Документ виноситься на розгляд Верховної ради в четвер 22 вересня. І якщо ще тиждень тому багато із учасників процесу із полегшенням говорили “нарешті, домовились”, то зараз ситуація різко змінилась.
Вже в середу або в четвер зранку може зібратись комітет Верховної Ради з ПЕК та ядерної безпеки щоб внести до законопроекту правки, котрі зроблять регулятора цілком підконтрольним, а також — збережуть поточний склад НКРЕКП на ближчих півтора року.
Відновлення кулуарних спроб зробити регулятора залежним від ручного керування і забаганок політичних сил викликало неабияке занепокоєння і у міжнародних партнерів України.
Напередодні посли країн Великої Вісімки закликала Україну прийняти закон про незалежного регулятора, наполягаючи на його незалежному статусі.
Навіщо нам незалежність регулятора
Якщо говорити просто — незалежність регулятора потрібна для захисту споживачів та учасників ринку.
Адже на монопольних ринках, для регулювання яких створювалась НКРЕКП, можливі найрізноманітніші зловживання. Це можуть бути і завищення цін для споживачів, і недопуск конкурентів до мереж передачі електроенергії, тепла, газу.
Регулятор також повинен захищати учасників ринку від намагання уряду забезпечити “соціальну справедливість” за рахунок бізнесу, що в цьому ринку працює.
Як бачимо, на монопольних ринках, можливостей для зловживань завжди є багато. Саме для того, щоб уникнути, або хоча б мінімізувати їх, необхідна незалежність регулятора. Тобто, на його діяльність не повинні впливати монополісти, а рішення не повинні залежати від прізвища прем'єра чи соціальної політики уряду.
Як би не функціонували енергетичні ринки, для них завжди характерна одна спільна риса — за все заплатить споживач.
І якщо регулятор дозволяє ліцензіатам включити у свої витрати результати непрозорих тендерів, занадто дорогі труби або трансформатори, розкрадання при будівництві ліній електропередач, то за все це заплатить споживач. Заплатить у вигляді ціни тепла, електроенергії. Якщо не напряму із своєї кишені, то через субсидії. Адже останні беруться із податків, зібраних із того ж самого споживача.
Саме тому, за кожну помилку регулятора завжди платить споживач і тому незалежність НКРЕКП є настільки критичною.
Українська практика
Саме український приклад демонструє, навіщо нам незалежний регулятор. Адже діяльність сьогоднішнього НКРЕКП є “доведенням від протилежного”.
Поточний склад НКРЕКП за два роки встиг принести державі та споживачам енергії мільярдні збитки та суттєво збагатити монополістів.
Крім того, за відвертим зізнанням керівника НКРЕКП Дмитра Вовка, сучасний регулятор закладає “чайові” в ціну енергоносіїв. Для кого саме вони призначені — невідомо, проте здогадатись не складно
Чого вартує в цьому контексті лише ціноутворення “Роттердам+”, “трансформатори Григоришина”, “квазі-стимулюючі” тарифи для обленерго. Це рішення на десятки мільярдів гривень.
До цього також треба додати повне ігнорування зі сторони регулятора масштабного нецільового використання та навіть корупційного виведення грошей із тарифних компаній.
Ще недавно голова регулятора прямо визнав, що одного з комісіонерів привів Григоришин і той лобіює інтереси обленерго.
Як забезпечити незалежність?
Як доводить багаторічна світова практика, незалежність і безсторонність регулятора формується кількома ключовими чинниками.
По-перше, це фінансова незалежність. Із поточними зарплатами комісіонерів у 12 тисяч гривень (близько 460 доларів) ймовірність їх незалежності від інших джерел доходів більш, ніж сумнівна.
Так, нещодавнє розслідування, проведене “Нашими грошима” встановило, що керівник НКРЕКП живе аж ніяк не на зарплату.
Ситуація із зарплатами на рівні 2 000 гривень в рядових співробітників НКРЕКП — це ще одна проблема. Хоч вони і не приймають рішення, проте готують дані та здійснюють експертизу.
Впливаючи на дані чи експертні висновки, можна добитись багато чого. Особливо, якщо фінансово простимулювати людину, що працює менш як за 100 доларів на місяць.
Звичною практикою для регуляторів у розвинутих країнах є призначати співробітникам зарплатню не нижчу, ніж на аналогічних посадах у компаніях-ліцензіатах.
По-друге, це конкурсний відбір. В цивілізованих країнах члени комісій, подібних НКРЕКП, обираються на відкритих конкурсах із доволі жорсткими критеріями. На такі посади не можуть потрапляти люди без досвіду роботи в галузі, а також ті, хто пов’язаний із монополістами.
Ситуації, подібної до української, коли регулятор очолює людина, що не працювала до того в енергетиці, просто виключені на законодавчому рівні.
По-третє, формалізація стосунків із монополістами. Випити філіжанку кави на самоті із представником ліцензіата для представника регулятора — табу в країнах ЄС та США. За це можна просто позбутись своєї посади, або й загриміти до в'язниці.
В деяких країнах на законодавчому рівні заборонені так звані revolving doors — коли співробітника регулятора після закінчення його терміну влаштовує на роботу монополіст.
Система із “чайовими” від регулятора, в світову практику ніяк не вписується. І міжнародні партнери України про це не раз говорили. Дійшло навіть до обговорення цього питання Вікторією Нуланд у Держдепі.
Компромісний варіант
На даний момент в Комітеті з питань ПЕК погоджено компромісний варіант законопроекту про НКРЕКП.
Довгі переговори між депутатськими групами, тиск громадських активістів та донорів і європейських дипломатів дозволили сформулювати компромісні положення законопроекту, що дають можливість створити справді незалежного регулятора.
Законопроект передбачає суттєве покращення фінансової компенсації співробітникам НКРЕКП. Так комісіонери отримуватимуть разом із преміями до 150 тисяч гривень у місяць. Для співробітників апарату Комісії зарплата становитиме до 16 тисяч гривень.
Хоча, на думку автора статті, така компенсація не може повністю гарантувати незалежність рішень регулятора. Це квантумний стрибок від сучасної мізерної зарплати, котра практично гарантує залежність комісіонерів від зовнішнього фінансування.
Однак ще важливішим в законопроекті є положення про призначення комісіонерів. Поточні “компромісні” положення передбачають, що членів комісії відбирає спеціальна конкурсна комісія. В комісію ввійдуть два представники президента, два представлятимуть парламент, ще один — від Міненерго.
Для тих, хто розуміє, що Міненерго — “квота” президента і, щонайменше, один представник від парламенту теж буде представляти інтереси Банкової, стає зрозуміло, що 5 з 6 членів конкурсної комісії будуть так чи інакше пов’язані із Порошенком.
Проте, представники БПП останнім часом різко активізувались і пропонують зміни до компромісного законопроекту, погодженого всіма сторонами, включно із міжнародними інституціями та донорами. Саме для узаконення цих змін напередодні голосування (в середу) відбудеться круглий стіл в комітеті з ПЕК.
Ключова вимога президентської фракції — повна ротація членів НКРЕКП не за шість, а за 18 місяців. В поточному варіанті законопроекту конкурсна комісія повністю оновлює склад НКРЕКП за півроку.
Отже, чого добивається президентська фракція, намагаючись відтермінувати оновлення комісії, яка постійно потрапляє у корупційні скандали? Законсервувати процес і дію непрозорих рішень?
Врятувати рядового Вовка
Ключова боротьба в Комітеті ПЕК зараз ведеться навколо голови НКРЕКП. Сам пан Вовк активно протидіяв самій ідеї ротації членів НКРЕКП, адже ротація не залишає для нього жодних шансів.
Вносити його кандидатуру — це занадто великий іміджевий негатив для будь-кого з представників президентської партії і для самого президента. Із тих самих причин навряд чи конкурсна комісія призначить його хоча б комісіонером, а колеги виберуть головою.
Проте, продовжити термін роботи Вовка на його посаді на півтора року — це означає протягом усього цього терміну контролювати монопольні ринки енергії в Україні.
По суті, це значить, що протягом усього цього терміну ціла країна буде потерпати від рішень на кшталт ”Ротердам+”, а НКРЕКП зможе й надалі затверджувати явно корупційні схеми, як, наприклад, закупівлю дорогих трансформаторів.
Звісно, це стане причиною того, що Опозиційний блок підтримуватиме або статус-кво або максимально затягуватиме ротацію, адже вугільний бізнес їм далеко не чужий.
Крім того, за 18 місяців в Україні можуть відбутись ще одні вибори і тоді оновлення складу Комісії може затягнутись на ще довший термін.
Затримка із оновленням складу комісії означатиме також і ситуацію повної недовіри до регулятора на ринку, котра існує вже сьогодні. Хто стане вірити третейському судді, котрий отримує “чайові” від одного із учасників суду?
Андрій ЗІНЧЕНКО, експерт з енергетики
Что скажете, Аноним?
[18:47 23 декабря]
[15:40 23 декабря]
[13:50 23 декабря]
19:00 23 декабря
18:50 23 декабря
18:00 23 декабря
17:30 23 декабря
17:20 23 декабря
17:10 23 декабря
17:00 23 декабря
16:40 23 декабря
16:30 23 декабря
16:20 23 декабря
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.