Трагікомедія “Святі і грішники”, або “Недоторканний Новинський”

“Комітет попросив надати йому докази моєї вини. Я думаю, що їх просто немає. Show must go on. Безплатна реклама моєї скромної персони продовжується. Ви ж знаєте, що зібрати таку прес-конференцію, куди б прийшли стільки камер, коштує дуже дорого. У мене це останні два тижні є абсолютно безплатно”, — жартував ввечері 16 листопада олігарх Вадим Новинський. 

За кілька хвилин до цього регламентний комітет Верховної Ради відмовився забирати недоторканність у депутата Новинського, попросивши генпрокурора Юрія Луценка надати додаткові докази із матеріалів справи.

Сам глава ГПУ після того засідання виглядав дещо роздратованим і спантеличеним.

“Я їх питаю — так чи ні. Вони кажуть, дайте нам ще матеріали, точно знаючи, що закон забороняє нам давати їм ці матеріали. Вони бояться сказати “так”, вони бояться казати “ні”. Вони хочуть спихнути цю проблему на мене: або ти порушуєш КПК, або не отримаєш відповіді”, — розводив руками Луценко.

Попередні чотири години поспіль він намагався вмовити комітет погодити його подання і передати його у сесійну залу Верховної Ради. Але комітет навдивовижу одностайно став на бік Новинського. Принаймні поки що.

Не допомогла навіть підготована акурат під це засідання чергова підозра Януковичу якраз у тій справі, де проходить і Новинський.

Саме ж засідання комітету з питань регламенту нагадувало душну і захаращену сцену провінційного театру, де місцева трупа показувала трагікомічний фарс під робочою назвою “Святі і грішники”.

Сама вистава виявилась плутаною і малозрозумілою. Тому “Українська правда” пропонує читачам найбільш цікаві уривки цього дійства.

***

Дійові особи:

Юрій Луценко — втомлений, але впертий генеральний прокурор.

Вадим Новинський і його захист — депутат, воцерковлений олігарх, підозрюваний ГПУ у посібництві Януковичу у спробі змістити у 2013 році нині покійного главу Української православної церкви митрополита Володимира (деталі справи можна прочитати тут).

Павло Пинзеник — перший заступник глави комітету з питань регламенту.

Члени комітету — у більшості віруючі і юридично грамотні люди.

Митрополит Олександр (Драбинко), Віктор Янукович, Віталій Захарченко — голоси за сценою.

Журналісти — галаслива і деструктивна масовка.

***

Луценко просить надати слово прокурору, щоб той зачитав свідчення свідка Жигуліна у справі, які слідчий дозволив розкрити.

Адвокат Новинського: Хай спершу виступить генеральний прокурор, а потім усі його підлеглі по черзі.

Луценко: Якщо ви розумієте українську мову, то слово “прошу” означає звертання до головуючого з проханням надати дозвіл. До головуючого. Не до вас.

Пинзеник (Павло, нардеп): Тобто ви зачитаєте частину з показів різних свідків, які мають проілюструвати те, що ви кажете? Ну, то так ми їх і будемо сприймати. Просто як частину свідчень. Ми, на жаль, не маємо змоги ознайомитись з усіма протоколами. Ця ж інформація є вибірковою, вирваною з контексту.Прокурор починає читати свідчення свідка Жигуліна про зустріч Януковича, митрополита Володимира, Драбинка і Новинського 5 вересня 2013 року:

 

“Після закінчення зустрічі Драбинко та Янукович мали бесіду протягом 30 хвилин, після закінчення якої Драбинко мені розповів, що він підкреслив Януковичу про недопустимість тиску на блаженнійшого, питання про відхід Воломира на спочинок вирішується за особливою процедурою і потребує свого часу. Блаженнійший має сам добровільно прийняти це рішення. У свою чергу сам блаженнійший Володимир мені розповів, що з боку Януковича постійно закидалась думка про його, Володимира, відпочинок… Після від’їзду Януковича Новинський з Драбинком залишились віч-на-віч. Новинський став з обуренням казати, що Драбинко йому не довіряє…”

Прокурор робить паузу, пробігається очима по залі, і починає щось далі шукати у папірцях.

Пинзеник: Був зачитаний протокол допиту свідка, який, посилаючись на іншого свідка чи то потерпілого стверджує певну інформацію.

Луценко: Янукович поклав відповідальність за подальші дії щодо вирішення статусу Драбинка на Новинського.

Войцеховська (Світлана, нардеп): Там же такого немає.

Пинзеник: Читайте ще раз.

Прокурор (знаходить потрібне місце і починає читати): “Також, зі слів блаженнійшого, бесіда з Януковичем з 15 години відбувалась віч-на-віч. Потім, за рішенням Януковича, до бесіди приєднався Новинський. Там Янукович зазначив блаженнійшому Володимиру, що Новинський буде вирішувати всі питання зі справою Драбинка. Цю ж тезу Янукович підкреслив під час вечері у Феофанії”.

Пинзеник: Тобто свідок посилається на слова іншого свідка.

Луценко: Можна покази свідків буде трактувати суд?

Новинський (з іншого кінця столу): Це вирвано з контексту.

***

Луценко: Новинський надавав у телефонному режимі неодноразові вказівки Коряку щодо можливості переміщення чи заборони такого переміщення Драбинка із території комплексу Банний двір “Вишгород”, усвідомлюючи, що той перебуває в неволі.

У слідства є факти про 40 з’єднань з мобільного Новинського на мобільний Коряка в період утримання в неволі Драбинка. Це з’єднання тільки з мобільних. Чи були з’єднання зі стаціонарних телефонів, ми встановити не можемо.

***

Луценко (про листи митрополита Володимира Януковичу і Захарченку): Слідство провело роботу і з’ясувало. У нас є покази клірика Сергієвського, який набирав ці листи.

Останні сумніви знімають показами колишнього заступника міністра внутрішніх справ Лєкаря, який каже “Так, я отримував ці листи, і особисто передавав Захарченку”.

Новинський (роздратовано): Ой, Господи мій.

***

Прокурор (читає покази Жигуліна): Наступного дня (6 вересня 2013 року — УП) митрополит Антоній (Паканич) разом з Новинським були у Януковича в АП.

Того ж дня увечері я, Драбинко та запрошений мною народний депутат Деркач мали зустріч з Новинським та Паканичем… Під час зустрічі Новинський і Паканич розповіли нам, що є лише один шлях подолання ситуації: Блаженнійший Володимир відходить на спокій і йому надають певні титули, Собор обирає новим предстоятелем УПЦ Антонія (Паканича). Драбинко виїжджає з України на півроку.

***

Новинський: кримінальну справу проти мене я вважаю політично вмотивованою, повністю сфабрикованою і базованою на лжепоказах двох лжесвідків.

Метою цих дій є політичне переслідування партії “Опозиційний блок”. Що стосується подання генпрокурора. Це не що інакше як скомпільований набір політичних декларацій. Він може претендувати на лаври Дар’ї Донцової як політичний детектив.

***

Адвокат Новинського: Наскільки мені відомо, вказані в поданні як члени злочинної групи особи (Янукович, Захарченко, Коряк) не були допитані ні в рамках цього, ні в рамках інших кримінальних проваджень. Новинський такі покази надавав.

Якщо керуватись логікою, то на зустрічах 5 вересня були присутні покійний нині митрополит Володимир, Янукович, Драбинко і Новинський.

Але ГПУ трактує суть розмови виключно на показаннях Драбинка, зацікавленої особи, і своїх припущеннях. Володимира і Януковича не допитували, а Новинський під час таких допитів показань не давав.

Жодним доказом не підтверджено намагання усунути митрополита Володимира. Єдиний доказ — показання Драбинка.

Якщо злочин вчинено групою, то спочатку має бути доведена винуватість виконавців, а потім уже можна пособника притягувати до відповідальності.

Луценко: Чого це?

***

Новинський: А де хоч один приклад того, як я втручаюсь в діяльність УПЦ?

Так, у мене хороші стосунки з багатьма ієрархами УПЦ і Руської православної церкви. Точно так, як і з ієрархами Грузинської православної церкви, Ієрусалимської православної церкви.

Я являюсь одним із людей, про це правда не можна говорити, але я дуже багато жертвую для церковних цілей. Але ні одного немає прикладу мого втручання в роботу УПЦ, вам цього ніхто не скаже.

***

Новинський: У мене з Деркачем (нардеп, ініціатор “церковної справи” — УП) хороші людські стосунки. Не знаю, як у нього зі мною, але у мене з ним хороші. Недавно ми були з ним разом на Афоні. Під час останньої паломницької поїздки він там теж був.

Луценко: У мене одна ремарочка щодо попереднього виступу. Коли говорять про політичне переслідування…

Новинський: Юрій Віталійович, нащо ви? Ви відповідайте на запитання.

Луценко: Можна не ви будете керувати моїм виступом?

Новинський: Тоді у мене теж буде право коментувати ваш виступ.

Луценко: Коли говорять про політично мотивоване переслідування, а через деякий час заявляють про дружні стосунки з Деркачем, то я хотів би нагадати, що саме Деркач написав заяву про скоєний злочин.

Новинський: У нього хоч одне слово проти мене є?

Луценко: Не знаю, чи ви втручаєтесь у справи УПЦ, але в мої справи ви втручаєтесь очевидно. Можна я буду сам визначати, що мені говорити?

Новинський: Але ж ви мене звинувачуєте, обмовляєте мене, як мені не реагувати.

Луценко: Тут не суд. Суд визначить, хто каже правду. Пан Драбинко, як і інші свідки, підписуються про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази. Якщо це встановить суд, то сядуть вони. Якщо покази прийме суд — сядуть інші.

***

Луценко: Ми бачимо наступну конструкцію подій. Пана Драбинка завозять, наприклад, в готель “Опера”. Він хоче відпроситись на богослужіння. Його помічник дзвонить пану Новинському. Той відразу видзвонюється Коряку, ми не знаємо, про що вони говорять…

Новинський: Юрій Віталійович, ви плутаєте. Готель “Опера” —це там, де мене не було.

Луценко: Добре, його завозять у Банний двір, чи будь-яке інше місце позбавлення волі. Звідти його помічник телефонує. Ми бачимо 40 дзвінків від пана Новинського до Коряка і бачимо, що одразу після цього “Грифон”, за їхніми показами, отримує вказівку відпустити чи не відпустити Драбинка.

Відбувся розподіл ролей. Але не правда, що це була охорона. Формально — це охорона, але неформально саме вона вирішувала за охоронювану особу. Так, Драбинка багато разів відпускали на богослужіння, але були і відмови. Навіть аби цього не було.

 Сам факт узгодження бажання їхати кудись — це позбавлення волі. Пан Новинський точно знав, що охорона перевищила свої функції і приймає рішення відпускати чи ні.

Якщо навіть Драбинко сам написав заяву про охорону, не виключаємо і цього варіанту. Але охорона сама почала визначати, де йому знаходитись, куди ходити і хто буде платити за його утримання.

Це ще не кінець слідства. Ми продовжимо, якщо Верховна Рада дасть нам можливість працювати з усіма іншими доторканними свідками. І я не виключаю перекваліфікацію, як в меншу сторону, так і в більшу. Бо ще є захоплення заручників, така стаття. Двадцять…

Прокурор (пошепки): Сто сорок сьома.

Луценко: Сто сорок сьома. Слідство має отримати всі можливості. Обшуки, вилучення мобільних телефонів… Навіть те, що ми зараз тут обговорюємо, зменшує можливості слідства.

***

Новинський: Драбинко проходить по справі викрадення монахинь. Є протоколи допитів, є його свідчення в суді. Він на гачку у ГПУ і вимушений говорити так чи інакше.

Що стосується моїх дзвінків. Так, вони були Коряку. Але зміст їхній який? Я лише передавав прохання Драбинка Коряку. От і все.

 

***

Войцеховська: У вас написано у поданні, що Новинський був спонсором паломництва на Новий Афон. Чи є у вас якісь підтверджуючі фінансові документи?

Луценко: Ні, немає. Але є покази свідків-кліриків, які це стверджують.

Новинський: Можна уточнення. Це важливо для розуміння того, що це подання писали непрофесіонали. Новий Афон знаходиться в Абхазії. Я там ніколи не був. Ми літали на Афон (в Грецію — УП). Це інше місце. Географію треба вчити.

***

Луценко: Я вважаю, що показувати депутатам протоколи — це порушення таємниці слідства. Бажання порушити таємницю слідства є надто цинічним. Ми знаємо, що в машині представників Новинського ми помітили одного із прокурорів справи. Я прекрасно розумію, з ким я маю справу і з якими грошима.

Новинський: Можна коментар…

Луценко: Не перебивайте! Я вас ні разу не перебив.

Новинський: Нащо ви пересмикуєте факти?!

Луценко: Я географію добре знаю. Я на Афоні був разом з блаженнійшим Володимиром. А ви вивчіть географію України, громадянином якої недавно стали, і культуру поведінки її вивчіть.

Новинський: Ви  —відомий полеміст…

Луценко: І не треба мене перебивати. Ви мене не переб’єте! Я генеральний прокурор цієї країни!!! І ви не маєте права мене перебивати.

Новинський: Будьте генеральним прокурором, а не політиком.

***

Луценко: Щодо листів митрополита Володимира Януковичу і Захарченку (один із доказів — УП).

Їхня достовірність підтверджується тими, хто їх писав. Плюс заступником міністра Лєкарем, який його отримав і передав особисто Захарченку. І навіть екс-президентом Ющенком, який такий самий лист передавав Януковичу.

***

Пинзеник: Верховна Рада поставлена в ситуацію, коли має дати згоду на притягнення до відповідальності колегу, при тому, що він займає, за вашим висловом, низову ланку у злочинній організації. А що стосується більш високих ланок, то там ще ніхто не знає, що буде.

Луценко: Мене теж здивувало, що цю справу штучно розірвали. І судять лише безпосередніх виконавців, рядових міліціонерів, а замовників не згадують. Ми хочемо, щоб роль усіх фігурантів цієї справи була оцінена. У ній звучать імена Януковича, Коряка, Захарченка, Новинського. Не наша вина, що на сьогоднішній день на території України немає Януковича, Коряка, Захарченка…

Новинський: А є Новинський.

Луценко: Якщо лідер організації та два крупних виконавці втекли, то це не позбавляє відповідальності інших фігурантів.

***

Луценко: Щоб усвідомити, яка атмосфера панувала, і як ставились представники церкви до ситуації з планом Януковича, то вам був продемонстрований документ — Указ самого митрополита Володимира про відсторонення претендента, за задумом Януковича, Антонія від посади за “передчасні амбіції”. Всім було зрозуміло, що влада проштовхує свого ставленика. Це відображено не лише у показах свідків, а й в самому Указі Володимира. Це серйозний доказ того, що схема була і реалізовувалась.

***

Луценко: Після виходу із тюрми я лікувався у клініці “Оберіг” на одному поверсі із палатою блаженнійшого Володимира.

Я мав із ним зустріч. Ми зустрічались на поверсі два чи три рази, і мені здається, що він навіть не все зрозумів із того, що я йому казав. Але на той момент генпрокурорм був пан Шокін… пан Пшонка. Чому він його не допитав? Не знаю.

Депутати: Та ні, це ж 2014 рік.

Луценко: А, 2014-й? Це хто? Махніцький. У всякому разі — прізвище не Луценко.

***

Луценко: Є очевидний для всіх факт, який підтверджується Указом Володимира. Він з останніх сил відсторонив кандидата Януковича від намагань зайняти його престол.

Новинський (тихо): Чому Януковича? Це хто сказав?

Луценко (не зважає): Це його Указ. Зрозуміло, що ішла задумана Януковичем схема, який хотів поставити під контроль церкву. Цьому є безліч свідків. Навіть якщо припустити, що Драбинко десь переступив закон, то хто дозволяв щодо нього переступати закон?

Я вважаю, що пам’ять про блаженнійшого митрополита Володимира, в келії якого я отримував важливі моральні настанови, дає мені виклик як людині, довести цю справу до кінця.

Папієв (Михайло, нардеп): Янукович досяг своєї мети?

Луценко: Я казав у поданні, що Володимир відмовився виконати вказівку, яку йому диктували на так званій “зустрічі п’ятьох”, що єдиний шлях звільнити Драбинка — написати заяву про відставку і сприяти обранню Антонія. Він відмовився і видав свій указ про відсторонення Антонія…

Новинський: Коли? Скажіть, коли був цей указ? 6 серпня. А зустріч була 6 вересня. Ви бачите невідповідність?

Луценко: Свідки кажуть, що ви на цій зустрічі вимагали від нього все-таки піти.

Новинський: У цьому немає логіки.

Луценко: У кожного своя логіка. У злочинців своя, у законослухняних людей своя…

Новинський: Хто злочинець тут? Хто злочинець??

***

Луценко: Дайте Новинському такий же статус, як і звичайним бійцям Грифону. І все. Ви кажете, не дамо, бо він погоджується на слідчі дії. На які? Щоб я прослухав його телефон, а він при цьому знав, що я його слухаю?

Новинський: Та к ви ж і так уже слухаєте.

***

Луценко: Щодо будь-кого, кого викликають на допит, вживаються ще деякі слідчі дії, скажу м’яко. І не по тих подіях іде прослушка, а кому він дзвонить тепер, що каже. Ви зараз просто знищуєте цю справу.

Я розумію, що тут прийнято рішення — давайте заволокітимо, хай нам пришлють документів.

Навіщо я ходжу? Якщо ви моїм словам про статус Драбинка не вірите, а вимагаєте документи, то давайте припинимо мої приходи сюди. Будемо переписуватись документами. Але, шановні депутати, ви ж не суд.

Новинський: Юрій Віталійович, прокуратура теж не суд.

Луценко: Так, не суд. Але прокуратура має робити свою роботу, і статус недоторканності не має бути прикриттям. А ви мені зараз кажете ні, робить тільки те з ним, що дозволяє недоторканність. Щодо “Грифона” можна все, щодо всіх інших можна, а щодо депутата — ні, дайте нам ще якихось документів часів Януковича.

Новинський: Мені здається, що тут починається не юридична дискусія, а політичне шоу.

Луценко: Ви самі з цього почали. “Політичне судилище” були перші ваші слова. Але я вам скажу. Ви як політик навіть після зняття недоторканності можете говорити, читати і писати. І навіть в тюрмі зможете говорити, читати і писати.

Новинський: Дякую, Юрій Віталійович.

Луценко: Можу навіть порекомендувати вам список книжок, які ви мені у свій час не передавали в тюрму, а я вам передам. Ваше братское лобезание с Януковичем меня на это подвязает. На доступном вам языке объясняю.

Новинський: Я думаю вы с ним лобезались не реже чем я.

***

Пинзеник: Якщо немає потреби обговорювати, то давайте зупинимось. Якщо є потреба, давайте продовжимо.

Луценко: Уже ж все вирішено. Якщо люди написали однакові запитання, я на них відповідаю, а вони знову їх задають. Для мене це говорить лише одне.

Луценко: У мене немає юридичного тексту підозри до пана Новинського.

Бо до цього ще треба пройти певний слідчий шлях. Я не виключаю, що ця підозра буде, а можливо її і не буде. Для цього ще треба зробити ті кроки, які б ми хотіли з ним зробити. Якщо ви не приймаєте це рішення про зняття недоторканності, то ви просто зупиняєте слідство, воно не зможе рухатись далі.

Якщо це ваш вибір, я з ним не згоден, але прийму його.

Кінець першої частини. Далі буде

Роман РОМАНЮК