Вбити армію за кілька днів: навіщо Путіну Авдіївка

 Незважаючи на спроби кремлівських окупантів підібратися ближче до Авдіївки на Донеччині, Сили оборони України продовжують утримувати позиції. Активні бої на Авдіївському напрямку тривають третій день. Противник завдає масованих ударів по місту та окрузі, намагається наступати під прикриттям бронетехніки, сподіваючись оточити населений пункт. Сили оборони України за рахунок злагодженої роботи та заздалегідь підготовлених оборонних рубежів активно “минусують” окупантів. Як повідомили в Генштабі, за минулу добу наші війська відбили більше десяти атак біля Авдіївки і ще стільки ж у районі на схід від Степового, на південний схід від Північного і на південь від Первомайського Донецької області. Чому окупанти активізувалося саме зараз, і які саме цілі вони мають, читайте в матеріалі “Апострофа”.

Глава Авдіївської військової адміністрації Віталій Барабаш повідомив, що 10 жовтня окупанти розпочали “найбільший наступ на місто за всю повномасштабну війну”, пустивши в хід три батальйони особового складу (близько 2 тис. осіб) та 50 одиниць броньованої техніки, суттєву частку якої Сили оборони спалили вже в першу добу російського “наступу” на місто.

Наразі, за словами Барабаша, ситуація в місті контрольована, але окупанти все одно намагаються оточити Авдіївку, кидаючи на штурми велику кількість людей та техніки.

У кремлівських окупантів, з огляду на їхні дії, наразі проглядається дві цілі — явна та прихована. Перша стосується географічного розташування Авдіївки, через що кремлівські окупанти намагаються “відсунути” ЗСУ від захопленого Донецька з перших місяців початку агресії проти України у 2014 році.

Вирішення другого завдання у росіян повністю зав'язане на збереженні логістики в окупованих районах Донецької області на тлі явних перспектив обвалу їхнього фронту на півдні.

“Авдіївка та Мар'їнка — це фактично “ворота” до Донецька, які окупанти намагалися безуспішно взяти під контроль ще з 2014 року. Зараз, коли їхній фронт на півдні тріщить — особливо в районі Токмака — російське командування, мабуть, вирішило, що якщо їм доведеться ретируватися звідти, то хоча б як певна компенсація “вирівняти” для себе ситуацію по лінії Авдіївка-Мар'їнка-Бердянськ. З Авдіївки ми давимо на Донецьк і трасу Ясинувата-Горлівка, а з Бердянського напрямку — на Волноваху, де знаходиться важлива для росіян залізнична розв'язка, яку їм кров із носа важливо зберегти”, — каже “Апострофу” військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов.

Очевидно, що за спробами “взяти” Авдіївку є щось більше, ніж просто бажання захистити окупаційний контингент у Донецьку від ударів ЗСУ.

“Завдання стоїть не тільки політичне у росіян (терміново потрібні “досягнення на фронті”), але також у певному сенсі стратегічне — закрити “ворота” до Донецька, захистити логістику по лінії Ясинувата-Горлівка та залізничну розв'язку у Волновасі, а також прикривати “сухопутний” коридор” у Крим у районі Бердянська на випадок, якщо окупантам доведеться тікати з Токмака, бо вже є інформація, що з цього міста росіяни вивозять документи, архіви та колаборантів із сім'ями”, — додав Олег Жданов.

Разом з тим, як зазначили в американському Інституті вивчення війни (ISW), локальний наступ окупантів у районі Авдіївки вказує на здатність росіян “витягувати тактичні уроки з попередніх невдач і успішно застосовувати їх на полі бою”.

Географічні дані показують, що 10 та 11 жовтня сили РФ просунулися на південний захід від Авдіївки, поблизу Північного, та на північний захід від Авдіївки, поблизу Степового та Красногорівки. Спікер Генштабу України Андрій Ковальов уточнив, що наступальні батальйони росіян складають частину трьох мотострілкових бригад 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу РФ.

На думку аналітиків ISW, російське командування могло зробити уроки зі своїх колишніх помилок, недоробок і прорахунків в управлінні військами, пішовши на низку “покращень” в районі Авдіївки: більш активне застосування контрбатарейної боротьби, інтенсивне використання засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), масштабна артпідготовка, а також покращена взаємодія між командуванням, штурмовими групами, аеророзвідкою та артилерійськими підрозділами.

“Російські так звані “військори” всіляко хизуються, що окупаційне командування нібито врахувало свої попередні помилки, і їх підрозділи намагаються наступати більш злагоджено під прикриттям РЕБ і авіації, але єдина їхня умовна перевага — залізничний зв'язок окупованих районів Донецької області з територією РФ, відносно оперативний підвіз БК. Не виключено, що в хід пішли снаряди з КНДР, але навіть така масована вогнева тактика їм не дає переваг, вони безуспішно намагаються штурмувати Авдіївку третю добу, використовуючи всі свої “покращення”, але результату це не дає. І є велика ймовірність, що все знову зведеться до тактики завалювання ЗСУ трупами російських солдатів”, — каже “Апострофу” військовий експерт Іван Ступак.

Російські “військові аналітики” ще з літа дипломатично натякали російському командуванню, що треба враховувати уроки контрнаступу ЗСУ. Гучної критики не було, тому що після посадки терориста Ігоря Гіркіна в СІЗО та ліквідації голова “Вагнера” Євгена Пригожина, російські “військори” виконують кремлівські правила, критикуючи лише “окремі недоліки”.

Разом з тим, дуже сумнівно, що всі ці “тактичні покращення” перейдуть у якісь широкі оперативні та стратегічні переваги для окупаційного контингенту. Станом на зараз з відкритих джерел відомо, що окупанти “купкуються” на південний захід від Авдіївки, не маючи можливості взяти місто в оперативне оточення.

Основна причина, окрім героїзму та стійкості Сил оборони України, полягає у тому, що захисники Авдіївки вже десятий рік стримують натиск окупантів. Різниця лише в тому, що цього разу ворог зважився на більш масовану операцію, ніж раніше. Авдіївка є укріпленим населеним пунктом, на території якого знаходиться відомий коксохімічний завод, що має розгалужену комунікаційну мережу, що в сукупності суттєво ускладнює росіянам завдання щодо штурму та оточення міста.

“Росіяни спочатку пішли на штурм Авдіївки кількома колонами в сотні людей, з технікою під прикриттям артилерії та авіації, але у нас за майже 10 років оборони всі цілі і позиції пристріляні. У результаті наступні сили противника потрапили в вогневі мішки і були відкинуті в сіру зону. До того ж вони втратили Су-25. Сіра зона також прострілюється нашою артилерією, і вона буде зачищена. В результаті все, що росіяни отримали за рахунок активності на фронті в цілому — це різке зростання втрат. Людей вони втрачають приблизно вдвічі більше, а бронетехніки — практично втричі більше від звичайного”, — каже “Апострофу” військовий експерт, полковник запасу Роман Світан.

У результаті виходить, що завданням-мінімумом для окупантів стають спроби відволікти на Авдіївку українські резерви, не давши їм передислокуватися на інші ділянки фронту — південь Запорізької області, наприклад. З огляду на те, що ситуація перебуває під контролем і захисники Авдіївки обходяться вже наявними ресурсами, підключення резервів зараз малоймовірне.

Володимир ШЕВЧУК