Що дає закон, який регулює перехід на аукціонне ціноутворення для електрогенерації з ВДЕ

Звісно, це не єдині норми, які мають сприяти “забезпеченню конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії”.

Наприклад, у прийнятому у другому читанні законопроекті №8449-д cпрощена процедура (без отримання ліцензії на виробництво) для всіх видів споживачів відновлюваних джерел енергії, включаючи енергетичні кооперативи, потужністю понад 50 кВт і до 150 кВт, якщо вироблена електроенергія купується гарантованим покупцем.

Тобто, це може бути тип бізнесу, який одночасно виробляє і споживає вироблену енергію.

Крім того, збережено надбавку до 10% до тарифу за використання українського обладнання та передбачено необхідність розробки механізму стимулювання встановлення електроакумулюючого обладнання.

Які ж обґрунтування є для найбільш резонансних рішень — для впровадження механізму аукціонів та заборони наземних домашніх сонячних електростанцій (СЕС)?

Перше, яке стосується аукціонів, має на меті у довгостроковій перспективі нормалізувати ціни на відновлювані джерела енергії (ВДЕ), збільшити частку “зеленої” енергії у загальній генерації та безпосередньо нормалізувати ціни на електроенергію.

Продаж “зеленої” електроенергії виробниками за стимулюючими тарифами не може тривати вічно і такий перехід є нормальною практикою для багатьох країн.

Друге рішення, про заборону будівництва домашніх СЕС на земельних ділянках, мало би попередити зловживання з оформленням станцій фактично промислових масштабів, замаскованих під домашні, запобігти розбалансуванню електромереж та запобігти збільшенню тарифів для населення.

Почнемо з першого. Чи варто очікувати від аукціонів нормалізування ринкових цін на ВДЕ? Дослідження Міжнародної енергетичної агенції стверджує, що це можливо але частково.

Використання конкурентних аукціонів в міжнародній практиці прискорило скорочення витрат для деяких відновлюваних технологій, зокрема сонячних фотоелектричних, вітрових і морських вітрових, сприяло встановленню цінових орієнтирів, визнаних у всьому світі.

Однак цих цін неможливо послідовно дотримуватися, оскільки кожна країна та технологія мають різні ресурсні потенціали, умови фінансування та аукціонні проекти — кажуть автори дослідження.

Очікується, що витрати на генерування будуть продовжувати падати для сонячних та вітрових технологій до 2023 року.

Так, за прогнозами Міжнародне енергетичне агентство (МEA), витрати на генерацію прибережних ВЕС знизяться більш ніж на 40% у наступні п'ять років, за ними підуть сонячні фотоелектричні установки (25%) та вітрові станції, розташовані на суші (6%).

Проте порівняння між вирівняними витратами енергії (LCOE) та аукціонними цінами залишається важливим викликом.

Обмежена доступність інформації про проекти та укладені контракти ускладнює твердження про те, що ці ціни, визначені тендером, стають стандартними орієнтирами для витрат на відновлювані джерела енергії.

Безумовно, ринкова конкуренція в добре продуманих і прозорих схемах аукціону є ефективним стимулом для значного скорочення витрат.

Втім, вирівняні витрати енергії (LCOE), як правило, перевищують ціни аукціонів за трьома основними причинами.

По-перше, аукціонні ціни можуть не завжди відображати повні витрати: наприклад, витрати на підключення до мережі або положення про підвищення цін або розділені тарифи, а також інші переваги, такі як умови фінансування або податкові умови.

По-друге, агресивні стратегії торгів деяких виробників з метою збільшення частки ринку також можуть розширити різницю між LCOE та оголошеними цінами.

По-третє, нараховані ціни аукціону в даний час відображають лише невелику частину ринку.

Таким чином, МЕА прогнозує появу більш складних бізнес-моделей, які доповнюють винагороду, отриману через аукціони, з додатковими доходами від корпоративних PPA (договорів купівлі-продажу електричної енергії ), торговельної діяльності або гібридизації зі зберіганням електроенергії для забезпечення потужності.

Очікується, що ця нова тенденція ускладнить порівняння аукціонних цін з LCOE.

Ці прогнози стосуються узагальненої картини впровадження ВДЕ на умовах аукціонів по всьому світу, де Україна ще тільки почне напрацьовувати власний досвід.

Наразі, проголосований законопроект передбачає обв’язкові аукціони для СЕС потужністю більше 1 МВт, ВЕС потужністю більше 5 МВт. Обов’язковими аукціони стануть з 2020 року.

Пілотні аукціони мають відбутися впродовж 6 місяців після набрання чинності Законом, але не пізніше 31 грудня 2019 року. Аукціони будуть проводитися 2 рази на рік (не пізніше 1 квітня і 1 жовтня) через платформу Prozorro.

Таким чином, варто зачекати пілотних аукціонів, щоб зробити висновки, щодо процедур.

Тепер давайте подивимось на норму законопроекту, яка викликала найбільше обурень серед громадськості.

Заборона встановлення домашніх СЕС на земельних ділянках.

Разом із збільшенням потужності для домашніх СЕС з 30 до 50 КВт, автори законопроекту обмежили варіанти розташування СЕС дахами, фасадами та іншими спорудами.

Варто зазначити, що власникам будівель в більшості випадків просто не вистачить площі споруд для ефективного розташування фотомодулів.

Таке рішення стало відповіддю на зловживання з використанням спрощених умов для “домашніх” СЕС, які розміщували на земельних ділянках, без жодних розташованих житлових споруд, та вводили такі об’єкти малими порціями, фактично створюючи справжні промислові масштаби станцій.

Та чи мають за це відповідати громадяни, які не зловживали своїм правом на встановлення фотомодулів на своїх земельних ділянках?

Наступні аргументи на користь заборони наземних домашніх СЕС, які наводили законодавці та інші коментатори законопроекту, це розбалансування системи та збільшення вартості електроенергії для кінцевого споживача.

Кількість домашніх СЕС на кінець 2018 року, за даними Держенергоефективності — 7 450 домогосподарств. Варто зазначити, що вражає не стільки кількість, як стрімке її зростання — з 20 домогосподарств у 2014 році — до майже 7,5 тисяч на кінець 2018 року.

Вже за I квартал поточного року ще майже 1 400 приватних домогосподарства встановили сонячні електростанції, таким чином на 1 квітня 2019 року, в Україні налічується майже 8 850 домашніх СЕС загальною потужністю 190 МВт.

Кількість промислових СЕС — 579. За потужністю, звісно, перевага за промисловими об’єктами ВДЕ — 1 388 МВт СЕС та ще 533 МВт ВЕС проти 190 МВт домашніх СЕС.

Таким чином, можна припустити, що при таких показниках потужності домашніх СЕС поки що зарано говорити про їхній масштабний вплив на ціноутворення.

Питання із розбалансуванням, в свою чергу, спирається на те, що мала генерація приєднується до мережі з показниками низької напруги, в подальшому призводить до втрат через балансування при передачі до мережі з більшими показниками напруги.

Втім, відносно невелика встановлена потужність домашніх СЕС не означає, що на проблему розбалансування не слід вважати. Вже зараз саме час, враховуючи стрімке зростання кількості таких об’єктів, перейти до розробки плану для удосконалення мереж та оновлення їхньої інфраструктури.

Адже як показує досвід, фотомодулі — це досить гнучка технологія, яка сама, скоріш за все, надасть варіанти ринку для її подальшого впровадження, незважаючи на такі обмеження

Інна КУЧЕРЕНКО, експерт з енергетики, редактор огляду Баланс Енергетики України