Волга зазіхнув на гроші Буряків та Богатирьової

На ринку страхових послуг України очікується поява нового гравця. До розподілу прибутків від страхування можуть долучитися, зокрема, державні компанії.

Над цим питанням зараз працює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг. Найближчим часом Кабінет міністрів збирається розглянути питання щодо створення державної страхової і перестрахувальної компанії.

За словами голови Держфінпослуг Василя Волги, уряд мав визначитися щодо цієї ініціативи протягом двох тижнів. “Наша думка — державна страхова компанія в Україні просто зобов'язана з'явитися”, — запевнив він. Утім, час минув, але рішення немає.

Волга також наголосив, що необхідність появи на ринку перестрахувальної державної компанії у нього не викликає сумнівів. “Питання державної перестрахувальної компанії, я сподіваюся, уже вирішене, тому що це пряме розпорядження прем'єр-міністра”, — зазначив він.

Втім, сам глава уряду досі не заявляв про доцільність створення таких інститутів і рівень їх ефективності.

Чиновники Держфінпослуг упевнені, що державний страховик стане одним із джерел наповнення стабілізаційного фонду бюджету країни. Також ця компанія може допомогти уникнути оптимізації оподаткування страховиками і знизити обсяги зовнішнього перестрахування, що дозволить зберегти гроші в українській економіці.

За словами Волги, є два варіанти створення підприємства: з “нуля” або придбання страховика з необхідними ліцензіями. Сам він дотримується першої концепції.

“Повинна бути страхова компанія, у якій 51% належить державі, 49% — приватному капіталу. Її треба створювати з “нуля”, щоб не зачепити всі скелети, які можуть опинитися у шафі”, — заявив чиновник.

У середовищі страховиків та експертів таке рішення викликає суперечливі почуття.

“При створенні компанії з “нуля” важко уникнути труднощів з кадровим ресурсом, програмним забезпеченням та створенням структурної мережі в Україні”, — підкреслив директор юридичного департаменту СК “PZU Україна” Василь Зубач.

Натомість директор інвестиційно-банківського департаменту компанії Dragon Capital Максим Нефьодов вважає, що суттєвих витрат держава не зазнає. “Якщо компанія буде займатися обов'язковим державним страхуванням, велика мережа не знадобиться. Прийом платежів можна організувати через “Ощадбанк”, — вважає він.

Як пояснив Волга, комісія ще підраховує, скільки необхідно коштів на ці заходи. “Ми сьогодні мільярди роздаємо, а на якій підставі? Це ж золоте дно”, — аргументував чиновник необхідність витрат.

На запитання “Економічної правди”, які саме види страхових послуг можуть стати “золотими” для державного гравця, голова відомства відповів, що розглядати варто усі існуючі на ринку ліцензії.

На його думку, компанія могла б страхувати іноземців, які в'їжджають в Україну, та забезпечувати страхування від нещасних випадків на залізничному транспорті.

Особливо обурює Волгу ситуація на ринку з останнім видом послуг. “А ви зверніться до страхових компанії, які з незрозумілих причин монопольно страхують громадян від нещасних випадків на залізниці”, — запропонував голова відомства журналісту.

Згідно з інформацією про тендери українських залізниць, упродовж останніх п'яти років цей сектор контролюють СК “Раритет”, “Брокбізнес” і “ТАСТ-Гарантія”.

Наприклад, остання компанія страхує пасажирів Одеської залізниці. При цьому контрольним пакетом страховика володіє сама Одеська залізниця.

Тимчасом у затвердженому Укрзалізницею положенні зазначено, що вибір страховика здійснюється на тендерах через відкриті або двоступеневі торги. Договір страхування укладається з переможцем на термін не більше одного фінансового року, а перед початком наступного року знову оголошується конкурс.

Утім, щороку право страхувати пасажирів на державних залізницях виборюють одні і ті ж компанії.

Так, “Брокбізнес” страхує пасажирів Львівської, Придніпровської, Південної та Донецької залізниць. Більше 90% компанії володіє Брокбізнесбанк, який контролює народний депутат Олександр Буряк, член фракції БЮТ.

Ще одним постійним партнером “Укрзалізниці” є компанія “Раритет”, яку пов'язують з родиною секретаря РНБО Раїсою Богатирьовою. Це підприємство, у свою чергу, турбується про пасажирів Південно-західної залізниці.

Законодавство каже, що сума страховки пасажира не може перевищувати 1,5% вартості проїзду на міжміських маршрутах і 3% — на приміських маршрутах.

За словами експертів, це призводить до того, що сума виплат за цим видом страхування не перевищує 1% страхових премій — страхові оператори зобов'язані поділитися з посередником — “Укрзалізницею”.

Державний перевізник отримує 50% різниці між платежами та виплатами для проведення превентивних заходів і зниження аварійності на транспорті. Іноді ця сума для страховика може скласти 70-80% за рахунок “відкатів”, якими не гребують деякі залізниці, каже джерело “ЕП”.

Хоча страховикам залишаються “копійки”, такий вид страхування Держфінпослуг вважає доволі рентабельним.

По-перше, залізничний транспорт в Україні є одним з найбезпечніших. Утім, не варто забувати, що прецеденти для страхових випадків були, наприклад, аварія “Столичного експресу” 2007 року.

За словами одного з пасажирів того рейсу, постраждалі змогли отримати тільки по 300 гривень, хоча, за законом, страховик мав виплатити по 51 тисячі гривень. Мінтрансзв'язку пропонує збільшити суму виплат удвічі.

По-друге, дохідності такого виду страхування сприяє велика чисельність пасажирів. За даними Держкомстату, за перше півріччя 2010 року залізничним транспортом було перевезено 212 мільйонів пасажирів, а за 2009 рік — 490 мільйонів чоловік.

Цікава ситуація і на ринку страхування іноземців. У 1997 році монопольне право на цей вид послуг уряд надав державній СК “Укрінмедстрах”. У 2004 році постанову скасували, а страховика приватизували і перейменували на “Просто-страхування”. Утім, і сьогодні страховики скаржаться на непрозорі умови роботи у цьому секторі.

“На ці ринки немає доступу. Необхідно навести мінімальний порядок, щоб споживач сам міг вибрати страховика і страховий поліс, а не той порожній страховий продукт, який йому нав'язують у ВВІР або при продажі квитків”, — підкреслив Зубач.

За його словами, поява державної страхової компанії навряд чи поліпшить ситуацію. “Держава не може бути ефективним власником. До того ж, вона може змушувати споживачів користуватися послугами саме своєї страхової компанії”, — каже юрист.

Тимчасом Волга відмовляється брати до уваги позиції учасників ринку.

“Два десятки страховиків вам скажуть, що створювати державну страхову компанію не можна, бо це збитково. Просто вони розуміють, що на ринку з'являється серйозний конкурент”, — наголошує голова Держфінпослуг.

У свою чергу, Нефьодов упевнений, що поява такого гравця не позначиться на страховому ринку.

“Категорії обов'язкового державного страхування не є найбільш дохідними. Навіть якщо компанію створять, що досить малоймовірно, розподіл цих грошей не матиме впливу на комерційні компанії”, — зазначив експерт.

Позитивним кроком він вважає появу державного перестрахувальника. “Чим більше перестрахувальників, тим краще”, — говорить фахівець.

Проте експерти схиляються до думки, що більшість компаній перестраховуватимуть свої ризики за кордоном у компаній з великою світовою мережею.

“Ми маємо довіряти перестрахувальнику, адже його фінансова стабільність — гарантія того, що наш клієнт отримає виплату. Я не думаю, що держкомпанія буде володіти такими якостями у найближчій перспективі”, — підсумував представник PZU.

Дмитро ДЄНКОВ