Шлях пермського ОМОНу: Чечня — Україна — кладовище

І лише за два тижні нагорода (труна), як то кажуть, “знайшла героїв”.

Нагадаємо, що пермський ОМОН “покрив себе нев'янущою славою” ще під час Другої чеченської війни — 29 березня 2000 року. Тоді за один день з 50 російських карателів було знищено 43. Подробиці, якщо цікаво, — у Wikipedia (наберіть “Нападение на колонну пермского ОМОНа у Джани-Ведено”). Тут наведемо лише декілька цитат: “Рано утром 29 марта колонна, численностью 50 человек (42 омоновца из Перми и Березников, 8 военнослужащих комендантской роты в/ч 83590 Таманской дивизии) выдвинулась из Ведено в пункт назначения для проведения спецоперации (!! — саме так — “спецоперація” — “Обком”) по проверке паспортного режима... Погибли в бою, а также захвачены в плен и казнены 36 пермских милиционеров и 7 военнослужащих комендантской роты... Потери боевиков неизвестны. С места боя были вывезены два трупа иностранных наёмников (предположительно арабы)” (кінець цитати).

(Березень-2000, РФ, Чечня)

Проте виявилося, що, як говориться, не всіх дурних війна убила... Минуло 22 роки — і техника РФ вже в Україні прикрашає собою “лани широкополі”:

(Березень-2022, Україна, Полтавщина, фото zmist.pl.ua)

І знову вся ця байда повторюється у Пермі — улюблена російська розвага: траурна церемонія у будинку культури... “плачущих матерей держали за плечи и поддерживали родные, рыдающую девушку отвели в сторону и дали воды”… Чиновники, попи РПЦ, живі ще омонівці несуть “спецоператорів” до останнього окопу:

Ну і, звісно, штамповані, “перевірені часом” промови. Ось, наприклад, губернатор Пермського краю Манохин зачитав з папірця наступне: “Есть такая профессия — Родину защищать. И ребята выбрали эту профессию и отдали этой профессии, а значит, и Родине самое ценное — свою жизнь. Что мы можем сделать в эти минуты? (Так, дійсно, що ви можете і мусити зробити? Які у вас плани на майбутнє? — “Обком”). Конечно, мы должны сделать всё зависящее, чтобы поддержать близких. А еще мы должны сплотиться для того, чтобы наша страна была независимой, сильной и развивалась. И только так мы можем сделать, чтобы подвиг ребят не был напрасным. Я уверен, что пройдет немного времени и наступит победа” (кінець цитати).

Тобто, перекладаємо: нічого, крім продовження війни і нових масових урочистостей за участю покійників та їхньої рідні, губернатор своїм землякам запропонувати не в змозі. Ну що ж... Це їхній вибір. Тут усе зрозуміло.

Краще переглянемо стрічку новин цього уральського сайту: може, там є якісь ознаки “перемоги” або “подальшого розвитку сильної країни” РФ?.. Ну, таке собі. Ось декілька загів:

“ — Губернатор Дмитрий Махонин сменил Instagram на Telegram (це той самий, що запитував “Что мы можем сделать в эти минуты?”. Що міг, він вже зробив — пересів на “телегу”, вперед до “перемоги”! — “Обком”)

- Через несколько лет можем увидеть массовое выселение: стоит ли сейчас брать ипотеку

— В Перми остановили продажу билетов на концерт Макса Барских. Он запретил использовать свою музыку в России

— В Перми закрывают форум Teron.ru

— Почему в магазинах сахар исчезает с прилавков и растет в цене

— Без паники: продавать сейчас квартиру или подождать — что говорят эксперты?

...Днями одна росіянка, що мешкає саме у Пермському краї, зв’язалася зі своїми родичами, що залишилися в окупованому рашистами Донецьку. А ті, у свою чергу, переказали своїм рідним, яки ще у 2014 році виїхали на звільнену від окупантів частину Донбасу, зміст розмови. Донька і онука тієї бабці з Уралу ще років 10-12 тому переїхали у США, непогано там влаштувалися, онука вийшла заміж і народила хлопчика. Так ось що сказала цього тижня його прабабця з Уралу донеччанам:

“Ой, я так боюсь за своих американцев, так боюсь, их Байден такой дурак!”

Хоча труна з онуком — ще за 22 роки — на військовому уральському цвинтарі її вже не лякає. Тож — “можуть повторити”. Завжди.

 Павло СЕМАШКІН