Українське питання по-давоськи

Підсумок найбільш представницьких світових зборів політиків і бізнесменів — Давоського економічного форуму — не став бенефісом для України.

Усі глобальні рішення вже давно не приймаються на цьому заході, а клопоти, пов'язані з його організацією, — фінансове випробування для політиків і бізнесменів багатьох країн, які постраждали через кризу, але не готові втрачати імідж у світі.

Висновок учасників зборів 2011 року такий: Давос — зручний майданчик для знайомства і налагодження контактів, але не більше.

Запрошення до Давосу — своєрідна марка публічності, незважаючи на чималі витрати. Участь у форумі коштує 20 тисяч доларів, членський внесок — 50 тисяч доларів на рік. А ще — витрати, пов'язані з перельотом, проживанням і організацією заходу.

Саме тому високий склад учасників 2011 року був бляклим. Як, до речі, і якість прийнятих рішень. Для політиків подібні зустрічі закінчуються серією меморандумів і угод про наміри, для бізнесменів — оновленим списком контактів у телефонній книзі.

Давос — постановочне шоу. Програма заходу завчасно узгоджена, виступи — хронологічно вивірені, спікери заучують тексти напам'ять, різкі заяви не звучать. Нема сенсу: Давос — майданчик для люб'язних зустрічей і порожніх розмов.

Такі сюрпризи, як застереження Віктора Януковича, за що той отримав звинувачення у сексизмі, — удача для західних журналістів. Європейці зазвичай більш педантичні. Більше того, тексти виступів багатьох з них перекладені на різні мови світу для полегшення роботи перекладачів.

Іноземні інвестори і бізнесмени відвідують Давос скоріше для того, щоб на власні очі побачити політика, випити з ним келих спиртного. Мета — розповісти на батьківщині про те, як виглядає президент і наскільки він увічливий.

Давос — щорічний стимул для багатьох політиків пострадянських країн, особливо українських, повернутися на батьківщину і негайно виконати давній план — найняти професійного репетитора і “підтягти” англійську.

У цьому містечку також звертають увагу на те, хто з ким бесідував, і хто підійшов першим. Хоча, як розповідають учасники форуму, рідко які рішення приймаються на місці — тут, швидше, обмінюються думками про тенденції та планами на майбутнє.

Українська делегація на чолі з Януковичем повернулася ні з чим. Всупереч очікуванням Адміністрації президента, яка активно готувалася до цього заходу, українське питання не стало основним і навіть другорядним.

Учасники обговорювали інші півкулі і країни. З позитивів — цього разу світовий форум став менш депресивним, ніж минулого разу. На тлі зниження економічної активності Америки увагою світового капіталу заволоділи Індія і Китай.

Китай, США та Індія незабаром стануть ключовими постачальниками сировини і продукції усьому світу. Такий висновок оприлюднила на форумі фірма PWC за результатами щорічного опитування голів найбільших світових компаній.

Як показало дослідження, 88% респондентів упевнені в перспективах зростання економіки у 2011 році. В успіху ж на три роки вперед не сумніваються 94%. Локомотивами економічного розвитку стануть Бразилія, Росія, Індія та Китай, а також США і Німеччина. Саме у ці країни, за прогнозами, підуть основні інвестиції.

На цьому тлі Україні слід бути більш переконливою, розповідаючи про переваги своєї економіки. Від уміння президента рекламувати країну частково залежить успіх найближчого фінансового сезону — не випадково форум відбувається у січні.

Загалом інформаційна картинка давоського форуму в українській пресі, м'яко кажучи, неадекватна. Ключовою подією подаються вечеря, організована Віктором Пінчуком, і зустрічі Януковича з генсеком ООН та британським принцом.

Насправді ключовими подіями на форумі були дебати навколо майбутнього долара і ситуація на близькому Сході і Магрибі. Також у центрі уваги були презентації можливостей китайської та індійської економік, зроблені керівниками цих країн.

Україну на цьому тлі ніхто не помітив.

На щастя, у Януковича вистачило розуму зрозуміти це і “вичавити” з форуму максимум позитиву. Зокрема, він провів переговори в рамках підготовки до квітневого чорнобильського форуму в Києві. Глава держави має намір випросити у донорів більше 700 мільярдів євро на будівництво об'єкту “Укриття”.

Паралельно у Швейцарії тривали переговори з Азербайджаном про збільшення поставок нафти і створення інфраструктури для постачання газу. Це, мабуть, і все.

Світлана КРЮКОВА