Вихід на пенсію в Україні: хто і коли йде на “відпочинок” та скільки отримуватиме

Вихід на пенсію за віком для чоловіків та жінок можливий після настання 60 років. Право вийти на заслужений відпочинок у цьому віці мають люди, страховий стаж яких становить не менше 30 років. Однак є винятки: певні категорії можуть вийти на пенсію раніше завдяки своєму соціальному статусу та особливостям роботи.

Є багато нюансів і з вираховуванням розміру пенсійних виплат, адже на це впливають чимало факторів. ЕП розповідає, хто і коли може вийти на пенсію, на який розмір пенсії може розраховувати та куди звертатися за призначенням виплат.

Пенсійна система України

У світі є три рівні пенсійних систем: солідарна, обов’язкова накопичувальна та добровільно-накопичувальна. В Україні функціонують лише дві з них: перша і третя.

Суть солідарної системи полягає в тому, що кожен працівник платить внески до загального фонду, з якого здійснюються виплати нинішнім пенсіонерам, а працівник таким чином накопичує собі трудовий стаж.

Внески до загального фонду платять офіційно працевлаштовані, фізособи-підприємці (ФОПи) та самозайняті особи. Їх відраховують з єдиного соціального внеску (ЄСВ). За найманих працівників ЄСВ сплачує роботодавець у розмірі 22% від офіційної ставки.

ФОПи сплачують ЄСВ в розмірі 22% від мінімальної зарплати, зараз це 1 474 грн. У 2024 році відбудеться двоетапне збільшення мінімальної зарплати (7,1 тис грн із січня та 8 тис грн з липня), тож і розмір ЄСВ для відрахувань підприємцями зросте до 1 562 грн та 1 760 грн відповідно.

Самозайняті особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік. Єдиний внесок становить 22% від річного розміру доходу.

Третій рівень — це добровільно-накопичувальна система, яка працює в Україні з 2005 року. Вона передбачає добровільну участь громадян у формуванні власних пенсійних накопичень завдяки внескам від фізосіб чи роботодавців. Система є, але не користується особливим попитом в українців через слабку довіру до приватних фондів, які надають такі послуги.

Другий рівень, запровадження якого в Україні лише обговорюється, передбачає обов'язкове відрахування громадянами коштів на власну пенсію. Тобто всі офіційно працевлаштовані особи матимуть персональні накопичувальні рахунки, на які щомісячно відбуватиметься зарахування певної частини від їх зарплат.

Особливість другого і третього рівнів у тому, що добровільно чи примусово накопиченими коштами керуватимуть недержавні пенсійні фонди (НПФ). Вони інвестуватимуть їх у фінансові інструменти для отримання доходу, тож у перспективі пенсіонер отримає більше, ніж відкладав на власний рахунок.

Крім того, законодавство дозволяє отримувати пенсію як з державного фонду (солідарна система) так і з недержавного (добровільно-накопичувальна). Наприклад, якби особа почала у 2005 році відкладати щомісяця до НПФ по 1 тис грн, то, вийшовши на пенсію у 2023 році, вона б додатково до встановленого державою утримання впродовж 20 років отримувала б щомісяця по 8 тис грн.

Серед переваг третього рівня пенсійного забезпечення — можливість достроково отримувати накопичені кошти (не раніше ніж за десять років до офіційного пенсійного віку), а також право одномоментного отримання всієї акумульованої суми. Останнє можливе в таких випадках:

• медично підтверджений критичний стан здоров'я (онкозахворювання, інсульт);

• настання інвалідності;

• якщо сума пенсійних накопичень менше розміру, достатнього для мінімальних виплат протягом десяти років;

• виїзд на постійне проживання за межі України;

• смерть (отримують спадкоємці).

Коли виходять на пенсію

В Україні встановлений єдиний мінімальний вік для виходу на пенсію для жінок та чоловіків — 60 років. Право вийти на пенсію в цьому віці мають люди, страховий стаж яких становить не менше 30 років. Страховий стаж — це період, протягом якого здійснювалися відрахування до фондів. З 2023 року тривалість необхідного страхового стажу поступово збільшується і до 2028 року становитиме 35 років.

Якщо людина не має достатньо страхового стажу, то має право на призначення пенсії за віком: у 60, 63 чи 65 років. У такому випадку вимоги щодо стажу менші. Законодавство дозволяє виходити на пенсію і до досягнення встановленого віку. Таке право мають такі категорії громадян:

1. Особи з особливим станом здоров'я (хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики):

• чоловіки — після досягнення 45 років за наявності не менше 20 років страхового стажу;

• жінки — після досягнення 40 років за наявності не менше 15 років страхового стажу.

2. Інваліди із зору першої групи — сліпі та інваліди з дитинства першої групи:

• чоловіки — після досягнення 50 років за наявності 15 років страхового стажу;

• жінки — після досягнення 40 років за наявності 10 років страхового стажу.

3. Жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, а також матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку:

• матері — після досягнення 50 років за наявності не менше 15 років страхового стажу;

• батьки — після досягнення 55 років та за наявності не менше 20 років страхового стажу.

4. Особи, які були учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або постраждали від Чорнобильської катастрофи:

• чоловіки — після досягнення 55 років за наявності страхового стажу 25 років;

• жінки — після досягнення 50 років за наявності страхового стажу 20 років.

Крім того, раніше піти на пенсію можуть військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, забезпечували національну безпеку та оборону і мають статус учасника бойових дій.

Як розраховується розмір пенсії за віком

Право на пенсію за віком мають чоловіки та жінки після досягнення 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років. Розмір такої пенсії визначається індивідуально і залежить від кількох чинників:

• тривалості страхового стажу;

• розміру зарплати, з якої робилися внески;

• коефіцієнта страхового стажу;

• коефіцієнта заробітку;

• часу виходу на пенсію.

До основного розміру пенсій за віком можуть призначатися доплати.

Формула, за якою розраховують розмір пенсії, прописана в законі. Якщо її максимально спростити, то розмір пенсії — це добуток коефіцієнта зарплати та коефіцієнта страхового стажу.

Щоб розрахувати пенсію за віком, потрібно мати дані про зарплату за всі роки трудового стажу. До страхового стажу зараховуються не лише роки роботи, а й час, протягом якого людина отримувала допомогу у зв’язку з безробіттям, інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві, служила в армії.

Також є пільгові умови нарахування стажу. Вони стосуються шкідливих професій відповідно до затвердженого урядом переліку. Для цих професій рік роботи зараховується як два роки трудового стажу.

Порахувати майбутню пенсію можна за допомогою онлайн-калькулятора.

Приклад. Чоловік виходить на пенсію у 60 років, маючи 35 років стажу. Він не працював на шкідливому виробництві і не претендує на пільги. Його зарплата становила 15 тис грн на місяць. За таких умов розмір його майбутньої пенсії становитиме 5 250 грн. Якщо чоловік був військовим, то його пенсія становитиме 10,5 тис грн. За аналогічних умов пенсія жінки становитиме 5 895 грн та 10,5 тис грн відповідно.

Якщо людина все життя отримувала мінімальну зарплату, то зможе претендувати лише на мінімальну пенсію, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність (2 093 грн). Передбачений також розмір максимальної пенсії з урахуванням надбавок. Він не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, тобто 20 930 грн.

Що отримають особи без мінімального страхового стажу

Якщо до 65 років людина не має мінімального страхового стажу (15 років), вона не має права на пенсію за віком. У такому випадку особа отримає державну соціальну допомогу. Її розмір дорівнює сумі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У 2023 році розмір такої допомоги становить 2 093 грн.

Цю допомогу призначають органи соціального захисту, а не Пенсійний фонд.

Як перевірити страховий стаж

Перевірити інформацію про страховий стаж можна на сайті Пенсійного фонду. Для цього потрібно зареєструватися (можна також зареєструватися через застосунок ПФ) та зайти до особистого кабінету. У вкладці “Мій страховий стаж” доступна інформація про загальний страховий стаж особи з 2004 року та кількість днів роботи за всіма роками і місяцями роботи, за які сплачувалися страхові внески.

Перевірити страховий стаж також можна через “Дію”, замовивши довідку ОК-5 та довідку ОК-7.

Довідка ОК-5 містить дані про суми заробітку особи для обчислення її пенсії, визначення страхового стажу та сплати страхових внесків. Вона формується за будь-який період, починаючи з 2000 року.

Довідка ОК-7 містить відомості про суми зарплат, з яких сплачувався ЄСВ, та про страховий стаж з 2011 року. Зазвичай таку довідку використовують для визначення страхового стажу для розрахунку сум лікарняних та нарахування допомоги у зв’язку з безробіттям.

Не вистачає страхового стажу: що робити

Якщо страхового стажу не вистачає, його офіційно можна докупити. За кожен місяць треба зробити внесок, який щонайменше дорівнює сумі мінімального страхового внеску на дату укладання договору, помноженого на коефіцієнт 2. Мінімальний страховий внесок становить 22% від мінімальної зарплати, тобто 1 474 грн. Отже, місяць стажу коштує 2 948 грн, рік — 35 376 грн, два роки — 70 752 грн, три роки — 106 128 грн.

Щоб докупити страховий стаж, потрібно звернутися із заявою до ДПС за місцем реєстрації та укласти договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Для цього потрібно подати в ДПС копію трудової книжки, довідку форми ОК-5 та копію документа, що засвідчує особу.

Докупити страховий стаж можна як одноразово, сплативши необхідну суму протягом десяти днів з моменту підписання договору, так і протягом періоду, на який він укладається. Наприклад, якщо договір укладається на рік, то щомісяця потрібно вносити мінімум 2 948 грн.

Докупити стаж можна за періоди, коли людина не була офіційно працевлаштована чи не була приватним підприємцем. ФОПи, які під час воєнного стану, користуючись пільгою, не сплачували ЄСВ, докупити стаж не зможуть. Є ще один варіант дій у випадку нестачі стажу: допрацювати необхідну кількість років.

Чи враховується стаж роботи за кордоном

Стаж роботи за кордоном може враховуватися в страховий стаж українця, але не завжди. Усе залежить від країни та наявності угоди з Україною. Наприклад, угоди про пенсійне забезпечення з Німеччиною Україна не має. Відповідно, робота там не впливає на визначення права на призначення пенсії в Україні.

З Польщею ситуація інша. Стаж, який людина здобула в цій країні, впливає лише на право призначення пенсії, але не на її розмір. Тобто якщо людина відпрацювала в Україні достатню кількість років для права виходу на пенсію, роки роботи в Польщі не зарахуються до загального стажу. Якщо ж “українського” стажу не вистачатиме, то період роботи в Польщі може зарахуватися.

З якими державами Україна має пенсійні угоди і які саме, можна подивитися на сайті Пенсійного фонду. Важливий момент: набутий за кордоном стаж підтверджується, якщо людина працювала там офіційно.

Для підтвердження стажу в Пенсійний фонд разом з іншими документами потрібно подати копію закордонного паспорта та документи, що свідчать про роботу за кордоном (свідоцтво про реєстрацію в соціальному реєстрі, реєстрація в податкових органах, витяг із соціального реєстру, підписані угоди з роботодавцями).

Коли звертатися за призначенням пенсії

Звернутися за призначенням виплат можна до будь-якого територіального управління ПФ у будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Пенсія призначається з наступного дня після досягнення пенсійного віку, якщо людина звернулася протягом трьох місяців з дня настання пенсійного віку. В іншому випадку пенсія призначається з дня подання заяви.

Порядок призначення та виплати пенсії за віком регулює порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, який затвердив ПФ. Рішення за результатами розгляду заяви ухвалюють не пізніше десяти днів після надходження заяви.

Які документи потрібно подати

Заяву про призначення пенсії можна подати фізично або онлайн через сайт електронних послуг ПФ. Якщо на момент звернення людина ще працює, заяву можна подати через уповноважену особу (бухгалтера) підприємства, установи, організації. Для призначення пенсії людині необхідно подати такі документи:

• паспорт (документ, що засвідчує особу, місце реєстрації та вік);

• документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків;

• трудову книжку або інші документи, які підтверджують стаж особи (архівні довідки, накази про прийняття на роботу та накази про звільнення з роботи);

• військовий квиток (за наявності);

• документи, що підтверджують зміну прізвища заявника (свідоцтво про шлюб чи його розірвання);

• довідку про зарплату за період страхового стажу до 1 липня 2000 року (за бажання);

• жінкам, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку, — свідоцтво про народження дитини;

• додаткові документи, які свідчать про особливий статус особи (посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, посвідчення учасника бойових дій, посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни);

• документи, які підтверджують пільговий стаж особи (наприклад, на роботах із шкідливими умовами праці);

• довідку про відкриття рахунку в банку для виплати пенсії (якщо особа хоче отримувати пенсію на банківську картку).

Як подати заяву на призначення пенсії онлайн

Для оформлення пенсії онлайн знадобиться кваліфікований електронний підпис (КЕП) або “Дія.Підпис” та скан-копії необхідних документів. Щоб подати заяву, потрібно зареєструватися в електронному кабінеті ПФ та перейти в особистий кабінет. У розділі “Щодо пенсійного забезпечення” бокового меню потрібно обрати вкладку “Заява на призначення пенсії”.

Далі потрібно дати згоду на дистанційне інформування від ПФ про стан заяви та обрати спосіб: за номером телефону, повідомлення на порталі чи на електронну пошту.

Після цього потрібно обрати розділ “Пенсія за віком”, вказати персональні дані та обрати спосіб виплати пенсії: на пошту чи на банківський рахунок. Далі — дати відповіді на питання з анкети-опитування та прикріпити скан-копії документів.

Після цього на екрані з’явиться заповнена форма заяви про призначення пенсії. Після перевірки правильності її заповнення треба натиснути “Сформувати заяву”, підписати її та відправити до ПФ.

Відвідати Пенсійний фонд все ж доведеться, якщо громадянин хоче отримати паперове посвідчення. Електронне посвідчення можна отримати у відділенні банку, що був указаний у заяві.

Анастасія ДЯЧКІНА