Стало відомо, кого росіяни призначили на посаду директора ММК ім. Ілліча та на інші керівні посади

 Армія російської федерації цілеспрямовано знищувала Маріупольський металургійний комбінат “Азовсталь” та суттєво пошкодила комбінат імені Ілліча.

Це були найбільші роботодавці в Маріуполі. Тисячі людей залишились без роботи та засобів для існування. Зараз росіяни намагаються відновити роботу одного з двох заводів — ММК ім. Ілліча.

В компанії Метінвест неодноразово наголошували, що завод зможе відновити роботу, розвиватись і сплачувати заробітну плату та податки тільки після повернення Маріуполя під контроль України.

Експерти в металургії також зазначали, що відновлення металургійного виробництва в Маріуполі за теперішніх умов неможливо. По-перше, доменні печі не працюють без газу. Єдина вціліла гілка, яка суто теоретично може подати газ на місто, дуже мала. Ці гілка з Мангушу. Її потужностей не вистачить навіть на те, щоб забезпечити житлові будинки та котельні, не кажучи вже про металургійний завод.

По-друге, електрична лінія на завод — зруйнована. Прокладання нової лінії відповідної потужності — занадто вартісний проєкт, щоб ним займались окупанти.

Тим не менш, російська влада призначила нових керівників на Маріупольський меткомбінат імені Ілліча.

Як вдалось з’ясувати 0629, більша частина людей, які погодились на співпрацю з ворогом і очолили різні напрямки на виробництві, — це люди не місцеві, завезені з інших міст. Або місцеві, які раніше не були пов’язані з роботою на Метінвесті.

Але є і такі, хто обіймав керівні посади на ММКІ до війні і зараз погодились робити кар’єру вже в умовах окупації.

Що спонукало людей, не відомо. Тому просто констатуємо факти.

Керує процесом так би мовити перезапуску заводу  — Валерій Левченко. До війни він працював в операційній дирекції Метінвесту і добре свідомий всіх процесів в металургійному виробництві. Але керує він перезапуском заводу  віддалено. За інформацією 0629, територіально Левченко знаходиться в Новоазовську. З якихось причин він не захотів повертатись у Маріуполь і керувати процесами безпосередньо, тому за його підказкою була призначена директором ММК ім. Ілліча інша людина — Роман Солонарь. Левченко планує керувати заводом саме через Солонаря. Той до речі до війни працював директором з виробництва ММКІ.

Заступником Солонаря став Юрій Головін, людина в Маріуполі не відома (якщо володієте інформацією про цю людину — пишіть нам в Телеграм-бот https://t.me/Mar0629newsBot).

Директором по персоналу став Олександр Фесенко, який до війни був керівником на листопрокатному стані 1700.

Доменний цех очолив Микола Косолап — це пенсіонер ММКІ. Колись, ще при Бойко, він очолював доменне виробництво. На пенсії вже багато років.

Серед відомих перебіжчиків на бік окупанта — Дмитро Черкез. Він до війни очолював один з основних підрозділів комбінату, конвертерний цех. Погодився очолювати його і зараз.

Переважна більшість інших прізвищ широкому загалу не відома.

Але ви можете написати нам і розповісти те, що знаєте самі, про спроби окупантів відновити завод, на Телеграм-бот нашого сайту. Ось він: https://t.me/Mar0629newsBot