Що змінить принцип екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок

3 червня уряд запровадив принцип екстериторіальності при реєстрації земельних ділянок, прийнявши відповідну постанову. Це означає, що відтепер рішення про реєстрацію земельної ділянки може бути прийнято будь-яким державним кадастровим реєстратором. Реєстратор буде обиратися випадково системою Державного земельного кадастру.

Тобто, екстериторіальність — це коли вашу земельну ділянку, прикладом, у Тернополі реєструє реєстратор з Харкова.

Наразі цей проект — пілотний. Його запустили 10 червня, а триватиме він 2 роки. Мета — зробити процедуру реєстрації земельної ділянки більш доступною та прозорою.

Цікаво, що постанову на Урядовому порталі знайти одразу не вдалось. Документ виклали не одразу після анонсу. А обговорення з фахівцями (принаймні відкритого) не помічалося. Спочатку був лише пост про прийняття постанови на сторінці Міністерства розвитку економіки та сільського господарства в Facebook.

Що змінює постанова

Найперше — дозволяє здійснювати замовлення, проводити та отримувати результати державної експертизи землевпорядної документації в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Держгеокадастру.

Раніше розробникові землевпорядної документації потрібно було поставити підпис у журналі під час отримання висновку. Тепер же експертиза землевпорядної документації буде доступна в електронному форматі. Підписати документацію із землеустрою розробник зможе за допомогою кваліфікованого електронного підпису. 

Друга позитивна норма — термін реєстрації земельної ділянки скорочується з 14 до 7 робочих днів. Це добре, тому що сьогодні є популярною “схема”, коли заява “висить” на розгляді 14 днів, а потім заявник отримує відмову. І потрібно подавати документи знову, або ж “зацікавити” реєстратора.

Перевірити стан опрацювання та результатів розгляду заяви можна за допомогою сайту Держгеокадастру за реєстраційним номером заяви.

Разом із тим, пам’ятаємо, що реєстрацію буде проводити не обов’язково місцевий реєстратор. І тут виникає проблема. Наприклад, межі ділянки накладаються одна на одну. Коли це побачить реєстратор то, відповідно до закону, не зможе зареєструвати ділянку. І замість того, щоб розібратися з проблемою на місці, потрібно буде вирішувати питання дистанційно.

Третє нововведення дозволить зменшити кількість помилок у Держгеокадастрі. Нагадаємо, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передавалися у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснювалась з видачою державних актів на право власності на земельні ділянки.

Державні акти реєстрували у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

З 1 січня 2013 року у зв’язку з появою Державного земельного кадастру, акти на право власності чи постійного користування землею перестали видаватися. А реєстрація землі почала відбуватися шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також ділянка має вноситися до Держгеокадастру. Перехід до Держземкадастру 2013 року призвів до численних помилок в існуючій системі. Згідно з новою постановою, виправлення помилок у відомостях Держгеокадастру стає більш доступним. Це відбуватиметься завдяки тому, що сертифікованим інженерам-землевпорядникам буде надано право виправляти помилки у застосуванні систем координат земельних ділянок.

У тому числі, вони зможуть виправляти помилки, що виникли при перерахунку з однієї системи координат в іншу. Зокрема, земельних ділянок, які були сформовані до 1 січня 2013 року та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру та помилок у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок.

У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства вважають, що нова постанова усуне причини, з яких виникала необхідність звертатися по кілька разів із заявами та документами до державних кадастрових реєстраторів із-за відмови у державній реєстрації.

Загалом же, постанова вносить позитив, але є недоопрацьованою. Зокрема, не передбачено системи відповідальності за порушення/халатність для кадастрових реєстраторів і експертів по перевірці документації із землеустрою. Або ж не узгоджено процес реєстрації спірних ділянок випадковим реєстратором. Проте, проект пілотний і є два роки на доопрацювання спірних моментів, які виникнуть на практиці. А як він буде працювати не на папері — покаже час.

Еліна РЕДІХ