Страх та ненависть до гривні: чому дешевшає нацвалюта

Вже традиційно початок нового бюджетного періоду в Україні супроводжується курсовою нестабільністю.

Гривня знову дешевшає. Ще кілька днів тому деякі банки просили за долар 29 гривень. Продати їм валюту можна було по 28.

У середу почався зворотний тренд, і українська національна валюта почала відігравати свої позиції. Готівковий ринок почав наближатися до міжбанківського валютного. Міжбанк закрився на рівні 27,5 грн за дол.

Загалом ситуація на валютному ринку нагадує минулорічну, тож у найближчі місяці варто очікувати стабілізації курсу в коридорі 27-28 грн за дол. А от перспективи гривні викликають серйозне занепокоєння.

В новий рік з новим курсом

Останні коливання на валютному ринку стали новим приводом для нищівної критики дій НБУ та уряду. Як не намагалися високопосадовці Нацбанку привчити українців не дивитися на курс національної валюти, її коливання — традиційно одна з найбільш обговорюваних тем серед населення, ділових кіл та ЗМІ.

Для суспільства курс національної валюти став “маяком”, за яким оцінюється економічна ситуація в країні.

Хоча НБУ начебто декларує, що не відповідає за курс гривні, за останні тижні регулятор кілька разів виступав не тільки з вербальними інтервенціями, а й не раз виходив на ринок з продажем валюти, щоб згладити надмірні коливання. В результаті курс поступово почав стабілізовуватися.

Частково ситуація нагадує минулорічну. Мінфін в кінці року наповнює ринок надлишковою ліквідністю, що потім позначається на валютному ринку. Лише експортерам в кінці 2016 року відшкодували 16 млрд грн, що не могло не вплинути на валютний ринок.

Крім цього, як пояснює заступник голови НБУ Олег Чурій, переважання попиту на іноземну валюту над її пропозицією було зумовлене сезонним спадом ділової активності в агросекторі, що призвело до скорочення надходжень валютної виручки від експорту продовольчих товарів.

Як вербальні, так і реальні інтервенції НБУ цього разу частково заспокоїли ринок. Гривня наблизилася до значення, яке закладене у бюджет 2017 року — 27,2 грн за дол.

Загалом майже кожне знецінення гривні Нацбанк намагається пояснювати ситуативно-тимчасовими факторами. Якщо згадати прес-релізи та висловлювання представників центробанку протягом останніх років, то виходить, що гривня девальвує без будь-яких фундаментальних причин.

Коли гривня девальвувала з 22 грн за дол позаминулої осені, то причиною для НБУ був ситуативний фактор — місцеві вибори. Вибори пройшли, але курс не змінився.

Під час останнього стрибка, з 25 грн за дол до 27 грн за дол, провину Нацбанк поклав на політичну нестабільність. Нестабільність пройшла, а курс залишився. Так і нинішній курс, на думку регулятора, формувався під дією ситуативних факторів.

Нацбанк каже, що курс визначає ринок, хоча насправді регулятор часто сам сприяє девальвації. Він не давав курсу повернутися до попередніх значень, скуповуючи на ринку валюту. Так, за 2016 рік чисте придбання валюти до ЗВР сягнуло 1,5 млрд дол.

У холодильнику пусто

У регулятора свої аргументи: за курс він не відповідає, тепер головне — контроль за інфляцією.

Це, своєю чергою, викликає незадоволення у населення та бізнесу, адже останній майже не має можливостей для хеджування валютних ризиків.

НБУ ж киває в бік інфляції. “Дивитися у холодильник”, а не на курс, ще навесні радила глава Нацбанку Валерія Гонтарєва. Справді, однією з перемог НБУ 2016 року була порівняно невисока інфляція. Як і хотів регулятор, рівень інфляції не перевищив 12%.

Причому, за даними заступника голови НБУ Дмитра Сологуба, основним драйвером зростання цін у 2016 році стало підвищення комунальних тарифів.

Водночас базова інфляція, яка виключає сирі продовольчі товари, паливо, а також товари та послуги, була лише на рівні 5,8%.

Проте виникає питання: наскільки інфляція в Україні відображає реальні споживчі запити населення? Іншими словами, де живе та міфічна людина, споживчий кошик якої подорожчав лише на 5,8% за весь 2016 рік?

Пересічні споживачі не вірять в інфляцію, яку називає регулятор. Депозити в надійних банках насправді ледь покривають інфляційне та девальваційне знецінення гривні.

Тяжка доля нацвалюти

У 2017 році НБУ поставив перед собою більш амбітну ціль — утримати інфляцію на рівні 6-10%, яка навряд чи передбачає значну девальвацію гривні. Проте втриматися у коридорі 27-28 грн за дол у 2017 році буде важко.

2016 рік виявився першим більш-менш спокійним роком як щодо ведення бойових дій, так і в загальному геополітичному сенсі: фокус інтересів та протиріч активних зусиль великих держав змістився в бік Сирії.

Таким чином, сприятливе поєднання зовнішніх і внутрішніх факторів забезпечило певну стабілізацію фінансового ринку, в тому числі і його банківського сектору. Водночас 2017 рік для національної валюти буде складнішим.

“НБУ, на жаль, не вдалося виконати основне завдання — накопичити достатньо ресурсів, щоб парирувати хоча б частину загроз, які можуть виникнути у 2017 році”, — вважає експерт Економічного дискусійного клубу Євген Олейніков.

На його думку, Україна залишається критично залежною від зовнішнього фінансування, і будь-який збій у його наданні може призвести до чергового обвалу. Як відомо, у 2017 році передбачається відновлення розрахунків за зовнішніми запозиченнями на більш ніж 4 млрд дол.

У той же час існує велика ймовірність, що Україна у 2017 році отримає лише один незначний транш МВФ. “Треба встигнути отримати останній транш. Адміністрація Трампа буде згортати програму МВФ”, — так висловлюється один з наближених до Адміністрації президента народних депутатів на правах анонімності.

Хоча, можливо, уряд і парламент просто не захочуть втілювати болючі та непопулярні реформи.

Тим часом процес приватизації повністю провалений, приплив іноземних інвестицій залишається украй низьким. На цьому фоні сприятлива кон'юнктура на сировинних ринках може й не допомогти.

“Вся ця стабільність з курсом, на жаль, була досягнута тільки завдяки адміністративному стримуванню на валютному ринку. Поки воно існує, можна говорити лише про виживання, але не про розвиток. Ми завжди будемо на задвірках цивілізованого світу без вільного руху капіталу”, — констатує керівник відділу з роботи з борговими інструментами на локальному ринку ІК Concorde Capital Юрій Товстенко.

Олександр МОЙСЕЄНКО