Союз Льовочкіна та Ахметова. Як колишні регіонали готуються до реваншу

У престижній залі “Чемпіон Холу”, що знаходиться в будівлі стадіону “Олімпійський” у вівторок, 31 березня пригощали канапе із сиром Брі та полуницею і тістечками “Наполеон”. А на парковці перед входом можна було побачити виставку новинок світового автопрому — десятки преміальних авто Merсedes, Rаng Rover, Lexus.

“Чемпіон хол” — одна з улюблених локацій президентської партії “Блок Петра Порошенко”. Тут політична сила проводила з’їзди напередодні дострокових президентських та парламентських виборів.

Але цього разу гості були інші. Це колишні члени Партії регіонів, більшість із яких зараз є народними депутатами від “Опозиційного блоку”, презентували свій “тіньовий” або опозиційний уряд.

Його створення ще в суботу на своїй сторінці в Facebook анонсував нинішній нардеп від ОБ і колишній віце-прем’єр в уряді Миколи Азарова Олександр Вілкул. Жарти користувачів соціальних мереж не змусили довго на себе чекати. “Чому на засіданнях уряду заарештовують, а на засіданнях опозиційного уряду — ні?”, — задавалися вони питанням.

Презентація справді відбувалася у “дружній та невимушеній атмосфері”.

Першою до “Олімпійського” на мінівені Merсedes приїхала депутатка від ОБ і екс-міністр соціальної політики Наталя Королевська. В опозиційному уряді їй дісталася цілком прогнозована посада — віце-прем’єра із соціальної політики та пенсійної реформи.

За нею до “Олімпійського” поспішали й інші відомі регіонали: очільник “тіньового уряду” і друг Ахметова Борис Колесніков, голова фракції “Опозиційного блоку” в Раді Юрій Бойко, а також нардепи Вадим Новінський, Сергій Льовочкін, Олександр Вілкул.

Презентація проходила у найкращих традиціях “Партії регіонів” часів Януковича та Азарова. Першим слово взяв Юрій Бойко. Він щосили намагався говорити українською мовою, але це лише викликало сміх серед журналістів в залі. “Нинішня влада залишила українців на межі зубожіння”, — драматизував Бойко.

У першому ряду його слухали Сергій Льовочкін та Вадим Новінський. Останній, щоправда, перевагу надає своєму IРhone 6, а не розповідям колеги про те, що колишні регіонали знають, як досягнути економічного розвитку та миру на Донбасі.

Борис Колесніков, який вийшов із “Партії регіонів”, щоб очолити “опозиційний уряд”, виступав наступним. Свою розповідь про недолугість влади він підсилив слайдами презентації “Економічна катастрофа” , “Гуманітарна катастрофа на Сході України”. Потім — представив міністрів опозиційного уряду.

Проаналізувавши кожного із представлених “міністрів” уряду регіоналів, “Українська правда” прийшла до висновку, що в нього наразі є два “акціонери”. Це донецький олігарх Рінат Ахметов та колишній голова Адміністрації президента Януковича Сергій Льовочкін.

Чому Ахметов бере участь у створенні опозиційного уряду, яку роль відіграє у цьому Льовочкін, і яка кінцева мета опозиціонерів — ми спробували відповісти на ці запитання.

Принципові домовленості

Наприкінці лютого, під час суду над колишнім головою фракції “Партії регіонів” Олександром Єфремовим, кореспондент “Української правди” мав розмову з одним з регіоналів, наближених до Ріната Ахметова.

Тоді генпрокурор Віктор Шокін, за призначення якого голосували й члени “Опозиційного блоку”, тільки-но почав виконувати свої обов’язки. Через кілька днів після його призначення Генпрокуратура разом із СБУ затримала одного із лідерів колишніх регіоналів Єфремова.

— Під час зустрічі з фракцією вранці перед голосуванням Шокін пообіцяв, що переслідувань за політичними мотивами не буде, — скаржився тоді співрозмовник УП.

— Тобто, проголосувавши, ви хотіли засвідчити свою прихильність, але Генпрокурор слова не дотримався? — допитувалася УП.

— Ну… виходить, що так, — відповів депутат і додав, що Шокін особисто давав доручення провести обшуки в офісі “Смарт-Холдингу” Вадима Новінського, що є молодшим партнером Ахметова в металургійному бізнесі. Сталося це 13 лютого, за день до арешту Єфремова.

Співрозмовники “Української правди” серед колишніх регіоналів розповідають, що за призначення нового генпрокурора спочатку не хотіла голосувати група “Опозиційного блоку”, наближена до Ріната Ахметова. Мовляв, новий генпрокурор може відкрити проти них кримінальні справи. Зокрема, Наталя Королевська, Юрій Воропаєв, Михайло Добкін. Депутати, наближені до Сергія Льовочкіна, були “за”. Але врешті-решт після довгих дискусій проголосували й ахметівські депутати.

У Ахметова є причини розгортати активну опозиційну діяльність та боятися активних дій з боку влади.

“Українська правда” вже писала, що протягом лютого-березня президент провів кілька зустрічей з олігархом і з менеджментом його енергетичної компанії ДТЕК. Зустрічі стосувалися питання монополії ДТЕК на ринку електроенергетики. Поки що домовитися не вдалось. У президента наполягають на тому, що частина активів холдингу має бути реприватизована або продана. У Ахметова із цим не згодні. Перемовини тривають.

Щоб захиститись Ахметов та його топ-менеджери використовують зустрічі із іноземними дипломатами, на яких скаржаться на утиски інвесторів та на те, що у компанії ДТЕК є міжнародні кредитори, які постраждають внаслідок таких дій влади. Зрозуміло, що у статусі опозиції Ахметову буде комфортніше захищати свої інтереси.

Із Сергієм Льовочкіним інша історія. “Він дуже технологічний, навряд чи він буде розхитувати ситуацію. До того ж і з президентом у нього нормальні відносини”, — розповідає “Українській правді” близький до Порошенка співрозмовник. Це підтверджують і в прем’єрському таборі: Львочкін часто буває в АП та має вплив на Порошенка. Мовляв, тільки у БПП у нього щонайменше 30 народних депутатів.

За даними “Української правди”, про створення опозиційного уряду і подальшу співпрацю Льовочкін з Ахметовим домовилися чотири тижні тому. Перемовини були складними. За їхніми підсумками саме Ахметов є мажоритарним акціонером в “опозиційному уряді”. За словами співрозмовників в “Опозиційному блоці”, він та Колесніков взяли на себе питання фінансування політичної сили. Льовочкін же займатиметься філософією, ідеологією партії.

— Принципові перемовини закінчилися в момент створення “Опозиційного блоку”. Коли політична сила потрапила до парламенту — був процес притирання і партійного будівництва, — коротко відповів Льовочкін на питання про те, як йому вдалося домовитися із Ахметовим.

Фактично, зараз на базі ОБ об’єдналися партії колишніх регіоналів, заморозивши свої проекти. Мова йде про “Партію розвитку України” Юрія Мірошніченка і Сергія Ларіна, яку заснували напередодні дострокових парламентських виборів, і “Партію регіонів”.

Сміливі плани

Підготовкою до презентації опозиційного уряду займався відомий політтехнолог Кость Бондаренко, що раніше працював з “Партією регіонів” і Сергієм Тігіпком. Також неофіційно члени “Опозиційного блоку” розповідають про співпрацю із відомим американським політтехнологом Полом Манафортом, який вів не одну кампанію і для ПР, і для Януковича особисто.

За словами Бондаренка, ставка буде зроблена на донесення програми до суспільства та просування в Раді соціально значущих законопроектів. Із ними колишні регіонали не забарилися. Так, “Опозиційний Блок” вже зареєстрував у парламенті законопроект, яким передбачається ввести заборону на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги до 1 січня 2016 року. Фактично, колишні регіонали вимагають повернути старі тарифи, що діяли до підписання Меморандуму з МВФ, і ставлять на меті зменшення дефіциту НАК “Нафтогаз України”.

Звичайно, що підтримки у сесійній залі він не знайде, але для нинішніх опозиціонерів це непоганий інформаційний привід для піару.

Партійна активність, створення уряду із пафосними презентаціями взагалі має цілком зрозуміле підґрунтя. Так, нещодавно консультанти “Опозиційного блоку” провели свої дослідження у фокус- групах. “Є певна частина людей, яка за жодних обставин не голосуватиме за нинішню владу і чекає від опозиції більш активних дій. Ніша таких людей — близько 20%”,— розповідає один з партійних функціонерів ОБ.

За останніми березневими даними КМІС, “Опозиційний блок” має 6,2% підтримки виборців, у той час як партія “Народний фронт” прем’єра Арсенія Яценюка лише 4%.

Для порівняння — на дострокових парламентських виборах НФ набрав 22,13% голосів, посівши перше місце за партійними списками.

Звичайно, у партії Яценюка цими даними незадоволені. Особливо на тлі підготовки до місцевих виборів, що за чинною Конституцією мають відбутися у жовтні цього року. За словами двох очільників НФ, у команді прем’єра роблять усе можливе, щоб донести свою позицію до президента. Вона зводиться до наступного — якщо місцеві вибори відбудуться, дострокові парламентські теж не за горами.

На додачу до цього НФ зазнає іміджевих втрат та інформаційних ударів.

Наприклад, телеканал “Інтер”, що належить Фірташу та Льовочкіну, піддає уряд Яценюка і його особисто гострій критиці.

Сам Льовочкін теж не забарився з реакцією на заяву про злочин, що на початку тижня НФ відніс до Генпрокуратури. У ній нардепи від НФ вимагають від ГПУ розібратися в джерелах походження коштів, за які у 2013 році був придбаний телеканал “Інтер”.

Льовочкін у своєму відеозверненні заявив, що керівництво НФ вирішило зайнятися не тільки корупцією, а й тиском на опозицію.

— Зараз такий тиск на опозицію, що бути опозиційним міністром — подвиг. Незрозуміло, що буде завтра, — скаржився він журналістам в холі “Олімпійського”.

Преса намагалася з’ясувати плани Льовочкіна на місцеві вибори.

— Ми готуємося до усіх виборчих процесів, що найближчим часом будуть в Україні, — продовжував Льовочкін.

Але з його слів було цілком очевидно, що місцеві вибори не настільки цікаві ОБ. Куди більш привабливими є дострокові парламентські.

— Ви ж робите усе можливе задля того, щоб вони відбулися? — пожартував кореспондент УП з Льовочкіна, коли мова зайшла про переобрання парламенту.

Той лише посміхнувся, а потім заявив: склад цієї Ради не відповідає настроям суспільства. Тож дострокові парламентські вибори — неминучі. Нагадав і про прецеденти — розпуск Ради 2007 року, протиріччя в нинішній коаліції, громадянський протест.

Журналісти продовжували допитуватися його про ребрендінг партії.

— Ми не завжди будемо в опозиції. Ось коли будемо у владі — назва “Опозиційний блок” вже не буде логічною, — коротко відповів він.

Тож наразі основна мета ОБ — наростити в українців невдоволення владою і, відповідно, свої рейтинги. Завдання максимум — розкачати ситуацію до дострокових парламентських виборів — в опозиції колишнім регіоналам некомфортно. І мова тут зовсім не про назву.

Марія ЖАРТОВСЬКА