Скелет Фірташа у шафі Наливайченка

Багато хто забув усі деталі його кадрового зростання, але тепер час згадати — наприклад, саме Наливайченко у 2009 році взяв до себе першим заступником глави СБУ Валерія Хорошковського — на той час бізнес-партнера клану Фірташа-Льовочкіна на телеканалі Інтер.

Так само забули, як у березні 2009 року слідче управління СБУ порушило кримінальну справу про 11 мільярдів кубометрів газу Фірташа. Того самого газу, який Фірташ за часів Януковича-президента та Хорошковського в СБУ благополучно собі повернув — навіть з відсотками.

Багато хто не пам'ятає, що ця кримінальна справа зразка 2009 року дозволяла Януковичу відбивати наскоки на нього західних лідерів про те, що Тимошенко він посадив з політичних міркувань. “Та ви що, — розводив руками Янукович. — Цю справу порушили, ще коли я не був президентом”. І був у чомусь правий.

Після обрання Януковича Наливайченко почав шукати себе в політиці — та утворив альянс разом з керівником УкрСпецЕкспорту часів Ющенка та кумом Юлії Льовочкіної Сергієм Бондарчуком.

Спочатку “тандем” намагався покерувати партією Наша Україна, а потім пішов у вільне плавання. Закінчилося тим, що Наливайченко за квотою РУЕ потрапив у список УДАРу на виборах 2012 року, після чого в 2014 за квотою Кличка очолив СБУ.

А от тодішній партнер Наливайченка Бондарчук нікуди не потрапив. Точніше, він потрапив на сайт Інтерполу — і зараз оголошений у міжнародний розшук.

Працюючи в СБУ, Наливайченко взяв на посаду речника Маркіяна Лубківського — ще одну особу з орбіти РосУкрЕнергівського лобі. Так, Лубківський хоч і є кумом Клюєва, але в останні роки президентства Януковича очолював наглядову раду компанії “Укрреставрація”, яку через кіпрський офшор контролювали Льовочкін та завгосп Януковича Кравець. Ця компанія відома тим, що є власником “Гостиного двору”, спроби перебудувати який закінчувалися скандалом та побиттям активістів.

Уже будучи депутатом, Наливайченко за часів Януковича нічим особливим себе не проявив — хіба що здивувала його поява на заході Фірташа в Лондоні “Дні України у Великобританії”.

А цього року, ставши депутатом, я отримав докази того, що Наливайченко використовував свою посаду глави СБУ для зведення рахунків з комерційними конкурентами Фірташа.

Зокрема, ідеться про бізнесмена-громадянина США, якому рішенням СБУ було заборонено в”їзд до України. Прізвище цієї людини я не маю права розголошувати публічно, оскільки воно міститься в документах під спеціальним грифом.

Сталося це 25 липня 2014 року, коли бізнесмен прилетів до “Борисполя”, а співробітники Державної прикордонної служби відмовили йому в перетинанні кордону України, без повідомлення причини для заборони.

Згодом СБУ на лист адвоката повідомила, що інформація, яка слугувала підставою для прийняття рішення про заборону в'їзду в Україну, є державною таємницею.

При тому, що підприємець відповідно до закону “Про іміграцію” мав пільги для в'їзду в Україну як особа, яка здійснила іноземну інвестицію в економіку України на суму понад 100 тисяч доларів.

Насправді, американському громадянину було відмовлено у в'їзді, оскільки Фірташ захопив одне з підприємств громадянина США, а Служба безпеки допомагала олігарху усунути конкурента.

Мене мало цікавить корпоративна суперечка Фірташа та американського підданого. Вони можуть судитися, ходити на стрілки або напитися в сауні. Але коли спецслужба воюючої країни залучається для блокування в'їзду громадянину США, щоб Фірташ міг безпечно управляти захопленими активами — це переходить будь-які межі. І це сталося руками Наливайченка, який декілька місяців не надавав жодної інформації по цій справі (при тому, що я маю допуск до державної таємниці всіх категорій) — аж доки мені не довелося направити запит через Верховну Раду.

Зрештою, мені показали деякі документи. Те, що я побачив у матеріалах справи, мене розсмішило — бізнесмена не пускали в Україну, оскільки він проходить по кримінальній справі, яка взагалі не належить до сфери відання СБУ. Хоча, навпаки, СБУ мала би всіляко заохочувати його приїзд, аби допитати по справі.

Сподіваюсь, колись з цієї історії буде знято гриф секретності. Сам американський громадянин, про якого згадується у цій історії, звернувся до членів Конгресу США в зв'язку із забороною на в'їзд до України. Один із депутатів нижньої палати американського парламенту планує відвідати Україну, щоб порушити питання на політичному рівні.

Ця історія — типовий приклад альянсу олігархів, політиків та силових структур, без руйнування яких ми ніколи не побудуємо нормальну Україну. І зараз прийшов час Наливайченку піти. Піти, аби не ганьбити далі честь спецслужби.