Шкура медведя. Check заявлений о бюджете-2017 и конфискации денег Януковича

“Инфляция высокая, а доходы не индексируют!”. “Конфискованные деньги Януковича не пойдут в бюджет”. “Зато государственные расходы теперь прозрачные!”. Во время презентации финплана-2017 большинство лозунгов, которые звучали в Верховной Раде, касались бюджета и спецконфискации. VoxCheck проверил десять утверждений политиков по этому поводу и нашел только две правды.

21 вересня уряд представив у Верховній Раді проект держбюджету на 2017 рік (стенограма тут).

Як завжди, обговорення документа відбувалося на підвищених тонах.

Причини — не тільки “відсутність індексації”, яка насправді відбудеться, а й наявність статті доходів від спеціальної конфіскації — грошей Януковича та його оточення, які Україна намагається повернути.

У 2017 році уряд планує профінансувати цими коштами видатки спецфонду бюджету на 10,5 млрд грн. Однак згідно з аналізом VoxCheck депутати не просто маніпулюють, а й часто не знають суті питання.

Бюджетне питання

1. Юрій Бойко, “Опозиційний блок”

“При прийнятті та реалізації цього проекту бюджету люди в країні будуть жити гірше, тому що показники індексації зарплат та пенсій будуть відставати від реальної інфляції та зростання цін”.

2. Олександр Долженков, “Опозиційний блок”

“Розмір соціальних підвищень не відповідає темпу інфляційних процесів у нашій країні. Коли підвищуються соціальні виплати, пенсії, стипендії та інші види соціальних виплат на 10% при темпі інфляції 20-30%”.

Неправда. Обидва твердження депутатів неправдиві, адже в бюджетах на 2016 і 2017 роки соціальний мінімум зростає так само, як і очікувана інфляція за рік.

Так, у бюджеті на 2017 рік пропонується збільшити прожитковий мінімум на 10% до кінця року. Це майже на 2 процентних пункти більше, ніж прогнозована інфляція-2017: 8,1%. При цьому за дев'ять місяців 2016 року інфляція дорівнює лише 6,4% при прогнозі на рік 12%.

Якщо ж Бойко мав на увазі інфляцію за підсумками 2017 року (нібито вона буде більшою за прогнозну), то таке твердження складно перевірити, адже це його прогноз, і невідомо, на чому він ґрунтується.

3. Тарас Батенко, позафракційний

“Пропонується призупинити дію закону про наукову та науково-технічну діяльність”.

Перебільшення. Пропонується не призупинити дію закону, а фінансувати деякі його норми за наявності в бюджеті вільних коштів.

4. Володимир Гройсман, прем'єр-міністр

“Ви знаєте, що є сьогодні сайт data, на якому розписані абсолютно всі, до  кожної копійки, видатки державного бюджету. Ми відкриті, ми публічні і найголовніше, що ми будемо ефективні”.

Перебільшення. Такий сайт справді працює, але в тестовому режимі. VoxCheck звернувся в прес-службу системи і дізнався, наскільки повна інформація щодо державних видатків публікується на сайті. За даними E-Data, поки що публікується лише близько половини необхідної інформації.

5. Тетяна Острікова, “Самопоміч”

“Якщо ми подивимося, скільки збирається податку на додану вартість в європейських країнах… З урахуванням того, що в них є практика використання понижених ставок з ПДВ за 112 директивою ЄС і в них є пільгові ставки… То це буде в середньому показник по ЄС — 7% збирається ПДВ (від ВВП. — Прим. автора)“.

Правда. В європейських країнах справді досить гнучкі пільгові ставки, а середнє значення частки ПДВ у ВВП — близько 7% і в Європі, і в світі.

Гроші Януковича і К°

6. Сергій Соболєв, “Батьківщина”

“Давайте почнемо із суми від спецконфіскації. Всі ж чудово знають, що 85% із півторамільярдних заарештованих цінних паперів і коштів — це саме цінні папери. І отут виникає питання. Те, що уряд врахував порядок розгляду в цивільному процесі, — це плюс. А що буде з цими цінними паперами?

Вони й далі, як в попередніх варіантах законів, будуть з дисконтом продаватися? І на цю суму не буде списуватися внутрішній  борг держави, який сягає вже 2,3 трлн грн. Якщо це так, вибачте, яка це тоді  спецконфіскація?”.

Неправда. Аргументація цього вердикту — нижче, після цитати Гройсмана.

7. Володимир Гройсман, прем'єр-міністр

“10,5 млрд грн будуть направлені в бюджет запланований, а решта буде направлена в бюджет країни. І ви будете як парламент визначати пріоритети використання цього ресурсу, тому ми вам це залишили для того, щоб ви це зробили.

Більше того, про який дисконт ви говорите? Якщо мова йде про те, що це реальні, живі кошти, які будуть потрапляти в держбюджет, там нема цінних паперів, там всі кошти будуть потрапляти в державний бюджет”.

Правда. Дивіться аргументацію нижче.

VoxCheck вирішив об'єднати аналіз цих двох цитат, адже Гройсман відповідає на репліку Соболєва.

У листопаді 2015 року на цінні папери припадало 73% суми спецконфіскації, а не 85%: 1,1 млрд дол з 1,5 млрд дол. Решта 400 млн дол — це гроші в доларах, євро, гривнях і рублях, а також невелика сума в дорогоцінних металах.

За поточним курсом ці 400 млн дол або 10,4 млрд грн майже збігаються із сумою спецконфіскації (10,5 млрд грн), яку закладено в бюджет на 2017 рік.

Хоча є нюанс: зараз частка цінних паперів ще менша через їх поступове погашення. За даними НБУ до погашення у 2018 році залишаються ще 648,6 млн дол. Повна номінальна вартість цих паперів — 981 млн дол.

Однак чи повинна конфіскація цінних паперів перекривати держборг?

Якщо мова про облігації, то теоретично ці папери можуть бути повернені Україні, і уряд їх або спише, або погасить сам собі, “переклавши” гроші з однієї “кишені” в іншу. Соболєв запевняє, що такі папери будуть продаватися з дисконтом, і таким чином країна втратить гроші.

Це не так. Процедура описана в законі “Про державний бюджет на 2016 рік” і  законопроекті “Про державний бюджет на 2017 рік”: вся сума облігацій за номінальною вартістю відноситься на зменшення державного боргу з одночасним погашенням зобов'язань за цими облігаціями.

Що ж до 2,3 трлн грн — це не внутрішній держборг, а загальний (внутрішній і зовнішній) на кінець 2017 року, і його закладено в бюджеті на 2017 рік.

Таким чином, майже вся цитата Соболєва є маніпулюванням і перекручуванням інформації.

Гройсман же про 10,5 млрд грн говорить правду: це “живі” гроші, а не цінні папери. Однак стосовно цінних паперів він трохи перебільшує.

Якщо уряд отримає ці гроші у 2017 році, то згідно з поточним проектом бюджету державний борг буде списаний на вартість цих паперів. Якщо ж пізніше, — то Верховна Рада справді буде знову голосувати за використання цих грошей, адже окремого закону про це поки що нема.

Отже, вердикт щодо слів Гройсмана — правда.

8. Максим Бурбак, “Народний фронт”

“Нагадую, що вони (кошти від спецконфіскації. — Прим. автора) передбачені в дохідній частині бюджету цього року і також передбачено 15 млрд в дохідній частині наступного року”.

Перебільшення. У бюджеті на 2016 рік справді закладені надходження від спецконфіскації (7,7 млрд грн), але сума на 2017 рік — 10,5 млрд грн.

9. Володимир Гройсман, прем'єр-міністр

“Ми заклали в бюджет надходження від спецконфіскацій на наступний рік 10,5 млрд грн. Загальна сума — 40 млрд грн. І якщо хтось скаже, що ми взяли неймовірні доходи і поклали їх в доходи бюджету, це неправда”.

Маніпуляція. Згадані прем'єром цифри правильні, але якщо впродовж 2017 року депутати знову не приймуть закон про спецконфіскацію, ці доходи знову не потраплять в бюджет, як і в 2016 році.

10. Вікторія Войціцька, “Самопоміч”

“Питання щодо спецконфіскації — тут взагалі дуже дивна ситуація. В проекті державного бюджету закладено 10,5 млрд грн, ми чуємо суму 1,5 млрд дол. А де ж тоді різниця? Беззастережно необхідно підтримувати спецконфіскацію, але давайте будемо розбиратися, де ж решта сум”.

Незнання теми. Як було сказано вище, 10,5 млрд грн — це сума запланованих надходжень до бюджету-2017. Решта коштів — вартість цінних паперів — буде повернена в держбюджет через списання суми держборгу. Це все стане можливим, якщо буде прийнятий закон про спецконфіскацію.

Максим СКУБЕНКО, аналитик VoxCheck, Елена ШКАРПОВА, редактор VoxCheck, VoxUkraine