Сергій Пашинський: Я бенефіціар всього українського ВПК

Якби в Україні проходив чемпіонат з експресії, Сергій Пашинський точно був би його фіналістом. За більш ніж годину розмови він встигає просвердлити співрозмовника очима, посміхнутись і тут же ледь не зірватись на крик. Можливо саме ця суміш напору і комунікабельності в характері зробили Пашинського тим, ким він є — найвідомішим приватним гравцем в сфері обігу озброєння в Україні.

Цей неофіційний статус ховається за номінальною посадою голови Національної асоціації підприємств оборонної промисловості (NAUDI). Утім ринку Пашинський більш відомий як контролер групи “Українська бронетехніка” — найбільшого приватного імпортера зброї.

Герой інтерв'ю це заперечує, але робить це не дуже переконливо. Каже, що знає всі вітчизняні підприємства ВПК і тут же забуває прізвище одного з публічних номінальних власників “Української бронетехніки”.

Тиждень тому НАБУ заявило про актуалізацію справи про вкрадені нафтопродукти бізнесмена-ренегата Сергія Курченка, основним фігурантом якої є Пашинський. Останні шанси для сумнівів в його причетності до схеми нівелюють аудіозаписи розмов Пашинського з бізнесменом Сергієм Тищенко, які напередодні опублікувало НАБУ. 

Але ж чому це сталось тільки зараз? Через три місяці цим аудіозаписам виповниться 10 років. Де весь цей час вони зберігались, і, найголовніше, чому? Адже президент Зеленський ще у 2019-му публічно називав Пашинського “бандитом”.

Якою б не була мотивація опонентів “сірого кардинала ВПК”, свій крок вони зробили максимально вчасно. По-перше, не дали сплинути 10-річному строку давнини справи, після якої вона закрилась би. По-друге, претензії до Пашинського актуалізувались саме в той час, коли безоплатна військова допомога західних партнерів України скорочується, а комерційний імпорт зброї приватними українськими компаніями отримує “друге дихання”.

Про обшуки, замовлення від Путіна і те, куди ділись нафтопродукти

— 12 лютого у вас пройшли обшуки. Чи були вони для вас неочікуваними?

— Саме що 12 лютого буде обшук, я не знав. Але мені з серпня було достеменно відомо, що готується цілий ряд кримінальних справ, щоб заблокувати мою роботу як голови асоціації. Людини, яка, зі слів і журналістів, і посадовців, організовує поставки боєприпасів.

Два місяці тому я звертався до пана Малюка (голова СБУ — ЕП), і до пана Кривоноса (директор НАБУ — ЕП), і до Генпрокурора, де інформував, що проти мене плануються провокації.

— Тобто, вам хтось дзвонив і, попереджав: “Сергію, стережись”.

— В правоохоронних органах є багато людей, які щиро опікуються державними інтересами. У правоохоронців є інформація, що спецслужби Росії з кінця літа минулого року почали спецоперацію (проти Пашинського — ЕП), через корумповані правоохоронні органи на території України. Це інформація, яка надійшла в уповноважені органи, а саме в Службу зовнішньої розвідки, ГУР. Тригером цього була стаття в New York Times. Після цього були порушені десятки кримінальних справ.

ЕП: 12 серпня на сторінках американського New York Times вийшла стаття із назвою “Зеленський називав його злочинцем, а тепер Україна кличе його за зброєю та боєприпасами”. У матеріалі описувалась політична фігура Пашинського і як Зеленський “реанімує” політиків зі старої епохи, щоб забезпечувати зброєю ЗСУ.

 

— Тобто, ГУР повідомив вам про те, що…

— Ні, ніхто мені не повідомляв. Я вас інформую. Наші спецслужби. Не ГУР. Але мені достеменно відомо, що Служба зовнішньої розвідки отримала таку інформацію.

— Про дискредитацію вас?

— Про спецоперацію спецслужб Росії з метою дискредитації.

Річ у тім, що у поставок боєприпасів в Україну є три джерела. Перше — американські. З ними зараз проблеми, але вони почалися не зараз. Американський бюджет закінчується у жовтні. І спецслужбам Росії було відомо, що з жовтня нічого не буде (поставлятись). Так і трапилося.

Друге джерело — це західноєвропейські компанії. Але, і це теж їх публічна заява, спецслужбам Росії було відомо, що там дуже повільно розвивається виробництво — не встигають виконати зобов’язання. І третє джерело — колишні члени Варшавської угоди, які мають виробництва так званих радянських калібрів.

Мені і компетентним органам відомо, що Путін і Патрушев (секретар Радбезу РФ Ніколай Патрушев — ЕП) проводили нараду, і вони запустили канал дискредитації. Всі знають про яйця по 17, але з закупками боєприпасів 22-го року дуже погана ситуація. Сотні мільйонів євро виведені за кордон, по них не поставлена продукція. Львівський “Арсенал” — це лише вершина айсбергу.

— І американських журналістів, тобто, залучили до кампанії дискредитації вас?

— Ні, скористалися. В статті шановний Джастін Шек каже, що я начебто створив систему посередників, яка приводить до збільшення ціни. Однак він знав, що Болгарія, наприклад, не продає нам боєприпаси, але продає членам НАТО. Це загальновідома інформація.

Наш президент вийшов з прем'єром Болгарії і сказав, що дякує йому, хоча ні одного прямого контракту (між Україною і Болгарією — ЕП) немає. І, звичайно, якщо везти боєприпаси не 700 кілометрів, а 2700 через чотири країни, то відбувається здорожчання.

— Справа про 97 тисяч тонн нафтопродуктів, по якій наразі у вас виникли проблеми. Коротко, будь ласка, що ви про цю історію знаєте і яка в ній була ваша роль?

— Моя підозра починається з мого призначення виконувачем обов’язків глави адміністрації президента 6 березня 2014 року — через 10 днів після втечі Януковича. На початку 15-го року такий собі Онищенко, діяльність якого мій друг і політичний партнер Таня Чорновіл вела розслідування при Януковичі, заявив, що Пашинський з Арсенієм Яценюком вкрали паливо Курченка. З кожної праски звучало, що Пашинський з Тищенком підмінили 10 тисяч тонн на жовту воду.

Тищенко давав інтерв'ю, але це не зупинило шельмування мене як людини, яка дотична до цього палива. Тому що Тищенко, виявляється, зі мною знайомий. Так, дійсно, ми з одного міста, познайомилися у 2004-му році на виборах президента Ющенка, закінчували одну школу. Правда, я закінчував, а він тільки пішов у перший клас. Але це деталі.

Що на тих записах? Так, я набирав Тищенка і, вибачаюсь перед читачами “Укрправди”, які слухали ті записи, в яких я в дуже експресивній манері почав вимагати пояснень. В чому тут кримінал? Я підтверджую, що вимагав, щоб був сплачений акциз, ПДВ.

— Ваша цитата з тієї телефонної розмови, яку днями опублікувало НАБУ : “Сегодня Печерский суд арестовал все твои счета и все нефтепродукты. Что-то мы рано расслабились”.

— Правильно. Я вимагав і вимагаю, що всі гроші повинні бути повернуті в бюджет за ці нафтопродукти.

— Мова йде про арешт рахунків компанії Тищенка і фраза “что-то мы рано расслабились…”

— Я не пам'ятаю деталей, я не з’їжджаю, дослухайте. І “Роснєфть”, і Курченко найняли купу українських юристів. Ще раз говорю: борці з корупцією звинуватили, не мене, а Тищенка. Скоріш за все, що гроші, акциз, ПДВ перераховані в державний бюджет...

— Якщо подивитися на ситуацію очима сторонньої людини: є політик Пашинський, який турбується про державу, а є бізнесмен Тищенко, якого не цікавить нічого, крім бізнесу. Для чого бізнесмену проникатися патріотизмом політика, слухати від нього настановчі, місцями образливі лекції?

— Прошу вас з цим питанням звернутися до пана Тищенка.

— Ви ж починали цю справу фактично разом.

— Ні, я не починав цю справу.

— Добре, ви глибоко у справі. Куди ділись 97 тисяч тонн нафтопродуктів?

— Я не глибоко у справі. Я вам сказав, що я зробив. Ви запитали, чому мене прив’язують, я вам пояснив.

— Ви як відповідальна людина для себе знайшли відповідь на питання куди ділись 97 тисяч тонн?

— Я не знаю відповіді на це питання.

Про статки, цінності і бенефіціарів “Української бронетехніки”

— Щодо вашої дискредитації. Чи не коректніше казати про кампанію дискредитації Пашинського не як голови асоціації, а як бенефіціара приватного підприємства “Українські бронемашини”, яке є найбільшим імпортером зброї в державі? Це ж важливіша роль.

— Я бенефіціар всього українського ВПК. Ви можете вийти на найбільш успішні компанії українські і запитати про мою роль у створенні тих чи інших систем зброї.

— Ви ж розумієте, що таке бенефіціар. Тобто, ви отримуєте фінансовий зиск.

— Починаючи з 14-го року, моє життя знаходиться під мікроскопом бувших чиновників Януковича, нинішніх правоохоронних органів, так званих журналістів-розслідувачів і всіх-всіх. На мене порушили за 10 років десь 15 справ і з них 7 — НАБУ, в мене за останні 4 роки провели 4 обшуки.

Я живу в будинку, який купив, ще не будучи народним депутатом, у 2006 році. Мільйон раз розказували про Bentley, який я купляв своїй дружині, своїм коханкам, про мої європейські палаци, маєтки.

Все, що є, це мій будинок, який вони знімають з різних ракурсів.

— Давайте зафіксуємо: Сергій Пашинський не має доходу в жодній компанії, яка працює в бізнесі ВПК.

— Не має. Мені створили образ мільярдера, я люблю життя, я люблю машини, я люблю дарувати подарунки своїй дружині, я люблю дарувати подарунки своїм синам. Це все можна перевірити. При обшуку це все встановлюється.

— Щоб читач зрозумів: а звідки гроші на Bentley?

— Ви знущаєтеся? Яке Bentley? У Сірьожі Льовочкіна запитайте, звідки гроші на Bentley, у нього довідка є. Запитайте. Канал “Інтер”. 

— Умовне Bentley.

— У мене немає умовного Bentley. У мене одній машині 10 років, а другій 7. Bentley? Харашо.

— Тільки не відповідайте на це питання “дивіться декларацію”. Які ваші статки, у скільки ви оцінюєте свій капітал?

— Як тільки став народним депутатом, я продав усі активи на суму близько 5 мільйонів доларів. І в принципі, з тих пір в мене майновий стан особливо не помінявся. У мене зараз є інвестиції у нерухомість невеликі, відносно невеликі, умовно кажучи, 10-12 мільйонів гривень. У дружини якісь статки, менші трошки, співставні. Це всі наші статки.

— Чому тоді витрачається стільки зусиль на дискредитацію людини, в якої лише 5 мільйонів доларів?

— У мене немає 5 мільйонів доларів. Ви запитали про мої активи, які були, я вам дав відповідь.

— Чому вас потрібно дискредитувати, якщо ви чесна людина, яка не має ні на що впливу?

— Є дві причини. Перша — от у вас є півтора мільярда украдених доларів. Як би віднеслись до людини, яка б у вас це вкрадене забрала і направила в державний бюджет? А всього ви вкрали, по оцінках, 8 мільярдів доларів.

Ви б могли потратити 5 мільйонів доларів на дискредитацію цієї людини, щоб її знищити? Думаю відповідь лежить на поверхні.

Друга — статус. На Майдані вас якісь люди змели. Ви в цьому звинувачуєте, в тому числі Пашинського. Більше всіх звинувачень — Парубій і Пашинський. Хоча це не справедливо.

— Ми зараз про дискредитацію в останні роки.

— В останні роки у мене дійсно не було ніяких проблем, поки не почалося повномасштабне вторгнення. Як тільки воно почалося, через 10-20 днів до мене додому приїжджають ДБР зі Львова з метою затримати за те, що я організував передачу зброї Збройним силам України. “Стугни”, “Корсари” і тисячу ракет…

Друге питання, якщо вірити газеті The New York Times, то я організував надійні канали постачання по найнижчим цінам.

— Це так?

— Так пише The New York Times, я в суд не подавав.

— Для того, щоб закрити ваш стосунок до “Української бронетехніки”. Голова асоціації підприємств ВПК — це людина із зв’язками в цій сфері, яка точно знає, як працює цей бізнес і хто є фаворитами. Хто є бенефіціаром “Української бронетехніки”, окрім перелічених на сайті компанії трьох осіб, прізвища яких нічого не говорять широкому загалу?

— Для мене тема оборони, ВПК, як і для всіх людей, з’явилася тільки після початку війни. Я не просто ж голова асоціації. Я людина, яка з 14-го по 19-й рік опікувалася сферою безпеки й оборони. Ми її повністю законодавчо поміняли, і ми як Комітет оборони і безпеки вели активну політику по захисту національних інтересів.

Я знаю всіх головних конструкторів, я знаю всі підприємства не тільки приватні, а і державні, я там був неодноразово. Зараз, в тому числі завдяки моїм зусиллям, в цій сфері у нас приватний сектор навіть більший, ніж державний. І це в тому числі моя заслуга.

Мене головою асоціації вибрали 5 березня 22 року. Нагадати, що було? Попередній голова просто кудись пропав. І я уже у квітні-травні налагодив хоч якусь координацію з Генеральним штабом, з Міністерством оборони, із замовниками.

— Ви отримуєте якісь доходи від вашої діяльності в оборонній галузі?

— У мене заробітна плата як у голови асоціації.

— Загубилась відповідь на питання хто є бенефіціаром “Української бронетехніки”. 

— Наскільки я пам'ятаю інтерв'ю і всякі кримінальні справи, вам краще звернутися до “Української бронетехніки”.

— Чесніше буде, якщо ви скажете: я знаю, але не можу сказати.

— Я знаю бенефіціара “Української бронетехніки”. Я буду, якщо вам треба, просити, щоб він вам дав інтерв'ю, і один, і другий, і третя. Це Владислав Бельбас, директор “Української бронетехніки”, пан Кузьма, і ще там хтось.

— Як ще хтось? Ви, людина, яка живе сферою зброї, не пам'ятаєте прізвища співвласника підприємства, що займає головну роль в її імпорті?

— Ви будете звертатися до цих людей?

— Ні.

— Жаль. А я вам раджу звернутися.

— Як пояснити те, що Микола Кузьма — родич вашого колишнього помічника?

— Ніяк.

— ?

— У мене було більше 150 помічників, і цей помічник був не штатний. Я вам сенсацію відкрию. А ви знаєте, що мій колишній помічник на громадських засадах після цього 10 років керував компанією Ostchem (холдинг, що об'єднує хімічні підприємства Дмитра Фірташа). Знаєте, що це за компанія?

— Читач повірить у відповідь тоді, коли вона предметна. Коли ви називаєте три прізвища, а третє забули, вона не схожа на предметну.

— Ви хочете переконати мене, себе, читачів, що я бенефіціар “Української бронетехніки”? Переконуйте, це ваше право.

— Сергій Пашинський буквально стирається об питання по обороні, промисловості, по озброєнню. В нього на очах “Українська бронетехніка” виростає зі 100 мільйонів гривень на рік (доходи компанії в 2021 році) до 13 млрд (доходи компанії за 2022 рік). Це зростання відбулось багато в чому завдяки вашим зусиллям і ви не отримуєте від цього роялті?

— Дивне питання. Давайте про цінності, що я хочу в цьому житті.

— Ви казали, що “я хочу красиво жити”.

— Що я вкладаю в красиво жити? Я хочу красиво жити в державі Україна. Місце, яке я люблю у світі, це мій будинок, моя сім'я і річка Прип’ять, я там судаків ловлю. Так от ради цього я готовий терпіть будь-що, я терплю будь-що. Тому що це мої життєві цінності. Для мене “Україна понад усе” це не просто гасло. Я життям ризикував своїм, я людей на смерть посилав, і сам ризикував.

Про відносини з Міноборони, корупцію і наслідки свого арешту

— Як можете описати свої відносини із сьогоднішнім керівництвом Міноборони?

— Я мав консультації з новою командою, коли вони тільки прийшли. І радники нової команди почали розказувати, як вони організовують бізнес-процеси. Я слухав-слухав, говорю — шановні друзі, дивіться, я все поняв. Бізнес-процес ви організуєте. Але як ви зможете організувати бізнес-процеси, якщо, умовно кажучи, у вас на закупку зброї в бюджеті 200 мільярдів, а потреба 18 трильйонів на цей рік?

Де та структура, яка буде визначати, що з цих 18 трильйонів закупати на ці 200 мільярдів. Розумієте? І відповіді я не почув. Наскільки я розумію, зараз створюється ось цей баланс.

— Ви казали, що якісь люди хочуть на закупівлях снарядів вкрасти 240 мільйонів.

— Це не Міністерство оборони. Є лобісти. Умовно кажучи, є пропозиція купівлі снаряда 152-міліметра по 4,5 тисячі євро, і походження цього снаряду незрозуміле, а є пропозиція по 2,5 тисячі. Пропозицію 4,5 тисячі євро акцептують, але, слава Богу, не заплатили. А пропозицію 2,5 тисячі навіть не акцептують. Ось що я мав на увазі.

— А хто акцептує?

— Є Міністерство оборони, є профільні департаменти, але є й Агенція оборонних закупівель. Зараз іде трансформація. Тому що рішення прийнято ще Міністерством оборони, і я надіюсь, що Агенція його не перезатвердить. Це називається на їхній мові — “не візьми бюджетних зобов’язань”.

— Тобто, хтось в Міноборони в жовтні-листопаді мав намір закупити снаряди по завищеним цінам.

— Ні, не в Міноборони. Розбирайтеся в структурі Міноборони.

— Скажіть.

— Я всі матеріали передав на початку грудня в НАБУ з листами, з таблицями, з усіма справами. Я ці всі матеріали передав на початку грудня в СБУ, з листами.

Давайте залишимо інтригу. Якщо вони вкрадуть, навіть якщо я буду в СІЗО, ви про це дізнаєтесь. Це називається “замах на злочин”. Не заплатили у два рази дорожче. Є контракти, а є бюджетні пропозиції. На контракти ще не взяти бюджетні зобов'язання.

— Відносини з поточним керівництвом Міноборони більш конструктивні ніж з минулим, чи більш деструктивні?

— Я б сказав хаотичніші. Не вибудована зараз чітка структура, вона тільки вибудовується.

Для мене є два параметри будь-якого органу. Перший — це корупційність, а другий — швидкість прийняття рішень. Я не маю інформації, що є корупційні елементи в Міністерстві оборони, але маю інформацію про швидкість і прозорість прийняття рішень.

Умовно кажучи, є супер дефіцитний боєприпас. Є завод, який їх виробляє і поставляє. Але контракти річні, і вони закінчуються. В листопаді (2023-го) заходить системна пропозиція по заключенню контрактів. Зараз уже лютий. Контракти не заключені, аванси не зроблені, поставок немає.

Це не нормально. Але це питання не корупції, а організації роботи.

— Коли ви кажете “хаотичніші”, то маєте на увазі, що йде перебудова сфери під нову команду?

— Так. Конкретно був створений Центр закупівель. Коли Рєзніков створював цей центр, то це був один з постачальників, а зараз є монопольний постачальник Центр закупівель боєприпасів.

— Чи не є актуалізація справи по вкрадених нафтопродуктах своєрідною пропозицією посунути вас, перерозподілом фінансових потоків в закупівлі озброєння?

— Дуже цікаве питання (пауза). Я переконаний, що до справи НАБУ проти мене, Міноборони в нинішньому складі немає ніякого відношення.

У квітні 2022 році мене запросив нинішній заступник голови СБУ, я поїхав на Володимирську, там був Баканов і Рєзніков. Вони мені передали доручення держави організувати поставки боєприпасів за найнижчими цінами самої високої якості.

Вже з травня місяця пішла тема, що завод всього може виробити умовно 50 тисяч снарядів, а Україна законтрактувала 150 тисяч. Міноборони купує снаряди, не оцінивши виробничі спроможності. Це не фаховість.

— Чи не є поточне намагання правоохоронних органів вас наздогнати результатом перебудови сфер інтересів і ролей на внутрішньому ринку ВПК?

— Я переконаний, що одним з елементів мого переслідування, а також підприємств асоціації є схема, яка була апробована у 2022 році. Коли за одиницю продукції платиться на 50-70% дорожче ніж за аналогічні, і ще платиться, скажімо так “три рази”. Дуже вигідні схеми.

На десятки мільярди гривень є позовів Міноборони тільки по поставках 2022 року. На жаль, думаю будуть позови і по поставках 2023 року. І якщо міністерство піде на ті пропозиції, то буде ще і 2024 рік.

— З якою націнкою до ЗСУ потрапляли снаряди, які ви купували у Болгарії за вашими схемами?

— У мене немає схем. Є постанова №363 Кабінету міністрів де передбачається: посередницькі послуги в середині країни — 1%, експортно-імпортні операції — комісійна винагорода 3%, і внутрішні доходи не повинні перевищувати 25% чи 30%.

— Питання стосується постачання снарядів з Болгарії через умовного польського посередника.

— Я не знаю скільки заробляє польський посередник.

— В матеріалі New York Times йшлось про те, що боєприпаси імпортували саме завдяки вашим зв’язкам.

— Я не знаю ні одного директора болгарських заводів, я не знаю болгарського посередника. Але я розумію як це працює. Ви думаєте, що є Пашинський, є директор заводу “Арсенал”, якого я в очі не бачив і ніколи не спілкувався з ним, і він подзвонив мені і ми про щось договорились? Це не так працює.

— Через три місяці буде рівно 10 років з моменту порушення справи по нафтопродуктах, в якій ви фігуруєте. Тобто, через три місяці вона б закрилась за спливом строку давності. Це формує враження, що Пашинського в останньому вагоні чіпляють на гачок. Чіпляють для чого?

— Я не юрист-криміналіст. Ми почитали підозру. До речі, мене посадять. І це не обрання запобіжного заходу, бо вони знають що я нікуди не втечу. Але ж треба мене посадити, бо стоїть задача не встановити істину, покарати винних, а посадити Пашинського.

Я не можу давати правову оцінку, але надіюсь, що та кримінальна справа і історія про яку ми говоримо — це просто так співпало.

— Ви сказали, що справа проти вас може призвести до підриву обороноздатності. Можете пояснити в чому полягає ваша цінність для оборони країни? Чому ваші функції в асоціації не може виконувати якась інша людина?

— Враховуючи, що “всі ми президенти” я погоджуюсь з вами, що і функцію президента може виконувати будь-хто. І прем'єра, і організації роботи національної асоціації. Більше того, я вважаю, що можна вийти на вулицю, взяти любу людину і сказати: Пашинського посадили і тепер ти будеш координувати роботу 50 оборонних підприємств.

— Ви думаєте, що якщо вас зараз арештують, Україна буде виробляти або постачати менше зброї?

— Це думають росіяни так, мені це достеменно відомо.

— Контекст в якому ми розмовляємо про вашу роль в цій сфері, повністю відповідає твердженню, що Пашинський — “сірий кардинал” ВПК.

— Пашинський голова асоціації. От список членів асоціацій. Можете дзвонити директорам заводів питати їх відношення до Пашинського. В асоціації, крім “Української бронетехніки,  є той же “Радіонікс”, “Укрспецсистемс”, “ДеВіро”. А це — вся наша лінійка безпілотників.

Завжди, коли до мене звертаються члени асоціації, і якщо в мене є можливість вирішити проблему, я її вирішую. От лежить лист одного із величезних виробників зброї. Де пишуть: “Сергій Володимирович ми заплатили поточні борги за газ, а нас все одно не включають, тому що ще борги з 19-го року, а нас обстрілюють, іде війна і ми повинні робити зброю”.

Нікого це не цікавить Я вирішив це питання.

— Цитата Зеленського з 19-го року: “Пашинський — це бандит чи ні? Я даю вам 100%, 100 людей запитаєте 100 людей скажуть — “так””. Що хочете відповісти президенту?

— (Пауза) Мені сумно від цього твердження. Звичайно воно, я вважаю, несправедливе. Але я прекрасно розумію що президент користувався тією інформацією, яку йому надає його найближче оточення. Я не бандит. Мене оцінить історія, хоча не хочу цієї фрази пафосної. Мене оцінять люди які зі мною працюють і я знаю їх оцінку. Мені цього достатньо, щоб далі ефективно функціонувати. 

Дмитро РЯСНИЙ, Богдан МІРОШНИЧЕНКО