Слідство з елементами абсурду. Влада оголосила в розшук колишнього депутата — наступного дня після його від'їзду з України. Людина, яка була надзвичайно цінною для Юлії Тимошенко, після зміни влади мігрувала під “дах” Юри Єнакіївського та протягом майже трьох років уникала відповідальності. Тепер його шукатимуть всім світом, а він спокійно житиме у Канаді — бо має громадянство цієї держави. І це не завадило йому бути депутатом двох скликань поспіль.
Ідеться про колишнього нардепа Олександра Шепелєва. 28 січня стало відомо, що міліція оголосила його в розшук. МВС офіційно заявило, що відносно Шепелєва було відкрито кримінальне провадження щодо розкрадань в особливо великих розмірах та замаху на вбивство (за частиною 5 статті 191, а також статтею 15 та статтею 115 Кримінального кодексу).
Ідеться про махінації навколо банку “Родовід” в часи прем'єрства Юлії Тимошенко. Тоді Шепелєв фактично був призначений “смотрящим” від лідерки БЮТ в цій фінансовій установі, яка не витримала кризи і була націоналізована.
Тимошенко, яка тоді розпочинала свою президентську кампанію, проводила грандіозні зустрічі з вкладниками, перетворюючи їх на передвиборчі заходи. Напівмертвий банк був викуплений урядом. Тимошенко призначила тимчасову адміністрацію, яку очолив екс-співробітник Мінфіну Сергій Щербина.
Після перемоги Віктора Януковича на виборах президента, Щербина був затриманий за звинуваченнями у розтраті десятків мільйонів гривень, виділених державою для порятунку банку “Родовід”. В інтерв'ю “Економічній правді” екс-управляючий, який уже три роки сидить в ізоляторі, назвав Шепелєва організатором розкрадань у фінансовій установі.
Щербина зізнався — після призначення у “Родовід” Юлія Тимошенко заявила, що всі питання він має “погоджувати і вирішувати з членом парламентського комітету з питань банківської діяльності, депутатом від БЮТ Шепелєвим”.
“Шепелев зайняв сусідній зі мною кабінет, поставив своїх керівників в юридичному, кредитному департаментах, в службі безпеки банку і контролював всі питання, включаючи організаційні, фінансові та кадрові. Він також брав участь у нарадах у Нацбанку, Кабмін, Мінфіні і стежив, щоб я прямо не спілкувався з керівниками уряду”, — стверджував Щербина.
Водночас сам Шепелєв заявляв, що не мав зв'язків з банком “Родовід”. “Єдиним правильним твердженням Щербини є те, що банк дійсно орендував у моїй сім'ї будівлю. Все інше я сприймаю як невдало обраний ним спосіб захисту”, — зазначав екс-депутат.
Власне, ця будівля банку і фігурує в кримінальній справі, за якою Щербина вже сидить з 2010 року, а Шепелєв оголошений у розшук. Йдеться про ремонт офісного комплексу на розі Софійської площі та Рильського провулку в Києві, який належала дружині депутата — Галині Шепелєвій.
За часів прем'єрства Тимошенко в цій будівлі мала розміститися штаб-квартира націоналізованого банку “Родовід”. За ремонт у приміщенні 2009 року були перераховані 24 мільйони гривень - але, як встановило слідство, роботи були фіктивними, а кошти просто вкрали.
Найцікавіше, що, за документами, сфабрикований ремонт здійснювала фірма “АК “Інжиніринг, яка після перемоги Януковича без тендеру стала генпідрядником реконструкції центрального стадіону Євро-2012 НСК “Олімпійський”.
Керівникові компанії-забудовника Володимиру Артюху також було висунуте обвинувачення в рамках справи “Родоводу”. Він навіть був затриманий на три дні, а потім відпущений під підписку про невиїзд. Це не дивно, враховуючи зв'язки “АК “Інжиніринг” з екс-віце-прем'єром Колесніковим, який керував підготовкою до Євро-2012.
Влітку минулого року Артюх офіційно визнав себе винним у тому, що допоміг скоїти злочин із фіктивним ремонтом банку. На судовому засіданні він прямим текстом заявив, що основним ідеологом всієї схеми був Олександр Шепелєв. Забудовник же отримав за свої послуги 3%.
У офіс же Шепелєва після приходу Януковича переїхав регіонал Юрій Іванющенко зі своєю чисельною охороною, що явно читалося як отримання Шепелєвим нового покровителя — і пояснювало відсутність кримінальної справи проти самого депутата.
Той самий офіс, де тепер квартирується Іванющенко |
Хто такий Олександр Шепелєв
Шепелєв народився 1970-го у Донецьку. Три роки тому видання “Фокус” навіть включило його до рейтингу найвпливовіших донецьких.
Його бізнесом є фінансові послуги. Шепелєв встиг побувати акціонером “Європейського банку раціонального фінансування”, де головою правління якийсь час працювала дружина екс-першого заступника голови Нацбанку Тетяна Шаповалова.
Також до сфери впливу Шепелєва відносили “Унікомбанк”. Крім того, він був співвласником авіакомпанії Challenge Aero, яка займається чартерними перевезеннями заможних клієнтів.
Як згадує нинішній власник компанії Сергій Нікіфоров на сторінках Forbes, у 2008 році у нього з неназваним партнером виникли протиріччя. “Последний захотел забрать деньги, инвестированные в проект. Чтобы рассчитаться, Никифоров продал все самолеты”. За інформацією Української правди, цим анонімним компаньйоном і був Шепелєв.
Вперше до Верховної Ради Шепелєв потрапив на виборах 2006 року за списком Блоку Юлії Тимошенко. Тоді він мав прохідний 55 номер у списку. Як потім згадував екс-соратник Тимошенко Михайло Бродський, Шепелєва записав у список Богдан Губський.
2007 року Шепелєв переобрався на позачергових виборах 2007 року також за списком БЮТ. У цей час депутат прагнув виправити свій імідж. Він намагався потоваришувати з дипломатами французького посольства в Києві, став спонсором деяких заходів, організованих дипломатичним представництвом. Зокрема, Шепелєв фінансував приїзд у Київ французької акторки Жюльєт Бінош.
З політичною силою Тимошенко Шепелєв розійшовся після зміни владу — у вересні 2010 року. А вже у жовтні екс-спікер Володимир Литвин оголосив про його перехід у фракцію Партії регіонів. Ще через рік Шепелєв став позафракційним.
Восени 2012 року екс-депутат намагався ще раз обратися до Верховної Ради за мажоритарним округом у Вінницький області, щоб отримати недоторканість. Однак Шепелєв набрав лише 0,61% голосів, а вибори на цьому окрузі виграв опозиціонер Микола Катеринчук.
Канадське громадянство
Окрім політичних, у Шепелєва цікаві також і родинні зв'язки. Його дружина Галина Шепелєва, яка й володіла скандальною будівлею на Рильському провулку і яку нібито також шукає міліція, до одруження мала прізвище Фріденталь.
Вона є дочкою одного з впливових “донецьких” 1990-их років, екс-керівник облпостачу Михайла Фріденталя. Інша його дочка Ірина є невісткою чинного спікера Верховної Ради, одного з “патріархів” Партії регіонів Володимира Рибака.
За інформацією джерел, Шепелєв завдяки Фріденталям зумів набути закордонне громадянство — Канади. Як випливає з документів, які є в розпорядженні “Української правди”, Шепелєв отримав канадський паспорт ще в 2002 році. Його офіційним місцем реєстрації є будинок 41 на вулиці Surrey Gardens у місті Вестмонт, провінція Квебек.
Юрій Луценко мав інформацію про це восени 2006 року. Але заборонене законом подвійне громадянство Шепелєва не завадило Тимошенко включити його до списку БЮТ на виборах 2007 року.
КЛІКНІТЬ ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ ДОКУМЕНТІВ
|
Анкета Шепелєва. Клікніть для збільшення |
Ім'я Олександра Шепелєва багаторазово спливало у якихось темних і трагічних історіях.
Першою стала історія про вбивство в Донецку голови спостережної ради “АвтоКразБанку” Сергія Кириченка. Також про Шепелєва говорити у справі про вбивство полковника Донецького УБОЗу Романа Єрохіна, тіло якого знайшли у серпні 2006 року з вісьмома вогнепальними пораненнями. Тоді ж міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявляв, що Єрохін займався розкриттям злочинів, пов'язаних з діяльністю конвертаційних центрів.
Луценко стверджував, що в убивстві були замішані депутати Верховної Ради — але прізвищ не називав. Однак у розпорядженні “Української правди” є лист департаменту карного розшуку, де сказано про перевірку причетності Шепелєва до цього злочину.
У 2008 вибухнув новий скандал навколо розкрадань у “Промінвестбанку”. Тодішній керівник СБУ Валентин Наливайченко заявляв, що група осіб вивела за кордон близько 400 мільйонів гривень, зокрема, через “Унікомбанк”, власником якого був Шепелєв.
Крім того, вже за часів президентства Януковича, начальник Головного слідчого управління СБУ Іван Дерев'янко заявив, що Шепелев причетний до розкрадання державних коштів рефінансування НБУ у сумі 315,3 мільйонів гривень.
“Зібрано достатню кількість доказів, які підтверджують його провину”, — казав Дерев'янко навесні 2012 року. За даними СБУ, у цій справі його “партнером” був скандальний бізнесмен Павло Борулько. Останній, за лінією своєї дружини, мав родинні зв'язки з екс-генпрокурором Олександром Медведьком.
Треба зазначити, що від всіх цих історій Шепелєв завжди і категорично відхрещувався. У випадку зі справою Єрохіна, Шепелєв навіть писав заяву на Луценка у Генпрокуратуру та обіцяв подати позови проти ЗМІ, які розповсюджують “відверту брехню”.
Також Шепелєв заперечував будь-який зв'язок з Борульком. “Це провокація... Ми не були партнерами. До його банків ні я, ні моя родина ніколи не мали відношення”, — казав він.
Окрім фіктивного ремонту приміщення на Софійській площі, існував також другий епізод, пов'язаний з банком “Родовід” . Він стосувався оплати юридичних послуг компанії, яка за нечуваний гонорар 300 мільйонів гривень погодилася вести справи щодо проблемних позичальників “Родоводу”. Зокрема, у одного з позичальників заставою виступали 100 гектарів землі на Оболонській набережній в Києві.
Джерела кажуть, що до цієї землі має стосунок бізнесмен Дмитро Фірташ, товариш якого Валерій Хорошковський розслідував справу силами Служби безпеки. Однак Шепелєву вдалося на якийсь час залагодити всі питання шляхом встановлення стосунків з “Юрою Єнакіївським”.
Але з часом зірка Іванющенка зайшла, з'явилася президентська “Сім'я”, а свої проблеми Шепелєв до кінця так і не владнав. Тим часом, почали відбуватися зовсім трагічні події.
Восени 2011 року у Донецьку несподівано загинув бізнесмен Геннадій Піскун, який міг бути одним з ключових свідків у справах щодо махінацій у банку “Родовід”.
Після цього, навесні 2012 під Києвом намагалися вбити екс-власника банку “Родовід” Сергія Дядечка. Його Mercedes S550 розстріляли автоматними чергами, але банкір лишився живий. Розповідали, що Дядечка врятувала хвора спина — нібито він відкинув сидіння та лежав у машині.
Журналісти писали, що Дядечко був дуже поінформованою людиною щодо махінацій у банку “Родовід”. Також його фірми вигравали великі тендери на поставку обладнання державним нафтогазовим компаніям, які очолюють люди Фірташа. До сфери впливу цієї людини відносять банк “Союз”.
За інформацією “Української правди”, друга справа, де фігурує Шепелєв — це саме замах на життя Дядечка, який зараз знаходиться за кордоном.
Джерела розповідають, що поштовхом для розкриття ролі Шепелєва стало затримання Василя Даниліва, який також відомий за прізвищем Бечварж.
Він займався експортом електроенергії до Східної Європи, жив у Чехії та допомагав екс-міністру економіки Богдану Данилишину після його втечі до Праги. Але водночас, за інформацією слідства, Данилів також мав контакти у злочинному світі.
Зв'язки з людьми, що здійснили замах на Дядечка, вдалося встановити завдяки фатальній помилці його водія. Той начебто пошкодував викидати мобільні телефони, які використовували кіллери, а віддав їх своїм родичам, що живуть в горах Івано-Франківської області. Правоохоронці вирахували телефони за унікальними кодами та прибули в район експлуатації. Місцеві дали покази, що телефони отримали від водія Даниліва. Так і вдалося вийти на посередника. Джерела розповідають, що після затримання з Данилівим особисто зустрічався міністр внутрішніх справ Захарченко. І очевидно, що затриманий бізнесмен, у свою чергу, і дав свідчення відносно Шепелєва.
Тепер Шепелєв утік. “25 грудня він залишив територію України і може зараз перебувати у Канаді. В розшук його оголосили 26 грудня”, — сказав співрозмовник Української правди. Перед цим, розповідають джерела, у Шепелєва відбувся обшук в присутності чи не 30 “спецназівців”. Сьогодні як громадянин Канади він вже недосяжний для вітчизняного правосуддя. Завдячувати ж має тому, хто злив інформацію про його розшук.
Будинок у провінції Квебек, де зареєстрований Шепелєв. Фото Google |
Загалом же Олександр Шепелєв і Павло Борулько, яких СБУ публічно оголошувало спільниками, дуже багато знають про особливості ведення “бізнесу” в Донецькій області. Їх називають ледь не “королями” конвертаційних схем.
При цьому Борулько був співвласником та керівником банку “Донеччина”. Цю посаду він обіймав з середини 2002 року по середину 2003, а з кінця 2003 банком став керувати... нинішній перший віце-прем'єр Сергій Арбузов. При останньому ця установа спочатку була перейменована в “УкрБізнесБанк”, а потім перейшла у одноосібне володіння Олександра Януковича.
Втім, Борулька також важко дістати. Він втік у Білорусь і був там арештований, але згодом Мінськ відмовився видавати банкіра.
Ці історії свідчать, що родинні зв'язки, помножені на кримінальні навички, дозволяли операторам брудних схем досягати успіху. При чому, як за Віктора Януковича, так і за Юлії Тимошенко. А вчасна втеча та запасний паспорт майже гарантують спокій. Не кажучи вже про депутатську недоторканість, яку в Україні можуть отримати навіть “громадяни” далекої Канади.
Сергій ЛЕЩЕНКО, Сергій ЩЕРБИНА
Что скажете, Аноним?
[20:21 19 ноября]
[19:44 19 ноября]
[10:45 19 ноября]
19:00 19 ноября
18:50 19 ноября
18:30 19 ноября
18:20 19 ноября
17:50 19 ноября
17:40 19 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.