Спор за “главный банк страны”: аргументы сторонников и противников покупки банка “Укрпочтой”

 На честь другої річниці платформи “Дія” Міністерство цифрової трансформації презентувало масштабне оновлення: відтепер у смартфоні можна змінити місце реєстрації, отримати довідку про несудимість і навіть дозвіл на будівництво.

Диджиталізацію в Україні, здається, не зупинить уже ніщо.

Проте в бурхливому світі інновацій і технологічного розвитку залишається острівець “стабільності” — державний оператор поштового зв'язку “Укрпошта”.

У багатьох українців ця компанія асоціюється з чергами: в одних пенсіонери стоять за готівковими виплатами від держави, в інших — цими ж коштами оплачують комунальні послуги та розраховуються за крупи та ковбасу.

Однак, схоже, невдовзі прогрес дістанеться й сюди. Принаймні на це розраховує генеральний директор “Укрпошти” Ігор Смілянський, який вже п'ятий рік проштовхує ідею створення поштового банку.

Невдовзі це може стати реальністю. Компанія направила на погодження в Нацбанк угоду про купівлю “Альпарі банку”. Для чого це державному оператору?

Смілянський переконує: через “Укрпошту” доступ до банківських послуг отримають 12 млн громадян з віддалених сіл, у результаті чого зросте частка безготівкових розрахунків, а за чотири роки держбюджет зекономить близько 10 млрд грн.

Ідею створення поштового банку підтримує Офіс президента. Однак на цьому група підтримки Смілянського закінчується. Аналітики, представники НБУ та урядовці скептично ставляться до такої ідеї.

Смілянському закидають нерозуміння ринку, неготовність працювати під регуляціями НБУ та розтрату коштів платників податків.

8 лютого відбулися дебати між Ігорем Смілянським та автором дослідження про ціну державних банків для платників податків Євгеном Дубогризом, який критикує ідею купівлі банку “Укрпоштою”.

ЕП послухала обох і ділиться їхніми аргументами.

Навіщо створювати поштовий банк

Чи можна обійтися без створення поштового банку

Ігор Смілянський:

— “Укрпошта” має власну платіжну систему і, відповідно до регуляцій НБУ, до кінця 2022 року її потрібно повністю оцифрувати. Тобто навіть без створення чи придбання поштового банку ми витратимо на ці цілі 1,5 мільярда гривень.

Питання в тому, що робити з цим далі. Можна побудувати на основі цієї інфраструктури свій банк, а можна співпрацювати з банком-агентом.

В “Укрпошти” близько 5,5 мільйона клієнтів: 3,5 мільйона пенсіонерів та 2 мільйони — е-комерція. Якби ми були банком, то були б номером три в Україні.

Якщо ми реалізуємо агентську схему, передамо своїх клієнтів іншому банку, то втратимо 2,5 мільярда гривень компенсації за доставку пенсій, а також десь половину з 600-700 мільйонів гривень доходів від комісій за приймання платежів.

Ці 2,8 мільярда — це чверть нашого доходу. Чи може хтось гарантувати, що банк-агент компенсує нам ці втрати? Адже якщо цього не станеться, то “Укрпошта” перетвориться на дотаційне державне підприємство: за збитки компанії платитиме бюджет.

Поштовий банк дозволив би за чотири роки скоротити частину виручки, повʼязаної з державою, із 48% до 7%.

Євген Дубогриз:

— Що треба знати про банківський бізнес?

Перше — він низькорентабельний. Основний показник — процентна маржа банків — знижується з року в рік.

Друге — цей бізнес дуже зарегульований. Банкір, який мав півтора-дворічну перерву в роботі, не зможе просто так повернутися працювати, бо має спершу сісти і прочитати тонни нових документів та постанов. Регулятивне середовище постійно змінюється та вдосконалюється.

Третє — цей бізнес дорогий. Бізнес-плани банків за витратами майже ніколи не виконуються. Фактичні витрати перевищують заплановані в середньому в 1,8-1,9 разу. Це в тих банках, які вже працюють і мають команди банкірів-практиків.

“Укрпошта” дивиться на банк як на бізнес-напрямок, на якому можна щось заробити. Я ж дивлюся на це з точки зору платників податків.

“Укрпошта” — державна компанія, яка намагається з нуля створити те, що вже є в інших державних банків, те, на що вже свого часу були витрачені кошти платників податків.

Витрати можуть бути значними. Банку потрібна буде докапіталізація, а це кошти платників податків.

Якщо на клієнтській базі “Укрпошти” не зможуть заробити такі монстри, як Приватбанк чи Ощадбанк, то на ній не зможе заробити ніхто.

Чи має “Укрпошта” досвід співпраці з банками на агентській основі

Ігор Смілянський:

— Агентську схему ми тестували. Почали з інкасації коштів, передали цю функцію на аутсорс. Для цього найняли один з державних банків, який спокусив нас тарифом: 30 гривень за точку обслуговування.

За цим тарифом банк пропрацював рівно два місяці. Дочекався, поки ми звільнимо своїх інкасаторів, а потім написав листа, у якому сказав, що тепер тариф буде не 30, а 300 гривень.

У наших умовах просто неможливо придумати таку юридичну схему, яка б не дозволила партнера тебе “кинути”.

Євген Дубогриз:

— Чи це точно проблема співпраці з держбанком? Уявімо цю ситуацію в приватному секторі. Наприклад, у СКМ. Там що ДТЕК, що “Метінвест” — усі мають одного власника — Ріната Ахметова. Як і в державних компаній власник один — платники податків.

У приватному секторі таких ексцесів, про які ви кажете, бути не може. Чи могли б дві компанії з однієї групи не домовитися про щось? Це навіть складно уявити.

Можливо, проблема в тому, що між державними підприємствами немає узгодження на рівні акціонера?

Хто заплатить за поштовий банк

Ігор Смілянський:

— У разі створення поштового банку всі пенсіонери, які отримують свої виплати через нас, стануть його клієнтами. Це означає, що держава припинить виплачувати нам 2,5 мільярда гривень на компенсацію тарифу на доставку пенсій.

Маючи банк, ми зможемо заробити ці кошти самостійно на клієнтах.

Глобально для держави створення поштового банку виллється в економію 10 мільярдів гривень на доставці пенсій за наступні чотири роки.

Аби довести інфраструктуру “Укрпошти” до рівня банку, потрібні певні інвестиції. Початкові мають становити близько 500 мільйонів гривень. Це витрати на придбання банку та ІТ-системи. Далі потрібна докапіталізація на 500 мільйонів або 1 мільярд.

Євген Дубогриз:

— Якщо створити поштовий банк, то “Укрпошта” втратить 2,5 мільярда гривень доходу з бюджету. Це означає, що компанія одразу ж стане збитковою, а цей збиток потрібно покрити коштами платників податків. Заробити багато грошей на клієнтах, які отримують по 3 тисячі гривень пенсії, буде дуже складно.

Інвестиції ж у побудову банківської інфраструктури можуть бути більшими за 1,5 мільярда гривень. Однак ці кошти платники податків муситимуть продублювати, бо такі видатки вже здійснювалися на розвиток решти чотирьох держбанків.

Створення банку — це інвестиція?

Ігор Смілянський:

— Переводячи клієнтів “Укрпошти” з готівки на безготівку, ми створимо цілу екосистему. Вона поєднуватиме банкінг, електронну комерцію та доставку.

Це та схема, за якою працює Kaspi в Казахстані. Хоча населення цієї країни менше, ніж в Україні, капіталізація Kaspi становить 20 мільярдів доларів.

Створення цієї екосистеми важливе з точки зору залучення стратегічного інвестора. “Укрпошта”, яка матиме таку екосистему, зможе успішно вийти на IPO.

Створити цю екосистему на базі співпраці з банком-агентом неможливо. Потенційний інвестор не зайде в компанію, левова частка прибутку якої залежить від іншого банку.

Євген Дубогриз:

— Судячи з бізнес-плану поштового банку, основний акцент буде на вкладанні коштів в ОВДП. Ви будете займатися більше традиційним банкінгом, а це мало цікавить інвесторів.

Навіть якщо інвестор зацікавиться цим бізнесом, то на додачу до банку він отримає зарегульований поштовий бізнес. Розділеними ці напрямки були б набагато привабливішими для потенційного інвестора.

Чи може команда “Укрпошти” створити успішний банк

Ігор Смілянський:

— Коли я прийшов в “Укрпошту”, тодішній міністр інфраструктури поставив мені завдання: зроби так, щоб компанія не померла через шість місяців. Ми не померли через шість місяців.

У 2016 році ми здійснювали 46 тисяч переказів експрес-посилок на рік. Учора в нас було 89 тисяч посилок за день.

У 2021 році ми запровадили ERP-систему (система планування ресурсів підприємства — ЕП) за сім місяців, хоча в компаній на це йдуть три-чотири роки.

Упевнені, що зможемо зробити успішний поштовий банк. Якщо не впораємось, то ніхто не впорається.

Євген Дубогриз:

— Банки та не банки — це різні речі. Успіх у реальному секторі не гарантує успіху в банківському. Скоріше, навіть навпаки.

Не бачу жодного зв’язку між успіхом цієї команди в “Укрпошті” та можливим успіхом у поштовому банку, якщо такий з’явиться.

Замість висновку

“Укрпошта” не перший рік намагається вийти на банківський ринок. Спочатку в компанії хотіли отримати банківську ліцензію на певні види послуг. Для цього Верховна Рада ухвалила в першому читанні відповідний законопроєкт.

Категорично проти такого рішення виступив НБУ. Регулятор побоювався, що поштовий банк отримає можливості, проте не матиме зобов’язань та обмежень, які Нацбанк висуває до інших банків.

Зрештою, “Укрпошта” вирішила піти на компроміс: придбати банк, а не перетворюватися на фінансову установу. Схоже, це спрацювало, адже проти такої ідеї Нацбанк виступає менш категорично.

“Якщо пакет документів надійде, будемо зважати на позицію Антимонопольного комітету та уряду. Якщо для них таке рішення буде комфортним, ми цей пакет документів візьмемо до розгляду”, — пояснював голова НБУ Кирило Шевченко.

Однак мрія Смілянського створити поштовий банк не зайшла б так далеко, якби її не підтримали в Офісі президента. 

“Активність з додаванням банківських можливостей до наявних можливостей “Укрпошти” відображає необхідність для компанії розвивати соціальний компонент.

На ціннісному рівні це безумовно підтримується президентом, але на конкретному операційному чи управлінському рівнях президент чи Офіс президента до цієї активності не долучалися”, — відповів ЕП радник голови Офісу президента з питань інформаційної політики Михайло Подоляк.

Наявність підтримки визнає й очільник “Укрпошти”.

Чому Банкову не лякають можливі негативні наслідки, які Україні може принести створення поштового банку? На кону — погіршення відносин з МВФ, в останньому меморандумі з яким Україна зобов'язалася не створювати черговий держбанк.

Не лякають Офіс президента й додаткові видатки на переобладнання поштових відділень, закупівлю терміналів, навчання персоналу, створення та підтримку системи фінансового моніторингу.

Імовірно, їх доведеться шукати в держбюджеті або брати з прибутку “Укрпошти”, який компанія не перекаже в казну.

Співрозмовники видання у владних кабінетах кажуть, що ОП вирішив підтримати ідею купівлі “Укрпоштою” банку, аби мати можливість ним управляти. Річ у тім, що на нього не поширюватимуться норми щодо незалежних наглядових рад.

Зрештою, поштовий банк може залишити в історії виплату пенсій готівкою, що виглядає як швидке і помітне покращення.

Разом з безкоштовними смартфонами для пенсіонерів поштовий банк може стати черговою красивою перемогою влади за два роки до виборів. Щоправда, заплатять за цю перемогу не чиновники, а прості українці 

Ярослав ВИНОКУРОВ