“Влучно, але обмежено. Поки що”. Трипільську ТЕС зруйнували ракетами Х-69 — чому це погано

Внаслідок масованої ракетної атаки в ніч на 11 квітня Росія повністю зруйнувала Трипільську ТЕС у Київській області. Після цього удару, за даними ПAТ “Центренерго”, втрачено 100% генерації.

Частину російських ракет, що летіли в напрямку Трипільської теплоелектростанції, вдалося збити, частина — все ж досягли цілі, каже голова наглядової ради Центренерго Андрій Гота.

Трипільську ТЕС атакували відносно новими ракетами Х-69, каже речник Повітряних сил Збройних Сил України Ілля Євлаш.

Ймовірно, після цієї атаки Сили оборони зможуть краще зрозуміти, як протидіяти цим ракетам, пояснює LIGA.net Валерій Рябих, аналітик інформаційно-консалтингової компанії Defense Express.

Чому досі немає алгоритмів збиття Х-69 та чи готова Росія до їхнього системного використання — коротко.

Х-69 вперше в Україні з’явилась у лютому 2024 року. Фрагменти збитої ракети експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз почали досліджувати 22 лютого.

Вцілілі фрагменти Х-69, які отримали українські експерти, мали мінімальну кількість мікроелектроніки й будь-яких компонентів систем керування та наведення, повідомив тоді директор КНДІСЕ Олександр Рувін. Однак наявне на корпусі маркування дає інформацію про дату виготовлення — наприкінці 2023 року.

“Обов’язковим етапом експертного дослідження стане аналіз матеріалів корпусу та специфічної фольги, що розміщується під зовнішньою обшивкою бойової частини та, ймовірно, дозволяє при попаданні уражаючих елементів або інших високошвидкісних елементів призвести до повітряного підриву”, — повідомив Рувін.

Ракета схожа за функціоналом на Х-59, але за характеристиками чимось нагадує Х-101, розповідає LIGA.net військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко.

“Вона не використовується як стратегічна ракета, — каже він. — Але її властивості дозволяють обходити засоби протиповітряної оборони ефективніше, ніж Х-101. При цьому Х-69 може запускатись із тактичних літаків Су-35 і Су-34”.

Скоріш за все, РФ вже почала виготовляти їх дослідними партіями.

Малопомітна і недосліджена. Чому Х-69 важко збивати

Приводів для хвилювання у характеристиках цієї ракети одразу декілька. Перший — запуск з літаків тактичної авіації, зліт якої фіксувати значно важче, ніж зліт Ту-95МС та МіГ-31К, каже Рябих:

“Ці ракети запускають з ближньої відстані, їх носії не ідентифікуються в такому ж режимі, як стратегічні бомбардувальники. Сили оборони мають менше часу на реагування та збиття”.

Другий — в Росії ще достатньо носіїв, з яких можна здійснювати пуски таких ракет — і Су-35, і Су-34 в окупантів близько 100 одиниць.

Третій привід — ракета явно має потенціал, щоби обійти українську ППО. “Якщо вони якось долетіли, отже, змогли обійти наші зони прикриття протиповітряної оборони завдяки, зокрема, своїм системам наведення”, — вважає Рябих.

За його словами, ракета оснащена системою DSMAC, яка працює з порівнянням зображень, супутниковою навігацією з завадозахищеними антенами “Комета-М”, а також інерціальною системою наведення. Це робить Х-69 доволі високоточною.

Хороша новина — РФ може використовувати ці ракети в обмежених кількостях, оскільки навряд встигла вийти на промислове виробництво великими партіями. Але налагодження виробництва — питання часу. За кілька місяців ситуація може змінитися.

“Втім, поки що ми можемо говорити про експериментальне застосування, — підкреслює Рябих. — У подальшому можливе  вдосконалення цих ракет або передання в серію”.

Ракета Х-69 все ж має обмежене використання за дальністю. Навіть попри те, що, всупереч заявленим характеристикам, може пролетіти близько 400 км, додає Коваленко: “Літаки запускають її, не підлітаючи близько до наших кордонів чи лінії боєзіткнення. Щоб їх не збили. Отже, дальність через це також зменшується”.

Знову про F-16. Як протидіяти цим ракетам

Сили оборони України не так часто стикалися із цією ракетою, щоб повністю розкрити її функціонал і мати достатньо високоефективні алгоритми протидії, констатує Коваленко.

Враховуючи характеристики Х-69, можна припустити, що найбільш ефективними проти них можуть бути західні винищувачі, каже Рябих. Як, наприклад, ті ж довгоочікувані Україною F-16:

“Радари мають певні обмеження. На такій швидкості, навіть якщо ракета виявлена, вона швидко зникає з поля зору, і її неможливо захопити, — пояснює аналітик. — Літак має більше можливостей, бо може бачити цю ракету зверху”.

Однак щоби краще зрозуміти, чим можна протидіяти Х-69, потрібно дати експертам можливість дослідити рештки цих ракет та краще вивчити їх параметри, уточнює LIGA.net Євлаш.

Крім того, Україна має активніше знищувати носії. “Ще більш дієвий шлях — зменшення можливості противника у виготовленні таких ракет, — вважає Рябих. — Тобто завдання ударів по виробництву. Ну, і збільшувати дієвість санкцій. Впевнений: якщо розібрати Х-69, можуть знайтись компоненти західного виробництва”.

Євгенія МАЗУР, спеціальний кореспондент LIGA.net