Саміт Пінчука у Ялті: Рашен проти “Рошен”

— Після дебілізму, який ми спостерігаємо в парламенті, я потрапив у інтелектуальний рай.

З такими словами депутат-регіонал Володимир Макеєнко залишав чергову сесію Ялтинської європейської стратегії.

Перший день пройшов під знаком “бою за Тимошенко”, коли опозиціонери вимагали від Януковича пожертвувати своїм спокійним сном, випустити качанівську ув'язнену та зняти всі перестороги для підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

На суботу була призначена вже панель між самим опозиціонерами. Але Яценюк та Кличко не запам'яталися жодною яскравою фразою — сказане ними повторюється вже не один рік. Не додав вогню і Сергій Тігіпко. Хоча він втратив будь-який вплив у політиці, Пінчук запросив старого друга третім на дебати.

На фоні ритуального обміну фразами про європейське майбутнє набагато цікавіше стосунки всередині опозиції змалювала сцена, яка мала місце за декілька хвилин до початку сесії. Італійський дворик Ливадійського палацу здригався від сміху. Якщо підійти ближче, то можна було побачити, як лоб в лоб зіштовхнулися Арсеній Яценюк та Віталій Кличко. Ситуація спровокувала вибух жартів.

— Так, готуйтесь до зважування! — вигукнув Юрій Луценко, опинившись між ними та натякаючи на традиційний боксерський ритуал.

— Я в іншій ваговій категорії, — засміявся Яценюк так гучно, що його було чути аж в прес-центрі.

— Крім рушників, що ще брати із собою? — продовжував “гуморити” Луценко про дебати.

Кличко, який стояв у кроці від Яценюка з Луценком, мовчав. Він не встигав за думкою.

— Віталік, вони реально злі. Вони тобі заздрять. Я — ні, — продовжував Яценюк.

Щоб розрядити ситуацію, Яценюк та Кличко попозували з притиснутими один до одного кулаками — як це робиться перед боєм.

— Будемо зважувати політичну вагу чи фізичну? — не заспокоювався Луценко.

— У нас тоді Фьодорович буде найважчий, — підхопив Яценюк.

— Ні, він схуднув, — приєднався до розмови політолог Фесенко.

— У чому схуднув? У рейтингу? Чи в грошах? — скептично усміхнувся Яценюк.

Кличко, який весь час стояв поряд, жодним словом не прореагував на сценку. Він намагався не забути тези свого виступу. Напередодні, ставлячи питання до Януковича, чемпіон світу із боксу трохи збився у найбільш відповідальний момент. Сталося це, коли всі камери були направлені на нього.

Панель, присвячена українській внутрішній політиці, виявилася найбільш “сухою” з усіх інших. “Ми маємо сказати три “ні” — ні воєнному блоку з Росією, “ні” російській мові як другій державній та “ні” Митному союзу”, — запам'ятався Яценюк. “У разі зриву підписання Угоди про асоціацію президент має піти у відставку”, — Кличко повторив тезу, озвучену в обличчя Януковичу. “Партія регіонів обов'язково буде в опозиції — в 2017 чи в інший рік. Влада завжди змінюється”, — намагався напустити європейський шарм регіонал Сергій Тігіпко.

Власне, дефіцит яскравості відчували багато хто. Закриваючи ялтинську зустріч, Олександр Квасьневський висловив надію: “Сподіваюся, наступного року ми побачимо серед учасників панелі Юлію Тимошенко”.

Кульмінацією Ялти-2013 стала подіумна дискусія, яку влаштували спецпосланник Путіна Сергій Глазьєв та депутат Петро Порошенко. Власне, саме тут і точилася головна суперечка про майбутнє України — з Брюсселем чи Москвою.

Російський гість постав у традиційному амплуа захисника українських інтересів від “згубного впливу” Євросоюзу.

— Ви не просто підписуєте Зону вільної торгівлі з ЄС. Вона характеризується нерівноправ'ям. На відміну від Митного союзу, де кожна країна має право вето, Україна в цій угоді з ЄС просто виконує директиви ЄС, не маючи можливості впливати на їх прийняття.

Глазьєв не втримався, аби не поглузувати з Порошенка. Приводом став виступ екс-держсекретаря США Гілларі Клінтон, яка напередодні у Ялті розхвалювала українську кондитерку.

— Пані Клінтон сказала тут, що в Україні є такі переваги, як шоколад та сланцевий газ. Шоколад — я розумію, це, Петре Олексійовичу, особисте досягнення. Якщо хтось зможе знайти в Україні какао, то це буде нове слово в ботаніці...

Логіку Глазьєва було складно збагнути — адже какао немає також ні в Швейцарії, ні в Бельгії, які виробляють найкращу продукцію в світі.

— ...Що стосується сланцевого газу — я вчора приїхав з Луганську. Люди просто шоковані перспективами його розробки! Це — найбільша агломерація, там живе 15 мільйонів осіб! — Глазьєв малював перед очима європейців Армагеддон, проводячи зрозумілі паралелі. — Ну, це як видобувати сланцевий газ між Франкфуртом і Кельном!

Про те, що сланцевий газ зруйнує російську монополію енергоносіїв в Україні, Глазьєв згадувати не став.

— Чи можна ігноруючи думку мешканців району, проводити екологічно небезпечні роботи? — продовжував обурюватися він.

Наступна тема, яка турбує радника Путіна — це дефіцит платіжного балансу України.

— Чи готова Європа закрита цю дірку — 10 мільярдів доларів щорічно, які дає інтеграція з нашим союзом?

Кожна нова фраза Глазьєва дозволяла розкритися російській пропаганді з нового боку. Так, за словами гостя, щоб збалансувати торговий баланс України, “ми дозволили нашим комерційним банкам видати Україні 750 мільйонів доларів кредиту”. Ця репліка насправді слугувала антирекламою Митного союзу — адже Глазьєв визнав, що економіка там управляється в ручному режимі. Навіть якщо це стосується комерційних структур.

При цьому, описуючи щедрість російських банкірів, Глазьєв забув згадати ще одну причину видачі кредиту — тому що “доньки” цих російських банків зіштовхнулися з проблемами в Україні — і самі просили Нацбанк про рефінансування.

Але Глазьєв продовжував нагнітати — те, що він змалював, присутній в залі Леонід Кучма назвав словом “гаплик”.

— Якщо Україна підпише угоду з Євросоюзом, то ми отримаємо погіршення торгового балансу. А хто заплатить за дефолт України, який є неминучий?

Далі — гірше.

— Валютних резервів України вистачить лише на півроку. Загальні наслідки на подолання дефолту України складуть 25-35 мільярдів євро. Чи готова Європа взяти на себе такий тягар фінансової відповідальності?

— Ви — кандидат на титул “пан катастрофа”, — заявив Глазьєву модератор панелі, ведучий ток-шоу HardTalk Стефен Сакур, коли російський гість нарешті віддав мікрофон.

Порошенко, який взяв слово у відповідь та говорив англійською, для початку похвалився своїми стосунками з Гілларі Клінтон — аби більше ні в кого не було сумнівів, чий шоколад вона вихваляла напередодні у своїй промові.

— Наші справжні друзі підтримують українських виробників. Але найголовніше — це не месідж Гілларі аудиторії. Я, до речі, маю довгі стосунки з держсекретарем, — мимохідь сказав Порошенко. — Найважливіше, містер Глазьєв — це реакція аудиторії. Це повний зал оплесків, які підтримали месіджі Клінтон. І я прошу підтримати їх зараз ще раз.

Почувши заклик, присутні європейські гості не шкодували своїх долонь.

Коли оплески стихли, Порошенко продовжив:

— Дякую! Це не реакція на шоколад “Рошен”, чи на український шоколад. Це реакція на українське машинобудування, на вугільну промисловість, на харчову промисловість. Ніхто в світі не вірить, що грузинська мінеральна вода, або молдавське вино, або український шоколад, або литовський сир, або білоруська молочна продукція шкідлива для російських споживачів. Це — неправда! І навіть росіяни не вірять! Дайте відповідь: а ви самі в це вірите?

Глазьєв спробував щось сказати із місця, але Порошенко його обрубав.

— У нас буде сесія запитань і відповідей, містер Глазьєв. Запишіть собі, що ви хочете сказати. Бо у мене також багато відповідей на ваші запитання.

Російський гість не заспокоївся та продовжив сперечатися, тож Порошенко дав йому під дих новим аргументом.

— У нас тут демократія! Ми тут не виключаємо мікрофони, повірте мені.

Зал оплесками підтримав українського промовця.

— Чи правда, що українська економіка в поганій ситуації? — запитав Порошенко і сам же відповів. — Так, це правда. Чому? Через погане управління, через корупцію, через дефіцит реформ.

Рятівником України Порошенко назвав МВФ, після відновлення кредитної лінії якого мали надійти гроші й від інших донорів. Тоді як, за словами Порошенко, в Росії так само падають темпи росту економіки — і минулого тижня вони взяли в борг 7 мільярдів доларів.

— Якщо ви готові дати Україні 12 мільярдів доларів, то виникає питання з фільму “Покровские ворота”: “Ну тебе это зачем, если денег у вас самих не хватает”?

— Щоб вас підтримати, — вигукнув Глазьєв із місця.

— Коли ви питаєте про шкоду для екології від видобутку сланцевого газу — це наша суверенна відповідальність! — продовжив Порошенко відповідати Глазьєву. — І ми гарантуємо екологічну безпеку для наших людей. Але ми зробимо нашу економіку набагато енергетично ефективнішою. І ми просто не потребуємо стільки російського газу.

— Пан Порошенко звик чути тільки себе, — усміхнувся Глазьєв, коли дістався до мікрофону. — Ми нічого не боїмося. Але чи готова Європа заплатити 35 мільярдів євро за упередження дефолту України? Наша справа — лише попередити.

Відповідь Глазьєва спровокувала сміх.

— Якщо у пана Порошенка цукерки відповідають європейським стандартам — це дуже добре. Ринок Європи дуже великий. У мене питання: ви взагалі читали цю угоду про асоціацію?

— Я її писав, — парував Порошенко.

— Писали її в Брюсселі. Якби ви писали, був би український чи російський текст.

Далі Глазьєв перейшов на новий рівень опікування ситуацією в Україні — його почала непокоїти не тільки економічна ситуація, але і... стан демократії в Україні.

— Якщо ви так впевнені, що більшість населення України підтримує це рішення, проведіть референдум. Чому районний суд забороняє зібрання людей? Це демократія по-європейськи?

Наступна репліка росіянина претендувала на “цинізм вечора”. Було неможливо спокійно слухати роздуми про Верховну Раду від посланника Путіна, який перетворив Державну думу на інститут рабства.

— Якщо ви впевнені, що є підтримка, навіщо залякувати депутатів Верховної Ради, які хочуть зробити подання до Конституційного суду. Це що за норма демократії? — обурювався Глазьєв.

Він забув, що в Думу, на відміну від Ради, не обралася жодна опозиційна партія.

— Коли п'ять людей засумнівалися в Казахстані, що угода суперечить Конституції, негайно прокурор Казахстану подав заяву до Конституційних зборів Казахстану, — поставив Глазьєв у приклад тепер уже лідера авторитарної середньоазійської деспотії.

На кого було розраховане це пересмикування у Ялті — зрозуміти складно. Маніпуляції агента Путіна не справляла враження на присутніх. “Настрій аудиторії можна було передати коротко: дай в глаз Глазьеву”, — транслював атмосферу в залі присутній Олег Рибачук.
Порошенко не випускав із рук “чотки” або вервицю, поки сперечався із Глазьєвим

Слово для запитання Глазьєву дали професору Могилянки Олексію Гараню.

— Україна двічі приєднувалася до Росії — і двічі нас жорстко обдурили, — звернувся він до радника Путіна. — Ви кажете, що Митний союз не має політичної надбудови. Але ваш президент знову повторює — “ми один народ”. Тоді як є класична книга президента Кучми “Україна — не Росія”. Уже можна було ознайомитися з цією роботою. Ми — не один народ. І ми боїмося...

Глазьєв спромігся і тут все пересмикнути.

— Дарма боїтеся! — відповів він Гараню. — Це Росія багато разів приєднувалася до України. Україна має набагато більше підстав називатися “Росією”, ніж сама Російська Федерація. Звідси пішло все російське. Росія виросла з України. А ви перевернули все з ніг на голову.

— Дякую за зростання патріотичних настроїв в Україні! — звернулася до Глазьєва депутат Ірина Геращенко. — Це відбувається після кожного вашого випаду. Європейський вибір — це не вибір економіки і ковбаси, а цивілізаційний вибір.

— Таке враження, що ви живете в іншій країні, — парирував Глазьєв. — Вийдіть за межі Ливадійського палацу, поспілкуйтеся з мешканцями Севастополя, Сімферополя...

Маршрут Глазьєва вказував на те, що він подорожує Україною з агітаційним туром за Митний союз.

— Я повернувся з Луганська, був у Донецьку та Харкові. Якщо ви такі впевнені, проведіть референдум. Переконайте в цьому керівництво України.

Зрештою, найгарячіша панель Ялти-2013 добігла кінця — модератор розпустив усіх зі словами “наша бесіда може тривати п'ять років, а не п'ять хвилин”.

— Петро Олексійович, з вас “Київський торт”, — сміючись, виставила Геращенко “рахунок” Порошенку.

Сам він, щойно завершив панель із Глазьєвим, пішов говорити з ним сам на сам. Вони прямували коридором Ливадійського палацу та ніяк не реагували на вигуки журналістів, які пропонували їм зупинитися та потиснути руки перед камерами.

— Це був бразильський футбол, коли всі розкриваються та ідуть в атаку без озирання, — задоволено залишав залу колишній журналіст, а нині депутат Андрій Шевченко.

— Якщо оцінювати ввічливість, то тут рахунок 2:2. Вони добряче один одному “надавали”, — німецький політолог Александр Рар оголосив свої враження від побаченого. — Якщо оцінювати аргументи, то 2:1 на користь Порошенка. Але ж він грає на своєму полі...

Попередня зустріч команд була у серпні, коли українську продукцію заборонили для ввезення на територію Росії. Рахунок був розгромний на користь Москви. Але ж матч відбувався тоді без судді — і на мінному, а не футбольному полі.

Сергій ЛЕЩЕНКО