Справа “Мегаполіса”. Адміністрація президента нервово курить осторонь

Новий рік розпочався із гучних заяв політиків та акцій протесту проти російського бізнесу в Україні.

12 січня в кампанію гучко включилися громадські активісти та народні депутати від партії “Народний фронт”, коли заблокували роботу складів компанії ТОВ ТК “Мегаполіс-Україна”. 

Причина — монопольне становище російської компанії, власником якої є мільярдер Ігор Кєсаєв на українському тютюновому ринку. Основною вимогою активістів та парламентарів є припинення діяльності “Мегаполісу” на території України та внесення Кесаєва у санкційний список.

Активісти стверджують, що “Мегаполіс-Україна” була заснована російською компанією “Мегаполіс” та Сім’єю Януковича. В компанії це заперечують.

Справжні мотиви акцій протесту проти “Мегаполісу” можуть мати чисто бізнесове підґрунтя. Перед нами розгортається боротьба за тютюновий ринок, в якій задіяні і представники діючої влади — Адміністрація президента та оточення Арсенія Яценюка.

Російська монополія

До 2010 року компанії “Мегаполіс” в Україні не існувало. Свою експансію на українському ринку вона почала після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах.

Тоді протягом декількох місяців структури російського мільярдера Ігоря Кесаєва придбали підприємства ТОВ “Поділля-тютюн” і ТОВ “Вест-Тобакко-Груп”, які спеціалізувалися на оптовому та роздрібному продажі тютюнових виробів. Річна виручка цих компаній перевищувала 3 млрд гривень

Так на українському бізнесовому небосхилі засяяла зірка “Мегаполісу”.

За три роки компанія змогла придбати конкурентів. З понад 60 дистриб’юторів тютюнових виробів в Україні до 2012 року фактично лишився тільки один. “Вони просто приходили, пропонували ринкову ціну і власники компаній погоджувалися”,— розповідає один із учасників ринку принципи роботи “Мегаполісу”.

Сьогодні компанія одноосібно контролює практично весь ринок розповсюдження тютюнових виробів. У 2014 році “Мегаполіс” отримала від своєї діяльності 1,2 млрд гривень чистого прибутку.

Зараз активісти та народні депутати вимагають від АМКУ зруйнувати монополію “Мегаполісу”, а Кабмін просять внести мільярдера Ігоря Кесаєва до санкційного списку.

Російського бізнесмена, чий статок Forbes оцінює у $3 млрд, називають тютюновим королем Росії. Він є власником та президентом групи компаній “Меркурій”, до якої входить головний російський тютюновий дистриб’ютор — група компаній “Мегаполіс”.

Його головний бізнес-партнер — Сергій Кациєв, який є президентом і співвласником російського “Мегаполісу”. Разом вони контролюють 60% тютюнового ринку Росії.

Ключовим моментом у цій історії є те, що Кесаєв — відомий виробник зброї для Російських Збройних Сил. Він є власником заводу імені Дєхтярьова, що виготовляє стрілецьку зброю та ракетні установки, які сьогодні Російська Федерація використовує проти українських військових на сході України.

Звичайно, у нинішніх відносинах між Україною та Росією Кесаєв — не найкращий власник для українського бізнесу “Мегаполісу”.

Тому сьогодні в українській компанії заперечують будь-який зв’язок із олігархом та своєю російською “тезкою”.

“Компанія ГК “Мегаполіс” не є учасником чи бенефіціаром “Мегаполіс-Україна”. Кінцевими бенефіціарами “Мегаполіс-Україна” є чотири фізичні особи, двоє з яких є громадянами України, один — громадянин Ірландії та один — громадянин Великої Британії”, — відповіли в компанії на запит “Української правди” щодо власників, але відмовилися називати будь-які деталі.

Проте ми знайшли докази того, що “Мегаполіс Україна” досі має зв'язки з російською компанією Кєсаєва.

За даними державного реєстру, директором “Мегаполіс-Україна” є громадянин Росії Левон Багдасарян, а її засновниками — шість кіпрських офшорів.

Серед них — Megapolis Holdings (Overseas) Lіmіted. Її директором є росіянин Ігор Бабиченко, який з 2003 по 2006 працював заступником фінансового директора російського “Мегаполісу”.

У цьому ж офшорі директорами фігурують громадяни й інших країн.

Наприклад, Фредерік Гендрік Тіммерс, який згадується як представник компанії Japan Tobacco Inc. у повідомленні про купівлю 20% акцій російського “Мегаполісу”. JTI придбала 20% акцій російського “Мегаполісу” наприкінці 2013 року.

Тіммерс зазначений як представник Megapolis Distribution B.V, яка входить до структури російського “Мегаполісу”.

Крім того, Megapolis Holdings (Overseas) Limited володіє часткою в російській роздрібній мережі магазинів “Діксі”, яка займається оптовою торгівлею товарів першої необхідності. Компанія “Діксі” входить у бізнес- імперію Ігоря Кесаєва.

Отже, директорами та власниками “Мегаполіс-Україна” є люди, які мають безпосереднє відношення до російського “Мегаполісу”.

Український тил

Раніше стрімкий успіх російського тютюнового гіганта в Україні ЗМІ пов’язували із персоною Віктора Медведчука, який зміг домовитися про підтримку росіян із тодішнім президентом Віктором Януковичем.

Проте лобіювання інтересів компанії не припинилося і за нової влади — два роки з моменту перемоги Майдану і до останнього часу нікого не цікавило, що ринок дистрибуції тютюну контролюють росіяни.

Учасники ринку розповідають, що представником інтересів “Мегаполісу” в Україні при новій владі став одеський бізнесмен Борис Кауфман.

Кауфман — український мільйонер та колишній акціонер банку “Фінбанк”. Він займається готельним і будівельним бізнесом, також має фінансові та медіа активи — видає журнал “Фокус”, який у 2013 році придбав у нинішнього голови Адміністрації президента Бориса Ложкіна.

За часів Віктора Януковича Кауфмана називали одним із представників так званої “Сім’ї”- найближчого оточення президента. Але після втечі колишніх урядовців з країни, він залишився у бізнесі, та у суперечці з Михеїлом Саакашвілі зміг зберегти за собою найголовніший проект, який отримав за часів Януковича — аеропорт “Одеса”

Сьогодні Кауфман є одним із акціонерів компанії “Мегаполіс Україна”, що підтвердила його прес-служба. Проте в компанії відмовилися назвати, який пакет акцій контролює підприємець та коли власне він став акціонером “Мегаполісу”

Робота такого бізнесу, який ще й займає монопольне становище на ринку, очевидно, потребує лобіювання на найвищому рівні.

У “Мегаполісі” відповіді на запитання про монополію та “ політичний дах” уникають — мовляв, ринок свого часу формувався еволюційно і така його структура не є чимось особливим. “Схожа модель працює у Франції, Італії та Іспанії”, — стверджують у компанії.

Три незалежні один від одного співрозмовники на ринку — високопосадовець АП, топ-менеджер тютюнової компанії та один із членів уряду — стверджують, що інтереси Кауфмана та “Мегаполісу” в Україні представляє голова Адміністрації президента Борис Ложкін.

У 2014 році радіо “Свобода” зняла репортаж на тему нічних зустрічей Кауфмана і Ложкіна. До того ж, як згадувалося раніше, Кауфман та Ложкін знайомі ще по продажу журналу “Фокус” 2013 року.

Ложкін через своє оточення передав, що немає ніяких зв’язків із Кауфманом та “Мегаполісом”.

Проте до “Української правди” потрапили документи, в яких голова президентської канцелярії називається головним лобістом інтересів “Мегаполісу” в Україні.

Згідно з документами, проти Ложкіна та “Мегаполісу” ще з минулого року було розпочато інформаційну кампанію, мета якої — зруйнувати монополію компанії на ринку тютюнових виробів.

Два незалежних джерела — топ-менеджер тютюнової компанії та співрозмовник в АП розповідають, що нинішню боротьбу проти “Мегаполісу” розпочав колишній заступник міністра економіки України Олександр Сухомлин.

Новий старий гравець

Олександр Сухомлин обіймав посаду заступника міністра економіки України у 2010-2011 роках в уряді Миколи Азарова.

Навесні 2011 року президент Віктор Янукович звільнив Сухомлина з цієї посадиза ухвалення неправомірного рішення у сфері держзакупівель.

У жовтні 2014 року він був повторно призначений Яценюком на місце заступника міністра економічного розвитку й торгівлі. Однак пропрацював на посаді замміністра усього 8 днів, адже став першим люстрованим чиновником в Україні.

Згідно з даними держреєстру юросіб, Олександр Сухомлин є бенефіціаром компанії “Волиньтабак”, яка займається оптовою торгівлею тютюновими виробами.

“Волиньтабак” купувала тютюнові вироби у ТОВ ТК “Мегаполіс-Україна” та реалізовувала цю продукцію через мережі магазинів у різних областях України.

Така історія задовольняла усіх, але у минулому році “Волиньтабак” стала продавати продукцію “повз касу” споживачам та посередникам. “Мегаполісу” це не сподобалося.

Проти “Волиньтабак” навіть було порушено справу через несплату податків на суму 79 млн гривень, але Печерський суд відмовив Фіскальній службі у арешті рахунків. На судовому засіданні прокурор просив залишити клопотання без розгляду.

“Через проблеми, які, як він вважає йому створив “Мегаполіс”, Сухомлин і вирішив боротися із монополією компанії на українському ринку”, — пояснює мотиви колишнього чиновника один із учасників ринку.

“Ми сплатили до бюджету 20 млн гривен податків та є найкрупнішим продавцем, не рахуючи “Мегаполісу. В нас є довідки про сплату всіх податків, але роботу нашу сьогодні повністю заблоковано. Люди знаходяться у відпустках за власний рахунок”, — письмово відповів Сухомлин на запитання “Української правди” щодо порушених проти його компанії справ.

У документах, що є в розпорядженні “Української правди”, зазначається, що основним завданням інформаційної компанії проти “Мегаполісу” було змусити АМКУ розділити компанію на декілька частин, а також позбавити її “політичного даху” — запевнити Ложкіна, що “Мегаполіс” є для нього токсичним.

“Це повна нісенітниця і фарс! Неможливо вирішити проблеми через “замовлення” компаній, тим більше, таких, як “Волиньтабак” або “Мегаполіс”, — запевняє Сухомлин.

Але тут же додає: “Безумовно, кожна компанія , для прикладу, “Українська правда”, хотіла б трішки монополізму. Адже, це супер заробітки. Однак, пам’ятаємо й ті часи, коли читали тільки одну “Правду”. Сьогодні ж споживачі хочуть і вимагають права вибору. У дійсності це нормально, погодьтесь?”

Співрозмовник у “НФ”, що попросив не називати його прізвище у статті, стверджує, що компанія Сухомлина не єдина зацікавлена у зміні правил гри на ринку. “Є безліч вітчизняних компаній, яких це не влаштовує і які підтримують наші дії щодо “Мегаполісу”, — розповідає він.

Антимонопольний не помічає

Зараз в Україні тютюнову продукцію виробляють компанії “Філіп Морріс Україна”, “Джей Ті Інтернешнл Україна”, “Імперіал Тобакко Продакшн Україна”, “ТК “В.А.Т.- Прилуки”. На них припадає 99% вироблених в Україні тютюнових виробів.

Проте виробники не надто переймаються тим, що вимушені користуватись послугами посередника-монополіста.

У відповіді “Українській правді” компанія “Філіп Морріс” лише зазначила, що “зацікавлена у підтримці здорової конкуренції в Україні”. Співрозмовники в інших компаніях також уникали розмов про монополіста, стверджуючи, що їх все влаштовує.

Причина такої байдужості може мати просте пояснення.

“Коли компанії-виробники побачили ризик для себе через експансію “Мегаполісу” на ринку, вони стали акціонерами компанії (у 2013 році — ред.) і тепер займають монопольне становище на оптовій торгівлі. Це картельна змова”, — коментує Андрій Скипальський, голова регіонального центру громадянського представництва “Життя”, яке займається боротьбою з тютюнопалінням.

Річ у тім, що наприкінці 2013 року акціонерами російського “Мегаполісу” стали міжнародні компанії Japan Tobacco Inc (JTI) и Philip Morris International Inc (PMI). Вони придбали по 20% акцій компанії.

Співрозмовники УП стверджують, що за такою самою схемою компанія працює і на українському ринку. Так, наприклад, у раду директорів “Мегаполіс-Україна” входить колишній управляючий директор “Філіп Морріс Інтернешнл Україна” Лео Патрік Маклохлін та його права рука Сергій Сліпченко.

Офіційно у “Мегаполісі” цього не підтверджують — там наполягають на версії, що компанія належить чотирьом фізичним особам.

Якби там не було, але монопольне становище компанії на ринку до останнього часу не сильно хвилювало і Антимонопольний комітет, який очолює Юрій Терентьєв, призначений на цю посаду за президентською квотою.

Цікаво, що нинішній очільник АМКУ — не чужа людина у тютюновому бізнесі. Свого часу він працював у компанії “JTI Україна”.

“Так — “Мегаполіс” компанія з російським корінням. Вона монополіст, — визнає нинішній керівник АМКУ. — Мені висловлювали думку, що ніхто з міжнародних компаній не хоче проблем на російському ринку, де роль “Мегаполісу” дуже сильна, а обсяги та прибуток — вище, ніж в Україні. Саме по собі монопольне (домінуюче) становище суб’єкта господарювання на ринку не є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції”.

Проте після акцій протесту та публікацій у ЗМІ, АМКУ був змушений реагувати на ситуацію на ринку.

На разі відомство проводить розслідування, рішення щодо зловживання “Мегаполісу” монопольним становищем АМКУ має ухвалити до березня цього року.

“Нам абсолютно все одно, хто з'явиться на цьому ринку після того, як ми відіб' ємо його в Кремля — колишні трейдери, нові українські компанії чи навіть західні гравці. Головне, щоб Кремль та Борис Кауфман не отримували прибутку від України”, — запевняє один із активних учасників акцій протесту проти “Мегаполісу” нардеп від “Народного фронту” Сергій Висоцький.

Отже, яку картину ми маємо на сьогодні?

Організаторами акції протесту проти монополії “Мегаполісу” виступають представники “Народного фронту” Арсенія Яценюка, в уряді якого Сухомлин працював заступником міністра економічного розвитку.

“Дії узгоджені із Арсенієм, який заробляє собі бали на боротьбі із російським капіталом та у майбутньому теж зможу впливати на “грошовий ринок”, — запевняє топ-менеджер однієї із компаній дистриб'юторів.

Їхній опонент — Борис Кауфман, який, як запевняють співрозмовники УП, заручився підтримкою Адміністрації президента.

Схоже, що боротьба із тютюновим монополістом тільки почалася, але найближчим часом може кардинально змінити позиції гравців на цьому ринку.

Поки що ж кожний український споживач, що купує цигарки, робить свій невеликий внесок у фінансування Російських Збройних Сил. Це — найкраща ілюстрація вислову, що куріння вбиває.

Яніна КОРНІЄНКО, Роман КИРИЧЕНКО