Хоча ця програма не передбачає виділення жодного цента, проте її виконання є запорукою отримання довгострокової кредитної програми.
Новий кредит є вимушеною необхідністю, адже він дозволить уряду повністю перекрити діру в бюджеті на 38 млрд дол та профінансувати всі заплановані на 2023 рік видатки.
Також співпраця з фондом може стати в пригоді під час переговорів про залучення допомоги від інших партнерів.
Для чого Україні нова програма співпраці та чи виконав уряд своє “домашнє завдання” від одного з ключових кредиторів?
Як Україна співпрацює з МВФ під час війни
До великої війни МВФ сприймався як один з найбільших кредиторів України.
Крім прямої фінансової підтримки, наявність співпраці з фондом була своєрідним “ключиком”, який відкривав можливості для залучення урядом грошей з інших джерел, зокрема від приватних інвесторів.
Після 24 лютого на останніх розраховувати не варто. Проте співпраця з МВФ не стала менш потрібною, адже в умовах війни податкові надходження радикально впали, а видатки на оборону суттєво виросли.
Попри це 10 березня 2022 року Україна розірвала попередню програму співпраці з МВФ, не отримавши за нею близько 700 млн дол.
Річ у тім, що виконати попередні домовленості, наприклад, звести дефіцит бюджету до 3,5% від ВВП або провести підготовку до приватизації держбанків, та отримати наступні транші в умовах війни було неможливо.
Натомість фонд виділив Україні 1,4 млрд дол екстреного кредиту без жодних умов у межах програми RFI (Rapid financing instrument). У жовтні в межах цієї програми сторони домовилися про ще один кредит — на 1,3 млрд дол.
Загалом у 2022 році Україна отримала від МВФ 2,715 млрд дол. Таким чином, у розрахунках з фондом Київ вийшов майже “в нуль”, адже на погашення попередніх позик перед МВФ уряд витратив близько 2,38 млрд дол.
Борг перед МВФ неможливо списати, призупинити чи реструктуризувати, тому 2022 року держава його рефінансувала. Тобто майже все, що Україні переказував фонд, повернулося йому назад у вигляді виплат за попередніми кредитами.
Окрім екстреного фінансування, у 2022 році Україна намагалася домовитися з МВФ про довгострокову кредитну програму. Хоча у фонді нема заборони на фінансування держав, що воюють, надати позику там відмовилися. Поки що.
19 грудня керівництво МВФ схвалило моніторингову програму для України.
Вона не передбачає виділення коштів, проте очікується, що її результати дозволять визначити макроекономічні рамки, необхідні фонду для підготовки умов майбутньої програми співпраці.
Що вимагає МВФ
Хоча Україна не отримує грошей за чинною програмою, фонд висунув уряду та Нацбанку п'ять вимог, які влада мала виконати до кінця січня 2023 року.
-
Розробка плану дій із запобігання та погашення заборгованостей держави за низкою видатків.
-
Реєстрація законопроєкту про скасування низки податкових пільг, запроваджених після початку великої війни.
-
Підготовка реформи системи соціального захисту, аби забезпечити адресну та ефективну допомогу вразливих груп населення.
-
Підготовка технічного завдання та методології для проведення діагностики банків, аби визначити реальний стан їх капіталів.
-
Призначення наглядової ради НАК “Нафтогаз”.
Що виконала Україна
Цілком імовірно, що держава виконає вимоги фонду, адже вони нескладні.
“Позитивний перегляд не викликає сумнівів, адже моніторингова програма не містить складних умов. Треба виконати лише п’ять пунктів, які не потребують голосування парламентом. Один з них, призначення наглядової ради “Нафтогазу”, був виконаний”, — зазначає директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан.
Свою частину “домашнього завдання” фонду виконав і Нацбанк. Мова йде про підготовку технічного завдання для діагностики банків.
“Відповідне технічне завдання, зокрема концепцію діагностичного обстеження банків та підходи до його проведення, погоджено з Міжнародним валютним фондом і 26 січня 2023 року затверджено правлінням НБУ. Отже, структурний маяк виконано”, — повідомив ЕП голова Нацбанку Андрій Пишний.
Також НБУ виконав кількісні цілі, передбачені в моніторинговій програмі, зокрема щодо обсягів міжнародних резервів та обмеження “друку гривні”.
“У кінці грудня ці кількісні цілі були досягнуті. Цього (2023-го — ЕП) року метою є відсутність емісійного фінансування бюджетного дефіциту та збереження належного рівня міжнародних резервів. Ми перебуваємо в конструктивному діалозі з урядом і разом докладаємо зусиль для досягнення цих цілей”, — додав Пишний.
Ще один структурний маяк МВФ — реєстрацію законопроєкту про скасування податкових пільг — виконали депутати. Співрозмовники ЕП в Мінсоцполітики стверджують, що уряд перебуває на фінальній стадії затвердження реформи соціального захисту — третього структурного маяка.
Тобто питання можуть виникнути лише до однієї умови — розробки плану дій з погашення боргів держави.
“Програмою заплановано проведення одного перегляду та виконання п’яти структурних маяків (два з яких уже виконані, решта перебувають на різних етапах фіналізації), а також узгоджена необхідність досягнення кількісних та індикативних цілей на кінець грудня 2022 року і на кінець березня 2023 року.
Завдання, заходи та параметри, визначені в рамках програми, виконуються”, — повідомили ЕП в Мінфіні.
Коли Україна може отримати гроші
Хоча моніторингова програма з МВФ розрахована на чотири місяці, в українській владі хочуть її пройти за два.
Місія фонду має провести перший перегляд програми в лютому-березні. Імовірно, тоді ж будуть відомі перспективи щодо укладання нової програми.
За даними Bloomberg, нову кредитну програму терміном на три-чотири роки МВФ може погодити до кінця березня. Загалом програма буде розрахована на 14-16 млрд дол, з яких у перший рік Україна може отримати 5-7 млрд дол.
Про ймовірне отримання державою коштів від МВФ свідчить і те, що голова фонду Кристаліна Георгієва невдовзі прибуде до Києва. За даними трьох джерел ЕП, візит може відбутися наприкінці роботи місії фонду, наприкінці лютого.
Звісно, приїзд Георгієвої слід розглядати і як вияв політичної підтримки України, однак є висока ймовірність, що вона може привезти чітке розуміння подальшого фінансування потреб країни, що воює.
Чи є перешкоди для отримання кредиту
Оскільки МВФ чи не вперше працює з країною, яка перебуває в умовах війни, то він не знає, які вимоги висувати чи як вибудовувати співпрацю. Отже, саме Україна писатиме відповідну політику фонду.
“Успіх у переговорах з МВФ залежить від однієї умови: не робити дурниць”, — ділиться з ЕП співрозмовник у фінансовому комітеті парламенту.
За його словами, такою “дурницею” може стати намагання Офісу президента спробувати отримати попередню згоду МВФ на проведення в Україні радикальної податкової реформи, яка передбачатиме суттєве скорочення ставок податків.
Однак навіть без розмов про податкову реформу досягти успіху та отримати фінансування від фонду буде вкрай важко.
Як передає Bloomberg, однією з умов погодження програми МВФ може стати запевнення країн G7 у стійкості державного боргу України та можливості уряду його обслуговувати.
Крім того, імовірно, МВФ доведеться змінювати деякі свої внутрішні політики, аби зробити можливим фінансування держави, яка перебуває в умовах надзвичайної невизначеності.
Зрештою, усі рішення МВФ, необхідні для виділення Україні кредиту, мають погодити країни-члени фонду, серед яких досі перебувають Росія і її союзники Венесуела та Білорусь, а також країни, які підтримують “нейтралітет” у цій війні.
Як пригадує в розмові з ЕП один з високопосадовців НБУ, у 2014-2015 роках Китай та Індія суттєво ускладнювали процес погодження тодішніх програм для України, не кажучи про РФ, яка голосувала категорично проти.
Тож попри ініціативу в переговорах з МВФ, Україні пощастить, якщо всі бюрократичні процедури для виділення нового кредиту пройдуть до кінця березня.
Існує навіть імовірність того, що фонд не зможе домовитися про довгострокову кредитну програму для України, а натомість виділить новий екстрений кредит у межах RFI.
Для чого Україні нова програма
Що Україна має досягти в переговорах з МВФ?
Програма-мінімум — рефінансувати виплати на користь фонду, які у 2023 році становитимуть близько 3,15 млрд дол. Це майже на 1 млрд дол більше, ніж у 2022 році.
Програма-максимум — використати підтримку МВФ для перекриття бюджетного дефіциту.
Раніше в уряді озвучували, що дефіцит держбюджету у 2023 році становитиме 38 млрд дол. Наразі вже відомо, що близько 10 млрд дол з цієї суми покриють США. Ще 18 млрд євро або майже 20 млрд дол виділить Євросоюз.
Отже, уряду потрібно десь знайти ще близько 8 млрд дол, аби спокійно пройти 2023 рік. Однак, враховуючи інтенсивність бойових дій та постійні терористичні атаки Росії, потреби України можуть суттєво зрости.
“Співпрацю з МВФ варто розглядати як певну страховку на випадок несприятливого розвитку ситуації і зростання потреб у зовнішньому фінансуванні. Наприклад, це може бути страховка на випадок, якщо витрати на фінансування армії доведеться суттєво збільшити, або ж надходження від окремих доходів виявляється нижчими за заплановані.
У такому випадку МВФ може гнучко зреагувати та підлаштувати програму до потреб України”, — вважає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
Водночас кошти, які фонд надаватиме Україні, будуть надходити на менш вигідних умовах, ніж від інших партнерів.
Зокрема, США підтримують український бюджет переважно грантовою безповоротною допомогою, а умови за кредитом від ЄС передбачають відстрочку платежів на десять років з погашенням через 35 років.
“За стандартною програмою МВФ, Україна буде сплачувати 5-6% на рік за користування кредитом і повинна буде повернути його протягом трьох-пʼяти років у випадку програми SBA або чотирьох-десяти років для EFF.
Якщо МВФ не змінить умови кредитування, в інтересах України буде отримати від МВФ кілька мільярдів доларів і використовувати програму переважно як якір для економічної політики та “печатку довіри”, яка допоможе забезпечити фінансову допомогу від інших країн-партнерів”, — вважає Білан.
Якщо не вдасться домовитися
Якщо переговори з МВФ будуть невдалими, то перекривати 8 млрд дол дефіциту бюджету на 2023 рік доведеться за допомогою інших джерел. Знайти їх буде складно, особливо без рівня довіри, який надає програма з фондом.
Теоретично допомогу можуть надати інші міжнародні фінансові організації та уряди розвинених держав. Однак домовитися з ними про отримання фінансування набагато простіше з програмою МВФ, ніж без неї.
Ще одне джерело покриття дефіциту бюджету — емісія. У 2022 році НБУ таким чином профінансував дефіцит бюджету на 400 млрд грн. Це більше, ніж уряд отримав від США чи ЄС.
На 2023 рік у Мінфіні та Нацбанку планували відмовитися від “друку грошей”, побоюючись негативних наслідків для інфляції та стабільності гривні.
Проте Україні все ж доведеться вдатися до цього варіанта, якщо інших джерел покриття дефіциту бюджету не залишиться.
Ярослав ВІНОКУРОВ
