Скільки будемо без світла? Все, що треба знати про відключення електроенергії

 Після стабільного проходження опалювального сезону в Україну, з середини травня, повернулися відключення світла. Ключова причина — відновлення масштабних обстрілів енергетики росіянами, які за останні три місяці знищили 9,2 ГВт української генерації.

Навіть без нових обстрілів електростанцій в найближчі два-три роки в енергосистемі гарантовано зберігатиметься дефіцит, повністю покривати який просто немає чим. Тож українцям варто готуватись до життя зі стабільними вимкненнями світла. Особливо важкою обіцяє бути зима 2024-2025 років.

Щоб відповісти на найбільш поширені питання споживачів щодо дефіциту електрики, відключень світла за графіками та без них, підготовки до опалювального сезону та найгіршого сценарію проходження зими, ЕП зустрілась з Сергієм Коваленком, гендиректором постачальника електроенергії YASNO, що входить до групи ДТЕК Ріната Ахметова.

Інтерв’ю записувалося до останнього масштабного обстрілу енергетики, після якого ситуація в енергосистемі погіршилася.

Про правила відключень, неспівпадіння графіків та максимально можливі обмеження взимку

— Можете пояснити за яким принципом відбуваються відключення споживачів, як виглядає сам механізм?

— Для початку треба зробити зауваження, що є відключення трьох типів.

Перший — це локальна аварія. Тобто проблем із дефіцитом немає, але десь щось перегоріло, сталось відключення в мережах. В масштабах країни таке може траплятись ледь не кожен день.

Другий — аварійні відключення, коли це стосується великих систем. Наприклад, якийсь “прильот” десь розбиває генерацію або обриває мережу, тоді також відбуваються відключення.

Такі випадки ніхто не може ані спрогнозувати, ані якось моделювати, тому що ніхто не знає, куди прилетить ракета, які будуть пошкодження, яке буде в той час споживання. Тобто це не прогнозована історія.

— Якщо говорити про планові відключення?

— Це, власне, і є третій тип, який більш менш точно можна спрогнозувати та підготуватись. Це те, що у нас відбувалось в останні декілька тижнів.

— Коли вони відбуваються?

— Коли в системі є дефіцит генерації. Тобто “Укренерго” бачить, що з сьогодні на завтра прогнозується умовно до 20% дефіциту по країні, то вони розподіляють цей обсяг дефіциту по кожній області.

Якщо говорити спрощено, то вони кажуть оператору системи розподілу (так звані обленерго — ЕП): “кожному обмежити”. Наприклад, у Києві очікуване споживання 1000 МВт. Вони кажуть: “друзі, ви не можете більше 800 МВт”. Все.

Коли енергетики отримують обмеження, то вони ж ще у 2022 році підготувались до таких сценаріїв, у них всі споживачі діляться на дві великі групи.

Перша — критична інфраструктура, яку не можна відключати взагалі.

Друга — побутові споживачі, тобто населення, а також бізнес в широкому сенсі цього слова. Їх вимикають за графіками, які розбиті по лініях, а не по окремих споживачах, тобто всі поділені приблизно однаково по споживанню на лінії.

Ми називаємо це групи. І кожна лінія входить до якоїсь групи. На тиждень розроблені графіки і оператори систем розподілу по ним вмикають та вимикають ці групи. У всіх областях в цілому схема одна і та ж.

Тут ще є один нюанс, що певні мережі цифровізовані і там вимкнення відбувається автоматично, а інколи працівникам доводиться виїжджати на певний об’єкт та все це робити вручну. Якщо дуже спрощено, то приблизно так все і відбувається.

— Найбільш поширене питання на сьогодні: чому не співпадають графіки вимкнення? Тобто в графіках вказаний один час, а без світла люди можуть лишатися взагалі в інший час.

— Є декілька причин. По-перше, ми ведемо статистику відключень і хочу сказати, що по компанії десь 95-97% графіків співпадають.

— Так чому все-таки не співпадають графіки?

— Перше — тому, що дуже швидко може змінюватись споживання. Я називаю це диспетчерська гра. Наведу приклад: є дві лінії і треба зробити так, щоб в них світло було 50 на 50, тобто умовно рівно по 4 години. У певний момент треба вимкнути одну лінію та ввімкнути іншу, але це не відбувається одномоментно, в одну секунду.

І до того ж важливо витримати ліміт. Для прикладу, кожна з цих ліній — це 50 МВт споживання. Вимикають одну, вмикають іншу, а на другій з якихось причин різко зросло споживання і воно вже не 50 МВт, як очікувалось, а припустимо 80 МВт. Тобто щоб витримати баланс треба когось загасити з першої лінії. Потім все це збалансовується, але люди все рахують по хвилинах.

Друга історія, що інколи не спрацьовує автоматика і потрібен час, щоб доїхати та вимкнути чи ввімкнути все руками. Це фізично їздить бригада електриків, а вона може десь затриматися, потрапити в затор тощо. Тому завжди є цей операційний люфт, плюс-мінус 30 хвилин може не співпадати.

— Ще які є причини не співпадіння графіків?

— Інколи люди не бачать світло-сіру зону. В Києві є три зони: одна гарантована, коли світло точно буде, друга — коли його точно не буде, і світло-сіра, коли воно може бути, а може не бути. Люди як оптимісти очікують, що в цей час електрика точно буде, але так відбувається не завжди.

— Ви казали, що графіки співпадають на 95%. Це по столиці?

— Так, мова йде про Київ.

— Минулого тижня Кабмін доручив “розробити справедливі, раціональні та рівномірні графіки вимкнення”. Тобто виходить, що все не так ідеально, як ви кажете. В чому основні претензії уряду до діючих графіків?

— Я б не формулював це як претензії. З того, що я прочитав, там є дві головні історії, які розкривають поняття справедливості.

Перше, що вони зробили — додали список об’єктів критичної інфраструктури, тобто установ, які не можна вимикати. Тоді треба розуміти чому в Києві така складна ситуація, з точки зору відключень, адже в столиці сконцентровано багато критичної інфраструктури.

Друга історія — вони дають формули, як розраховувати потужності. Подивимося, я ще не маю повної інформації, як це вплине на графік. Через тиждень або два все стане більш зрозуміло.

— Ви згадали про бізнес. Коли відбуваються відключення, в якій пропорції обмежується бізнес і населення?

— Це залежить від того, яке рішення прийнято. Після обстрілів, коли почалися відчутні дефіцити в Україні, то обмежували в перше чергу великих споживачів. Обмеження великих споживачів робиться трішки не так, як населення.

Тобто там не відключають будь-який завод, який споживає як чверть Києва. В цьому випадку діє так зване самообмеження, коли бізнесу дзвонять з мереж і кажуть: “люди добрі, у вас обмеження, знизьте своє споживання самі”. Щоб вони щось прикрутили на певну величину. Це один варіант.

Другий варіант — це коли відбувається як зараз, тобто вимикають рівномірно. Там уже немає розподілу між населенням та бізнесом. Все, що припадає на лінії, воно вимикається. Ось і все.

— Існує багато прогнозів щодо проходження наступної зими. Яким є ваш? Це будуть відключення 4 години через 4 чи можливо взагалі по 2 години на добу будуть вмикати електрику? Якщо відштовхуватися від поточного стану справ та від того, що, за планом, має бути повернуто в систему.

— Будь-який прогноз завжди базується на певних вводних. Які у нас є оптимістичні вводні?

Перша — припустимо, що не буде нових обстрілів. Друга — вже є публічна інформація, що є очікування щодо збільшення можливостей для імпорту з Євросоюзу. Також важливими чинниками є плани щодо відновлення уражених об’єктів та температура повітря.

Якщо ми кажемо про очікуваний дефіцит влітку, про що варто сказати спочатку, то він в залежності від ремонтів оцінюється від 18% до 22%.

— Якщо перекласти це на зрозумілу мову.

— Це світло вимикають за графіками, а у світло-сірих зонах у Києві світло є.

— Це скільки в годинах?

— Для Києва це: 4 години світла нема, 3 під питанням, 2 години світло точно є.

— Це про літо.

— Так. Про зиму важко, тому що не зрозуміло, скільки можна відремонтувати. Я персонально очікую, що розмір дефіциту буде не більше, ніж 25% взимку. Це при оптимістичних сценаріях. Може бути гірше? Може. Я не оцінюю більш ніж 30-35% найгірший сценарій.

Але все дуже залежить від додаткових чинників, чи будуть обстріли, яку кількість генеруючих потужностей відновлять, яка буде температура тощо.

— Який найгірший сценарій, включно з новими обстрілами?

— Я думаю, що найгірше це 35% в нас не буде електроенергії.

— В годинах це…

— Десь 8-9 годин на добу не буде світла.

— Якщо говорити про терміни, то експерти кажуть, що подібна ситуація у нас збережеться щонайменше ще два-три роки.

— Щось прогнозувати та планувати на 2-3 роки немає сенсу, тому що все буде залежати від війни. Я погоджуюся, що в цілому у 2024-25 роках ми будемо знаходитися в деякі години і в деяких місяцях з дефіцитом.

— Чому зараз світло вимикають вночі, коли найменше споживання?

— Декілька чинників. Перший — це ремонтні роботи великих генераційних об'єктів, в даному випадку блоків на атомних електростанціях.

Друга історія — вдень частину споживання ми компенсуємо сонячною генерацією. Зрозуміло, що вночі її немає. До того ж, були певні проблеми з імпортом вночі через так звані граничні ціни, про що я вже казав.

Про “золотий фонд”, змову з ТЦК та підготовку до зими

— Найбільш поширені питання від споживачів. Чому в сусідньому будинку світло є завжди, а в мене вимикають тричі на день?

— Я називаю це “золотий фонд” (сміється). По-перше, це суто психологічна історія. Ми з цим вперше зіткнулися 22-23 року, коли почались масові відключення.

Ми перевіряли ці випадки і в 99% це суто психологічна історія. Тобто виявляється, що всіх вимикали однаково, але хтось весь день був на роботі, прийшов додому і бачить, що в сусідньому будинку світло є. Але всім вимикали однаково.

Є й реальні історії. Якщо будинок знаходиться на лінії з критичною інфраструктурою, то його не можна виключити. Проводили роботи, щоб ці будинки переключити з критичної лінії на звичайну. Загалом було 2400 таких будинків, через два-три тижні робіт їх лишилось близько 300.

— Тобто такі будинки лишаються і зараз?

— Так. Пощастило їм чи ні, це питання, але їх не відключають, тому що вони знаходяться на лінії з критичною інфраструктурою.

— Наведіть показовий випадок із “золотого фонду”.

— Перша історія, що “вимикають мій будинок”. Люди ніяк не можуть зрозуміти за ці 2,5 роки, що вимикаються не будинки, не конкретні адреси, не конкретних споживачів. Це складна система, вимикаються конкретні лінії і все, що на них знаходиться.

Друга історія — це про експорт. Що електроенергію нам вимикають, а хтось її експортує, або якісь персони, або компанії, на цьому заробляє. Інформація про комерційний експорт публічна, можна знайти її на сайті ENTSO-E і все побачити. Ніякого експорту електроенергії наразі немає.

Я завжди кажу: “люди добрі, всі енергетичні компанії завжди зацікавлені, щоб у вас було світло, тому що це їх бізнес. І вони зроблять все, щоб світло було. Але поки так”.

— Ще є версія для “золотого фонду”. Начебто, ви вимикаєте світло спеціально, щоб люди виходили на вулицю та їх ловили представники ТЦК.

— Таке чую вперше. Мені немає що сказати.

— А коли світло в під’їзді є, а у квартирах немає, це так само різні лінії?

— Так, є будинки з різними лініями. Є будинки, в яких декілька під’їздів можуть бути на різних лініях. Так іноді планують на етапі будівництва і це вже не переробиш під якісь побажання.

— По світлофорах та ж історія?

— Так, якщо в мене будинок знаходиться на перехресті зі світлофором, то я знаю, що працювати він не буде.

— Це ж небезпечна історія. Технічно віднести світлофори до критичної інфраструктури неможливо?

— Я навіть не уявляю, як це зробити. Не думаю, що це технічно можливо. Це треба переробляти всю систему, витратити велику кількість часу та грошей.

— Багато хто чомусь очікує, що після підвищення тарифу відключення припиняться чи їх стане менше.

— Жодного зв'язку між тарифами для населення і відключеннями немає. Відключення світла відбуваються через росіян, які нищать нашу енергосистему.

— Питання від читачів “клубу УП”. Навіщо виключати світло в регіонах, в яких немає дефіциту потужності?

— У нас є регіони, в яких знаходяться генераційні потужності, і є регіони, в яких їх немає, але вся енергосистема єдина та поєднана між собою, тому й розподіл йде рівномірний. Інша справа, коли розбиті мережі, і в певну частину немає можливості подати електрику.

— Коли світло вимикають не за графіком і люди не встигають до цього підготуватися, то в них через перепади напруги часто псуються електроприлади. Хто має компенсувати ці збитки?

— Це до русні. Подавати до суду на русню.

— Як від цього уберегтися тим, хто ще цього не зробив?

— По-перше, в усіх нових електроприладах вже встановлені запобіжники від перепадів напруги. Якщо йдеться про старі, то треба купити спеціальні розетки за декілька сотень гривень, які збережуть прилади. Мені здається, що за два роки це питання вже треба було вирішити.

— На що ще людям варто звернути увагу при підготовці до зими, яка обіцяє бути найскладнішою за всю історію?

— Людям треба подумати, що вони будуть робити, коли не буде світла по 8-9 годин. Я б думав у двох напрямках: перший — це електроенергія, другий — тепло.

В моєму випадку, я називаю це електробудинки, коли ми повністю залежимо від електроенергії. І тут треба подумати, як я буду їсти, і як я буду робити свої домашні справи. Головна історія, тут мені здається, що кожен повинен вирішити це.

Мені, наприклад, цілком вистачить одного великого EcoFlow навіть якщо світло буде всього 4 години на добу, бо я майже весь день в офісі.

Але головна історія — це тепло. У нас є 6 місяців, щоб кожен у своєму будинку сам розібрався, як у них працює опалення, і про що варто потурбуватися, якщо раптом світло вимикатимуть на тривалий термін. Без світла чи їжі можна щось придумати, але коли від електрики залежить чи буде у вас тепло в квартирі, то про це варто потурбуватись.