Уряд знову позичає в усіх підряд

вівторок, всупереч прогнозам аналітиків, уряд Миколи Азарова пішов шляхом своїх попередників. Щоб зібрати більше грошей, Мінфін підвищив відсоток, який готовий заплатити за державними облігаціями.

У підсумку, відомство зібрало 3,3 мільярда гривень. Це утричі більше, ніж на торгах, які відбулися 23 березня.

Поки дають, Мінфін бере

Секрет успіху у тому, що держава брала майже всі гроші, які можна було взяти. Для цього досить порівняти статистику двох аукціонів.

23 березня загальний попит на ОВДП становив 5,4 мільярда гривень. Однак Мінфін був перебірливими, і з 115 заявок задовольнив лише 24. Звідси і скромний результат — зібрано трохи більше 1 мільярда гривень.

У вівторок попит істотно знизився і склав 3,67 мільярда. Зате з поданих 85 заявок Мінфін задовольнив 74. Ймовірно, на сайті відомства допущена описка — там сказано, що з 85 заявок задоволені 104.

Висновок простий: Мінфін брав те, що йому давали. І поки йому давали.

Природно, за великий обсяг довелося заплатити більше. Мінфін схвалив заявки з вищим відсотком, ніж на попередніх торгах. У підсумку, середньозважена прибутковість за піврічними паперами зросла з 11% до 11,42%, а за півторарічними — з 12% до 13,66%.

Збільшення хоч невелике, але показове. Багато аналітиків передбачали, що уряд не поступиться покупцям.

“Попит на ОВДП дуже значний. При нинішніх ставках Мінфін цілком може зібрати ще кілька мільярдів гривень — НБУ продовжує монетизувати ОВДП, внесені у статутний капітал рекапіталізованих банків. Ясно одне — Мінфін не збирається повторювати досвід попереднього уряду і підвищувати ставки”, — пророкував трейдер компанії “Ренесанс Капітал” Максим Мирончук.

Таку ж думку висловлював аналітик Astrum Investment Management Сергій Фурса.

“Ми очікуємо збереження ставок прибутковості на досягнутому рівні. Потреби уряду в коштах на поточному тижні вкрай малі — 192,9 мільйона гривень на виплату купонів за двома серіями паперів”, — відзначав він.

У той же час, експерти передбачали активізацію на ринку держборгу. 7 квітня має відбутися погашення ОВДП на 1 мільярд гривень, а всього у квітні Мінфіну знадобиться на ці потреби 4,5 мільярда гривень.

Такий щільний графік — спадщина уряду Юлії Тимошенко, який збирав мільярди, розміщуючи надзвичайно “короткі” і надзвичайно дорогі ОВДП восени 2009 року.

“Уряду доцільно активно залучати кошти вже на поточному аукціоні. Прибутковість “коротких” паперів ми бачимо на рівні 11-13%, а середньострокові облігації, ймовірно, будуть розміщені у діапазоні 13-14% річних”, — стверджував Фурса.

Графік урядових виплат за ОВДП у 2010 році, мільйони гривень.

Джерело: Erste Bank

Хто покупець

На умовах анонімності банкіри чітко характеризують останні події. За їхніми словами, рівень участі держбанків невеликий. Вони долучаться, якщо виникнуть проблеми з ринковими запозиченнями. Мінфін же висмоктує з ринку все, що може.

Аналіз публічних думок показує, що експерти не мають цілісного бачення структури покупців облігацій. За однією з версій, це переважно іноземний капітал.

“На останніх аукціонах активну участь беруть нерезиденти, які формують значну частину попиту і на “короткі” папери, і на “довгі”. Наразі ставки 11-14% їм імпонують”, — відзначив трейдер ІК “Трійка Діалог Україна” Олександр Ублінських.

Як і будь-яку “акулу капіталізму”, іноземців приваблює можливість заробити.

“Нерезиденти з цікавістю дивляться на українські ОВДП, однак їхній інтерес до цих паперів дещо знизився на тлі значного падіння прибутковості за результатами останніх аукціонів. Втім, прибутковість, яка перевищує 12%, їм усе ще цікава”, — розповіла дилер ІК Dragon Capital Світлана Русакова.

З нею солідарна аналітик Foyil Securities Євгенія Афоніна. “Нерезидентів приваблює тільки двозначний рівень прибутковості. Ми вважаємо, що за наявності доходностей на аукціонах на рівні 13-15% з боку нерезидентів буде спостерігатися стійкий попит в обсязі, як мінімум, 200-300 мільйонів гривень”, — вважає вона.

За іншою версією, основними покупцями ОВДП можуть бути банки.

“Попит на “короткі”, до року, і “середні”, на два-три роки, папери формували, в основному, банки. Попит на “довгі” папери — нерезиденти”, — підкреслив аналітик інвестиційної групи “Сократ” Максим Штепа.

Хоча ніхто не назвав обсяг внеску банків у загальний попит на облігації, важко не помітити: фінансові установи є стабільними покупцями державних паперів.

“Активними учасниками аукціонів залишаються комерційні банки, які відчувають надлишок ліквідності. Для них приваблива навіть прибутковість 12-14%, як показав останній аукціон”, — вважає Світлана Русакова.

За її словами, страхові компанії і пенсійні фонди більше орієнтуються на банківські депозити, відсоткові ставки за якими залишаються досить високими.

“Попит на “короткі” ОВДП демонструють і українські банки, і нерезиденти. “Довгі” найбільше цікавлять нерезидентів”, — зазначив начальник аналітичного відділу служби інвестиційного бізнесу Укрсиббанку Сергій Ягнич.

Вони самі прийшли

Світлана Русакова розповіла, що у більшості комерційних банків залишаються тільки ліміти на ОВДП з погашенням до одного року. Проте потенційно високу зацікавленість показують первинні дилери для власних позицій.

Інші експерти підтверджують цю тезу.

“Українським банкам цікаві усі “ринкові випуски” (з ринковими доходностями. — ЕП). Найбільший попит на “середні” позики з погашенням у 2011 році”, — сказав Штепа.

“ОВДП, безумовно, привабливі для комерційних банків. Вони потрібні установам для розміщення вільної “короткої” ліквідності до одного року”, — зазначив Ягнич.

“Недержавні банки купують ОВДП. Як правило, їх цікавлять папери із строком погашення до року, за ставками 10-14%”, — підкреслив Олександр Ублінських.

На перший погляд, Мінфін можна назвати змієм-спокусником. Мовляв, він вбиває економіку через описаний у підручниках “ефект витіснення”. Він полягає у тому, що замість кредитування економіки банки скуповують державні облігації.

Правда, українські реалії трохи інші. Класичний “ефект витіснення” припускає високий рівень ставок за ОВДП, такий, як восени 2009 року, — до 30% річних. Зараз же процентні ставки знаходяться на рівні 11,5-13% річних. Це менше, ніж відсотки за депозитами населення. Тобто банки купують облігації собі у збиток.

Логіка установ дещо інша. Криза вилилася, перш за все, у недовіру — як клієнтів до банків, так і банків до клієнтів. Парадоксально, але видавати позики нікому.

“У банків зараз дуже обмежені можливості вкладення тимчасово вільних коштів. Активного кредитування 2010 року очікувати не варто, тому рівень прибутковості за держоблігаціями навіть на рівні 12% є привабливим”, — пояснила Афоніна.

З цією думкою згодні й інші експерти.

“Банки все ще не ризикують кредитувати корпоративний сектор і мають надлишкову ліквідність. У цій ситуації інвестування в інструмент з прибутковістю ОВДП є для них привабливою альтернативою”, — зазначила Русакова.

Отже, ніхто не підштовхує банки купувати ОВДП. Примус діє тільки щодо п'яти державних установ: Ощадбанку, Укрексімбанку, “Родоводу”, “Києва” і Укргазбанку.

Крім надлишку грошей, є й інші причини для купівлі банками держоблігацій. Русакова зазначила, що ставки за депозитами населення потроху знижуються. Це робить різницю між відсотками за вкладами і ОВДП не такою великою.

Начальник відділу аналізу фінансових ринків ING Bank Ukraine Олександр Печерицин навів ще один аргумент: “Не всі ресурси, які залучають банки, є депозитами. Крім того, за поточними доходностями облігації більше купують нерезиденти, яких приваблює можливість заробити і на зміцненні гривні”.

Залишається в запасі і класичний аргумент.

“ОВДП дозволяють заробити торговий дохід. Ці папери — ліквідний інструмент, який можна будь-коли продати і одержати рефінансування в НБУ”, — сказав Штепа.

Правда, нині застосувати цю схему складно — це до кризи Нацбанк видавав гроші під заставу ОВДП усім бажаючим. Зараз же, щоб отримати рефінансування, з регулятором потрібно домовлятися. Втім, колись цей механізм таки запрацює.

Сергій ЛЯМЕЦЬ