Технології маніпуляцій на місцевих виборах

Звісно ж новий закон про місцеві вибори відкриває чимало шляхів для викривлення результатів голосування, проте не менш небезпечними є інші латентні технології, які ми й спробуємо розглянути.

Технологія “підсадних качок”

Ця технологія спрямована на заведення до списків політичних сил своїх людей під виглядом чи-то спонсорів, чи-то “активних” місцевих опозиціонерів, які в потрібний момент, після формування складу депутатського корпусу, складуть основу провладної більшості в місцевих радах.

Для цього використовуватимуться “заслані козачки”. Тобто особи, які матимуть вплив на формування списків кандидатів і заведуть в опозиційні партії потрібних владі людей. Відомо, що уже зараз цей процес набирає обертів.

В результаті люди голосуючи за опозиційну партію, можуть отримати зовсім іншу конфігурацію у місцевих представницьких органах. І це вже не кажучи про мажоритарну половину депутатського корпусу, де ситуація може скластися ще гірше.

Тому опозиційним партіям варто приділити особливу увагу до формування власних списків на виборах. Особливо це стосується тих політичних сил, для яких ця місцева кампанія буде першою. Досвід блоку Катеринчука на виборах до Київради яскравий приклад того, як більшість з нової опозиційної Черновецькому команди опинилася в команді столичного мера.

Технологія “посунення списку”

Припустимо, що найбільш одіозних фігур влада намагатиметься заховати у кінцевій частині списку тієї чи іншої політичної сили, як опозиційної, так і партій-сателітів. Звісно ж при системі закритих списків люди будуть голосувати за першу п'ятірку, де, як правило, представлені авторитетні у своєму регіоні люди.

Але потім, використавши норму про можливість відкликання політичною силою своїх кандидатів, влада позбавить мандату найбільш незручних для себе кандидатів, посунувши список та надавши місця потрібним людям.

Технології “електорального інжинірингу”

Вже трохи підзабуті в українській практиці технології, що стосуються мажоритарної складової. А саме нарізки округів для мажоритарних кандидатів. Припустимо, що є опозиційний кандидат А, який має чисельних прихильників на певній території, що заважає провладному кандидату Б обратися у цьому окрузі.

Володіючи інформацією, за допомогою соціології, про наявність компактного проживання опозиційного електорату та маючи під контролем місцеві органи влади та виборчі комісії, така територія просто ділиться між двома різними округами, унеможливлюючи перемогу опозиційного кандидата в жодному з них.

Технології “розмивання опозиційного поля”

Суть цієї технології полягає у підтримці нових політичних проектів, які маючи влучну назву, повинні відтягнути голоси виборців у потенційно небезпечних для влади політичних гравців. Свого часу вдалою була компанія блоку “Громадський актив Києва”, яка не асоціювалася у киян з політикою натомість двічі входила у промерську більшість.

Зараз такими відволікаючими проектами можуть стати різні зелені партії, та партії, що пропагують вирішення комунальних проблем. У будь-якому випадку, чим більше опозиційних чи “аполітичних” кандидатів — тим це вигідніше владі. А ось для кандидатів, чиє електоральне поле перетинається з електоральним полем Партії регіонів, може бути непереливки.

Технологія “стримування автономних місцевих еліт”

Її суть — не дати вже розкрученим регіональним брендам, що підтримуються незалежною від влади місцевою елітою, можливості набрати достатньо великої кількість голосів. Відмова Мін'юсту у перереєстрації назви партій “Наша Одеса” Едуарда Гурвіца, “Наш дім — Дніпропетровськ” Ігоря Циркіна та “Кияни — передусім!” Віктора Пилипишина — перші “ластівки” у бік місцевих еліт.

Окремо слід зупинитись і на технологіях переформатування влади у тих місцевих радах, де внаслідок рішення Конституційного суду вибори 31 жовтня не відбудуться. Для цих рад буде використаний досвід Верховної Ради, коли будуть утворюватися провладні більшості через розкол опозиційних фракцій та залучення до нової більшості “тушок”.

Позитивний досвід набутий на прикладі Київської обласної ради є показовим. Зараз регіонами опікуються створенням подібної більшості у Київраді, аби під виглядом боротьби з “молодою командою” Черновецького залучити опозиційні фракції до створення коаліції на основі Партії регіонів. Подібна доля може спіткати і обрану на дострокових виборах Тернопільську обласну раду.

Цікавим є той факт, що при формуванні таких більшостей, очевидно, застосовуватимуться подвійні стандарти, що наочно було продемонстровано знов таки на прикладі Києва. Так, наприклад, якщо депутати перейдуть із своєї опозиційної партії до більшості, то до них згідно рішення КС від 27 травня 2008 року не може бути застосований імперативний мандат.

Але попри заборону на відкликання депутатів політичною силою днями Київська міська територіальна комісія позбавила за поданням Народної партії Литвина мандатів депутатів Антонової та Курінного, що представляють опозиційну Черновецькому силу “Кияни передусім!” Пилипишина.

Як бачимо, застосування різноманітних технологій спотворення волі виборця, що набули глобальних масштабів за нової влади мають на меті дискредитувати саму демократичну процедуру виборів, коли опозиційно настроєний виборець, побачивши, що відбувається в місцевих радах взагалі не прийде на виборчу дільницю 31 жовтня, відкривши дороги для масштабних фальсифікацій та маніпуляцій.

Слід також відмітити, що список згаданих вище технологій можна продовжувати і він не є вичерпний, адже ще існує можливість для прямого використання адмінресурсу, підкупу виборців, безпосередніх фальсифікацій у день голосування та тиражування замовних судових рішень.

Проте про це вже багато писалося і ці технології є відкритими та відверто протиправними, яким, звісно, при бажанні можуть пручатися опозиційні сили та інститути громадянського суспільства, які звикли до свободи в останні п'ять років.

Зрештою можна апелювати до міжнародних інституцій, до думки яких влада ще прислуховується. А ось такі приховані технології, які ми описали, несуть не меншу, якщо не більшу загрозу за відкриті.

Саме тому політичним партіям, особливо опозиційним, слід бути пильними при висуненні власних кандидатів, а виборцеві бути небайдужим та уважним як під час кампанії, так і в день голосування. Велика роль тут відводиться й ЗМІ, які доносять інформацію до виборця.

Володимир ПОЛЯКОВ, Ярослав МАКІТРА