Українська політика як декорації до серіалу “Династія”

Хоча саме її постать стала одним з яскравих втілень явища “непотизму” — тобто працевлаштування на державну службу своїх родичів та близьких.

Коли невдовзі після призначення Ганни Герман до адміністрації президента її син Микола Коровіцин став заступником міністра надзвичайних ситуацій, цей випадок став хрестоматійним прикладом українського кумівства. Адже портфель в уряді зайняла молода людина, чий робочий стаж до цього обмежувався посадою помічника та водія своєї матері.

Заступником міністра Герман-молодший працював аж до листопада, поки новий міністр Віктор Балога не провів кадрові чистки. При чому сама Герман зізналася, що перед призначенням Балоги зустрічалася з ним, щоб обговорити подальшу роботу сина.

Однак, як випадково довідалася “Українська правда”, після обрання Януковича непогану посаду отримав не лише син Ганни Герман, але і... її чоловік.

До останнього часу Сергій Герман був дипломатом середньої ланки. Зокрема, він працював у консульстві України в Гданську, першим секретарем та радником посольства України в Польщі, а також радником посольства в Грузії.

Але українська дипломатична служба, особливо в умовах хронічного безгрошів’я та культу особи президента, поступово деградує.

Тому не дивно, що після перемоги Віктора Януковича Сергій Герман обрав інший напрямок своєї діяльності. Цікаво, що сама Ганна Герман цей факт всіляко приховувала.

Нещодавно в інтерв'ю газеті “Сегодня” журналіст поставила Герман просте запитання: “Чем сейчас занимается ваш муж?” Відповідь була неконкретною: “Для меня карьера — это не должность и не звание, а возможность делать то дело, которое любишь. В этом мы с мужем единомышленники: он работает в одном очень серьезном аналитическом центре”.

Однак назву цього аналітичного центру Герман не повідомила, але дарма. За інформацією “Української правди”, чоловік Ганни Герман з недавніх часів працює... в Службі безпеки України.

Джерела розповідають, десь влітку-восени Сергій Герман став одним з керівників департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення СБУ. Приблизно одночасно з призначенням чоловіка Герман змінилася оцінка дії спецслужб і самою Ганною в бік більш м’якої.

Відповідаючи на запит “Української правди”, СБУ повідомила, що інформація про місце роботи Сергія Германа має гриф “Для службового користування”.

“Таким чином, на підставі положень “Про інформацію”, СБУ вправі відмовити Вам у наданні інформації з обмеженим доступом. Водночас, враховуючи те, що інформація про роботу чоловіка заступниці керівника адміністрації президента Ганни Герман викликає інтерес у засобах інформації, за особистою згодою пана Сергія Германа повідомляємо, що він працює в одному з неоперативних підрозділів СБУ як державний службовець 5-го рангу”, — ідеться у відповіді прес-центру Служби безпеки.

Хронічний непотизм

Протягом 2010 року родичі нинішніх можновладців поступово займали грошові потоки, закріплювали за собою адміністративний ресурс і посилювали політичний вплив.

Хоча сина Герман з Міністерства надзвичайних ситуацій звільнили, там продовжив працювати Андрій Бондаренко — чоловік депутата-регіонала Олени Бондаренко, якого за другого прем’єрства Януковича призначили начальником МНС в Донецькій області, а за президентства Януковича зробили заступником міністра.

Син лідера Компартії Андрій Симоненко став першим заступником Державного агентства інвестицій та розвитку. На заваді не стало ні те, що нащадок комуністичного вождя розподілятиме бюджетні гроші серед капіталістів, ні те, що до того Симоненко-молодший не мав жодного дня стажу на державній службі.

Поближче до державних грошей перевів свого сина і керівник апарату Верховної Ради Валентин Зайчук. Він фактично є другою людиною в парламенті вже багато років. Тому що спікери змінюються, а Зайчук стабільно працює на посаді.

За нової влади на державну службу перейшов і його син — Сергій Зайчук став гендиректором Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, яка залучає гроші під державні гарантії та роздає їх серед обраних комерційних структур.

Прихід Януковича на посаду президента приніс нові обрії для сина депутата Дмитра Притики — Юрій Притика став заступником міністра юстиції.

Син міністра Кабінету міністрів Олексій Толстоухов очолив Київський зоопарк. Перед цим сам Толстоухов став керівником київської міської організації Партії регіонів, тому владнати питання зі своїм однопартійцем-градоначальником Олександром Поповим було вже питанням техніки.

Окрім цього, дружина урядового Світлана Толстоухова працює заступником міністра молоді та спорту. В часи останнього уряду Тимошенко міністру Юрію Павленку так і не вдалося випровадити Толстоухову з посади “за власним бажанням”, і на неї просто перестали розписувати завдання. А після перемоги Януковича Толстоухова знову в строю.

Переїзд Василя Джарти на посаду керівника уряду Криму не зменшив можливості з працевлаштування його дітей. Старша його донька Вікторія Джарти стала суддею козирного Господарського суду міста Києва — Янукович своїм указом перевів її з господарського суду Донецької області, де вона зробила стрімку кар'єру з посади помічника судді.

Причому непотизм став характерною рисою всього кримського уряду Джарти.

Так, молода дружина екс-прем'єра автономії 31-річна Олена Плакіда стала міністром молоді та спорту. “Грошовиту” комісію земельних відносин у Сімферопольській міській раді очолила Лілія Молостова — двоюрідна сестра першого заступника Джарти Павла Бурлакова.

Не забуває Джарти і про друзів. Так, кримську митницю очолив Денис Пудрик — син Валерія Пудрика, який за Януковича став гендиректором Державного підприємства “Державна інвестиційна компанія”, що за бюджетні кошти фінансує бізнес-проекти. Ну і справді, куди ще іти працювати дітям чиновників, як не на фронт боротьби з контрабандистами?

От і голова Державної митної служби Ігор Калетнік відомий завдяки своєму батьку Григорію Калетніку, який за часів Кучми встиг побувати вінницьким губернатором, а зараз є депутатом Верховної Ради від Партії регіонів.

Доповнює цей “міні-клан” Калетників член Нацради з питань телебачення і радіомовлення Оксана Єлманова — двоюрідна сестра Ігоря Калетніка.

Заступником у Калетніка на митниці працює Петро Онопенко — брат глави Верховного суду Василя Онопенка. Ще одного родича з митниці нещодавно звільнили — посаду втратив Василь Салигін, брат депутата від Партії регіонів Юлії Ковальової.

Але не тільки митниця тягне до себе дітей нинішньої еліти. Не менш цікава Державна автоінспекція. Олександр Демянко, син одного з найближчих і найдавніших соратників Януковича Миколи Демянко став заступником начальника Департаменту ДАІ МВС України.

Ще один жирний напрямок — це пожежники, інспекції яких боїться будь-який бізнес. Володимир Боделан — син екс-мера Одеси та втікача до Росії Руслана Боделана — після приходу Януковича очолив управління Міністерства надзвичайних ситуацій у Одесі, і, відповідно, став начальником всіх вогнеборців.

Ще непогано працювати в податковій. Був такий депутат-регіонал Григорій Бондаренко, який перед цим працював заступником Азарова в податковій та був його завгоспом. І от після перемоги Януковича його син Ігор Бондаренко став начальником податкової в Святошинському районі Києва.

До слова, син нинішнього міністра фінансів Олексій Ярошенко очолює податкову Подільського району Києва. Щоправда, на цій посаді він ще з часів другого прем’єрства Януковича.

Ще одна показова історія — з начальником податкової адміністрації в Київській області Анатолієм Петренком. Він був призначений за декілька місяців до свого 65-річчя, що є граничним віком для державної служби. Але і через півроку після ювілею Петренко не йде на пенсію, а продовжує перебувати на посаді. Причина — родинний зв’язок з Миколою Азаровим.

Янукович після обрання президентом побудував свою вертикаль влади на місцях, де також трапляються родичі високих начальників.

Так, Ігор Рафальський, брат заступника глави адміністрації президента Олега Рафальського, указом нового президента став головою Обухівської райдержадміністрації, на території якої розташована українська Рубльовка, де найдорожча в Україні земля і найбільша концентрація vip-мешканців.

Євген Головін — син голови Конституційного суду Анатолія Головіна — після обрання Януковича президентом став заступником глави Київської обласної державної адміністрації. Можливо, саме тут слід шукати розгадку, чому там швидко і безапеляційно КС повернув Януковичу владні повноваження Леоніда Кучми?

Значно менше пощастило Сергію Кушнарьову — брату загиблого Євгена Кушнарьова. Йому дісталася Краснокутська районна адміністрація Харківської області. Але працював

там недовго — через півроку Янукович його звільнив.

Ще завжди дуже вигідно було займатися будівництвом автошляхів. Керівником “Укравтодору” після обрання Януковича президентом став Володимир Демішкан, а його брат Василь Демішкан керує службою “Укравтодору” у Вінницькій області.

Своєрідний “клан” у владі утворився навколо заступника глави адміністрації президента Олени Лукаш. Так, її чоловіка Григорія Ілляшова Янукович відправив керувати Службої зовнішньої розвідки. А її сестра Тетяна Лукаш продовжує бути членом Центральної виборчої комісії від Партії регіонів.

Трапляється в українській політиці навіть передача влади у спадок. Депутат від блоку Литвина Василь Шпак з 2000 по 2002 рік очолював Державну компанію “Украгролізинг”, після чого став її почесним президентом. Сьогодні ж компанією керує син депутата — Микола Шпак, якого призначили в 2009 після входження Литвина до коаліції з Тимошенко.

Так само на знак коаліційної дружби Тимошенко призначила Сергія Шершуна — сина депутата від блоку Литвина Миколи Шершуна — до Антимонопольного комітету.

За часів уряду Тимошенко доля посміхнулася і сину Петра Порошенка. Олексій Порошенко став заступником керівника торгово-економічної місії посольства України в Китаї.

Обрала державну службу і донька ще одного дипломата — екс-заступника міністра закордонних справ та екс-заступника глави секретаріату президента Олександра Чалого. В Міністерстві транспорту та зв’язку Ірина Чала стала керівником управління зовнішньоекономічних зв’язків. При цьому дружина Чалого Інна Новак є депутатом Київради від блоку Тимошенко.

Зміна влади не позначилася на чоловікові останнього глави секретаріату президента Ющенка Віри Ульянченко. Віктор Івченко, попри вдавану опозиційність його дружини, спочатку став заступником міністра освіти в одіозного Дмитра Табачника, а згодом очолив наглядову раду націоналізованого “Укргазбанку”.

Після приходу Януковича на посаду заступника міністра екології повернувся Сергій Гошовський — чоловік колишнього заступника міністра оборони Валентини Гошовської та батько колишнього депутата Володимира Гошовського.

Василь Мармазов, син депутата-комуніста Євгена Мармазова, в уряді Тимошенко був заступником міністра внутрішніх справ. Однак Анатолій Могильов сформував свою команду, в якій Мармазову-молодшому не було місця. Але він не зник з небосхилу, а став... заступником у Міністерстві економіки.

Так само зберегли свої посади у владі інші комуністичні родичі — зять Олександра Ткаченка Валерій Бідний і далі працює заступником міністра охорони, а син Валентина Матвєєва Олег Матвєєв залишається на місці заступника глави Державної податкової адміністрації .

Так само не зникла Тетяна Корнякова. Після приходу нової влади її прибрали з посади заступника генерального прокурора — і Корнякова перейшла на місце заступника міністра палива та енергетики. Але її чоловік Олександр Корняков і далі працює заступником глави Державної податкової адміністрації в Київській області.

Працевлаштувати своїх близьких вдалося і деяким депутатам-перебіжчикам. Попри відсутність допуску до державної таємниці, заступником міністра оборони досі працює Олександр Черпіцький — брат депутата Олега Черпіцького, який одним з перших вступив до коаліції.

Екс-БЮТівець Ігор Савченко зміг конвертувати свою депутатську картку в посаду директора “Мистецького арсеналу”, що перебуває у віданні Банкової, для своєї дружини Наталії Заболотної.

Трапляються і транснаціональні родинні зв’язки. Так, призначений Януковичем керівник державного підприємства “Укрспецекспорт” Дмитро Саламатін ще недавно був громадянином Росії. До всього іншого, він — зять екс-першого віце-прем’єра РФ Олега Сосковця.

Вірус “родинних зв’язків” вразив і українську прокуратуру.

Призначення Віктора Пшонки генеральним прокурором позитивно позначилося на його братові — Микола Пшонка буде заступником у новоствореному Вищому спеціалізованому суді з розгляду кримінальних та цивільних справ.

Також після приходу Пшонки на посаду генпрокурора Юрій Дьомін, син колишнього генерального Михайла Потебенька, став начальником главку кадрового забезпечення в Генпрокуратурі.

Ще один родич прокурорської верхівки — двоюрідний брат першого заступника генпрокурора Рената Кузьміна Рафаель Кузьмін навесні цього року розпорядженням Миколи Азарова став заступником глави Антимонопольного комітету.

Уже декілька років прокуратуру Святошинського району очолює Василь Смітюх — брат депутата від Партії регіонів Григорія Смітюха. Третього брата з цієї родини — Івана Смітюха — президент Янукович призначив главою Ковельської районної адміністрації Волинської області.

В кожному конкретному випадку родинні зв’язки комусь допомогли більше, комусь менше. Але безумовно, що “непотизм” створює закриту систему, коли робота високопосадовим чиновником стає привілеєм для обраних.

І тільки залишається загадкою, чому державна служба так приваблює цих людей — з її мізерними офіційними зарплатами. Якщо, звичайно, не згадувати про корупційну “надбавку”...

Сергій ЛЕЩЕНКО