Утікачі-прогульники: хто з нардепів відсутній під час воєнного стану

Утікачі

Згідно з Конституцією України, заступаючи на посаду, нардепи складають перед Верховною Радою присягу. Вона досить лаконічна, але змістовна. У ній парламентарі зобов’язуються всіма діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни, добробут українського народу та виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників. Крім того, в Конституції також йдеться про те, що відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата. Натомість систематичне ігнорування обов’язків і залишення напризволяще своїх виборців у критичний для держави час можна вважати невиконанням або ж порушенням цієї присяги. 

У лютому Рух ЧЕСНО писав про народних депутатів, які були відсутні на кількох засіданнях парламенту перед початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Перед тим у ЗМІ з’явилася інформація про те, що частина нардепів утекла з України і за межами держави перебувають понад 20 депутатів. 

На двох пленарних засіданнях ВРУ 15 та 22 лютого найбільший відсоток відсутніх був у фракції ОПЗЖ. Частина цих нардепів імітувала присутність на засіданнях — картки були у слотах, і система для голосування “Рада” показувала, що вони “не голосували”, однак самих депутатів у сесійній залі не бачили ні інші парламентарі, ні журналісти. 

Тоді ж, у лютому, президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні закликав бізнесменів і політиків, які виїхали з країни, повернутися в найближчі 24 години, оскільки це “важливий момент єдності країни”. Однак як ми побачили в підсумку, частина нардепів так і не повернулась. 

Від початку повномасштабної війни з міркувань безпеки із сайту ВРУ було знято частину інформації, в тому числі особисті сторінки народних депутатів і дані про їхні голосування після 24 лютого. Проте згодом дані поіменного голосування від засідання 21 квітня з’явилися у відкритому доступі. Відтак ми вирішили проаналізувати, як голосували нардепи та хто весь цей час був відсутній. Слід зазначити, що ми не брали до уваги нардепів, які відсутні через поважні причини — беруть участь у бойових діях, перебувають у декреті чи за кордоном з робочими візитами.

Протягом пленарних засідань від 21 квітня до 22 травня у Верховній Раді відбулося 66 голосувань за законопроєкти в цілому, і на всіх цих голосуваннях згаданих нардепів не було. 

Крім того, з усіх зазначених нардепів за введення воєнного стану 24 лютого проголосував лише один — Олександр Пономарьов від ОПЗЖ, усі решта були відсутні. А вже 22 березня ЗМІ повідомили, що в тимчасово окупованому Бердянську російські військові викрали нардепа Пономарьова, якого в місті називали “тіньовим господарем Бердянська” та “місцевим феодалом”. Нардеп начебто відмовився співпрацювати з окупантами, натомість так звана прокуратура “ДНР” нібито проводить “розслідування” стосовно Пономарьова. Згодом на сторінці депутата повідомили, що через десять днів після затримання “у супроводі російських військових його було доставлено та госпіталізовано до реанімації Бердянської міської лікарні”. Проте вже 19 квітня ми бачимо, що Олександр Пономарьов увійшов до переліку депутатів у новоствореній групі ПЗЖМ у Верховній Раді.

Зазначимо, що раніше “Схеми” виявили, що нардеп Олександр Пономарьов має російське громадянство та відвідував Росію, при цьому пов’язаний з компаніями, що постачають мастила для українських танків. Через якість яких, за висновками експертизи, у 2017 році кількадесят бойових машин могли вийти з ладу. Та це не змусило Міноборони відмовитися від продукції постачальника.

За результатами нашого аналізу голосувань у Верховній Раді у квітні — травні, частина депутатів досі не відвідують засідань і не беруть участі в голосуваннях парламенту.

Крім того, від початку повномасштабної війни не публікуються стенограми і протоколи засідань комітетів, але на опублікованих відео засідань ми також їх не побачимо. 

Майже всі відсутні нардепи — це колишні представники ОПЗЖ, водночас ці депутати формально та дистанційно задіяні у процесі перегрупування після розпуску фракції: частина з них спершу написала заяви про вихід із фракції, а згодом перейшла у групу “Платформа за життя та мир” (ПЗЖМ) Бойка — Льовочкіна.

На засіданні парламенту 21 квітня повідомили про те, що частина нардепів від ОПЗЖ, які регулярно відсутні в парламенті, увійшли й до групи ПЗЖМ. Це, зокрема, Юрій Солод, Наталія Королевська, Сергій Льовочкін, Олег Волошин, Олександр Пономарьов та Олександр Пузанов. Тобто ці депутати були фізично відсутні на пленарних засіданнях і засіданнях комітетів, але дистанційно подали заяви про вихід із фракції та входження до нової депутатської групи.

Інші залишки ОПЗЖ перейшли до групи “Відновлення України” Абрамовича — Столара. За інформацією ЗМІ, ці нардепи ще в середині лютого залишили Україну. Як повідомила “Українська правда”, Столар 18 лютого вилетів рейсовим літаком Київ — Франкфурт (Німеччина), відтоді не повертався і зараз мешкає на узбережжі Французької Рив’єри.

На засіданні Верховної Ради 15 березня повідомили про вихід Ігоря Абрамовича та Вадима Столара з фракції ОПЗЖ, а вже на засіданні 22 травня — про створення їхньої окремої депутатської групи. 

Зазначимо, що в Харківській міськраді після розпуску фракції ОПЗЖ також створили аналогічну групу “Відновлення України”. За словами мера Харкова Ігоря Терехова, на ухвалення рішення про вихід і розпуск фракції ОПЗЖ у міськраді теж вплинув нардеп-харків’янин Ігор Абрамович. Саме Абрамович, як розповів в інтерв’ю Руху ЧЕСНО Ігор Терехов, наразі найбільше допомагає Харкову.

Варто наголосити, що частина відсутніх депутатів від ОПЗЖ перебуває на керівних посадах у комітетах ВРУ, зокрема Ігор Абрамович (заступник голови комітету з питань фінансів та податків), Олег Волошин (заступник голови комітету з питань євроінтеграції), Наталія Королевська (заступниця голови комітету з питань соцполітики), Вадим Рабінович (голова підкомітету з питань міграційної політики та громадянства). Варто згадати й те, що Комітет з питань свободи слова очолює Нестор Шуфрич.

Прогульники

У Верховній Раді також є окремі народні депутати, які лише іноді з’являються в парламенті й голосують, або ж їхню присутність на засіданнях імітують. Згідно з даними голосувань, переважно вони відсутні (картка не у слоті), але іноді система “Рада” показує, що вони “не голосують” (картка у слоті, але жодні дії не відбуваються). Це можна пояснити тим, що картки відсутніх депутатів міг розставити хтось із колег по фракції/групі, щоб створити видимість присутності на засіданні. Завдяки тому, що раніше було увімкнено сенсорну кнопку для голосувань, кнопкодавити за відсутніх колег депутати не можуть (зараз для голосування потрібно задіяти обидві руки). Тож залишається єдиний механізм маніпуляції — хоча б імітувати присутність.

Так, наприклад, одеський нардеп-мажоритарник від “Слуги народу” Ігор Васильковський, згідно з даними сайту ВРУ, був постійно відсутній, але під час одного голосування 3 травня картка “не голосувала” (була у слоті). На засіданні 21 квітня він був відсутній протягом 11 голосувань, а протягом 10 картка “не голосувала”. Нардеп також був відсутній 24 лютого під час голосування за введення воєнного стану. Рух ЧЕСНО звернувся до керівництва партії та фракції “Слуги народу”, щоб отримати коментар про регулярну відсутність нардепа Васильковського, але станом на день виходу матеріалу відповіді ми не отримали.

У фракції “Батьківщини” нардеп Сергій Тарута був відсутній під час 48 голосувань у квітні — травні, а під час 19 “не голосував”. Картка нардепа також не голосувала за введення воєнного стану 24 лютого. Водночас слід зазначити, що Сергій Тарута є на спільному фото депутатів “Батьківщини” на засіданні 1 квітня.

У депутатській групі “За майбутнє” під час 22 голосувань був відсутній нардеп-мажоритарник Степан Івахів, у випадку інших 44 голосувань його картка “не голосувала”. Нардепа також не було 24 лютого під час запровадження воєнного стану.

Зазначимо, що 14 березня низка ЗМІ написала про те, що нардеп Степан Івахів та екснардеп і почесний консул Литви в Луцьку Сергій Мартиняк намагалися виїхати з України через пункт пропуску “Устилуг” на Волині. Їм обом було відмовлено в перетині кордону через умови дії воєнного стану. Журналісти в новині посилалися на повідомлення народної депутатки від фракції “ЄС” Ірини Геращенко, але на цей час повідомлення вже немає — найімовірніше, його видалили. Водночас ми бачимо, що нардеп Степан Івахів був гостем регіональних волинських ЗМІ. 

***

Нардепи-прогульники — не нове явище у Верховній Раді. Вони були в усіх скликаннях українського парламенту. Але під час повномасштабної війни Росії проти України проблема прогульництва постає більш гостро та кардинально. Адже політики, які отримали підтримку та кредит довіри виборців, мають бути відповідальними та виконувати свої обов'язки — представляти інтереси виборців, захищати суверенітет і територіальну цілісність, що вони обіцяли у своїй присязі. Порушення або ж недотримання присяги є неприпустимим, коли йдеться про військових чи лікарів. Військовий, який порушив присягу, не може далі служити в лавах армії. А нардепів чомусь ніхто не позбавляє мандата, вони несуть лише політичну відповідальність і залишаються в парламенті. 

В окремих випадках можна говорити про відкриття проваджень щодо депутатів і роки судових оскаржень. Але поки все це триватиме, депутатський мандат у політиків зберігатиметься і серйозних наслідків не буде. Війна вимагає бути більш рішучими, своєчасними та послідовними, передбачати наступні кроки та оперативно враховувати зміну ситуації. Український парламент також має діяти з урахуванням нових вимог, розробляти та впроваджувати більш ефективні та швидкі механізми посилення відповідальності для політиків, якщо вони не виконують присягу. 

Раніше Рух ЧЕСНО писав про те, що у Верховній Раді формально вже немає найбільшої проросійської фракції ОПЗЖ, частина депутатів якої отримала підозри в державній зраді. Немає самої фракції, але є її представники та їхні мандати. Вони перегрупувались і утворили нову парламентську групу, а ще частина перейшла у статус позафракційних. Водночас усі вони досі мають доступ до державної таємниці, можуть брати участь у закритих засіданнях Верховної Ради, комітетів і тимчасових слідчих комісій.

Олександр САЛІЖЕНКО