“Схеми” на “Харківобленерго”. Хто і як заробляє на підприємстві, і чому держава заплющує на це очі?

 ”Україна в найближчому майбутньому побачить велику приватизацію. Це буде вперше з часів “Криворіжсталі”, — розповідав у червні 2021 року на Всеукраїнському форумі “Україна 30. Економіка без олігархів” голова Фонду державного майна України Дмитро Сенниченко.

“Держава повинна позбутися максимально всього, — казав під час пресконференції на тому ж форумі президент Володимир Зеленський. — Я згоден з позицією європейців і США, що держава не є найкрутішим управлінцем і менеджером”.

Запланований продаж великих державних підприємств, за підрахунками уряду, дозволить збільшити надходження до бюджету на більш ніж 12 мільярдів гривень.

Завод “Більшовик” у Києві, Одеський припортовий завод, три теплові електростанції та шістьох обленерго у кількох регіонах.

 

 

 

 

Це великі держпідприємства, які Україна, зокрема, цьогоріч планує продати з молотка. Точніше, ще донедавна планувала.

Досі продаж відкладали через пандемію коронавірусу. Згодом велику приватизацію розблокували, але наприкінці липня — рішенням РНБО — її знову призупинили. Обленерго лишаються у держави.

Чому так? Чи справді держава — ефективний управлінець і краще підприємства залишати під її контролем?

“Яким власником є держава, ми мали змогу побачити в попередні роки, коли, наприклад, з двох державних обленерго, слідство НАБУ підтвердило, що вивели сотні мільйонів гривень”, — розповідає директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.

 

 

 

 

Аналітик згадує про Черкаси— та Запоріжжяобленерго. Журналісти “Схем” виявили ще одне підприємство, на якому, схоже, можуть заробляти у нечесний спосіб. І що в окремих випадках вже стало підставою для офіційного розслідування.

Мова про одну з найбільших енергорозподільчих компаній в Україні — “Харківобленерго”, контрольний пакет акцій якої належить державі. А менша частка — одному з впливових українських політиків-олігархів — Вадиму Новинському.

 

 

 

 

Плажітки-аномалії

Харків, Холодногірський район.

В одному із будинків у провулку Кришталевому, відповідно до платіжних документів “Харківобленерго”, мешкає Марія Іванівна, яка, начебто, споживає електроенергію у промислових масштабах. У її рахунку за жовтень 2020 року — майже мільйон кіловат-годин.

Але на місці журналісти “Схем” побачили: за цією адресою будинок, який, за словами сусідів, згорів декілька років тому. Але на його адресу продовжують надходити рахунки за світло.

 

 

 

 

— Лічильника немає, нічого немає. А вони там нарахували суму… Що, мовляв, сплачуйте і пред'являйте, що у вас лічильника немає, — розповів журналісту “Схем” чоловік, який мешкає поруч.

— А що з будинком сталося, він згорів чи що? — запитав журналіст Олександр Чорновалов.

— Так, була пожежа.

Такий самий розрахунок і за адресою іншого будинку — на вулиці Фельдшерській, у сусідньому, Новобаварському районі Харкова. У недобудові, відповідно до платіжних документів, у жовтні минулого року теж спожили мільйон кіловат-годин електроенергії. Але сусіди кажуть, що тут вже багато років ніхто не мешкає.

 

 

 

 

“В них нічого — ні лічильника, навіть дротів немає. З 2004 року. Вони разом з нами купили в 2004 році. В них взагалі фундаменту не було. Тільки почали робити і все. З 2016 року взагалі ніхто не мешкає”, — розповіла сусідка.

Для розуміння — такого обсягу електроенергії достатньо, щоб один електромобіль об’їхав навколо Землі 167 разів.

“Це величезний обсяг. Якщо ми говоримо про побутового споживача — це аномальні значення. Це вже промисловий споживач вважається. Це, мабуть, людина відкрила якусь велику пекарню і цілодобово пекла пиріжки. Це отакі от обсяги споживання. Або замість будинку, наприклад, там супермаркет”, — каже директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.

Трохи менше — майже двісті тисяч кіловат-годин — у той же період, в жовтні минулого року, нарахували харків’янам, що мешкають в одній із квартир у будинку на Садовому проїзді. При тому, що максимум спожитої ними електроенергії — це 400 кіловат. Тобто харків’янам нарахували обсяг за майже 40 років.

 

 

 

 

— Багато нарахували вам? — запитав журналіст у мешканки квартири.

— Радикально, скажімо так. Дуже сильно. Якщо перевести у долари — шалена сума. Ми злякались. Ми сплачуємо справно. Я зараз не пам'ятаю точну суму, донька знає. Вона побачила неправильні нарахування і зателефонувала, там все виправили.

На великі цифри у платіжках звернув увагу тоді ще керівник “Харківенергозбуту” — компанії, яка за вказівкою “Харківобленерго” збирає гроші зі споживачів електроенергії.

 

 

 

 

“Ми побачили, що в цьому випадку відбуваються якісь махінації на ринку електричної енергії”, — розповідає колишній т.в.о. гендиректора ПрАТ “Харківенергозбут” Ігор Тюпа.

 

 

 

 

Але перш ніж детально про це розказати, спочатку треба пояснити, як працює “Харківобленерго”, хто його контролює і до чого тут “Харківенергозбут”.

Дива з кіловатами

Станом на початок вересня 65% акцій “Харківобленерго” належать державі в особі Фонду держмайна; майже 25% — кіпрській компанії Smart Holding, кінцевим бенефіціаром якої є позафракційний народний депутат Вадим Новинський; ще 10% — міноритарним акціонерам.

 

 

 

 

Раніше обленерго і постачало електроенергію споживачам, і збирало з них гроші. Але пізніше ці функції були розділені. Зараз гроші зі споживачів збирають постачальники, найбільшим з яких в області є “Харківенергозбут”, де структура власності така сама, як і в обленерго: контрольний пакет — у держави, менший — у Новинського.

 

 

 

 

“Харківобленерго” передає електроенергію мешканцям та підприємствам Харкова та області.

Якщо в цифрах: компанія обслуговує понад 1,2 мільйона домогосподарств і більш ніж 33 тисячі юридичних осіб — це підприємства, які займаються промисловістю, будівництвом, сільським господарством, торгівлею.

 

 

 

 

І саме під час такого розподілу з’ясувалось, що прості харків’яни почали отримувати платіжки з великими сумами за електроенергію, яку вони не споживали.

А для окремих великих споживачів плата, навпаки, зменшилась — незважаючи на те, що ці підприємства, за словами Тюпи, не знизили обсягів споживання електроенергії.

“Десь у серпні (2020 року) по деяких підприємствах, згідно зі статистичними даними та іншої інформації з бази даних було помічено, що занижений розхід електроенергії по декількох підприємствах. При цьому на побутових споживачах таким же чином аномально було зростання. Населення або малі споживачі — вони розплачувалися фактично за цю електроенергію, яку споживали юридичні великі підприємства”, — розповів Ігор Тюпа.

У Фонді держмайна — головного акціонера “Харківобленерго” — знали про те, що там відбувається, ще рік тому. Принаймні про це свідчить лист, надісланий на ім’я керівництва Фонду.

“Письмові звернення до посадових осіб “Харківобленерго” з вимогою втрутитися в ситуацію, провести перевірку та припинити можливі незаконні дії споживачів ігноруються. Більш того, співробітники “Харківобленерго” перешкоджають нашим законним вимогам провести сумісну перевірку та не допускають наших співробітників до засобів комерційного обліку електроенергії”, — йшлося у листі.

 

 

 

 

“Ми звернулись до “Харківобленерго”, Фонду держмайна та правоохоронних органів. Реакції ніякої не було — крім того, що нас відключили від бази даних, а потім потихеньку звільнили менеджмент підприємства”, — сказав Ігор Тюпа.

Водночас на початку цього року слідчі Нацполіції провели обшуки в “Харківобленерго”.

“Слідством було встановлено, що посадові особи “Харківобленерго” у змові з приватними підприємцями влаштували таку оборудку, де за приладами споживання електроенергії фіксувалось лише 30% від фактично спожитої електроенергії. Тобто підприємці мали можливість економити на оплаті електроенергії. Щодо цієї оборудки, то вигравали в ній ті приватні підприємства, вигравали в ній посадові особи “Харківобленерго”, але були втрачені кошти як держави, так і акціонерів “Харківобленерго”, оскільки воно є і державним і частково приватним підприємством”, — сказав речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко.

 

 

 

 

У березні 2021 року це кримінальне провадження передали в Київ, до Головного слідчого управління Нацполіції. Тепер розслідуванням займаються там.

Що ж це за підприємства, які отримали такі вигідні умови?

Для кого вигідні умови?

За інформацією “Схем”, одна із компаній, де харківські правоохоронці вилучили лічильник — з підозрою, що в його роботу втручались — ТОВ “Діана”. За адресою цієї компанії розташований Сумський ринок у Харкові. Цій же фірмі належить земля під ринком.

Серед співзасновників компанії — фірма “КУА “Ореола”, яка належить братам Добкіним. Один із яких кілька років поспіль очолював Харківську ОДА та керував Харковом.

 

 

 

 

У відповідь на запит “Схем” Михайло Добкін відповів, що частка компанії “Ореола” в статутному фонді становить менше від 11%, що не дає їй можливості впливати на ухвалення рішень щодо оперативного управління фірмою “Діана”. Компанія не має інформації про її господарську діяльність, не бере участь в управлінні і не призначала посадових осіб фірми “Діана”, йдеться у його відповіді.

Фірма “Діана” — не єдина у списку компаній, які, схоже, не доплачували за спожиту електроенергію.

Відповідно до даних “Харківенергозбуту”, що опинилися в розпорядженні “Схем”, у цьому переліку також концерн АВЕК та Ко родини народного депутата від “ОПЗЖ” Олександра Фельдмана; “Харківхолодмаш”, співвласником якого є родина Віталія Немілостівого — вже колишнього заступника міністра з питань стратегічних галузей промисловості; та фірми сина Геннадія Кернеса Родіона Гайсинського, в одній з яких він є співвласником, а також компанія цивільної дружини Кернеса Оксани Гайсинської. Ці фірми, зокрема, володіють нерухомістю та землею під торговельними майданчиками в районі станції метро “Героїв праці”.

 

 

 

 

Виявити це вдалось в результаті перевірки лише одного місяця, підкреслює колишній керівник Харківенергозбуту. Орієнтовний розрахунок збитків за цей період — понад 5 мільйонів гривень. Але насправді масштаб ймовірних зловживань, за його словами — значно більший.

“Статистично ми виявили, що десь близько 30 мільйонів кожного місяця таким чином втрачалось або перерозподілялось”, — розповідає Ігор Тюпа.

“Схеми” також звернулись за коментарями до згаданих компаній та їхніх власників.

Співвласник “Харківхолодмаш”, колишній заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Віталій Немілостівий повідомив: “Я особисто не беру участь в керуванні цим підприємством, але я впевнений, що там ніколи не було ні фактів, ні замислів, ні дій стосовно того, щоб якимось чином красти електроенергію”, — сказав він.

 

 

 

 

Представники інших згаданих компаній на запитання “Схем” до публікації не відповіли.

І екскерівник “Харківенергозбуту”, і офіційне слідство вважають службових осіб “Харківобленерго” причетними до того, що це підприємство недоотримує кошти.

“Схеми” спробували домовитись з нинішнім керівником обленерго Костянтином Логвиненко про інтерв’ю, однак на момент перебування знімальної групи у Харкові він взяв відпустку. Пізніше зголосився відповісти на декілька запитань телефоном.

— Чи відомо вам про можливе розкрадання електроенергії на вашому підприємстві? Чи було втручання в лічильники? — запитав журналіст “Схем” Олександр Чорновалов.

— Ні, не було. Теоретично є багато способів. Я сам не технічний працівник, але знаю що, якщо задатись ціллю, то теоретично таке можна зробити, — відповів в.о. генерального директора “Харківобленерго” Костянтин Логвиненко.

— На “Харківобленерго” займаються цим?

— За нашими даними — ні. Я знаю, що такі звернення були. Не тільки в Фонд держмайна, і в правоохоронні органи були звернення, і в РНБО. Куди тільки не писали. Але всі перевірки не підтвердили ці факти.

 

 

 

 

Свою перевірку провів і регулятор — Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Там виявили, що, дійсно, за кількома адресами у Харкові та області несправедливо нараховані багатозначні суми за електроенергію. Серед них — згаданий “Схемами” згорілий будинок та недобудова.

Зрештою регулятор оштрафував “Харківобленерго” — на 1,7 мільйона гривень.

“В кінцевому рахунку сплатить власник обленерго за рахунок тієї частини тарифу, яка мала б стати його прибутком”, — вважає аналітик Роман Ніцович.

“Схеми” поцікавились у Фонду держмайна — як вони відреагували на повідомлення про ймовірне розкрадання електроенергії?

“Проаналізувавши ситуацію, Фонд держмайна змінив керівників і “Харківобленерго”, і “Харківенергозбуту”. На сьогодні між компаніями налагоджена системна та продуктивна взаємодія”, — йдеться у відповіді Фонду на запит “Схем”.

 

 

 

 

От тільки звільнений керівник компанії-збуту, виходить, це той самий Ігор Тюпа, який у серпні 2020-го писав викривальні листи із скаргами. А керівником “Харківобленерго” з березня минулого року як був, так і залишається Костянтин Логвиненко. Попри таку відповідь Фонду.

Та “Схеми” виявили, що державне підприємство може втрачати не тільки на цій схемі із завищення чи навпаки заниження реальних обсягів споживання електроенергії. А ще й на закупівлях.

Купимо трактори, вимикачі, кабелі. Дорого

Влітку цього року “Харківобленерго” придбав на тендері за понад шість мільйонів гривень два трактори з подрібнювальною установкою. Така техніка, як зазначається на профільних сайтах, потрібна для того, щоб зрізати і подрібнювати дерева, чагарники та гілки уздовж доріг і ліній електропередач.

 

 

 

 

У розпорядженні “Схем” з’явився документ, який свідчить про те, що держпідприємство могло переплатити за трактори.

Потенційний покупець звернувся до переможця тендеру — фірми “Спецтехніка+” з проханням надати комерційну пропозицію.

І там запропонували придбати таку саму техніку на майже 300 тисяч гривень дешевше. Тобто, виходить, державне підприємство могло переплатити на двох тракторах понад пів мільйона.

 

 

 

 

Журналісти також звернули увагу, що раніше фірма, яка продала “Харківобленерго” трактори, фігурувала у кримінальних провадженнях щодо ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Схожа історія відбулась у серпні цього року, коли “Харківобленерго” закупив на тендері вакуумні вимикачі — це те, що потрібно для безперебійної та безпечної роботи енергосистем. Ціна питання — майже 70 мільйонів гривень. При цьому, як пише видання “Наші гроші”, держпідприємство закупило ці пристрої у компанії-посередника.

 

 

 

 

Коли ж один із потенційних покупців звернувся безпосередньо до виробника, з’ясувалось, що якщо купляти у нього, то вимикачі будуть вдвічі дешевші від загальної суми договору, укладеного обленерго із посередником.

 

 

 

 

Ще одна закупівля, на яку звернули увагу колеги видання “Наші гроші” — також відбулась цього року. “Харківобленерго” закупило кабельну продукцію, за допомогою якої передається електроенергія до кінцевого споживача, — на суму понад 250 мільйонів гривень. Продавець — завод “Південкабель”, керує яким депутат Харківської міської ради від “блоку Кернеса” Володимир Золотарьов. Він та його син також є власниками заводу.

 

 

 

 

“Схема завжди дуже проста, вона накатана роками, і нічого в ній ніколи не змінюється — вона звучить просто: те, що коштує гривню, ми купуємо за дві”, — розповів редактор видання “Наші гроші” Юрій Ніколов.

 

 

 

 

“Схеми” отримали у своє розпорядження комерційну пропозицію, яка надійшла одному з потенційних покупців від офіційного дилера. І якщо порахувати різницю між цінами, озвученими дилером, та вартістю, яку по тендеру заплатило обленерго, виходить переплата у майже 7,5 мільйонів гривень.

А крім кабельної продукції, “Харківобленерго” закуповує паливо, електронне обладнання і інші необхідні для його роботи пристрої — і як показує журналістський аналіз тендерів, там теж трапляються непоодинокі випадки, коли держпідприємство переплатило за продукцію.

Журналісти “Схем” запитали у керівництва “Харківобленерго” — чому держпідприємство неодноразово закуповувало продукцію за завищеними цінами?

— Якщо є така можливість придбати дешевше в когось, то хай подає документи і бере участь у тендері, і якщо система Prozorro підтвердить технічну кваліфікацію, зафіксує ціну нижчу, то ми, звичайно, підпишемо договір на таких умовах, — сказав в.о. генерального директора “Харківобленерго” Костянтин Логвиненко.

— Попередньо, коли ви оголошуєте тендер, чи проводиться якийсь аналіз цін на ринку? — запитав журналіст “Схем”.

— Звичайно, в нас є спеціальні підрозділи, які цим займаються.

— А як так відбувається, що ви врешті-решт купляєте цю продукцію набагато дорожче, ніж її можна придбати на ринку?

— Я не знаю дорожче чи дешевше, я не порівнював.

“Ми бачимо їх закупівлі і можемо порівнювати з ринковими цінами або з закупівлями інших обленерго. І ми бачимо, що там маржі величезні. Тобто, враховуючи обсяг всіх закупівель, який проводить таке велике обленерго, нам здається, що від мільйона до двох мільйонів доларів щомісяця звідти зникає, — вважає редактор видання “Наші гроші” Юрій Ніколов. — Це гроші, які сплачують споживачі обленерго, по тарифах, які для них встановлює держава. А вже державне обленерго, під управлінням державних менеджерів, частину цих грошей виводить на якісь такі дуже прикольні компанії, інколи це “Роги і копита”, геть несправжні”.

Одне з ключових питань — чи знає про те, що відбувається на “Харківобленерго” головний його акціонер — тобто, держава?

Приватизація: бути чи не бути?

Досі підприємство контролював Фонд держмайна. За рішенням РНБО його має замінити Міненерго.

У квітні цього року відбулись збори акціонерів, під час яких, в тому числі, оцінювали роботу керівництва держпідприємства. Представник Фонду проголосував за визнання її “задовільною”, незважаючи на ймовірну переплату під час закупівель та кримінальні справи.

Інший акціонер — компанія Smart Holding, бенефіціаром якої є позафракційний нардеп Вадим Новинський, — виступив проти.

Після того, як цьогоріч політик став міноритарним власником пакету акцій держпідприємства — у Smart Holding почали наполягати на зміні його керівництва.

“Ми бажаємо, щоб капіталізація компанії росла, і вона заробляла якомога більше. І щоб держава як акціонер — 65%, ми як акціонер — зараз 24% — щоб ми отримували відповідно дивіденди. А що ми бачимо по цифрах? Коли компанія з величезними активами — топ-3 в Україні по вартості активів “Харківобленерго”, а за показниками чи чистим прибутком в топ-3, але з іншого боку, тобто знизу”, — говорить директор із ризиків і безпеки Smart Holding Іван Герасимович.

 

 

 

 

У минулому році прибуток “Харківобленерго” склав лише 5 мільйонів гривен. Для порівняння — у приватної “ДТЕК Одеські електромережі”, яка має схожі обсяги розподілу електроенергії, прибуток у 100 разів більше — це понад пів мільярда гривень.

На запит “Схем” — у Фонді держмайна кажуть, що винні у цьому — комунальні підприємства Харкова, які роками не сплачують гроші за поставлену електроенергію — і цей борг вже сягнув мільярда гривень.

“Ми розуміємо, що ті обленерго, які залишилися в державній власності, — вони фактично без власника, і керуються менеджментом компанії. І, відповідно, менеджери цих компанії — вони, фактично, працюють більше на себе, ніж на державу чи компанію”, — вважає керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.

 

 

 

 

На тих же квітневих зборах акціонерів, відповідно до законодавства, мали би оновити наглядову раду обленерго. Це вищий колегіальний орган, який контролює діяльність підприємства і в разі необхідності — змінює менеджмент. Але Фонд держмайна своїх кандидатур не запропонував — і водночас нинішня наглядова рада втратила свої повноваження. Відтак зі зв’язаними руками вона вже не може втручатись у ситуацію.

Як це пояснюють у Фонді?

“Процес відбору незалежних членів наглядових рад було розпочато у грудні 2020 р. Обравши міжнародне агентство з добору персоналу, Фонд розробив вимоги до незалежних директорів, запропонував критерії їх оцінювання та 11 лютого 2021 року прийняв відповідний наказ, який дав старт процедурі відбору, — йдеться у відповіді Фонду на запит “Схем”. — Необхідність формування великої кількості Наглядових рад одночасно на багатьох підприємствах, де це передбачено законом, і складність з узгодженням графіків незалежних учасників Номінаційного комітету не дозволили виконати цю роботу до дня засідання загальних зборів акціонерів”.

“Зараз “Харківобленерго” управляється виключно менеджерами, які призначені Фондом держмайна до правління компанії. Все, там більше ніхто інший не має впливу. Тільки той, хто призначив. Фонд держмайна робить вигляд, що нічого не відбувається”, — розповідає редактор видання “Наші гроші” Юрій Ніколов.

У цьому році держава планувала виручити від великої приватизації 12 мільярдів гривень. В тому числі — від продажу “Харківобленерго”.

Одним із потенційних претендентів на купівлю “Харківобленерго” називали нардепа Вадима Новинського, який наразі володіє чвертю акцій підприємства.

Втім, наприкінці серпня президент Володимир Зеленський своїм указом ввів у дію рішення РНБО, яким, зокрема, була призупинена приватизація обленерго.

 

 

 

 

“Згадане рішення РНБО України ухвалено з метою підвищення ефективності державної політики у сфері енергетичної безпеки, недопущення зростання ціни на електричну енергію для населення”, — пояснили у самому відомстві.

 

 

 

 

Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов також коментував це у Суботньому інтерв'ю на Радіо Свобода.

 

 

 

 

— Я взагалі вважаю, що стратегічні об'єкти, стратегічного значення, під час війни мають знаходитися у власності держави, — сказав Данілов.

— Тобто приватизація відкладається на невизначений термін?

— Приватизація відкладається на невизначений термін, звичайно. Більш того, ті люди, які володіють на сьогоднішній день енергетичними активами, — вони мають розуміти, що таке держава. І їх поведінка, якщо вона не буде в нормах норми правил, і розуміння державних позицій, — може по-різному бути.

В РНБО також пояснили, що ініціатором передачі обленерго в управління Міненерго було саме Міненерго.

 

 

 

 

— Ми говоримо про те, що треба навести лад в цих обленерго. І потім вирішувати питання приватизації вже далі, — пояснив у коментарі “Схемам” міністр енергетики Герман Галущенко.

— А ви незадоволені тим, як зараз управляють обленерго? — запитав журналіст.

— Ну ви подивіться, що там відбувається. Подивиться, які борги в них. Знаєте, скільки років вони (обленерго) перебувають в Фонді?

— Скільки?

— Ну подивіться. Ви ж знаєте, що приватизація — це для того, що треба продавати, а якщо воно просто роками по суті керується Фондом, то, напевно, щось не так. Правда.

Опитані “Схемами” експерти розійшлись у думці, чи справді вдасться у такий спосіб зменшити ціни на електроенергію. У чому більшість з аналітиків погоджується: держава — не найефективніший менеджер.

“На мій погляд, іншого шляху, як приватизація всіх обленерго, немає. Тому що, як свідчить досвід, всі по суті державні компанії — вони є дуже великим ризиком корупції. І менш ефективні, ніж приватні”, — говорить директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

 

 

 

 

То що ж очікує у майбутньому одну з найбільших енергорозподільчих компаній в Україні? Зміна менеджменту і прозоре державне управління? Чи це підприємство так і залишиться активом із проблемним фінансовим станом та шлейфом із кримінальних справ?

 

 

 

 

“Ми бачимо, що у нас політика знову змінюється щодо цих активів, і невідомо, які будуть наслідки цього”, — вважає директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.

Олександр ЧОРНОВАЛОВ