Урсула проти всіх: як проходили дебати кандидатів у президенти Єврокомісії

 У понеділок 29 квітня сотні молодих європейців віком до 29 років зібралися у нідерландському місті Маастрихт, щоб стати свідками історичних дебатів між кандидатами на пост очільника Європейської комісії, включно з чинною президенткою ЄК Урсулою фон дер Ляєн.

До зали, де виступали європейські топполітики, запросили саме молодь, а лейтмотивом дебатів зробили “вибір майбутнього молодим поколінням”, і це має підґрунтя.

По-перше, явка серед молодих виборців на голосуванні у червні очікується вищою за середню.

А по-друге, в кількох країнах ЄС додатково розширили можливості голосування для молодих європейців. У Бельгії, Німеччині та Австрії вік голосування знизили до 16 років, а у Греції — до 17.

Молодь обрала і три головні теми для питань до кандидатів на дебатах: зовнішня і безпекова політика, зміни клімату та демократія в ЄС.

Автор цієї статті мав змогу особисто бути присутнім на Маастрихтських дебатах.

Проукраїнська фаворитка

Дискусія у Маастрихті не мала на меті обрати переможця, а радше окреслити позиції ключових європейських партій та їхніх “виборчих лідерів” — однак насправді найреальніший переможець відомий наперед.

Це — чинна президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, німкеня та кандидатка від Європейської народної партії.

Але навіть у разі перепризначення на посаду їй доведеться співпрацювати з іншими партіями у Європарламенті й отримати підтримку частини з них для свого затвердження на посаді.

Ці дебати додали ясності, хто ж може увійти в майбутню європейську “коаліцію”.

До слова, участь фаворитки перегонів залишалася під питанням майже до самих дебатів. Але на тлі збільшення критики на адресу фон дер Ляєн не тільки від опонентів, але навіть від союзників по партії, вона мала довести, що має чітке бачення і план, як провести Європейський Союз через енергетичну та безпекову кризу.

Урсула фон дер Ляєн залишається послідовною у своїй підтримці України на шляху до Європейського Союзу та проти збройної агресії РФ.

Окрім іншого, вона підтвердила, що створення посади єврокомісара з питань оборони і досі входить до її планів у разі переобрання — хоча цей крок і викликає критику у частини політиків у ЄС (зокрема, ультраправих), які вважають, що Брюссель зазіхає на повноваження, які належать національним урядам.

Також фон дер Ляєн запевнила, що збирається продовжувати запроваджувати так званий “Європейський зелений курс” (EU Green Deal), зберігаючи мету і надалі знижувати викиди парникових газів та перетворити Європу на кліматично нейтральний континент до 2050 року.

Це запевнення, очевидно, було покликане нівелювати наслідки дій Єврокомісії у лютому, коли вона під тиском протестів фермерів знизила частину сільськогосподарських вимог (зокрема, щодо обмежень на використання пестицидів). Тоді цей крок викликав обурення у “Зелених”.

Дебати про Україну

Україна, звісно ж, не могла лишитися поза порядком денним дебатів. І не лише із суто безпекових питань.

Урсулі фон дер Ляєн довелося “відбиватися” від інших учасників, захищаючи чинну лінію ЄС щодо підтримки України.

Те, що Європейська комісія так і не спромоглася знайти відповідь на блокування польсько-українського кордону, яка тривала ще від минулого року, було використане проти фон дер Ляєн.

“Хіба польські фермери важливіші за українських?” — запитала кандидатів журналістка.

Урсула фон дер Ляєн заперечила її припущення, але не стала на бік жодної зі сторін. За її словами, важливо зберігати “баланс” допомоги українським фермерам, але не ціною європейських.

Потрібно зробити все можливе, щоб українське зерно для країн Глобального Півдня було доставлене їм через європейські порти, додала вона (що, втім, можна трактувати і як згоду на обмеження постачання збіжжя на ринок ЄС).

Токсичні для Києва тези про “припинення війни” і початок перемовини України з РФ про перемир’я пролунали від кандидата партії “Лівих” Вальтера Баєра.

Але Урсула фон дер Ляєн категорично відкинула цю ідею. “Я була в Україні сім разів. Я бачила Бучу та інші зруйновані міста. Якщо хочете миру, скажіть Путіну зупинитися”, — під оплески залу відповіла президента ЄК.

Питання про наявність всередині ЄС російських та китайських агентів активно використовували кілька учасників, атакуючи цими тезами ультраправу популістичну європарламентську групу “Ідентичність та демократія” (ІД) та її кандидата Андерса Вістісена.

Останній намагався звинувачувати фон дер Ляєн у створенні бюрократії через її зелену політику та не вважав створення загальноєвропейської структури безпеки важливою. “Для цього є НАТО, а ми не тирани”, — повторив він слова російської пропаганди.

Тож після чергового звинувачення Вістісена на адресу чинної голови Комісії вона у відповідь порадила йому “прибрати у своїй хаті, перш ніж критикувати інших”.

А у відповідь на згадку про колишню німецьку політику “дружби та бізнесу” з Росією Урсулі нічого не залишалося, окрім як публічно визнати, що це була велика помилка.

Майбутнє Європи

Скасування Єврокомісією деяких положень ”Європейського зеленого курсу” продемонструвало розбіжності між європейськими партіями.

Цю ідею позитивно сприйняли націонал-консерватори, група “Європейських консерваторів та реформістів” (ЄКР), але вона викликала хвилю обурення від кандидата “Зелених” Баса Ейкхоута. Він доводив, що послаблення положень стосовно використання пестицидів — це підігравання консервативним виборцям заради політичної підтримки фон дер Ляєн.

Це важливо в контексті того, що Урсулі фон дер Ляєн, як вже йшлося вище, доведеться формувати лояльну більшість у Європарламенті. Президентка публічно висунула три критерії:

“Я не вступатиму в коаліцію з тими, хто не підтримує Україну, не зважає на клімат і не поважає верховенство права”.

Хоча пізніше на питання про коаліцію з ЄКР, членами якої є партія, наприклад, проросійського французького політика Еріка Земмура, вона відповіла, що це залежить від складу Європарламенту та від того, хто пройде туди — підтверджуючи тим самим думку, що заради підтримки своєї кандидатури вона відкрита до неочікуваних варіантів.

Така відповідь здивувала кандидатів від лібералів та соціал-демократів, голоси яких у 2019 році допомогли їй отримати посаду.

Член її нинішньої “команди”, єврокомісар з питань зайнятості та соціальних прав та кандидат від європейських соціалістів Ніколас Шмідт у відповідь нагадав фон дер Ляєн, що ідеологія партій не залежить від складу парламенту.

Хоча ця критика ще не означає, що фон дер Ляєн точно втратить підтримку тих же соціал-демократів під час схвалення нової влади ЄС.

Зрештою, вже зараз очевидно, що Європейська народна партія, яка її висунула, стане найбільшою партією в новому скликанні Європарламенту.

Однак Урсулі фон дер Ляєн доведеться шукати непростий баланс між колишніми союзниками (лібералами і соціал-демократами) та вже “анонсованими” потенційними союзниками — консерваторами, доводячи їм, що саме вона потрібна Європі як очільниця виконавчого органу ЄС на наступні п'ять років. 

Максим ВАЛЬЧУК, магістрант університету KU Leuven (Бельгія),

для “Європейської правди”, з Маастрихту (Нідерланди)