініціатив.

Віталій ШАБУНІН, український громадський діяч у сфері боротьби з корупцією, голова правління громадської організації “Центр протидії корупції”