За час війни життя УПЦ змінилось. Кирило, який є для церкви патріархом, відверто підтримує війну, Путіна і російську армію.
Російські війська нищать навіть храми УПЦ, гинуть її священники та віряни. Як розповів речник УПЦ митрополит Климент, за час війни знищені близько 100 їхніх храмів, а чотири священнослужителі загинули.
Багато православних українців ставлять вимогу УПЦ порвати зв'язки з Російською православною церквою.
Частина священників та єпископів припинили поминати патріарха Кирила, про що офіційно заявили 16 єпархій з 53. Частина єпархій, за даними ВВС News Україна, дозволили священниками самим вирішувати, чи поминати Кирила.
Припускали, що війна запустить нову потужну хвилю переходів громад до автокефальної Православної церкви України. За три місяці перейшли всього 400 з понад 12 тисяч громад. А соцопитування показують стрімке падіння прихильного ставлення до УПЦ через зв'язок із Москвою.
У квітні майже пів тисячі священників УПЦ зібрали підписи під зверненням до старших православних патріархатів провести суд над Кирилом, що стало черговим дзвіночком для керівництва, що потрібно якось діяти.
Автор фото, youtube
Патріарх Кирило дарує ікону командувачу Росгвардії
Заклики митрополита Онуфрія до Москви звернути увагу на страждання українського народу від війни патріарх показово ігнорує.
Врешті предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій скликав на 27 травня у Феофанії біля Києва збори єпископів, духовенства, чернецтва і мирян, щоб обговорити долю церкви.
Там розташований монастир, де Онуфрій проводить найбільше часу, на противагу Києво-Печерській лаврі, де перебувають багато інших впливових єпископів УПЦ.
Це зібрання — не собор, який, за статутом, має юридичне право щось ухвалити. Проте на зборах планують обговорити рішення, які в перспективі можуть або призвести до розриву зв'язків з Москвою, або ж просто дозволять випустити пару.
Хоча, як кажуть співрозмовники в УПЦ, можуть бути і певні сюрпризи.
Шлях УПЦ
Голоси проти патріарха Кирила почали лунати з перших днів війни, а особливо після того, як той фактично благословив російську армію.
Заклики митрополита Онуфрія та всієї УПЦ МП до Кирила посприяти припиненню війни залишились непочутими.
Ставлення українців до УПЦ погіршувалось, у парламенті взагалі заговорили про заборону церкви, а у деяких містах влада просто ухвалювала рішення про заборону УПЦ МП. Вони хоч і суперечать закону, проте їх досі не скасували.
Автор фото УПЦ
Російські війська знищили сто храмів УПЦ МП, а в деяких з них влаштували катівні
Церква публічно намагається максимально дистанціюватись від Росії. Більшість священників та єпархій допомагають ЗСУ, збирають гуманітарну допомогу, рятують біженців і відспівують загиблих українських вояків.
Є випадки, коли СБУ ловить священників УПЦ на співпраці з росіянами. Проте у церкві вказують, що такі випадки непоодинокі і в самих силових органах. І наголошують, що жодного чинного судового рішення у цих справах немає, а їх просто медійно більше розкручують опоненти церкви.
Автор фото, Святогірська лавра
Знищений російським авіаударом скит Святогірської лаври
12 травня зібрався синод (керівний орган церкви), від якого чекали рішень щодо майбутнього церкви. Натомість там просто засудили дії ПЦУ, яка переманює громади до себе, та фактично звинуватили у спричиненні війни Петра Порошенка, який допомагав створювати помісну українську церкву.
На тому ж синоді вперше пролунала ідея провести зібрання, на якому обговорити майбутнє церкви.
І митрополит Онуфрій скликав його досить швидко — протягом двох тижнів.
Як вказує відомий російських релігієзнавець Сергій Чапнін, Онуфрій фактично відсторонив від підготовки до зібрання 27 травня керуючого справами УПЦ митрополита Антонія, якого експерти називають одним з лідерів проросійського крила УПЦ.
У розмові з ВВС News Україна речник УПЦ митрополит Климент заявив, що вперше чує про таке відсторонення, і назвав цю інформацію неправдивою.
Шлях від Москви чи лишити як є
У будь-якому разі, на зібранні налаштовані обговорити можливість “унезалежнення” УПЦ й початок руху від Москви.
Частина західноукраїнських єпархій вже давно говорили про такий шлях, відкрито про це перед зібранням оголосили навіть у східній Сумській єпархії, яка сильно постраждала від вторгнення.
Автор фото Сумська єпархія
Митрополит Сумський і Охтирський Євлогій
“Підтримую необхідність відокремлення від Руської Православної Церкви та Московського Патріархату шляхом набуття Українською Православною Церквою канонічної автокефалії”, — саме за такий шлях проголосували 65% кліриків єпархії.
Таку позицію єпархія і митрополит Сумський і Охтирський Євлогій буде обстоювати на зібранні 27 травня.
На противагу таким єпархіям, як Сумська, багато владик вже виступили проти автокефалії.
Зокрема, Запорізька єпархія різко засудила будь-які рухи у бік автокефалії.
Митрополит Лука на зборах 23 травня мав дуже палкий виступ із засудженням цих ініціатив.
“Якщо ж говорити безпосередньо про результати набуття УПЦ автокефалії, то вони не обіцяють для нашої церкви нічого доброго”, — підсумував Лука.
Варіант залишити все так, як є зараз, на зібранні єпархії підтримали 75% учасників, а шлях до автокефалії — тільки 8%.
Автор фото, HTTPS://HRAMZP.UA
Митрополит Лука намагався допомагати евакуації українців з оточеного Маріуполя
Це зібрання стане першим майданчиком, де прихильники і противники автокефалії в УПЦ зійдуться у дебатах не в інтернет-пабліках, а у відкритій дискусії. І предстоятель це стимулює.
У розмові з ВВС News Україна речник УПЦ митрополит Климент утримується від будь-яких прогнозів щодо результатів зібрання.
Він називає цю подію “майданчиком, де кожен зможе обмінятись своїми поглядами, чим сьогодні живе церква, які перспективи її розвитку”.
Він очікує дискусії представників різних поглядів — і на захист автокефалії, і проти. Сам він щодо автокефалії висловлюється обережно — “треба робити все, щоб церква звершувала свою місію. Сам факт автокефалії чи ні — це не мета буття церкви”.
Владик Климент очікує, що врешті 27 травня церква дійде до спільного бачення, як чинити далі. А чия думка візьме гору — прогнозувати не береться.
Підпис до фото
Митрополит Климент
“Я не можу сказати, які думки будуть переважати. Якогось скрінінгу думок не проводили”, — додає він.
І окремо наголошує — зараз на непідконтрольних Україні територіях є 14 єпархій УПЦ, їх на зібранні не буде, але їхню думку стратегічно треба теж враховувати.
“Їх просто проігнорувати і (швидко зібрати собор - Ред.) — не можна”, — відповів митрополит Климент на питання, чи варто чекати швидкого проведення собору за результатами зібрання.
Не робити різких рухів
Співрозмовник ВВС News Україна серед впливових ієрархів УПЦ визнає, що війна з кожним днем все більше вимагає реакції церкви. І просто лишати все так, як є, не можна.
Він каже, що настрій “тривожний”, адже чимало священників сподіваються на позитивні зрушення у питанні відходу від Москви.
Найболючіше їм зараз “потерпати від бандитів ПЦУ, які захоплюють храми” під приводом підпорядкування їх Москві. Саме так в УПЦ МП воліють називати переходи громад за участі більшості учасників її зборів.
Співрозмовник ВВС News Україна очікує від зібрання визначення чіткого вектору руху церкви, проте конкретних рішень точно не буде.
“В будь-якому разі я проти самопроголошення автокефалії. В ідеалі було б добре, щоб влаштувало всіх — звернення до РПЦ щодо автокефалії”, — вказує єпископ.
Він очікує реальної дискусії про всі ризики проголошення автокефалії.
І пропонує компромісний варіант — підняти звернення про автокефалію 1991 року від УПЦ ще на чолі з митрополитом Філаретом.
В 1991 році собор ще єдиної УПЦ на чолі з Філаретом звертався до РПЦ з проханням надати автокефалію. Під тим зверненням стоїть підпис тоді ще молодого єпископа Чернівецького Онуфрія.
Щоправда, тоді Москва автокефалії не дала, а самого Філарета невдовзі усунули з керівництва.
Співрозмовник ВВС News Україна визнає, що Кирило швидше за все не дасть автокефалію, але спробувати варто.
Інакше самопроголошення може призвести до невизнання цього кроку усіма помісними церквами.
Інший варіант, який обговорюють в УПЦ, — діалог про потенційне об'єднання з ПЦУ, яка визнана Вселенським патріархом.
Але владика наполягає, що до діалогу з ПЦУ абсолютна більшість єпископів УПЦ МП не готова.
Автор фото UNIAN
Вселенський патріархат визнає в Україні Православну церкву України, а УПЦ МП — ні
“Хоча на якісь розмови з Варфоломієм я готовий, хоч і представником бути на переговорах”, — розмірковує співрозмовник.
Він передбачає, що на зібранні буде доповідь керівника, аргументи за та проти руху до автокефалії, а потім жваві дискусії. А за її результатами вже могли б зібрати собор для ухвалення офіційного рішення.
Хоча він повністю не виключає великого сюрпризу — проголошення цього зібрання собором, а відтак і ухвалення рішення.
Речник ПЦУ архієпископ Зоря у розмові з ВВС News Україна розповів про скептичне ставлення щодо результативності зібрання.
Він чекає на розпливчасте рішення, яке пропонуватиме “щось і колись” вирішити у майбутньому.
“Єдине реалістичне рішення зараз — діалог з ПЦУ щодо єднання. Але в УПЦ МП до цього не готові”, — вказує архієпископ Зоря.
Зараз, каже він, жодної комунікації з цього приводу між ПЦУ та УПЦ МП немає.
Автор фото ПЦУ
Найпростіше рішення — зближення УПЦ та ПЦУ. Але градус несприйняття автокефальної церкви в УПЦ МП дуже великий
Професор Стокгольмської школи теології, архімандрит Кирило Говорун, бачить два головних сценарії, чим закінчиться зібрання.
Перший — “пшиком” — люди випустять пару, поговорять, але підтримки руху від Москви не буде.
Другий сценарій — початок руху до “унезалежнення”.
“Кожна група впливу сподівається на своє. Умовна група митрополита Антонія сподівається на пшик, а прихильники автокефалії, як митрополит Сумський, сподіваються на реальне рішення у бік автокефалії”, — вказує Говорун.
Він вважає, що до самої зустрічі ніхто не знає, хто переможе і яке буде рішення.
“Це дійсно буде таке зібрання, яке не запрограмоване заздалегідь, рішення будуть ухвалювати саме там. Там буде місце для дискусій”, — вказує Говорун.
Він вважає, що Онуфрій зараз в принципі не заперечує проти руху до автокефалії і може обрати цей сценарій, якщо побачить, що більшість у церкві цей шлях підтримує.
Але і рух до незалежності від Москви може бути кількома напрямками.
“Один варіант руху — просити незалежність у Москви, розуміючи, що та її не дасть. Тоді це знову буде новий пшик — ми просили, нам не дали”, — каже Говорун.
Інший варіант руху від Москви — і на цьому теж можуть наполягати — проголошення незалежності УПЦ МП попри позицію Москви. “Це шлях митрополита Філарета 90-х і створення УПЦ КП”, — додає Говорун.
Він вважає, що самопроголошену незалежність не визнають інші церкви.
“Але це дасть УПЦ МП певну суб'єктність, щоб вступити у переговори з ПЦУ щодо формули об'єднання”, — вважає Говорун.
Вселенський патріарх Варфоломій вже визнав в Україні помісну автокефальну церкву — ПЦУ. Тому, як вказує Говорун, УПЦ МП він як структуру не визнає, хіба що може бути модератором переговорів між нею та ПЦУ.
Автор фото,Facebook/Вадим Новинский
Фото літа 2019 року
Релігієзнавець Андрій Смирнов у розмові з ВВС припустив, що зібрання УПЦ МП у Феофанії висловить підтримку ідеї “канонічної” автокефалії.
“Враховуючи відцентрові тенденції серед духовенства і мирян, згодом собор єпископів може звернутися до предстоятелів усіх помісних православних церков із проханням надати автокефальний статус УПЦ на чолі з митрополитом Онуфрієм”, — каже Смирнов.
Такий сценарій не виключає співрозмовник в УПЦ, хоча й визнає його складність. Кирило Говорун не вірить у дієвість такого звернення, адже вважає, що предстоятелі інших церков можуть бути тільки посередниками у перемовинах УПЦ та ПЦУ.
Який баланс сил в УПЦ МП
Традиційно такі важливі зібрання проводились не у Феофанії, а у Києво-Печерській лаврі, там провідні ролі відіграють її настоятель митрополит Павло та керуючий справами УПЦ митрополит Антоній.
Це крило в УПЦ оглядачі називають проросійським, і, на перший погляд, може здатись, що місце проведення — це політичне питання.
“Це чисто організаційний момент, не треба тут вбачати політику”, — сказав ВВС News Україна владика Климент.
З цією думкою погоджується Кирило Говорун, який радить розглядати питання безпеки зібрання, а не робити політичних висновків щодо розкладу сил в УПЦ.
Саме у монастирі у Феофанії Онуфрій проводить багато часу в останні роки.
Автор фото UNIAN
Обидва варіанти рішення — за і проти автокефалії — зараз на столі, вважає Говорун.
Він припускає, що у єпархіях, де одразу припинили поминати Кирила, сильніші настрої за автокефалію. Але є єпископи, які налаштовані на єдність з РПЦ, але не факт, що духовенство і миряни підтримають. Є й чіткий поділ географічний — у різних регіонах по різному ставляться до Москви.
Звісно, що 14 єпархій, які зараз під окупацією Росії, точно не наважаться підтримувати автокефалію. Це навіть фізично небезпечно для людей в Криму та на Донбасі, а зараз і на окупованій Херсонщині і частині Запорізької області.
Автор фото, Вадим Новинський
Окрім того, різко проти автокефалії, як вказує Говорун, може виступати впливовий спонсор церкви Вадим Новинський, який вже має церковний сан протодиякона. Останніми місяцями він стабільно з'являється поруч з Онуфрієм під час найважливіших церковних подій.
Віталій ЧЕРВОНЕНКО
Что скажете, Аноним?
[14:10 22 декабря]
[07:30 22 декабря]
Украина переживает последствия мощной атаки на госреестры Минюста.
[21:42 21 декабря]
12:30 22 декабря
12:00 22 декабря
11:30 22 декабря
11:00 22 декабря
10:30 22 декабря
10:00 22 декабря
09:00 22 декабря
08:30 22 декабря
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.