Січневий головопад: чому українській владі варто почистити ряди

 Низка українських чиновників останнім часом, схоже, геть не зважала на важкі часи для країни. Ані запеклі бої на східному фронті, ані криваві обстріли Росією українських міст не завадили, наприклад, чинним представникам силових відомств подорожувати світом та відпочивати. Зокрема суспільство обурив фотозвіт з відпочинку заступника генерального прокурора Олексія Симоненка в Іспанії.

Ця ситуація очікувано призвела до його звільнення. Але президент заборонив недержавні закордонні візити усіх державних службовців.

Отримали “на горіхи” навіть депутати Верховної Ради, які від початку повномасштабної війни постійно зловживали перебуванням у закордонних відрядженнях, причому геть не у складі офіційних парламентських делегацій.

Згадати хоча б, як нардеп від “Слуги народу” Микола Тищенко засвітився у Празі на благодійній вечері, або ж як голова партії “Голос” Кіра Рудик дефілювала у вечірній сукні на червоній доріжці у Нью-Йорку. Через такі поїздки МЗС вже доводилось анульовувати дипломатичні паспорти депутатів, які не здали їх після офіційних відряджень. Але не подіяло. Тож президенту довелось нагадувати парламентарям, що вони також є держслужбовцями (зі спеціальним статусом).

“Це рішення стосується всіх посадових осіб центральної влади, різних інших рівнів місцевої влади. Це стосується правоохоронців, народних обранців, прокурорів та всіх тих, хто має працювати на державу й у державі. Хочуть відпочивати зараз — будуть відпочивати поза межами державної служби”, — сказав Зеленський. 

“Велика чистка”

Чимало скандалів потягнуло за собою не лише звільнення, а й відкриття кримінальних проваджень. Одна з найгучніших історій сталась після оприлюднення в медіа контрактів щодо харчових закупівель Міноборони, укладених за, ймовірно, завищеною ціною. І хоча голова відомства Олексій Резніков пояснив помилки у документації, а компанія-підрядник назвала оприлюднені журналістами факти “маніпулятивними”, українці чекають на результат розпочатого НАБУ розслідування. Поки воно триває, з лав Міноборони вже звільнився заступник голови відомства В’ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ.  Крім того, звільнено й директора департаменту закупівель МОУ Богдана Хмельницького.

“Наприкінці грудня його було відсторонено, а у січні звільнено”, — зазначив Олексій Резніков.

 

 

 

Втратив свою посаду й колишній заступник міністра інфраструктури Василь Лозинський, викритий на хабарі у 400 тисяч доларів та розкраданні бюджетних коштів під час закупівель генераторів. Одразу ж після його затримання Вищий антикорупційний суд відправив екс-посадовця під цілодобовий домашній арешт.

Загалом, за словами представника Кабінету міністрів у Верховній Раді Тараса Мельничука, останніми днями з посад було звільнено також заступника міністра соцполітики Віталія Музиченка, заступників міністрів інфраструктури Івана Лукерю та В’ячеслава Негоду, а також двох заступників голови Держслужби морського та внутрішнього транспорту Анатолія Іванкевича та Віктора Вишньова.

 

 

 

Окрім того, Уряд звільнив очільників п’яти обласних військових адміністрацій — Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Сумської та Херсонської області. 

Політолог Олександр Антонюк вважає, що наразі триває точкове заміщення посадовців замість системного підходу до розв'язання проблем в уряді та управлінні на місцях. Він переконаний, що в Кабміні мали б провести власне внутрішнє розслідування, а на цей час — відсторонити вертикаль керівників, відповідальних за закупівлі. 

“Здивувало звільнення заступників, які відповідали за розвиток громад — пана Лукері та Негоди. Вони компетентні та порядні люди, які ніде не зашкварились. Звільнення інших — “шлейф” корупційних скандалів. Звісно, це соломонове рішення — відправити у відставку заступників. Хоча мали б провести незалежне службове розслідування. Але якщо вже є така історія з ротаціями, логічно, якщо найближчим часом ми побачимо перезавантаження уряду. Тобто, є сенс взагалі перебрати і весь уряд”, — розмірковує Антонюк. 

З ним погоджується кандидат політологічних наук Олексій Якубін: “Я думаю, що надалі почуємо про заміну міністрів. Зараз триває своєрідний аналіз, хто в уряді зміг встати на рейки війни, а хто ні: які міністерства втратили певні функції, чи стали не так актуальні. Тому, наприклад, Мінспорту перетворять в державне агентство. Та й по ефективності уряду в точкових сферах є питання”.

Не виключає кардинальних перестановок в Кабінеті міністрів й політолог Володимир Фесенко. На його думку, у 2023-му році назрів час продовжити розпочату ще минулого року реформу уряду. Зокрема, мова йде про можливу ліквідацію Міністерства молоді та спорту, а також Міністерства стратегічної галузі та промисловості. 

“Вже було ліквідовано мінбудівництва та регіональної політики. Тепер міністр спорту Вадим Гутцайт посів посаду голови НОК, а міністра Павла Рябікіна, за неофіційною інформацією, призначать послом Китаю. Претензії до роботи Германа Галущенка були ще влітку. Якщо йому знайшли заміну, думаю, рішення по ньому буде незабаром. Також є питання щодо МінТОТ, яке було створено в рамках мінського процесу. В умовах великої війни класичний потенціал цього міністерства змінився”, — вважає Фесенко.

 

 

 

Сигнал міжнародним партнерам

Експерти пояснюють, що всі перестановки в уряді відбулись одномоментно через появу зручного часу для розв'язання кадрового питання. До цього заміна міністрів — під час масованих ракетних обстрілів чи критичних проблем в енергетиці — виглядала б недоречно. Це могло дезорганізувати роботу уряду в складний для країни час. Сьогодні ж, коли ситуація виглядає стабільніше, відкладати накопичену гору питань більше нікуди. Тим більше, на тлі резонансних скандалів. 

Окрім того, ротації в уряді та регіонах можуть бути пов’язані з проханням партнерів України навести кадровий лад, зокрема, для покращення контролю за розподілом допомоги від міжнародних донорів.

“Є прості причини для цього. 50% нашого бюджету наразі надходить від західних донорів. Це понад 40 мільярдів доларів. Партнери хотіли б бачити більше прозорості від Кабінету міністрів”, — наголошує Якубін. 

Своєю чергою Володимир Фесенко також вказує, що президент України наразі робить сигнал міжнародним партнерам про намір не закривати очі на наявні проблеми.

“Ми бачимо, що це тенденція, комплекс питань і один потужний сигнал міжнародним партнерам. Мовляв, є проблеми в умовах війни, проте є імпульси до їх вирішення як з боку антикорупційних органів, так і політичні імпульси з боку президента.  Всі відставки відбулися у різних обставинах. Але спільне те, що президент надіслав сигнал всім високопосадовцям: в умовах війни треба працювати та жити відповідно до вимог війни. Одночасно активізувалась боротьба з корупцією”,  — вважає Фесенко.

Реакція партнерів не забарилася. У Європейській комісії позитивно сприйняли розпочаті НАБУ розслідування та привітали реформу у владних структурах України щодо викорінення корупції.

“Ми вітаємо той факт, що владні структури України серйозно ставляться до цих проблем”, — зазначила  речниця Єврокомісії з питань розширення та сусідства Ана Пісонеро.

Представник Держдепартаменту США Нед Прайс, окрім вітання антикорупційних реформ в Україні, висловив підтримку рішучим діям президента Зеленського щодо притягнення посадовців до відповідальності  у разі, якщо вони “не виконують покладені на них зобов'язання”.

Позбавитись від токсичного впливу

За словами експерта аналітичного центру “Об'єднана Україна” Ігоря Петренка, корупційні скандали точно привернуть більшу увагу до України. Адже питання, чи пов’язані корупційні скандали з розкраданням саме американської допомоги, вже прозвучало в Держдепі.

“Швидка реакція компенсувала ті потенційні негативи, які могли виникнути. Але будемо реалістами: дехто візьме ці історії на озброєння. Маю на увазі, що сенатори та конгресмени тепер будуть активніше наголошувати на необхідності контролю за наданою Україні допомогою. Корупційні історії є різними, проте вони збіглися у часі з засіданням контактної групи “Рамштайн”. Саме тому зараз так важлива миттєва реакція влади. Зокрема, коли йдеться про поновлення парламентського контролю за процесами в МОУ”, — вважає Петренко.  

За словами Петренка, наразі в країні існує національна консолідація навколо дій влади, дій президента, руху до перемоги. Тож очільник держави воліє максимально зберегти це, з огляду на те, що Україна входить в фазу довгого протистояння та війни на виснаження з РФ.

“Не хочеться, щоб були проблемні точки, які міг би використати ворог. Тому президент намагається швидко реагувати, аби ані в партнерів, ані в українців не виникало питань, на які влада б закривала очі”, — каже політолог.

Саме тому “парад звільнень” не обмежився урядовцями, постало руба й питання звільнення заступника голови Офісу Президента Кирила Тимошенка.

 

 

 

Втім, експерти припускають, що його звільнення не означає виключення з президентської команди де-факто, зокрема, тому що стосовно нього не було претензій у правоохоронців.  

“Подейкують, президенту особисто не сподобалось, що Кирило дозволив собі неправильні вчинки. І внаслідок скандалів з авто та маєтком його попросили піти “за власним бажанням”. Подейкують, він очолить ОВА в Херсоні або в Дніпрі. Мовляв, він має виправитись на іншій посаді”, — припускає голова Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко. 

А чи піде президент далі в очищенні свого Офісу — питання відкрите.

Анастасія СВІТЛЕВСЬКА