З липня і станом на 1 вересня в Китаї біржові котирування руди з вмістом заліза 62% знизилися на третину — до $145 за тонну.
Падіння цін на залізну руду спричинено зменшенням попиту в Китаї у зв'язку зі скороченням виробництва сталі через заклики китайської влади зменшити викиди шкідливих речовин.
Уряд розіслав китайським металургам листи з вимогою скоротити обсяги виробництва сталі до показників 2020 року.
Iron Ore 62% Fe, CFR China (TSI) Swa
Вслід за цінами на руду падають і ціни на сталь. В тому числі — на фоні новин про стримування Пекіном обсягів будівництва житла.
Оскільки Китай найбільший у світі споживач залізної сировини і виробник сталі, то падіння цін у цьому регіоні спровокувало аналогічний рух по всьому світу.
“Світовий ринок сталі охолоджується, ціни будуть знижуватися до кінця 2021 року і в 2022 році, оскільки попит на сталь в Китаї з боку будівельної галузі послаблюється”, — відзначають експерти Fitch Solutions, яких цитує Інтерфакс.
Завдяки рекордно високим цінам на руду та сталь українські металурги наростили доходи в кілька разів.
Наприклад, виручка найбільшої гірничо-металургійної групи Метінвест Ріната Ахметова та Вадима Новинського (контролює 45% видобутку руди) виросла на 70% — до $8,47 млрд.
EBITDA (прибуток до оподаткування та сплати процентів) виріс в 5,3 рази, в порівнянні з аналогічним періодом 2020, до $3,8 млрд. В тому числі EBITDA від продажу руди виросла в 4,5 рази — до $2,46 млрд, а EBITDA металургійного сегменту — в 7,3 рази, до $1,74 млрд.
Чистий прибуток, порівняно з першим півріччям 2020 року, зріс на $3 млрд — до $2,77 млрд (в першій половині 2020 був збиток $240 млн).
Британська компанія Ferrexpo Костянтина Жеваго, яка експлуатує два ГЗК в Україні і контролює 30% видобутку залізорудної сировини, завдяки історичному росту цін на руду, збільшила дохід на 74,3% — до $1,35 млрд. А чистий прибуток зріс в 2,6 рази — до $661 млн.
В цілому в першій половині 2021 року українські підприємства отримали від експорту залізної руди та сталі — $10,7 млрд. В грошовому вираженні це — 36% всього українського експорту.
Таким чином, високі ціни на руду та сталь позитивно впливали на курс гривні в першій половині року. Однак зниження світових цін, яке розпочалося в серпні, призведе до зниження обсягів надходження валютної виручки в Україну в другій половині року. Відповідно — до збільшення тиску на курс через зменшення пропозиції долара на міжбанківському валютному ринку.
БізнесЦензор дослідив ситуацію з цінами на інший основний український експорт на фоні падіння цін на руду та сталь.
Більше 60% українського експорту становлять поставки залізної руди, сталі, зернових та олійних культур, а також рослинної олії — в основному соняшникової.
Сприятлива динаміка світових цін на сировину стимулювала збільшення обсягу поставок українських експортних сировинних товарів в інші країни.
Так, обсяг експорту залізної руди в січні-червні зріс вдвічі, стальних напівфабрикатів — на 57%, прокату — на 23%, соняшникової та іншої олії — на 12%. Водночас, експорт зернових був на 1,3% меншим.
В цілому, обсяг валютної виручки від експорту руди та сталі в першій половині 2021 року становив $10,7 млрд (35% всього експорту). Водночас експорт зерна, олійних та власне олії приніс Україні $8,15 млрд (27% всього експорту).
Завдяки високим цінам на сталь та зерно і додатковому надходженню валютної виручку, яку експортери продавали на міжбанківському ринку, гривня зміцнювалася до долара США протягом восьми місяців 2021 року. З початку року долар подешевшав до гривні на 5%.
Пшениця, кукурудза, ячмінь, ріпак, соняшникова олія
Україна в п'ятірці найбільших у світі експортерів зернових культур. В першій половині 2021 року поставки зернових на міжнародні ринки становили 15% всього експорту з України.
В 2020/2021 маркетинговому році (липень-червень) Україна експортувала 44,63 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 21,3% менше, ніж в 2019/2020 маркетинговому році (МР).
Зменшення обсягів експорту зернових та бобових було компенсовано високими цінами на цю продукцію. Так, з початку року фуражна пшениця, не зважаючи на незначну волатильність цін протягом восьми місяців, подорожчала на 8%.
Експортні ціни на ячмінь, які повторювали траєкторію руху цін на пшеницю, виросли на 14%.
Водночас ціни на кукурудзу досягли піку в червні, зрісши на 23%. Однак з липня кукурудза почала дешевшати і на початку вересня ціна за тонну становила $257, що все рівно більше на 8%, ніж на почату року.
Високі ціни і гарний врожай цього року стимулює аграріїв активно експортувати продукцію — з початку 2021/2022 маркетингового року (липень-червень) і на 3 вересня Україна експортувала 9,14 млн тонн зернових і зернобобових культур, а це на 1,1 млн тонн більше, ніж роком раніше.
Ціни на олійні культури також зростали протягом року, але на відміну від цін на зернові, ріст цін на ріпак та сою відбувався без волатильності. Ріпак з початку року подорожчав на 46%, а соя — на 6%.
Експортні ціни на соняшникову олію у першій половині року зросли на 22%, але з липня пішли вниз і на початку вересня знаходилися на рівні січня 2021.
Україна — найбільший у світі виробник та експортер соняшникової олії. За шість місяців цього року Україна експортувала жирів та олії на $3,3 млрд, а це 12% усього українського експорту.
Високі ціни на український аграрний експорт, завдяки яким Україна отримує значні обсяги валютної виручки, що позитивно вплинуло на курс та макроекономічну стабільність, а галузь АПК розвивається швидкими темпами, мають і зворотну сторону — ріст цін на аналогічну продукцію всередині України.
Це правило ”експортного паритету”. Суть його в тому, що ціни на товари національного виробника, які постачаються як на внутрішній ринок так і на експорт, формуюються на основі цін на світових торгових біржах.
Простими словами — агрохалдинг, за умов відсутності державного регулювання цін, не буде продавати кукурудзу або соняшникову олію в Україні дешевше, коли їх можна продати на експорт дорожче.
За даними Мінагрополітики, порівняно з вереснем 2020 року, закупівельні ціни на пшеницю 2-4 класів виросли у вересні поточного — на 16%. Кукурудза подорожчала — на 27%, ячмінь 3-го класу — на 22%, соняшник — на 23%, а соя — на 30%. Закупівельні ціни на гречку, порівняно з вереснем 2020, зросли на 18%.
В свою чергу, це призводить до зростання цін на продукти харчування. Так, середні ціни виробників на м'ясо великої рогатої худоби у вересні 2021 року, порівняно з аналогічною датою вересня 2020, виросли на 13%, а на свинину — на 5%. Ціни на молоко виросли на — 15%, а на вершкове масло — на 9%, курятина подорожчала на 30%, а яйця — на 46%.
Відбулося значне зростання і в сегменті круп: ячмінна крупа подорожчала на — 30%, кукурудзяна — на 25%, гречана — на 14%.
Середні ціни на олію соняшникову виросли аж на 70%, а на цукор — на 75%.
Юрій ВІННІЧУК