- Чи мала УЗ борг із заробітної плати на початок вересня-2020, на той момент, коли компанію очолив Володимир Жмак? Яка зараз ситуація із виплатою зарплати залізничникам?
— В “Укрзалізниці” не було і наразі не існує заборгованості із заробітної плати. Навіть у період “локдауну”, коли був зупинений рух пасажирських перевезень та різко впали вантажні перевезення, компанія своєчасно двічі на місяць виплачувала заробітну плату всім працівникам. Заборгованості не було ніколи.
- А який відсоток співробітників, що перебували у простої у 2020 році через карантинні заходи, отримував зарплату 100%?
— У простої через карантин перебувало 90 тис. співробітників “Укрзалізниці” — це фактично близько 40% всіх працівників компанії. Упродовж усього періоду, доки люди перебували вдома, компанія виплатила працівникам 1,81 млрд грн. Хотів би зауважити, що законом передбачено виплату не менше двох третин тарифної ставки, посадового окладу працівникам, що були виведені у простій. “Укрзалізниця” весь цей складний період виплачувала 100% посадового окладу.
— Профспілки вже не вперше виходять на акції протесту. Вони заявляють, що працівники філій і структурних підрозділів УЗ постійно потрапляють під скорочення і отримують низьку заробітну плату. У своїх вимогах вони просять з березня цього року підвищити залізничникам зарплату щонайменше на 25%, а також не зменшувати кількість працівників протягом 2021 року через відсутність належного контингенту на обсяг виконуваних робіт. Чи планує УЗ розглядати ці питання?
— Заяви щодо скорочення працівників не відповідають дійсності. Ми не скорочуємо людей, тим паче робітничих професій або персонал, задіяний у логістичних процесах. На сьогодні в компанії існує близько 19 тис. вакантних посад. Левова частка цих вакантних посад ніколи, за весь період введення їх у штатний розпис, не заповнювалася. А фінансовий план ми складаємо залежно від кількості штатних одиниць. Відповідно було запропоновано провести ревізію всім керівникам регіональних філій і всім підрозділам апарату управління та прийняти рішення про доцільність існування цих вакантних посад. Робітників, які безпосередньо працюють на забезпечення процесу перевезень і безпеки руху, компанія не звільняє.
При цьому невелика частина працівників, зокрема адміністративно-управлінський персонал, протягом 2021 року дійсно можуть залишити компанію. Після детального аналізу ми побачили, що багато функціоналу дублюється або ж не відповідає нинішнім потребам компанії. Частину працівників працевлаштовували під ситуативні задачі, котрі згодом були вирішені, однак люди лишилися. Відповідно, фактичне скорочення працівників упродовж 2021 року може зачепити здебільшого адміністративно-управлінський персонал.
Щодо підвищення зарплат — така вимога є. Галузевою угодою передбачена можливість підвищення заробітної плати залізничників не нижче темпів зростання заробітної плати в галузях економіки та можливість забезпечувати підвищення рівня заробітної плати не менше, ніж на 25% щороку.
Однак, зважаючи на сьогоднішній фінансово-економічний стан компанії, на те, що за 2020 рік ми маємо близько 12 млрд грн збитків, на сьогодні ми розглядаємо можливість підвищення тарифних ставок та посадових окладів, але на 8%. Таке підвищення заробітної плати передбачено у проекті фінансового плану компанії на 2021 рік, який зараз знаходиться на погодженні у профільних міністерствах та буде передано на затвердження до Кабінету міністрів. Це той рівень підвищення, який компанія сьогодні може собі максимально дозволити.
Водночас ми оптимістично дивимося у майбутнє. Коли поліпшиться фінансово-економічний стан і підвищаться доходи компанії, менеджмент готовий і однозначно переглядатиме розмір тарифних ставок та посадових окладів у 2021 році. Втім це стане можливим, якщо залізниця запрацює в тому режимі, який існував до обмежувальних заходів уряду і за умови збільшення доходів та скорочення витрат.
- А коли саме компанія планує переглянути збільшення зарплат на згадані 8%? Вже є якісь дати?
— Ми оцінюємо реальну картину, тому саме зараз — у лютому чи березні — це надзвичайно складно зробити. Якщо компанія рухатиметься у тому напрямку, який ми собі запланували, гадаю, що у квітні можемо це питання підняти. За оптимістичного сценарію та розвитку подій зможемо підвищити тарифні ставки та посадові оклади у квітні-травні.
- “Укрзалізниця” з липня 2020 року перевела на чотириденний робочий тиждень співробітників апаратів управлінь центрального офісу, регіональних філій і інженерно-технічних працівників. Скільки працівників ще працюють за таким графіком та коли ви плануєте відновити “п'ятиденку” для всіх?
— Дійсно, з липня частина персоналу компанії була переведена на чотириденний робочий тиждень, і це також насамперед стосувалося апаратів управління, адміністративно-управлінського персоналу регіональних філій і філій. Це люди, які не були безпосередньо задіяні у процесі перевезень. Крім того, в цю категорію увійшли люди, які працюють на наших непрофільних активах (у профілакторіях, санаторіях, будинках культури, спортивних об’єктах і т.д.), які у період жорстких карантинних обмежень не функціонували, а також працівники Пасажирської компанії. Свого часу було виведено близько 56 тис. співробітників на такий графік роботи. Відтоді ми поступово, щомісячно, виводимо з нього певні категорії персоналу.
На сьогодні в режимі “чотириденки” ще перебувають приблизно 13% від загальної чисельності працівників “Укрзалізниці”, тобто десь біля 30 тис. співробітників, але всі вони не задіяні в процесах перевезення. У березні, зважаючи на економічну ситуацію компанії і на те, що відбуватиметься у країні у зв’язку із обмеженнями, плануємо і далі поступово виводити людей на “п’ятиденку”. За оптимістичним прогнозом, гадаю, у травні-червні ми цей процес завершимо і весь персонал працюватиме у звичному режимі.
- Питання щодо заборони глобальної реорганізації УЗ без участі представників трудового колективу, на чому наполягають профспілки. Чи мають вони реальний юридичний вплив на процес відчуження непрофільних активів УЗ, продаж яких заплановано у 2021 році? Чи будете переглядати план відчуження таких активів?
— Всі трансформаційні процеси, що відбуваються в “Укрзалізниці”, відбуваються виключно в рамках затвердженої стратегії Кабінетом міністрів від 27 грудня 2019 року, яка передбачає створення певних бізнес-юнітів або функціональних вертикалей.
Що стосується відчуження майна. У нас в галузевій угоді є два пункти, які передбачають участь представників трудового колективу або профспілок у прийнятті рішень. Зокрема, це рішення про передачу в комунальну власність чи на приватизацію. У цьому випадку це робиться за наявності згоди трудового колективу “Укрзалізниці” або ж дорожнього комітету профспілок.
Є другий пункт галузевої угоди, який говорить про те, що коли компанія приймає рішення про передачу в оренду або ж на приватизацію певних структурних підрозділів УЗ, підприємств торгівлі, громадського харчування, об’єктів культурно-освітнього та фізкультурного призначення, які обслуговують залізничників або ж членів їхніх сімей, то такі рішення приймаються за участю відповідних профспілкових органів. Водночас ніде не сказано про те, що правління УЗ не може вчиняти ці дії.
Профспілка активно бере участь в обговоренні цих питань і завжди висловлює свою позицію. Є об’єкти, які належать трудовому колективу (в особі профспілкового комітету), їх небагато і там зовсім інший механізм. Наприклад, у нас є санаторій “Біла акація” в Одесі. Цей об’єкт знаходиться в управлінні профспілкового комітету, і керівництво товариства не має намірів щодо розпорядження цим майном.
- Нещодавно голова правління “Укрзалізниці” Володимир Жмак анонсував перехід на корпоративне медичне страхування та передачу лікарень УЗ з балансу компанії серед інших непрофільних активів. Як ви плануєте це реалізувати? Скільки коштів орієнтовно УЗ готова виділити на медичне страхування працівників?
— Спершу хотів би назвати деякі цифри. Якщо ми говоримо про утримання, то в 2019 році на утримання лікарень, а їх вісім, пішло близько 910 млн грн. У 2020 році було витрачено 840 млн грн — це тільки на вісім лікарень. Якщо говорити про чисті збитки, скільки компанія інвестувала безпосередньо коштів у ці об’єкти, то 2019 року — 725 млн грн, 2020-го — 670 млн грн, а в 2021 році у фінплані передбачено 570 млн грн. Частину коштів ці лікарні дійсно заробляють самі через надання платних послуг, частина надходить від страхових компаній і частину коштів виділяє Національна служба здоров’я. При цьому питання забезпечення працівників УЗ кваліфікованою медичною допомогою дійсно дуже актуальне і постійно обговорюється.
Одним із варіантів, який може бути реалізований у компанії, є придбання для всіх працівників УЗ повноцінних страхових полісів через ProZorro з великою рекламною компанією із залучення найкращих страхових компаній. На сьогодні для забезпечення всіх працівників це може обійтися УЗ десь у 300-350 млн грн, що значно менше щорічних інвестицій “Укрзалізниці” в утримання восьми лікарень, котрі не покривають потреби всіх залізничників, оскільки розташовані лише у великих містах. До того ж власне залізничники становлять лише близько 37% всіх пацієнтів цих лікарень. Решта — це люди, які не пов’язані з УЗ. Тому питання дискусійне, важливе і як один із варіантів розглядається можливість придбання повноцінних страхових полісів для працівників в усіх регіонах.
- Чи є вже конкретні дати, коли це може бути запроваджено?
— Поки зважуємо всі плюси і мінуси, консультуємося із профспілками та ринком. Питання на обговоренні.
Что скажете, Аноним?
[15:49 28 декабря]
[14:09 28 декабря]
[13:45 27 декабря]
18:00 28 декабря
13:00 28 декабря
12:30 28 декабря
12:20 28 декабря
11:30 28 декабря
11:00 28 декабря
10:30 28 декабря
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.