“Укртелеком” купить Ахметов?

Щодо “Укртелекому” залишається історична інтрига.

Свого часу за вплив на компанію змагалися дві групи. Перша — на чолі з сьогоднішнім головою Адміністрації президента Сергієм Льовочкіним. Друга — під керівництвом колишнього першого помічника президента Віктора Ющенка Олександра Третьякова.

Насправді ці двоє є давніми друзями і завжди вважали компанію своєю скарбницею. У 2005 році тоді ще депутат від БЮТ Михайло Бродський звинуватив їх у спробі продати компанію дешево напередодні парламентських виборів-2006.

Проте, подейкують, що між ними завжди існувала конкуренція з приводу того, хто саме буде впливати на керівництво “Укртелекомом”. За часів Леоніда Кучми лідерство мав, вочевидь, Льовочкін, а за часів Ющенка більший вплив здобув Третьяков, який навіть обіймав посаду голови спостережної ради “Укртелекому”.

Напевно, ці двоє не залишили компанію без нагляду і сьогодні. Де вони заклали свій інтерес, дуже цікаво. Особливо з огляду на те, що державного монополіста дротового зв'язку, скоріш за все, купить Рінат Ахметов.

Саме його корпорація “Систем кепітал менеджмент” найкраще відповідає умовам приватизаційного конкурсу, оголошеного Фондом держмайна. І навряд чи керівник відомства Олександр Рябченко вигадав обмеження, передбачені в умовах, сам, без допомоги Адміністрації президента.

Символічні обмеження

Продаватимуть оператора 28 грудня — напередодні Нового року і невдовзі після католицького Різдва. Вітчизняні експерти не задоволені цією датою.

“Ця дата безперспективна для залучення західних інвесторів. Усі поважні фірми ідуть на різдвяні канікули. Тому на конкурсі, скоріш за все, буде або один учасник, або конкуренція буде суто формальна, як під час продажу “Луганськтепловоза”, — стверджує екс-керівник ФДМ, народний депутат від фракції НУНС Олександр Бондар.

Тобто інвестори православного віросповідання отримують символічну перевагу. Цікаво, що голова фонду Олександр Рябченко також не очікує напливу покупців.

“Укртелеком — не така приваблива компанія. Всі розуміють, який у неї фінансовий стан. Окрім того, ми поставили досить високу стартову ціну — 10,5 мільярда гривень, а більшість покупців казали, що готові купити її тільки за вісім. Дехто вважає, що ми повинні бути щасливі задешево пустити їх на ринок. Не скажу, хто це, але ви розумієте, які компанії перші приїжджають до України, коли тут оголошуються конкурси. Ціна — головне обмеження”, — запевняє чиновник.

Певно, маються на увазі російські претенденти — компанія “Вимпелком”, яка володіє в Україні мережами “Київстар” та “Білайн” і контролює мережу Life:), та АФК “Система” — власник МТС. Тож якщо вони і далі шкодуватимуть грошей, то залишаться без кабельних мереж “Укртелекому”.

Однак аналітик BG Capital Олександр Паращій сумнівається, що ціна для росіян зависока.

“Укртелеком” оцінено близько до ринкової вартості. Для російських компаній ця ціна більш ніж прийнятна, особливо для тих, що мають бізнес в Україні. Якщо вони від “Укртелекому” отримують синергію — збільшують частку на ринку чи здобувають доступ до кабельних мереж, то можуть заплатити ще більше”, — прогнозує експерт.

Конкретні обмеження

Важливіше — кваліфікаційні вимоги до покупця. Окрім традиційного недопущення офшорних компаній, до участі у конкурсі не допускаються два види фірм.

1. Компанії, у яких частка, що належить Україні чи іншим державам або її державним підприємствам, у статутному капіталі перевищує 25%, та у яких є частка особи, у статутному капіталі якої частка такої держави перевищує 25%.

2. Компанії, розмір доходу яких від надання послуг зв'язку, крім доходів від поштового, спеціального і фельдзв'язку та кур'єрської діяльності, на території України за останній фінансовий рік перевищує 25% загальної суми доходів.

Рябченко похвалився, що друга умова покликана не допустити посилення монополії на ринку телекомунікацій. Але, якщо придивитися, то ця вимога абсолютно надумана.

По-перше, за доходом 25% ринку, за оцінками експертів, набирає тільки “Київстар”, адже тут враховуються всі послуги зв'язку, а не лише мобільна телефонія.

По-друге, в умовах конкурсу ніде не сказано, що власники українських мобільних монстрів не можуть узяти участь у конкурсі замість самих операторів.

Тобто теоретично доступ, відповідно до другої умови, отримують і “Система”, і співвласники Life:) компанії Turkcell та СКМ Ріната Ахметова, і “Вимпелком”.

Остання, щоправда, відсіюється за першим обмеженням. Воно не лише традиційно забороняє участь у приватизації українським держкомпаніям, але й закордонним, а також містить геть дивний для спеціалістів пункт — заборону подавати заявку компаніям, у яких хоча б один акціонер хоча б на 25% належить якій-небудь державі.

Таким чином, співвласник “Вимпелкома” норвезька Telenor, у якій державний пакет є чималим, закриває шлях до “Укртелекому” і собі, і самому “Вимпелкому”. Однак ніщо не може стримати перспективи участі у конкурсі іншого співвласника цієї компанії — російську Altimo, що входить до “Альфа-Груп”.

Умова ФДМ відсіює також “Ростелеком”, який давно приглядався до “Укртелекому”, а також “Дойче Телеком”, у якому Німеччина володіє 26%. “От цього оператора шкода, це хороший оператор. Нехай він продає комусь державні 2% і бере участь у нашому конкурсі”, — порадив Рябченко.

Фондовий песимізм

Голова ФДМ не у захваті і від конкурсних умов, і від перспектив підвищення аукціонної ціни. Співавтором дивних кваліфікаційних вимог він називає Мінтрансзв'язку.

“Якби ж то ми повністю самі складали умови! Ми повинні йти на компроміс, інакше ще рік не можна було би продати “Укртелеком”. Ми просто не отримали би погодження з галузевих міністерств”, — каже Рябченко.

Він попереджає, що надто романтично було би сподіватися на велику кількість учасників. А оскільки початкова ціна близька до ринкової, то збільшити її керівник ФДМ сподівається хіба що до 11-12 мільярдів гривень.

Більше того, ці кошти не зможуть порятувати державний бюджет, у якому пульсує велика дірка в очікуванні щонайменше 6 мільярдів гривень від Фонду держмайна. “Але якщо уряд знатиме, що у січні-лютому він ці гроші отримає, то йому все-таки легше працюватиметься”, — припустив чиновник.

Він нагадав, що покупцеві, окрім платежу до ФДМ, доведеться знайти ще 1,5 мільярда гривень, щоб погасити валютний кредит “Укртелекому” відповідно до інвестиційних зобов'язань, а також вкласти близько 8 мільйонів гривень у виділення в окрему державну компанію підрозділу, що займається спецзв'язком.

Однак інший екс-керівник ФДМ регіонал Михайло Чечетов виправдовується: “Ми і не ставили завдання латати дірки у цьому бюджеті. Просто країна стала прогнозована, інвестори знову нами зацікавилися, і ми зрозуміли, що пора продавати”.

Мінтранс заблокує конкурс?

Кого ж лобіювало Мінтрансзв'язку, вигадуючи такі дивні кваліфікаційні умови, якщо у результаті не обмежило доступ до “Укртелекому” нинішніх власників мобільних операторів?

“Скоріш за все, умови писалися під структуру Ріната Ахметова, але вони прописані не дуже професійно. Вони можуть не спрацювати, бо не гарантують його перемоги”, — припускає Бондар.

Він нагадав, що підприємства, у яких частка іноземної держави у власникові становить не менше 25%, не раз перемагали у конкурсах з приватизації тих чи тих підприємств. Наприклад, “Брянський машзавод”, який купив “Луганськтепловоз”.

Однак можливий інший варіант: міністерство навмисно прописало нечіткі обмеження, щоб потім мати змогу заблокувати результати аукціону в судах. Адже воно кревно зацікавлене у тому, щоб оператор залишався під його орудою.

Якщо ж аукціон таки відбудеться, то у ньому, очевидно, візьмуть участь СКМ, обидві російські мобільні корпорації — якщо вирішать не економити, а також, можливо, хтось із закордонних інвесторів. Наприклад, консорціум з європейських банків, який, за словами Рябченка, недавно цікавився “Укртелекомом”.

І дещо більші шанси на виграш все-таки у Ахметова.

“Російські компанії і Ахметов повинні бачити приблизно однакові синергії, єдина проблема — це соціальні послуги, які лежать тягарем на операторі. Якщо хтось із покупців бачить реальну змогу добитися від влади створення фонду універсальних послуг, то він зможе заплатити і 15-16 мільйонів, а не 10,5”, — припускає Паращій.

Залишилося тільки вгадати, у кого із названих структур кращі “кінці” у владі.

Артем ЗАХАРЧЕНКО