Що дало Україні мито на вивіз металобрухту

З жовтня 2016 року в Україні зросла ставка мита на експорт металобрухту з 10 до 30 євро с тони. Відповідні зміни Верховна рада прийняла у зв'язку з падінням заготівлі брухту в країні після початку бойових дій, втрати територій на Донбасі та Криму.

Через високі ціни на металургійну сировину на світових ринках, український брухт вивозився і продовжує вивозитись у двох основних напрямках — в Туреччину та в Придністровську Молдавську Республіку (ПМР).

З вересня 2018 року вивізне мито на брухт було підвищено до 42 євро за тону. Але навіть ці дії не перешкодили експорту сировини. Туреччина може собі дозволити купувати українську сировину за рахунок протекціонізму власного виробництва сталі.

Молдавський металургійний завод з ПМР купує сировину навіть з підвищеним митом, тому що не платить за електроенергію. Борги за неї покладається на Молдову. Електроенергія — основна стаття витрат електрометалургійного підприємства.

Згідно інформації Держстату, в 2018 році на завод ПМР було відправлено 60% експорту брухту з України. Ще 38% було продано підприємствам Туреччини.

При цьому вартість металобрухту в світі постійно зростає. Причини цього — заміна брухтом більш затратної та неекологічної залізної руди та протекціонізм багатьох країн, спрямований на обмеження вивозу металургійної сировини.

Україна вимушена йти тим самим шляхом. Лобістська асоціація металургів Об'єднання підприємств “Укрметалургпром” 25 лютого опублікувала результати дії підвищеного мита за останні два роки.

Згідно даних об'єднання, з жовтня 2016 по вересень 2018 року, коли діяла експортна митна ставка 30 євро с тони, експортери металобрухту сплатили у якості мита близько 1 млрд грн до бюджету. Це лише прямий економічний ефект.

Нагадаємо, що металургія — друга після аграрного сектору галузь, які формує валютну виручку для країни. Набагато важливішим є те, що мито дозволило українським меткомбінатам наростити виробництво і експорт.

Обсяг виробництва сталі в Україні збільшився на 3%

На початку 2017 року, у результаті “торгової блокади” Україна повністю втратила контроль над металургійними підприємствами Донбасу. Тоді металурги прогнозували спад виробництва сталі та прокату на 15-17% у короткостроковій перспективі.

В 2017 році росту виробництва і справді не було. Але, не дивлячись на втрату активів, в 2018 році виробництво трохи зросло. Без мита на експорт сировини цього б не відбулось.

Електрометалурги збільшили обсяг виплавки сталі на 37%

Це найбільший показник по галузі. Головна причина цього зросту — саме дія мита. Річ в тім, що електрометалургійні підприємства, на відміну від конвертерного або мартенівського виробництв, в якості сировини використовують 90% металобрухту.

Тому обмеження вивозу сировини для цих підприємств стало поштовхом для нарощування виробництва.

Те саме стосується похідних продуктів сталевої заготовки. Таких, як сталеві труби.

Та металоконструкцій.

Обсяг постачання брухту на металургійні підприємства збільшився на 24%

Дефіцит металобрухту порівняно з 2016 роком зменшився в 10 разів — з 20% до 2% від необхідного рівня.

Мито не стало загороджувальним

Найбільший експорт брухту з України спостерігався в 2015 році — 1,2 млн тон. Із підвищенням мита в три рази, вивіз сировини скоротився до 355 млн тон на рік. Але в подальшому, не дивлячись на мито, він лише зростав.

Середня зарплата на металургійних підприємствах збільшилась на 66%

Головним ефектом дії мита стало збереження робочих місць в Україні і збільшення заробітної плати більше, ніж у 1,5 рази.

Без обмежувальних заходів, українські працівники вимушені були б їхати за кордон. В тому числі — працювати на підприємствах, що є прямими конкурентами українських виробників. Натомість, завдяки миту збережено 35 тис. робочих місць.

Забезпечено притік інвестицій в металургію

Завдяки дії мита, металургійна галузь в Україні залишилась привабливою для інвестицій. Найбільші металургійні українські компанії “Метінвест, “АрселорМіттал Кривий Ріг” та “Інтерпайп” заявили, що готові інвестувати в свої підприємства більше $10 млрд.

Підвищення мита на експорт брухту стало позитивним сигналом для них.

Ціни на брухт в Україні зростають

Це є головним аргументом для подальшого збільшення мита на вивіз сировини. Середньорічна експортна ціна брухту чорних металів у січні-жовтні 2018 року склала $324,1 за тону, що на 81,6% вище рівня 2016 року.

Мито не стало загороджувальним. Українські металургійні підприємства викуповують брухт за високими цінами, конкуруючі з підприємствами Туреччини.

В січні члени парламентського комітету з питань промислової політики, щоб скоригувати ставку мита із зростом світових цін на брухт, зареєстрували законопроект 9474. Цим документом запропоновано збільшити ставку експортного мита із 42 до 58 євро за тону брухту.

Дію відповідного закону щодо зменшення дефіциту брухту пропонується подовжити з трьох до шести років.

За твердженням авторів законопроекту, із сьогоднішніми цінами мито в 58 євро/т складе всього 20% від вартості брухту на експорті. Це дозволить не втратити здобутки дії мита в попередні роки і нівелювати протекціонізм країн-конкурентів України, що експортують продукцію зі сталі. 

Андрій БОНДАРЕНКО