“В нас починають закінчуватися солдати”. Навіщо Україні “призов по-новому”

Тривалий час у суспільстві точиться дискусія щодо демобілізації військових, які вже тривалий час перебувають на фронті. У парламенті навіть було зареєстровано законопроєкт, яким пропонувалося дозволити військовим йти на дембель після 18 місяців служби. Проте до сесійної зали він так і не потрапив. За словами членкині комітету з питань національної безпеки та оборони Мар’яни Безуглої, проти цього виступають військові.

“Думаємо над рішенням, але військове керівництво поки проти. Тож можливо, доведеться прийняти політичне і встановити через закон. Ситуація непроста, війна триває. Військові кажуть, що нікого відпускати не можна. Зважуємо варіанти і ризики”, — написала депутат в одній з соцмереж.

В парламенті обговорюється ідея демобілізації військових протягом 18 чи 36 місяців безперервної служби, проте остаточного рішення з цього приводу немає. 

Так само, як про демобілізацію, вже не перший місяць мова йде й про посилення мобілізаційних заходів. Ще влітку в інтерв’ю УНІАН волонтерка Любов Шипович зазначала, що військові нарівні з дронами, яких завжди не вистачає, потребують поповнення. 

“Ми воюємо людьми. В нас починають закінчуватися солдати”, — розповіла вона, посилаючись на командирів підрозділів.

 

На початку листопада посилення мобілізації анонсував вже Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

“Мій п’ятий і останній пріоритет — нарощувати наші резерви. Росія не змогла використати свою величезну перевагу в живій силі, тому що Володимир Путін стурбований тим, що загальна мобілізація може спровокувати політичну кризу, і тому, що Росія не може навчити та спорядити достатньо людей”, — зазначив Залужний, наголосивши на необхідності якісної підготовки новобранців.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сказано — зроблено. Парламентарі жваво взялися за законодавче обмеження можливостей для відстрочки від мобілізації. Відповідний проєкт закону поки що жваво обговорюється, зокрема, буде однією з тем на найближчому засідання парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони. 

“До самого законопроєкту є багато питань. І в мене є питання до роботи робочої групи. Коли ми це узгодимо, тоді зареєструємо. Я думаю, що це буде кінець листопада чи початок грудня”, — розповів УНІАН член комітету Федір Веніславський. 

Однак навіть гіпотетичні плани появи такого законопроєкта викликали неабиякий резонанс у суспільстві. 

Інвалідність родичів і друга вища освіта — не прикриття

Зокрема, в разі ухвалення змін, буде зменшено коло громадян, які мають право на відстрочку по догляду за особою з інвалідністю І та ІІ групи, або яка потребує постійного догляду. На сьогодні право на відстрочку мають особи, зайняті постійним доглядом за батьками дружини (чоловіка), а змінами передбачається, що право на відстрочку будуть мати особи, які доглядають тільки за своїми батьками.

Коло осіб, які мають право на відстрочку по догляду за особою з інвалідністю І та ІІ групи або особою, яка, за висновком МСЕК потребує постійного догляду, може бути зменшене до членів сім’ї першого ступеня споріднення (батьки та батьки чоловіка (дружини), діти, діти чоловіка (дружини), у тому числі усиновлені). 

Оформлення доглядів за особами інвалідністю чи тими, хто потребує догляду, було однією з популярних схем законного отримання відстрочки від мобілізації. За неофіційною інформацією, це був чи не найдешевший спосіб “відкосити”. Оформлення такого “догляду” коштувало до 2 тисяч доларів. В разі ухвалення змін, звісно, що цю лазівку буде перекрито.

Пропонується також розширити перелік осіб, які беруться на військовий облік. Наприклад, йдеться про осіб, засуджених за вчинення кримінального правопорушення до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання. В разі, якщо законопроєкт підтримає Верховна Рада, засуджених осіб зможуть мобілізувати навіть без помилування (наразі на фронт можуть відправити лише тих військовозобов’язаних, які утримуються під вартою, для цього потрібна їхня згода та рішення суду). 

І це не всі сюрпризи від законодавців. Після кратного збільшення кількості студентів-військовозобов’язаних у віці тридцять плюс, депутати взялися і за них. 

Наразі, законодавство не обмежує право на отримання другої/третьої вищої освіти. Ба більше, з початком воєнного стану вступати у виші стало простіше. Зважаючи, що право на здобуття освіти беззаперечне і гарантоване Конституцією, позбавляти можливості погризти граніт науки нікого не будуть. А от відстрочку від мобілізації, яка, немов магніт, притягувала на контракт багатьох немолодих студентів-військовозобов’язаних, заберуть. 

Поки не зрозуміло, стосуватиметься це всіх нових студентів, чи лише тих, хто вступатиме після того, як зміни будуть ухвалені парламентом та підписані президентом України. Адже одним з варіантів пропонується скасувати відстрочку на здобуття другої/третьої вищої освіти через рік після набуття чинності відповідними змінами до законодавства. 

Можливе скасування освітньої відстрочки вже викликало суперечку у соціальних мережах. Частина суспільства вважає це порушенням права на освіту. Дехто цілком справедливо зауважує, що країні потрібні мізки, тож варто дивитися окремо на кожен випадок отримання нових знань (правда, у відповідь мова йде про те, що навчатися новим професіям зараз не на часі). 

Також українці, обговорюючи потенційні зміни, звертають увагу, що потрібно насамперед залучати до війська людей з бойовим досвідом. А хтось акцентує, що йти на фронт мають усі, незалежно від статусу — певно, натякаючи на неофіційні “такси” за “білі квитки”. За неофіційною інформацією, вартість “послуг” з гарантованого звільнення від мобілізації, без додаткових перевірок, сягає 20 тисяч доларів. Але є економ-варіант, коли “білий квиток” ще доведеться додатково підтверджувати... 

В українському суспільстві точаться суперечки через питання мобілізації / t.me/V_Zelenskiy_official

Підсилення для військкоматів 

Ще серед новацій документу — уточнення порядку прибуття військовозобов’язаних і резервістів до ТЦК та СП (військкоматів) під час мобілізації. Передбачається, що це відбуватиметься на підставі спільного розпорядження керівника місцевої державної адміністрації (військової, військово-цивільної) та керівника ТЦК та СП або розпорядження керівника ТЦК та СП. 

Видавання подібних документів практикується і зараз. Зокрема ще в червні на Івано-Франківщині начальник обласного ТЦК та СП видав наказ, яким зобов’язав усіх військовозобов’язаних чоловіків з’явитися у десятиденний термін. Аналогічну практику взяли на озброєння і у столиці. Керівник військкомату Оболонського району опублікував наказ, яким зобов’язав усіх військовозобов’язаних прибути протягом 10 днів після опублікування документа… 

Проте наразі такі накази не мають юридичної сили. Навіть адміністративна відповідальність за неявку до військкомату настає лише в разі, якщо сталося це після отримання повістки під особистий підпис. 

Крім того, планується зобов’язати військовозобов’язаних завжди носити військово-облікові документи при собі та показувати на вимогу уповноважених представників військкоматів. Адже наразі представники ТЦК та СП самостійно не мають права перевіряти документи, а мають для цього залучати поліцейських. 

Також планують уточнити обов’язки місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій щодо мобілізації. За задумкою, вони мають здійснювати та забезпечувати оповіщення та прибуття громадян до ТЦК та СП.

В Україні можуть зобов’язати військовозобов’язаних носити військово-облікові документи при собі / фото mil.in.ua

Широке коло контролю за військовозобов’язаними

Зважаючи на те, що законопроєкт ще навіть не на стадії внесення до сесійної зали, які наслідки будуть від ухвалення відповідних змін — незрозуміло. Член комітету з питань нацбезпеки та оборони Федір Веніславський у розмові з УНІАН зазначив, що одразу говорити про негатив — передчасно. Адже сенс цього проєкту — не у посиленні мобілізації. За його словами, мова більше про те, щоб дати можливість залучити до участі в мобілізаційних діях усі органи влади. 

“Мобілізація не обмежується лише діями ТЦК. І за нинішнім законом “Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку” — це комплекс дій, в яких обов’язково мають брати участь органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та інше. Оскільки у зв’язку з війною у багатьох населених пунктах були запроваджені військові адміністрації, то природньо, що вони теж мають залучатися до процесів мобілізаційного оповіщення військовозобов’язаних та забезпечення їхнього прибуття до територіальних центрів комплектування. Тому ми уточнюємо, що це не лише повноваження ТЦК, а й повноваження усіх органів влади, і створюємо ситуацію аби всі органи влади, що мають бути залучені брали участь у мобілізації”, — розповів він. 

При цьому, за словами депутата, не йтиметься про посилення відповідальності за те, що на передову відправлятимуться не придатні до військової служби українці. 

“До мене доходила інформація, що військовослужбовець без пальців на правій руці визнавався придатним до військової служби та ледь не направлявся до бойових підрозділів, тобто йому потрібно було стріляти, не маючи фізичної можливості для цього… Такі випадки, на жаль, мають місце. Ми намагаємося розібратися. Але говорити про те, що буде посилена відповідальність, немає підстав. Йдеться про невідповідність займаній посаді тих, хто такі абсурдні речі робить”, — зазначив він.

***

Поки що дискусія відбувається навколо фактично неіснуючих змін. Адже про деталі майбутнього законопроєкта ті, хто його бачив, воліють не розповідати. Мовляв, от, коли робоча група завершить роботу над документом, тоді він з’явиться у публічному доступі, і вже можна буде детальніше обговорювати кожен його пункт. Але навіть ті уривки законопроєкта, які прослизнули до соцмереж, викликали неабиякий резонанс. Тож, можливо, щоб зняти градус напруги в суспільстві, парламентарям все ж варто показати, навколо чого “ламаються списи”. 

Ярослав КОНОЩУК